Фінанси постіндустріального суспільства

План:

1. Вступ
2. Формування основ постіндустріальної цивілізації
3. Міжнародні фінанси на рубежі XXI ст.
4. Активи підприємств в постіндустріальному суспільстві
5. Висновок
6. Джерела
7. Додаток

Вступ

Послідовний розвиток суспільства і економіки нашого суспільства призводить

до необхідності внесення коригувань в управління фінансами, зберігаючи вже
наявні прогресивні методи, і доповнюючи їх новими.

Фінанси постіндустріального суспільства характеризуються великою кількістю

складових фінансової системи, високим рівнем їх впливу на економіку та
різноманітністю фінансових відносин. На цьому етапі фінанси стають одним із
найважливіших інструментів непрямого впливу на відносини суспільного
відтворення матеріальних благ, робочої сили та виробничих відносин.

За концепцією Деніела Белла (американського публіциста і соціолога)

постіндустріальне суспільство характеризується такими ознаками:

1. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг.

2. Переважання серед працівників «класу» професійних фахівців і техніків.

3. Провідна роль теоретичних знань, як основи нововведень в економіці,

політиці і соціальній структурі суспільства.

1
4. Ставка в майбутньому на методи контролю, і оцінка можливих напрямів

розвитку технології.

5. Прийняття рішень на засадах нової «інтелектуальної технології».

Зміна соціальної структури суспільства змінює і характер суперечностей. Белл

писав: «Якщо для індустріального суспільства є характерною боротьба між
капіталістом і робітником на підприємстві, то в постіндустріальному
суспільстві конфлікт проявляється у зіткненні між фахівцем і простолюдином в
організаціях і в суспільстві».

Тобто, центральною ознакою «постіндустріального суспільства», за Беллом —

це панування науки, наукових знань. Белл відриває науку від економіки,
проголошує її автономність, розглядає її розвиток як передумову нової
організації і структури суспільства. Основними елементами цієї структури
стануть університети, наукові інститути, науково-дослідні організації. Оскільки
«велика наука» перебуває поза ідеологією, то Белл намагається протиставити її
«великому бізнесу».

Формування основ постіндустріальної цивілізації

Розглядаючи елементи постіндустріальної цивілізації, слід звернути увагу, по-

перше, на розвиток нової технологічної структури виробництва, яка
забезпечувала б його комплексну автоматизацію. Зазначений процес
грунтується на формуванні замкнених автоматизованих систем, впровадженні
технології, заснованої на електронній автоматиці, інформатиці тощо. У
кінцевому підсумку йдеться про розвиток самовідтворюваних технологічних
структур.

З розвитком нових технологічних систем формується новий тип суб'єкта праці.

Людина праці перестає бути безпосереднім агентом виробництва. Домінуючим
типом такої праці є інтелектуальна, творча праця.

2
Слід також ураховувати прогресуюче зменшення частки працюючого
населення у промисловості й сільськогосподарському виробництві та
всебічний розвиток сфери послуг. У деяких країнах, у тому числі США, в цій
сфері вже сьогодні зайнято близько 70 відсотків працюючого населення. Проте
найвагоміші зміни пов'язані з всебічним розвитком інформаційного сектора
суспільного виробництва, який справляє всезростаючий вплив на якісні
перетворення всіх сфер життєдіяльності людини. Якщо для індустріальної
економіки найвизначальнішими були концентрація виробництва, зростання
його багатосерійності та масовості, то постіндустріальний розвиток
характеризується орієнтацією виробничого процесу на задоволення
індивідуальних потреб споживача, дестандартизацію, виробництво продукції
малими серіями. Це є основою формування й всебічного розвитку середніх і
малих економічних структур.

Зміни, що відбуваються, зумовлюють глибоку інтеграцію сфер матеріального й

духовного виробництва, їх органічне поєднання у структурну цілісність, адже
постіндустріальна інформативна економіка спрямована на забезпечення не
тільки фізіологічних потреб, а й потреб більш високого порядку, які
зумовлюють всебічний розвиток особи.

Нові наукові дані про становлення основ постіндустріальної цивілізації

допомагають глибше осмислити можливості й перспективи сучасного
соціально-історичного розвитку. Підготувавши необхідні передумови для
розвитку і вступаючи в структури постіндустріального періоду виробництва,
суспільство, яке грунтується на пануванні інтересів капіталу, починає само себе
заперечувати. Постіндустріальна цивілізація ставить у центр суспільно-
економічної системи людину. Пряме і безпосереднє підпорядкування
виробництва розвитку людської особистості є об'єктивною основою, яка
утворює відповідний базис для становлення нового постіндустріального за
своїм змістом устрою. У цьому контексті соціалізація розглядається як

3
планетарний процес, що відбувається в різних суспільно-економічних
структурах у специфічних формах.

Міжнародні фінанси на рубежі XXI ст.

