УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д.

, МЕ-101 ФМЕіМ

Моделі міжнародної торгівлі

Модели международной торговли

International trade models

Анотація

У даній роботі проведений огляд основних теоретичних моделей

міжнародної торгівлі та її емпіричних досліджень. На прикладах моделей,
наведених вченими-економістами, розглянуто еволюцію наукових поглядів на
вигоди від участі у світовій торгівлі. Формулюється, яким чином здійснюється
застосування інструментів регулювання зовнішньої торгівлі на рівні держави. В
контексті виділяються вигоди і втрати від початку або обмеження міжнародної
торгівлі. Ключовим стало дослідження саме основних економіко-математичних
моделей.
Аннотация
В данной работе проведен обзор основных теоретических моделей
международной торговли и ее эмпирических исследований. На примерах
моделей, представленных учеными-экономистами, рассмотрена эволюция
научных взглядов на выгоды от участия в мировой торговле. Формулируется,
каким образом осуществляется применение инструментов регулирования
внешней торговли на уровне государства. В контексте выделяются выгоды и
потери от начала или ограничения международной торговли. Ключевым стало
исследование именно основных экономико-математических моделей.
Annotation
In this work the main theoretical models of international trade and its empirical
research are reviewed. Using the examples of the models given by economists the
evolution of scientific views on the benefits of participation in world trade was
examined. This article states how the instruments of foreign trade regulation are
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

applied at the state level. The benefits and losses of starting or restricting
international trade are highlighted throughout the text. The key point of this research
is the study of the basic economic and mathematical models.

Ключові слова
Торгівля, фактори виробництва, модель, теорія, експорт, імпорт, витрати,
зовнішньоекономічна діяльність.
Ключевые слова
Торговля, факторы производства, модель, теория, экспорт, импорт,
расходы, внешнеэкономическая деятельность.
Key words
Trade, factors of production, model, theory, export, import, costs, foreign
economic activity.

Постановка проблеми
Міжнародна торгівля є однією з основних форм міжнародних
економічних відносин. У ній поєднуються торгівля як товарами, так і
послугами як транспортування, фінансування, бізнес та туризм. Моделі
міжнародної торгівлі призначені для опису зовнішньої торговельної діяльності
окремої країни або групи країн. Їх використовують для аналізу механізмів
зовнішньої торгівлі (за допомогою теорії та практики) та для прогнозування
відповідних торговельних потоків (згідно з емпіричними методами).
Problem
International trade is one of the main forms of international economic relations.
It combines trade in both goods and such services as transportation, financing,
business and tourism. International trade models are designed to describe the foreign
trade activities of an individual country or group of countries. They are used to
analyze the mechanisms of foreign trade (using theory and practice) and to predict
related trade flows (according to empirical methods).
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні та методологічні питання розвитку зовнішньоекономічної̈
діяльності підприємств є предметом досліджень вітчизняних і зарубіжних
вчених-економістів: прихильники класичної політичної економії̈ (А. Сміт, Д.
Рікардо), економісти неокласичного напряму (Е. Хекшер, Б. Олін), П.
Самуельсон та В. Леонтьев. Праці вітчизняних та російських економістів
представлені роботами М. Белінського, В. Гейця, В. Куліша та ін.
Analysis of recent researches and publications
Theoretical and methodological issues of development of foreign economic
activity of ventures are the subject of researches of national and foreign economists:
supporters of classical political economy (A. Smith, D. Ricardo), neoclassical
economists (E. Heckscher, B. Ohlin), P. Samuelson and V. Leontief. The works of
national and Russian economists are represented by the works of M. Belinsky, V.
Heitz, V. Kulish, and others.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Аналіз публікацій показав відсутність єдиної точки зору на проблематику
оцінки зовнішньої торгівлі як детермінанти економічного розвитку. Таким
чином моделі міжнародної торгівлі не зупиняються на місці на постійно
розвиваються і вдосконалюються, щоб знайти найвигідніше вирішення проблем
міжнародної торгівлі.
Previously unsolved parts of the overall problem
The analysis of publications showed the lack of a single point of view on the
issue of assessing foreign trade as a determinant of economic development. Thus, the
models of international trade are constantly evolving and improving to find the most
profitable solution of the problems of international trade.

