СЬОМЕ ЗАНЯТТЯ

LECTIO SEPTIMA ( VII )

Imperāre sibi maxĭmum imperium est.
Володіти собою – ось найвища влада.

NOMEN ADIECTIVUM
ПРИКМЕТНИК
Прикметники латинської мови мають категорії роду, числа і відмінка. У
реченні вони можуть виступати у ролі узгодженого означення та іменної
частини складеного присудка.
Прикметники поділяються на дві групи:
до першої належать прикметники І-ІІ відміни;
до другої групи належать прикметники ІІІ відміни.
ОСОБЛИВОСТІ ЛАТИНСЬКИХ ПРИМЕТНИКІВ
а) Морфологічні:
1. Прикметники в латинській мові розрізняються за родами не тільки в
однині, але і в множині, чого нема в рідній мові:
2. В латинській мові нема коротких форм прикметників, але перекладати
короткою формою можна: срібен, дрібен, зелен, красен.
3. Прикметник, який виступає в ролі узгодженого означення,
узгоджується з іменником (займенником, числівником) у роді, числі та
відмінку: magistra bona добра вчителька; popŭlus Romanus римський народ; in
bello longo на довгій війні.
Відміна іменника і прикметника може не співпадати (винятки відміни по
роду).
б) Синтаксичні:
1. Прикметники зазвичай ставляться після іменників.
2. Прийменники можуть стояти між прикметником та іменником: medio
in labyrintho у середині лабіринту.
DECLINATIONES PRIMA ET SECUNDA ADIECTIVORUM
ПЕРША ТА ДРУГА ВІДМІНИ ПРИКМЕТНИКІВ
В залежності від родових закінчень прикметники можуть належать до І-ІІ
відміни.
Прикметники I-ІІ відмін у Nominativus singulāris мають закінчення:
-us, -a, -um: altus, alta, altum високий, висока, високе
-er, -a, -um: tener, tenĕra, tenĕrum ніжний, ніжна, ніжне
До першої відміни належать прикметники жіночого роду із закінченнями
в Nom. sing. -a: magna (велика); libĕra (вільна); nigra (чорна)
До другої відміни належать прикметники чоловічого роду із закінченням
в Nom. sing. -us -er: magnus (великий); liber (вільний); niger (чорний);
та прикметники середнього роду із закінченнями в Nom. sing. -um:
magnum (велике); libĕrum (вільне); nigrum (чорне).
Словникова форма прикметників

1
 Словникова форма прикметників складається з повної форми чоловічого
роду і скороченого запису закінчень жіночого та середнього родів:
magnus, a, um (magnus, magna, magnum) – великий, а, е
liber, ĕra, ĕrum (liber, libĕra, libĕrum) – вільний, а, е
niger, gra, grum (niger, nigra, nigrum) – чорний, а, е
Прикметники жіночого роду відмінюються як іменники першої відміни,
чоловічого та середнього родів за другою відміною іменників.

зразок відмінювання прикметників

casus singularis pluralis
m f n m f n
Nom. magn-us magn-a magn-um magn-i magn-ae magn-a
Gen. magn-i magn-ae magn-i magn-ōrum magn-ārum magn-ōrum
Dat. magn-o magn-ae magn-o magn-is magn-is magn-is
Acc. magn-um magn-am magn-um magn-os magn-as magn-a
Abl. magn-ō magn-ā magn-ō magn-is magn-is magn-is
Voc magn-e magn-a magn-um magn-i magn-ae magn-a
singularis pluralis
casus m f n m f n
Nom. liber libĕr-a libĕr-um libĕr-i libĕr-ae libĕr-a
Gen. libĕr-і libĕr-ae libĕr-i liber-ōrum liber-ārum liber-ōrum
Dat. libĕr-о libĕr-ae libĕr-o libĕr-is libĕr-is libĕr-is
Acc. libĕr-um libĕr-am libĕr-um libĕr-os libĕr-as libĕr-a
Abl. libĕr-ō libĕr-ā libĕr-ō libĕr-is libĕr-is libĕr-is
Voc liber libĕr-a libĕr-um libĕr-i libĕr-ae libĕr-a

casus singularis pluralis

m f n m f n
Nom. niger nigr-a nigr-um nigr-i nigr-ae nigr-a
Gen. nigr-i nigr-ae nigr-i nigr-ōrum nigr-ārum nigr-ōrum
Dat. nigr-o nigr-ae nigr-o nigr-is nigr-is nigr-is
Acc. nigr-um nigr-am nigr-um nigr-os nigr-as nigr-a
Abl. nigr-ō nigr-ā nigr-ō nigr-is nigr-is nigr-is
Voc niger nigr-a nigr-um nigr-i nigr-ae nigr-a
Nota bene!
При відмінюванні прикметників на -er, так само як і іменників на -er,
зверніть увагу на характер -e (зберігається воно в усіх відмінках чи випадає):
niger, gra, grum – чорний, а, е; liber, ĕra, ĕrum – вільний, а, е.