Міжнародні фінансові операції здійснюються на грошових, валютних та

фондових ринках. Економічна природа цих ринків змінюється під впливом
науково-технологічної революції, транснаціоналізації та глобалізації
економічних процесів. Міжнародний грошовий ринок характеризується
паритетом процентних ставок, тобто форвардні й свотові курси і процентні
ставки в різних країнах пов'язані між собою паритетами процентних ставок
(interest rates parity). Це значить, що в умовах досконалої конкуренції очікувана
дохідність фінансових активів у різних країнах і на різних ринках має
наближатися до однакової середньої (за умов елімінування ризиків).
Найдосконалішою така система є на ринках евровалют.

Міжнародний грошовий ринок — це короткостроковий ринок, на якому

фінансові посередники (банки) зводять між собою кредиторів і позичальників.
Головна особливість та економічна привабливість євроринку полягають у
відсутності урядового валютного контролю.

Головними ринками комерційних цінних паперів у Європі є ринки:

• єврокомерційних паперів (Eurocommercial paper Market — ECP-Market);

• стерлінгових комерційних паперів (Sterling commercial paper — SCP);

• французьких комерційних паперів (French commercial Paper — FCP);

• голландських комерційних паперів (Dutch commercial Paper);

• комерційних паперів швейцарського ринку.

Однією з новацій сучасного світового грошового ринку стала поява кредитних

(відновлюваних) цінних паперів, забезпечених банківськими гарантіями.
Вперше ці папери з'явилися на євроринку у вигляді пільгових євровалютних

4
кредитних цінних паперів. Поява кредитних цінних паперів сприяла
збільшенню банківських доходів за рахунок комісійних, диверсифікації
банківської діяльності, більшій надійності та стійкості цих фінансових
інструментів.

Сукупність валютних ринків охоплює: роздрібний ринок для спотової торгівлі

за готівку; міжбанківський ринок для спотової й форвардної торгівлі; ринки для
торгівлі ф'ючерсами та опціонами. На міжнародному валютному ринку
взаємодіють три найбільші учасники: державні центральні банки, корпорації та
комерційні банки.

На міжнародному довгостроковому фінансовому ринку розмішуються

облігації, що передбачає торгівлю цінними паперами. Такий ринок ще
називають фондовим ринком чи — ширше — ринком капіталів. Корпорації
емітують облігації за межами своєї країни в різноманітних валютах для
інвесторів, які працюють у світовому економічному просторі. Емітується два
типи облігацій: іноземні облігації та єврооблігації (євробонди).
Іноземні облігації (foreign bond) — це міжнародні облігації, емітовані
іноземним позичальником і деноміновані у валюті країни розміщення.
Єврооблігації (eurobond) — це міжнародні облігації, що емітовані міжнародним
синдикатом і продаються за межами країни, у валюті якої вони деноміновані.
Переваги єврооблігацій полягають у спрощеному механізмі організації емісії,
швидкості її здійснення, низьких витратах, відсутності оподаткування.

Одна з важливих особливостей повоєнного розвитку фондового ринку — його

інтернаціоналізація, яка була істотно прискорена повною відміною обмежень
на переміщення капіталів у розвинутих країнах у 70-ті роки XXст.

Активи підприємств в постіндустріальному суспільстві

Головне завдання компаній в постіндустріальному суспільстві – прорив на

світові ринки продуктами і індивідуальними послугами. Оскільки ринки

5
насичені,а конкуренція росте, життєвий цикл товарів скорочується, іноді
дрібносерійне виробництво витісняє масове; щоб здолати бар'єри на шляху до
ринку компаніям необхідно перенести акцент з технологій на людський капітал.
Додана вартість з'являється за рахунок інновацій, інтелектуальної складової
бізнесу і успішного бренду. Це пояснюється тим, що лідерство в
постіндустріальному суспільстві безпосередньо залежить від здатності
отримувати і ефективно використати нові знання. Сьогодні високий
інтелектуальний потенціал нашої країни потребує того, щоб бути
використаним у виробництві інноваційних продук-тів. Для цього треба, в
першу чергу, змінити пріоритети макроекономічної політики, віддавши
провідне місце політиці технологічній і промисловій.

Дамо характеристику активів підприємств в індустріальному і

постіндустріальному суспільстві.

В індустріальному суспільстві:

1.При обліку вартості підприємства домінують матеріальні активи. Вони

формують оцінну ринкову вартість компаній.

2.Існуючі фінансові потоки - основний критерій оцінки ефективності роботи

підприємства.

3.Основний нематеріальний актив - патенти, якими володіє компанія.

В постіндустріальному суспільстві:

1.Значущість нематеріальних активів постійно росте. Нематеріальні активи (( -

права, які з'являються в результаті володіння патентами на винаходи, корисні
моделі, промислові зразки; свідченнями на знаки для товарів і послуг,
найменування місця походження товару, торгову марку;

- права, що виникають в результаті володіння об'єктами авторського права

(творами науки, літератури, мистецтва, комп'ютерними програмами, базами

6
даних, топологією інтегральних мікросхем), і суміжні права (права виконавців,
виробників фонограм, організацій мовлення); - права на використання
створених на підприємстві нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності
(раціоналізаторських пропозицій, "ноу-хау", комерційних таємниць і т.)

