Транскрипція голосних звуків

Голосні звуки бувають двох видів — поодинокі звуки та дифтонги.

[ ʌ ] – [ а ] – коротке;
[ a: ] – [ а ] – глибоке;
[ i ] – [ і ] – коротке;
[ i: ] – [ і ] – довге;
[ o ] – [ о ] – коротке;
[ o: ] – [ о ] – глибоке;
[ u ] – [ у ] – коротке;
[ u: ] – [ у ] – довге;
[ e ] – як у слові «плед»;
[ ɜ: ] – як у слові «мед».
[ əu ] – [ оу ];
[ au ] – [ ау ];
[ ei ] – [ ей ];
[ oi ] – [ ой ];
[ ai ] – [ ай ].

Правила вимови голосних в англійській

 Звук «a» має чотири різновиди:
[ ʌ ] – короткий звук, як у словах «duck», «cut»;
[ æ ] – м’який звук. Аналогу йому немає в українській мові. Читається він як
у слові «cat»;
[ a: ] – довгий звук, який читається як у слові «car»;
[ ɔ ] – короткий звук, який звучить одночасно подібно і на «о», і на «а». В
британській вимові, це скоріше «о», як у слові «hot» або «not».

 Звук «e» може читатися трьома способами:

[ e ] – наприклад як у слові «let»;
[ ə: ] – цей звук трохи нагадує українське звукосполучення «йо», тільки
1
 читається ще трохи м’якше. Наприклад, «bird», «fur»;
[ ə ] – один з найбільш поширених звуків в англійській транскрипції. За
звучанням цей звук подібний до українського звуку «е». Він стоїть тільки у
ненаголошених складах та буває практично не чуваним або невиразним,
наприклад, ['letə] «letter» — лист.
 Звук «i» може бути довгим та коротким:
[ I ] – короткий звук, наприклад, як у слові «film»;
[ i: ] – довгий звук, наприклад, як у «sheep».
 Звук «о» також має 2 варіанти — довгий та короткий:
[ ɔ ] – короткий звук, як у слові «bond»;
[ ɔ: ] – довгий звук, як у слові «more».
 Звук «u» також може вимовлятися двома способами. Він може бути
довгим або коротким:
[ u ] – короткий звук, як у слові «put»;
[ u: ] – довгий звук, як у слові «blue».

Транскрипція приголосних звуків

В транскрипції приголосних звуків все достатньо просто. В основному вони
звучать подібно приголосним української мови. Достатньо пару разів
вдумливо поглянути на вищезгадані букво поєднання і вони залишаться у
вашій пам’яті.

Приголосні звуки
[ b ] – [ б ];
[ d ] – [ д ];
[ f ] – [ ф ];
[ 3 ] – [ ж ];
[ dʒ ] – [ дж ];
[ g ] – [ г ];
[ h ] – [ х ];
2
 [ k ] – [ к ];
[ l ] – [ л ];
[ m ] – [ м ];
[ n ] – [ н ];
[ p ] – [ п ];
[ s ] – [ с ];
[ t ] – [ т ];
[ v ] – [ в ];
[ z ] – [ з ];
[ t∫ ] – [ ч ];
[ ∫ ] – [ ш ];
[ r ] – м’яке [ p ], як у слові рупор;
[ о ] – знак м’якості, як в українському звукосполученні «йо» (йогурт).
Приголосні англійської мови, котрих немає в українській мові та їх
вимова
[ θ ] – м’яка буква «c», язик знаходиться поміж передніми зубами верхньої та
нижньої щелепи;
[ æ ] – як «е», тільки більш різко;
[ ð ] – як «θ», тільки з додаванням голосу, ніби м’яка буква «з»;
[ ŋ ] – носовий, на французький манір, звук [ n ];
[ ə ] – нейтральний звук;
[ w ] – як «в» та «у» разом, м’яка вимова.