Загальні відомості про граматичні категорії дієслів.

TEMPUS (час) GENUS ( стан, залог)

1.Praesens – теперішній actīvum - активний
2.Imperfectum – минулий passīvum - пасивний
недоконаного виду
3.Futūrum I – перший майбутній
4.Futūrum II – другий майбутній NUMERUS ( число)
5.Perfectum – минулий доконаного Singulāris – однина
виду
6.Plusquamperfectum - Plurālis – множина
давноминулий
MODUS (спосіб, наклонение) PERSONA ( особа)
Indicatīvus - дійсний prima - перша
Conjunctīvus – умовний secunda - друга
Imperatīvus - наказовий tertia - третя
Безособові форми :
Infinitīvus – неозначена форма
participium - дієприкметник
supīnum – віддієслівний іменник
gerundium – віддієслівний іменник
gerundīvum – віддієслівний прикметник
2.Словникова форма дієслів (основні форми):

1.Praesens ind. act. p.1 sing.- amo – я люблю

2.Perfectum ind. act. p.1 sing. – amāvi – я полюбив (основа перфекта)

3.Supinum – amātum – щоби любити ( основа супіна)

4.Infinitivus – amāre – любити ( основа інфекта)

Словникова форма дієслів у словнику записується скорочено:

amo, āvi, ātum, āre (I) - любити

dormio, īvi, ītum, īre (IV) – спати

Визначення дієвідміни дієслів відбувається по закінченню інфінітива :

І – āre – ignorāre – не знати, stimulāre - прискорювати

II – ēre – vidēre - бачити, valēre – бути здоровим

III – ěre – agěre - діяти, dicěre – говорити

IV – īre – venīre - приходити, audīre - слухати

Утворення теперішнього часу дієслів. Дієслово- зв’язка „ бути”.

Для утворення теперішнього часу дієслів використовується дієслівна основа

інфекта, яку можна визначити по формі Infinitivus відкиданням
закінчення – re для І, ІІ та IV дієвідмін, та - ěre для III дієвідміни:

Infinitivus основа Закінчення

інфекта oсн. інфекта
І – ignorāre ignorā- -ā-
II – vidēre vidē- -ē-
III – agěre ag - на
приголосний
або
III – struěre stru - голосний – u -
(будувати)
IV – venīre venī - -ī-

Теперішній час дієслів - Praesens indicativi activi – утворюється від

основи інфекта (презенс) додаванням особових закінчень активного стану:

Sing. 1.- o ; 2.- s ; 3.- t ; Plur. 1. – mus ; 2. – tis ; 3. - nt

Зразок відмінювання дієслів у Praesens indicativi activi:

Число Особа І дієвідміна- ІІ дієвідміна –

āre – amāre ēre – vidēre
Sing. 1 amo(a+o) - я люблю vidē-o – я бачу
2 amā-s – ти любиш vidē-s – ти бачиш
3 amā-t – він любить vidē-t – він бачить
Plur. 1 amā-mus –ми vidē-mus - ми бачимо
 2 любимо vidē-tis - ви бачите
3 amā-tis - ви любите vide-nt - вони бачать
ama-nt - вони
люблять
Число Особа ІІІ дієвідміна - IV дієвідміна –
ěre – agěre īre - audire
Sing. 1 ago-я роблю áudi-o- я слухаю
2 ag-і-s – ти робиш áudi-s - ти слухаєш
3 ag -і-t- він робить áudi-t - він слухає
Plur. 1 ag -ĭ-mus- ми audī-mus – ми слухаємо
2 робимо audī-tis - ви слухаєте
3 ag -ĭ-tis- ви робите áudi-u-nt - вони
ag -u-nt - вони слухають
роблять

Відмінювання дієслова – зв’язки „ бути” (sum, fui, -, esse ) у Praesens ind. act.:

Sing. 1. sum – я є Plur. 1. sumus – ми є

2. es – ти є 2. estis – ви є
3. est – він, вона, 3. sunt – вони є
воно є

Утворення наказового способу дієслів – Imperatīvus praesentis actīvi.

В латинській мові наказовий спосіб (імператив) має дві форми :

1.Форма імператива 2 особи однини дієслів 1, 2 та 4 дієвідмін уявляє собою

чисту основу інфекта:
I дієвідміна II дієвідміна IV дієвідміна
amā! – кохай! vidē! – дивись! audi! - слухай!
У дієслів III дієвідміни до основи додається -е : ag-e! - роби!
2.Для утворення форми імператива 2 особи множини до основи інфекта
додається закінчення -te:
I дієвідміна II дієвідміна IV дієвідміна
amā -te! - кохайте! vidē-te!- дивіться! audī-te!- слухайте!
 У дієслів ІІІ дієвідміни закінчення -te у 2 ос. мн. приєднується за допомогою
поєднувальної голосної -ĭ- : ag-ĭ-te! - робіть!

N.B. 4 дієслова ІІІ дієвідміни, а

саме: ducĕre (вести), dicĕre (говорити), facĕre (робити) та ferre (нести) мають
особливості в утворенні імператива.

Форма імператива 2 особи однини цих дієслів уявляє собою чисту основу
інфекта:

duc! – веди! dic! – говори! fac! – роби! та fer! – неси!

Утворення форми імператива 2 особи множини відбувається за загальним

зразком, тобто до основи інфекта додається поєднувальна голосна -ĭ- та
закінчення -te:

ducĭte! – ведіть! dicĭte! – говоріть! facĭte! – робіть! та ferte! – несіть

Для вираження заборони в латинській мові вживається аналітична форма, яка

складається із сполучення слів noli (sing.) або nolīte (plur.) та інфінітива
дієслова:

Sing.: noli ignorāre! - не зневажай! noli tacēre! - не мовчи!

Plur.: nolīte ignorāre! – не зневажайте! nolīte tacēre! – не мовчіть !