- права на користування земельними ділянками і природними ресурсами;

- монопольні права і привілеї на використання рідкісних ресурсів, ліцензії на

певні види діяльності;

- організаційні витрати на створення підприємства.)) підвищують вартість

підприємства за рахунок включення їх у баланс підприємства згідно з
міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Під час обліку вартості
підприємства значну роль грають нематеріальні активи. Темпи приросту
нематеріальних активів постійно підвищуються, але залежать від стану
світового ринку, його коливань.

2.Найважливішими критеріями оцінки діяльності компанії є критерії, які в

нових умовах безпосередньо впливають на фінансові показники і визначають
конкурентоспроможність компанії в довгостроковому періоді (наприклад,
лояльність споживачів до компанії,цінність бренду для спожи-вачів, знання і
уміння персоналу і т.)

3. Бренд і персонал компанії розглядаються топ-менеджерами як найцінніші

активи, які дають їй можливість отримати прибуток.

4. Бренд і персонал - визначальні інструменти, що дозволяють трансформувати

вартість матеріальних активів і патентів в прибуток підприємства.

Зміни в економіці провідних розвинених країн світу, глобалізацій ні процеси

призводять до кардинальної переоцінки ролі активів підприємства. В умовах,
коли на міжнародному ринку пропозиція по основних товарних групах істотно
перевищує попит, передумовою конкурентоспроможності компанії є
можливість виграшно позиціонувати власний товар в загальній товарній масі,

7
проникати у свідомість споживача. Найбільш ефективним інструментом для
досягнення успіху є бренд, який фактично визначає вартість усіх інших активів
підприємства.

Висновок

Поява ери постіндустріальної економіки вимагає конкретизації фінансових

аспектів відносно формуючих її факторів. Найбільш розвинені економічні
країни в останні десятиліття сформували устрій постіндустріального
суспільства.

Одночасно цей інноваційний стрибок, що стався, зумовив збільшення

розриву в рівнях розвитку окремих  країн лідерів і країн, що відстали (що
залишилися), - США і передові європейські країни створили заділ  переходу на
наступний ступінь розвитку, який практично не усвідомлюється країнами
аутсайдерами. Близькими і доповнюючими один одного поняттями тут
виступають наступні: інформаційна економіка, економіка послуг, економіка
знань, неоекономіка та ін.

Процеси глобалізації і розвитку інформаційних технологій (отримання,

перетворення, передачі усіх форм інформації) послужили каталізатором
революційних зрушень, що сталися, і зміни парадигми мислення від
індустріальної до постіндустріальної. Подібна трансформація менталітету
видатних економічних гравців світових фінансів (будь то держав,
транснаціональних корпорацій і банків і так далі) зумовила принципово інші
чинники побудови економічної могутності, що зумовили конфігурацію
світових фінансів. Зміна технологічних устроїв у минулому (на основі
найбільших відкриттів - наприклад, колеса, електрики, створення комп'ютера)
не лише завжди визначала кардинальні зрушення в економічних стосунках
суб'єктів, але обумовлювала стрибкоподібний науково-технічний розвиток і
домінування країн, що вміло скористалися можливостями, що представилися, і

8
їх сателітів. Досягнуте лідерство закріплюється на десятиліття і формує
стандарти поведінки інших гравців на фінансовому полі.

Підсумовуючи, можна визначити основні ознаки фінансів постіндустріального

суспільства:

- фінанси є одним із найважливіших знарядь непрямої дії на відносини

суспільного відтворення;
- більша частка національного доходу перерозподіляється через
державний бюджет;
- збільшується частина державного бюджету, спрямована на соціальний
розвиток держави;
- збільшується стимулювальна функція податків у сфері розвитку
матеріального виробництва;
- зростає роль державного кредиту з метою підтримки підприємницької
діяльності;
- відбуваються значні зміни в бюджетному устрої;
- з'являються принципово нові форми у фінансових відносинах;
- процес обігу фінансів став швидшим.

9
Джерела

1. Грінько, І. М. Міжнародні фінанси [Електронний ресурс]: навчальний

посібник для студентів, які навчаються за спеціальністю 051
«Економіка», спеціалізацією «Міжнародна економіка» за денною формою
навчання.
2. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл. – М.:
Академия, 1999.
3. http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?
&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all
&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21C
OLORTERMS=0&S21STR=Postindustrialne_suspilstvo
4. Фінанси – Підручник для вузів / під ред.. д.е.н.,проф.. Гуцайлюк З.В.,
д.е.н., проф.. Трубич С.Ю

10
Додаток

11