Формулювання цілей доповіді

Метою цієї роботи є представлення огляду основних моделей
міжнародної торгівлі, таких як: теорія абсолютних переваг А. Сміта; теорія
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

порівняльних переваг Рікардо; теорія співвідношення факторів виробництва

Гекшера-Оліна; теорема вирівнювання цін на фактори виробництва (теорема
Гекшера-Оліна-Самуельсона), парадокс Леонтьєва, економетрична та
гравітаційна моделі.
Purposes of the study
The purpose of this paperwork is to provide an overview of the main models of
international trade, such as: A. Smith's theory of absolute advantages; Ricardo's
theory of comparative advantage; Heckscher-Ohlin theory of the ratio of factors of
production; factor price equalization theorem (Heckscher-Ohlin-Samuelson theorem),
Leontief's paradox, econometric and gravity models of trade.

Виклад основного матеріалу

Теоретичні моделі міжнародної торгівлі володіють досить великим

рівнем абстракції та використовуються переважно в рамках «чистої»
міжнародної економіки для вивчення механізмів міжнародного обміну. В
рамках цієї теорії розроблено низку класичних принципів та теорем.
Зі збільшенням обсягів і складності міжнародної торгівлі поступово
з'явилася необхідність в її оптимізації, для того щоб країни-учасниці могли
максимально забезпечувати свою вигоду, тобто бездефіцитність торгівлі. Як
результат були розроблені і запропоновані для практичного застосування
математичні моделі міжнародної торгівлі. Для отримання достовірного
результату на базі таких математичних моделей країнам необхідно правильно
враховувати великі і достовірні відомості про загальну структуру товарно-
грошових потоків в світі, переваги у виробництві і реалізації окремих товарів
на світовому ринку, рентабельності виробництва цих товарів в цілому,
політичних та інших факторах.
В даний час широко відомі такі класичні теорії міжнародної торгівлі:
теорія абсолютних переваг А. Сміта; теорія порівняльних переваг Рікардо;
теорія співвідношення факторів виробництва Гекшера-Оліна; теорема
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

вирівнювання цін на фактори виробництва (теорема Гекшера-Оліна-

Самуельсона), парадокс Леонтьєва, економетрична та гравітаційна моделі.
Основоположною традиційно вважається теорія меркантилізму. У ній
оголошено торгівлю джерелом збагачення держави, держави прагнуть до
заохочення експорту і обмеження імпорту для забезпечення припливу і
накопичення доходів. Меркантилізм не передбачав, що активний торговий
баланс забезпечує не тільки збільшення кількості грошей в країні, але також
веде до зростання внутрішніх цін. В результаті товари, вироблені в країні,
стають дорожчими і втрачають конкурентоспроможність на зовнішньому
ринку. А зниження експорту, в свою чергу, може призвести до негативного
торговельного балансу і відтоку грошей з країни.
На противагу меркантилізму А. Сміт висунув нову теорію регулювання
торгівлі - теорію абсолютних переваг [2, с. 58]. ЇЇ суть полягає у тому, що
країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у
виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари,
що продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких
абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам).

Принцип порівняльної переваги, який сформулював на початку ХІХ

століття відомий англійський економіст Девід Рікардо [3]: кожна країна може
отримати вигоду, якщо вона буде спеціалізуватись на виробництві та експорті
тих товарів, виробничі витрати яких є відносно низькими, і навпаки,
імпортувати товари з більш високими витратами. Сучасною реалізацією даного
принципу є підрахунок спеціального коефіцієнта T – індексу «умов торгівлі»,
який задається співвідношенням:

Pe
T=
Pi

де Pe – індекс експортних цін, Pi – індекс імпортних цін. Зазначимо, що

збільшення коефіцієнта T пов’язують із покращенням торговельних умов.
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

