Professional Documents
Culture Documents
L 06 Tema
L 06 Tema
Прикметники І - II відміни.
Прикметник - це частина мови, що виражає ознаку предмета і сполучається з іменником,
узгоджуючись з ним у роді, числі і відмінку: Silvae magnae et pulchrae terram nostram ornant. -
Великі і красиві ліси прикрашають нашу країну.
За значенням і формою розрізняють розряди прикметників: якісні (albus, -a, -um - білий),
відносні (aureus, -a, -um - золотий), присвійні (aquilinus, -a, -um - орлиний).
У жіночому роді прикметники змінюються, як іменники першої відміни, а у чоловічому і
середньому роді - як іменники другої відміни.
У реченні прикметники вживаються у функції: 1) узгодженого означення (rosa alba - біла
троянда) і 2) іменної частини складеного присудка: (popiilus alta est - тополя висока).
Запис прикметників у словниках.
Початкова форма прикметників - називний відмінок однини певного роду: liber, libera,
liberum — вільний, вільна, вільне.
Прикметники І-ІЇ відміни у nominativus singularis мають нульове закінчення або -us, -a, -um.
У словнику прикметники подаються в формі Nom. sing. чоловічого роду, далі наводяться
закінчення жіночого та середнього родів і дається переклад тільки у чоловічому роді: pulcher,
-chra, -dirum - гарний.
Латинські займенники.
Особові займенники (pronomina personalia) мають форми для 1 і 2 особи однини і множини.
Спеціальної форми для 3 особи не було. Замість неї вживався один із вказівних займенників.
1 .ego я nos ми
tu ти vos ви
Зворотний займенник (pronomen reflextvum) вживається тільки по відношенню до 3 особи
однини і множини: sui - себе.
Відмінювання особових та присвійного займенників
NB! Прийменник сит ’з’ ставиться після форми Ablativus особових і зворотного займенника
і пишеться разом з нею:
Mecum зі мною nobiscum з нами
Tecum з тобою vobiscum з вами
Secum з собою
Присвійні займенники (pronomina possesіva) = основи особових або зворотного займенників
+ родові закінчення -us, -a, -um.
Основу визначають за Gen. sing., напр.: me-i: me- + -us, (-a, -um) = meus (mea, meum)
Присвійні займенники відмінюються, як прикметники І відміни (жіночий рід) та II відміни
(чоловічий та середній рід).
Присвійні займенники в латині, як і в сучасних західноєвропейських мовах, завжди
відповідають особі підмета.
я захищаю свою батьківщину ти захищаєш свою батьківщину він захищає свою батьківщину
ми захищаємо свою батьківщину ви захищаєте свою батьківщину вони захищають свою
батьківщину
4.Займенникові прикметники.
Займенникові прикметники (adiectlva pronominalia) відмінюються, як прикметники І та II
відміни, тільки у Gen, sing. в усіх родах закінчуються на -ius (з наголосом на -і) і в Dat. sing.
на -і.
unus - один (із багатьох) solus - тільки один, єдиний totus - весь, цілий ullus - який-небудь,
будь-який nullus - ніякий, жоден
ІМЕННИКИ ІІІ ВІДМІНИ
До III відміни належать іменники усіх родів, які в Genetivus singularis мають
закінчення -is. Деякі іменники у Genetivus мають на І склад більше. Такі іменники
називаються нерівноскладовими. Якщо ж у Nominativus та Genetivus однакова
кількість складів, такі іменники називаються рівноскладовими.
В основах іменників при словозміні можливі різні чергування голосних і
приголосних, наприклад:
caput, capitis, n - голова u//і
flumen, fluminis, n - потік, джерело e//і
nox, noctis, f - ніч x//ct
rex, regis, m - цар x//g
vox, vocis, f - голос x//c
vulpes, vulpis, m, f- лис, лисиця e//i
типи іменників і зразки відмінювання іменників III відміни. Звернути увагу на закінчення іменників
середнього роду у множині та відмінність у закінченнях голосного та мішаного типу
Приголосний тип
Число Singularis Pluralis Singularis Pluralis
Відмінок m., f. n.
Nom. lex leg-es tempus tempbr-a
Gen. leg-is leg-um tempor-is tempor-um
Dat. leg-i leg-Ibus tempor-i tempor-Ibus
Асс. leg-em leg-es tempus tempor-a
Ab!. leg-e leg-Ibus tempor-e tempor-Ibus
Voc. lex leg-es tempus tempor-a
Голосний тип Мішаний тип
Nom. mar-e mar-ia urb-s urb-es
Gen. mar-is mar-ium urb-is urb-ium
Dat. mar-i mar-Ibus urb-i urb-ibus
Acc. mar-e mar-ia urb-em urb-es
Abi. mar-i mar-Ibus urb-e urb-ibus
Voc. mar-e mar-ia urb-s urb-es
Серед іменників III відміни розрізняють 3 типи: приголосний, голосний, мішаний. До
приголосного типу належать іменники, основа яких закінчується на один приголосний: lex,
legis, f - закон
До голосного типу належать іменники тільки середнього роду, які Nominativus
закінчуються на -е, -аі, -аг. Таких іменників небагато: mare, maris, n - море vectigal, -alis, n -
податок exemplar, -aris, n - примірник, список
До мішаного типу належать іменники чоловічого і жіночого роду:
рівноскладові: civis, civis, m, f - громадянин;
нерівноскладові, у яких основа закінчується двома і більш
приголосними: urbs, urbis, f - місто; ars, artis, f - мистецтво.
NB! 1. Іменники середнього роду мають однакові закінчення в Nom і Асс. однини,
умножині вони мають закінчення -а.