Теорія монополістичної конкуренції

Теорія монополістичної конкуренції є однією з ключових концепцій мікроекономіки. Її сутність

полягає в тому, що на ринку існує багато невеликих виробників, які продають схожі, але не
ідентичні товари. Кожен виробник має деяку контрольну владу над цінами свого товару, але через
наявність багатьох конкурентів не може встановлювати ціни на свій розсуд.

Прикладом ринку, що відповідає цій теорії, може бути ринок ресторанів у великому місті, де існує
багато різних закладів, які пропонують подібні, але не однакові страви. Кожен ресторан має свої
унікальні особливості та ціноутворення, але все ж конкурує за клієнтів з іншими ресторанами.

Переваги Недоліки

Ця теорія сприяє розвитку різноманітності товарів
і послуг на ринку, оскільки кожен виробник
старається відрізнятися від конкурентів через
унікальні особливості свого товару або послуги
Конкуренція між виробниками змушує їх
утримувати ціни на прийнятному рівні, щоб
привернути покупців
Компанії можуть витрачати значні суми на
рекламу та брендінг, щоб вирізнитися серед
конкурентів, що може призвести до споживчого Засновниками теорії монополістичної конкуренції є
перенасичення та нездорової конкуренції американський економіст Едвард Чемберлін та
австрійський економіст Йозеф Шумпетер.
Багато малих виробників можуть мати обмежені
можливості для зниження витрат виробництва
через недостатній обсяг виробництва

Бажання виробників відрізнятися може Конкуренція може призвести до низької

стимулювати інновації та поліпшення якості ефективності через дублювання зусиль та ресурсів
товарів та послуг у змаганні за одні й ті ж сегменти ринку

Реклама в монополістичній конкуренції може:

Ключові слова: невеликі виробники,
схожі, але не ідентичні товари,
контрольна влада над цінами, багато
конкурентів.
1. Підвищувати узнаваність бренду.
2. Стимулювати попит на товари.
3. Допомагати підкреслити унікальні особливості
продукту.
4. Впливати на сприйняття ціни споживачами.
5. Підвищувати лояльність споживачів до бренду.