Узгодження прикметників

2
 Прикметники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку. Слід
пам’ятати, що відміна прикметника визначається за родом іменника, до якого
він прилягає:

amīcus bonus (masculīnum)

epistŭla bona (feminīnum)
verbum bonum (neutrum)
nauta bonus (masculīnum) NB! у цьому випадку іменник і
прикметник відмінюються за різними відмінами.
У реченні прикметники вживаються:
1) як узгоджене означення: puella pulchra – гарна дівчина
2) як іменна частина складеного присудка: Puella pulchra est. Дівчина – гарна.
Прикметники усіх родів можуть субстантивуватися:
Romānus, a, um римський Romānus, i m римлянин;
Romāna, ae f римлянка
Особливо часто субстантивуються прикметники середнього роду:
bonus, a, um – добрий bonum, i n – добро
malus, a, um – поганий, злий malum, i n – зло
Морфологічний розбір прикметника
1. Початкова форма (називний відмінок однини).
2. Частина мови.
3. Рід.
4. Відміна.
5. Відмінок (в реченні).
6. Число (в реченні).
7. Ступінь порівняння (для якісних прикметників).

Зразок розбору: Muri alti oppĭdum cingunt.

alti (muri) – початкова форма: altus, a, um – високий, прикметник (adiectivum)
чоловічий рід (masculīnum), друга відміна (declinatio II), називний множини
(nominatīvus plurālis), звичайний ступінь.
Високі мури оточують місто.

PRONOMINA POSSESSIVA
ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ
meus, mea, meum – мій, моя, моє
tuus, tua, tuum – твій, твоя, твоє
suus, sua, suum – свій, своя, своє (для однини і множини; вказує лише на
3-тю особу в значенні – його, її, їх)
noster, nostra, nostrum – наш, наша, наше
vester, vestra, vestrum – ваш, ваша, ваше
Присвійні займенники відмінюються як прикметники І-ІІ відміни.
casus singularis pluralis
m f n m f n
3
Nom. me-us me-a me-um me-i me-ae me-a
Gen. me-i me-ae me-i me-ōrum me-ārum me-ōrum
Dat. me-o me-ae me-o me-is me-is me-is
Acc. me-um me-am me-um me-os me-as me-a
Abl. me-o me-a me-o me-is me-is me-is
Voc. mi me-a me-um me-i me-ae me-a
Nom. noster nostr-a nostrum nostr-i nostr-ae nostr-a
Gen. nostr-i nostr-ae nostr-i nostr-ōrum nostr-ārum nostr-ōrum
Dat. nostr-o nostr-ae nostr-o nostr-is nostr-is nostr-is
Acc. nostr-um nostr-am nostr-um nostr-os nostr-as nostr-a
Abl. nostr-o nostr-a nostr-o nostr-is nostr-is nostr-is
Voc. noster nostr-a nostr-um nostr-i nostr-ae nostr-a

