1.

Натуральне виробництво - це форма виробництва, коли продукція

виробляється для безпосереднього задоволення потреб виробника та його
сім'ї, без мети продажу на ринку.
2. Товарне виробництво - це форма виробництва, коли продукція створюється з
метою продажу на ринку, з метою здобуття прибутку.
3. Основна відмінність між товарним і натуральним виробництвом полягає в
тому, що в товарному виробництві продукція виробляється з метою продажу
на ринку, тоді як у натуральному виробництві вона виробляється для
безпосереднього задоволення потреб виробника та його сім'ї. У товарному
виробництві важливим є також визначення вартості продукту, тоді як у
натуральному - задоволення власних потреб.
4. Умови виникнення товарного виробництва - це виникнення приватної
власності на засоби виробництва та виникнення ринкових відносин.
5. Основні етапи розвитку товарного виробництва:
 ремісничий період;
 фабрично-мануфактурний період;
 перехід до машинного виробництва та зростання капіталістичного
виробництва;
 сучасний період, що характеризується глобалізацією виробництва та
зростанням ролі інформаційних технологій.
6. Просте товарне виробництво - це форма виробництва, де власник засобів виробництва
також є працівником і самостійно здійснює виробничий процес. У розвинутому товарному
виробництві засоби виробництва належать окремій групі людей - капіталістам, а праця
виконується пролетарями за заробітною платою. Розвинуте товарне виробництво
характеризується широкою спеціалізацією праці, масовим виробництвом та великою
концентрацією засобів виробництва.
7. Основні фактори виробництва - це засоби виробництва (матеріали, інструменти, машини,
технології), праця та земля. Взаємозв'язок між ними полягає в тому, що засоби
виробництва і земля становлять передумову виробництва, праця - основу виробництва, а
їхнє взаємодія визначає обсяг і якість продукції.
8. Закон вартості - це економічний закон, який встановлює взаємозв'язок між кількістю
витраченої на виробництво товару праці та його вартістю. Він виражається у тому, що
вартість товару визначається кількістю робочого часу, необхідного для його виробництва.
9. Товар - це будь-який продукт, який може бути об'єктом купівлі-продажу на ринку. Товари
мають ряд властивостей, таких як споживча вартість, обмінна вартість, вартість, ціна тощо.
10. Вартість - це об'єктивна категорія, яка відображає величину сукупності суспільної праці,
вкладеної у виробництво товару. Споживча вартість в свою чергу відображає корисність
товару для задоволення певних потреб споживача. Ці дві категорії не завжди збігаються,
оскільки вартість товару може відрізнятися від його споживчої вартості.
11. Мінова вартість - це вартість, яка виражається в грошовій формі. Вона є формою
вираження вартості товару, що дозволяє порівнювати різні товари між собою та
обмінювати їх.
12. Теорії вартості розглядають проблему визначення вартості товару. Трудова теорія вартості
говорить, що вартість товару визначається кількістю вміщеної в нього праці. Трифакторна
концепція визнає, що вартість товару залежить від трьох факторів: трудової складності
виробництва, рівня капіталовкладень та зиску. Теорія граничної корисності стверджує, що
вартість товару визначається його корисністю для споживача. Теорія граничних величин
вважає, що вартість товару залежить від його кількості та граничної корисності останньої
одиниці. Теорія споживчої поведінки вивчає, як споживачі приймають рішення про
купівлю товару, враховуючи вартість та корисність товару.
 13. Конкретна праця - це праця, яка виконується для виробництва конкретного товару,
враховуючи його особливості та вимоги ринку. Абстрактна праця - це праця, яка
вимірюється в одиницях часу, незалежно від її конкретного характеру та результатів.
14. Основні функції закону вартості:
 Визначення вартості товару: Закон вартості дозволяє визначати вартість товару на основі
кількості вміщеної в нього праці.
 Пояснення обмінної вартості: Закон вартості пояснює, чому один товар може бути
обміняний на інший товар.
 Регулювання рівня заробітної плати: Закон вартості підказує, що заробітна плата повинна
відповідати кількості витраченої на виробництво товарів праці.
 Прогнозування змін вартості: Закон вартості допомагає прогнозувати зміни вартості
товарів у залежності від зміни кількості вміщеної в них праці.
 Теорія трудової вартості та теорія граничної корисності є двома різними
підходами до пояснення вартості товару. Обидва підходи можуть бути
використані для пояснення вартості товару, але жоден з них не може пояснити
вартість товару самостійно. Наприклад, теорія трудової вартості не враховує
впливу попиту на вартість товару, тоді як теорія граничної корисності не
враховує виробничих витрат на виготовлення товару.

Отже, для повного розуміння вартості товару необхідно поєднувати обидва підходи.
Теорія трудової вартості може пояснити, як виробничі витрати впливають на вартість
товару, тоді як теорія граничної корисності може пояснити, як попит на товар впливає
на його вартість. Таким чином, поєднання обох підходів дає повну картину про
вартість товару.