Як і в сучасних західноєвропейських мовах, у латинській мові, на відміну

від української, присвійні займенники завжди відповідають особі підмета:
amo amīcum meum – я люблю свого друга
amas amīcum tuum – ти любиш свого друга
amat amīcum suum – він (вона) любить свого друга
amāmus amīcum nostrum – ми любимо свого друга
amātis amīcum vestrum – ви любите свого друга
amant amīcum suum – вони люблять свого друга
Присвійні займенники, як і прикметники, узгоджуються з іменниками в
роді, числі та відмінку: amīcus meus – мій друг
patria nostra – наша батьківщина
oppĭdum vestrum – ваше місто
Вправа 1. Доберіть до іменників відповідні прикметники, узгодивши їх у
роді з іменниками:
вільний народ (popŭlus, i m – народ; liber, ĕra, ĕrum – вільний)
біла туніка (tunĭca, ae f – туніка; albus, a, um – білий)
старанний землероб (agricŏla, ae m – землероб; sedŭlus, a, um – старанний)
рідкісна книга (liber, bri m – книга; rarus, a, um – рідкісний)
справжній моряк (nauta, ae m – моряк; verus, a, um – справжній)
родюча земля (ager, gri m – земля; fecundus, a, um – родючий)
стародавній храм (templum, i n – храм; antiquus, a, um – стародавній)
довга війна (bellum, i n – війна; longus, a, um – довгий)
червона горобина (sorbus, i f – горобина; ruber, bra, brum – червоний)
Вправа 2. Вкажіть у якому відмінку та числі вжито словосполучення,
перекладіть українською мовою; утворіть називний відмінок однини:
in oppĭdo Romāno; oppĭda Romāna; extra oppĭdum Romānum; oppĭdi Romāni
(oppĭdum, i n – місто; Romānus, a, um – римський)
popŭli antiqui; populōrum antiquōrum; a popŭlis antiquis; inter popŭlos antiquos
(popŭlus, i m – народ; antīquus, a, um – давній, стародавній)
cum viris libĕris; viro libĕro, ad virum libĕrum; contra viros libĕros; viri libĕri
(vir, i m – чоловік; liber, ĕra, ĕrum – вільний)

4
nautae boni; inter nautas bonos; cum nautis bonis; ad nautam bonum; nautae bono
(nauta, ae m – моряк; bonus, a, um – добрий)
liber meus; libri mei; librōrum nostrōrum; ex libris suis; in libro tuo; libri vestri
(liber, bri m – книга)
Вправа 3. Перекладіть речення українською мово, визначте відмінки
іменників та прикметників:
1. In antiquo oppĭdo Romāno sumus. (oppĭdum, i n – місто; antīquus, a, um – давній,
стародавній; Romānus, a, um – римський)
2. Іn multis agris crescit frumentum. (multus, a, um – численний, великий; ager, gri m –
поле; cresco, ĕre – рости; frumentum, i n – хліб, зерно)
3. Аd oppĭdum pulchrum properāmus. (oppĭdum, i n – місто; propĕro, āre – поспішати;
pulcher, chra, chrum – красивий, гарний)
4. Рulchra monumenta in oppĭdo vidēmus. (monumentum, i n – пам’ятник; video, ēre –
бачити)
1. Vita servōrum misĕra est. (servus, i m – раб; miser, ĕra, ĕrum – бідний, нещасний,
злиденний)
6. De nautis bonis impavidōsque legĭmus. (lego, ĕre – читати; bonus, a, um – добрий;
impavĭdus, a, um – безстрашний)
7. Graeci antiqui multos deos colunt. (Graecus, i m – грек; antiquus, a, um –
стародавній; multus, a, um – численний; colo, ĕre – шанувати, поклонятися)

Вправа 4. Провідміняйте словосполучення в однині і множині:

a) meus ager magnus; b) suus discipŭlus piger; c) tuum consilium bonum; d) noster
poēta clarus

Вправа 5. Перекладіть українською мовою, визначте відміну, рід, число та

відмінок іменників і прикметників.
Зразок виконання: Mala herba cito crescit. Погана трава швидко росте.
Malus, a, um – поганий. Прикметник (Adiectivum), перша відміна (declinatio prima),
називний однини (Nominativus singularis), звичайний ступінь.
Herba, ae f – трава, іменник (Substantivum), перша відміна (Declinatio prima), називний
однини (Nominativus singularis).
Cito – швидко. Cresco, ĕre – рости, дієслово (Verbum), третя дієвідміна (Coniugatio
tertia), теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicativi activi),
третя особа однини (Persona tertia singularis).
1. Romani magna castra in campo ponunt. 2. Mala herba cito crescit. 3. Italia antiqua
patria multōrum populōrum est. 4. Incŏlae antiqui Italiae nautae et agricŏlae boni
sunt. 5. Consilium tuum plenum sapientia est. 6. Ad Kalendas Graecas. 7. Ex lingua
stulta veniunt incommŏda multa. 8. Bonis nocet, qui malis parcit. 9. Patriam amāmus
non quia magna est, sed quia nostra.10. Marcus Tulius Cicĕro clarus vir Romānus est.
agricŏla, ae m – землероб incommŏdum, i n – plenus, a, um – повний
неприємність
amo, amare – любити Kalendae, ārum f pl. – pono, ponĕre – розташовувати
Калєнди (перший день місяця
у древніх римлян)
antīquus, a,um – давній lingua, ae f – мова popŭlus, i m – народ
5
bonus, a, um – добрий magnus, a,um – великий qui – який, котрий (той, хто)
campus, i m – поле malus, a, um – поганий quia – тому що, оскільки
castra, ōrum n pl. – табір multus, a,um – численний Romānus, a, um – римський
clarus, a, um – відомий nauta, ae m – моряк Romānus, і m – римлянин
consilium, i n – рада, порада noceo, nocēre – шкодити sapientia, ae f – знанння
Graecus, a, um – грецький parco, parcĕre – берегти, stultus, a, um – дурний
жаліти, щадити
incŏla, ae m,f – житель, ка patria, ae f – батьківщина venio, venīre – приходити
Вправа 6. Перекладіть латинською мовою:
1. Добрі книги дають нам необхідні знання. (do, dare – давати; scientia, ae f –
знання; necessarius, a, um – необхідний)
2. Поети хвалять свою прекрасну батьківщину. (laudo, āre – хвалити; praeclarus, a,
um – прекрасний)
3. В наших лісах живе багато різних тварин. (habĭto, āre – жити; varius, a, um –
різний, різноманітний; multus, a, um – численний)
4. Високі та красиві будівлі прикрашають ваше місто. (aedificium, ii n – будівля;
orno, āre – прикрашати; oppĭdum, i n – місто; pulcher, chra, chrum – красивий; altus, a,
um – високий)
5. Учитель розповідає своїм учням про грецькі та римські храми. (narro, are –
розповідати ; templum, i n – храм)

Вправа 7. Перекладіть українською мовою; зробiть морфологічний розбір

іменників та прикметників:
De oppĭdis antiquis
Roma et Falerii sunt oppĭda antiqua Italiae. In oppĭdis antiquis muri alti et
portae altae sunt. Viae oppidōrum antiquōrum non latae sunt. Magistra de Roma
antiqua discipŭlis narrat. Memoria oppidōrum antiquōrum clara est. Incŏlae oppĭda
aedificiis pulchris et statuis pulchris ornant.
aedificium, ii n – будівля Italia, ae f – Італія orna, are – прикрашати
altus, a, um – високий latus, a, um – широкий porta, ae f – ворота
antiquus, a, um – античний magistra, ae f – вчителька pulcher, chra, chrum – гарний

clarus, a, um – відомий memoria, ae f – пам’ять Roma, ae f – Рим

discipŭla, ae f – учениця murus, i m – стіна statua, ae f – статуя
Falerii,orum m – Фалерії narro, are – розповідати via, ae f – дорога
(місто)
incŏla, ae m,f – житель, ка oppĭdum, i n – місто
De elephantis
Elephantus magnus est. Ocŭli elephantōrum parvi sunt. In silvis Asiae et
Afrĭcae est magnus numĕrus elephantōrum. Indi elephantos albos in numĕro deōrum
habent. Elephanti albi rari sunt. Mira est patientia elephantōrum.
Africa, ae f – Африка habeo, ēre – мати ocŭlus, і m – око
albus, a, um – білий Indus, і m – індієць parvus, a, um – маленький
Asia, ae f – Азія magnus, a, um – великий patientia, ae f – терпіння
deus, i m – бог mirus, a, um – дивний, rarus, a, um – рідкий
чарівний
elephantus, і m – слон numĕrus, i m – число silva, ae f – ліс

6
 De Attĭca
Attĭca est terra Graeciae. Attĭca oras habet. Incŏlae orārum et insulārum nautae
sunt. Nota est audacia nautārum Graeciae. Attĭca non admŏdum fecunda est, sed
multae olīvae in Attĭca crescunt. Athēnae in Attĭca sitae sunt. Incŏlae Athenārum
mercatūrā magnas divitias sibi parant. Lingua incolārum Attĭcae est lingua Graeca.
admŏdum – дуже, надто, habeo, ēre – мати, володіти notus, a, um – відомий
надмірно
Athēnae, ārum f pl. – Афіни incŏla, ae m,f – житель, ка olīva, ae f – олива
Attĭca, ae f – Аттіка insŭla, ae f – острів ora, ae f – берег, край
audacia, ae f – відвага lingua, ae f – мова paro, āre – здобувати
cresco, ĕre – рости magnus, a, um – великий situs, a, um – розташований

divitiae, ārum f pl – багатство mercatūra, ae f – торгівля terra, ae f – земля, країна

fecundus, a, um – родючий, multus, a, um – числений
багатий
Graecia, ae f – Греція nauta, ae m – моряк

Terra agricolārum
In terra multi et magni fluvii et parvi rivi sunt. Proре ripas fluviōrum et
rivōrum multi agricŏlae habĭtant. Viri agros fecundos, prope fluvios sitos, arant et
frumentum serunt. Femĭnae hortos colunt et bestias domestĭcas ut vaccas, vitŭlos,
capras agnosque curant. Libĕri agricolārum ad rivos veniunt aquam petitum.
ager, gri m – поле, земля fecundus, a, um – родючий petitum (супін) – щоб брати
agnus, i m – ягня femĭna, ae f – жінка prope – (з Acc.) біля,
недалeко
agricŏla, ae m – землероб fluvius, ii m – річка ripa, ae f – берег
aqua, ae f – вода frumentum, і n – пшениця rivus, і m – струмок
aro, arāre – орати habĭto, āre – жити sero, serĕre – сіяти
bestia, ae f – дика тварина hortus, i m – сад situs, a, um – розташований
capra, ae f – коза libĕri, ōrum m pl. – діти terra, ae f – земля, країна
colo, colĕre - оброблят magnus, a, um – великий vacca, ae f – корова
curo, curāre – піклуватися multus, a, um – числений venio, īre – приходити
domestĭcus, a, um – домашній parvus, a, um – маленький vir, i m – чоловік
vitŭlus, і m – теля

MANDATE MEMORIAE
1. albus, a, um – білий, а, е

7
2. altus, a, um – високий, глибокий, 30. tuus, tua, tuum – твій, твоя, твоє
а, е 31. suus, sua, suum – свій, своя, своє
3. antiquus, a, um – давній 32. noster, nostra, nostrum – наш,
4. bonus, a, um – добрий, хороший наша, наше
5. clarus, a, um – ясний, світлий, 33. vester, vestra, vestrum – ваш,
блискучий ваша, ваше
– чіткий, зрозумілий,очевидний
– славний, знаменитий, знатний, Mala herba cito crescit. Погана
відомий а, е трава росте швидко.
6. honestus, a, um – порядний, Ad Kalendas Graecas. До грецьких
чесний, гідний поваги, шляхетний Калєнд.
7. liber, ĕra, ĕrum – вільний, Ex lingua stulta veniunt incommŏda
незалежний, а, е multa. Від дурного язика
8. longus, a, um – довгий, а, е трапляється багато
9. malus, a, um – поганий, злий, а, е неприємностей.
10. magnus, a, um – великий, а, е Bonis nocet, qui malis parcit.
11. multus, a, um – численний, а, е; Добрим (людям) шкодить той,
великий, а, е; хто жаліє поганих.
multi, ae, a – численні (багато) Terra incognĭta. Земля невідома.
12. miser, ĕra, ĕrum – нещасний,
Imperāre sibi maxĭmum imperium est.
бідолашний, знедолений, нужденний
Володіти собою – ось найвища
13. Graecus, a, um – грецький, а, е
влада.
14. Romānus, a, um – римський, а, е
Persona grata. Бажана особа.
15. parvus, a, um – малий
Persona non grata. Небажана
16. optĭmus, a, um – найкращий, а, е
особа.
17. pessĭmus, a, um – найгірший, а, е
Tabŭla rasa. Чиста дошка
18. maxĭmus, a, um – найбільший,а,е
19. minĭmus, a, um – найменший,а,е
20. rarus, a, um – рідкий, рідкісний,
незвичайний, а, е
21. pulcher, chra, chrum – красивий,
гарний, славний, а, е
22. niger, gra, grum – чорний
23. tener, ĕra, ĕrum – ніжний,
молодий, м’який
24. ruber, bra, brum – червоний, а, е
25. necessarius, a, um – необхідний,
обов’язковий
26. verus, a, um – справжній,
істинний, вірний, а, е
27. varius, a, um – різний,
різноманітний, а, е
28. novus, a, um – новий, а, е
29. meus, mea, meum – мій, моя, моє