Значний прорив в теорії міжнародної торгівлі був зроблений лише в

середині 20-х рр. ХХ століття економістами-неокласиками Е.Геркшером та
Б.Оліном. Теорія Гекшера-Оліна пропонує модель торгівлі в термінах
порівняльної забезпеченості країн факторами виробництва. Теорія мала деякі
припущення: існують тільки 2 країни і 2 товари; один товар — працемісткий,
другий — капіталомісткий; кожна країна різною мірою наділена цими
факторами виробництва [4, с.16].

Країна матиме відносну перевагу в тих продуктах, виробництво яких

потребує інтенсивного використання чинника, що є в даній країні в достатку, і
тому вона буде імпортувати ті продукти, виробництво яких потребує
інтенсивного використання чинника, порівняно рідкісного в даній країні. Ця
теорія грунтується на законі порівняльних витрат Рікардо. Але теорія Гекшера-
Оліна йде далі, пов'язуючи модель міжнародної торгівлі зі структурою
економіки країн, які торгують.

Таким чином, теорія Гекшера-Оліна пропонує інструмент для аналізу

впливу змін у торгівлі на власні економічні структури країн і, зокрема, на
внутрішній розподіл прибутків.

У 1948 р. Пол Самуельсон довів та математично підкріпив теорему

вирівнювання цін на фактори виробництва, яка отримала назву - теорема
Гекшера-Оліна-Самуельсона - міжнародна торгівля призводить до
вирівнювання абсолютних та відносних цін на гомогенні фактори виробництва
у країнах, що торгують. Гомогенний капітал - це капітал, який має однакові
продуктивність та ризиковість; гомогенна праця - це праця з однаковим рівнем
підготовки, освіти та продуктивності; гомогенні землі - це землі з однаковою
родючістю, станом ґрунтів тощо.

Основною перевагою теорії різної відносної забезпеченості факторами

виробництва, що складається із двох взаємопов’язаних теорем - теореми
Гекшера-Оліна та теореми Гекшера-Оліна-Самуельсона, є те, що вона є
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

важливим інструментом аналізу міжнародної економіки, який ілюструє та

доводить принцип загальної рівноваги, якому повинен підпорядковуватися
економічний розвиток.

Але попри математичне прикріплення теорія Гекшера-Оліна діяла всього

у 70% випадків, а у 30% виконувався "парадокс Леонтьєва"[5, с. 111].

У 1954 р. американський економіст В. Леонтьєв застосував теорію

Гекшера-Оліна до аналізу зовнішньої торгівлі США, а саме: розрахунку повних
витрат праці і капіталу на експорт й імпорт. Згідно з робочою гіпотезою, США
повинні були експортувати капіталомісткі товари, а імпортувати —
працемісткі. Однак результат виявився зворотним (експортувалася
трудомісткіша і менш капіталоємна продукція, ніж імпортувалася). Саме це
дістало назву "парадокс Леонтьєва". Було встановлено, що відносний надлишок
капіталу в США не впливає на зовнішню торгівлю.

Сам Леонтьєв та інші економісти робили численні спроби пояснити цей

парадокс. Отже, незважаючи на відмінності у техніці розрахунків, усі
дослідження в основному підтвердили наявність парадокса Леонтьєва, вчені
почали вводити в модель Гекшера-Оліна й інші, крім капіталу та праці, фактори
виробництва, такі як технологія, кваліфікація робочої сили. Той факт, що
продукція може вироблятися різними методами, є одним із пояснень парадокса
Леонтьєва. Крім того, те, що робоча сила не є однорідним товаром, є ще одним
поясненням парадокса Леонтьєва.

Серед практичних моделей міжнародної торгівлі найбільш

розповсюдженою є економетрична.

У економетричних моделях функції імпорту та експорту представляються

у вигляді рівнянь регресії та пов’язують величини імпорту та експорту деякої
країни з низкою змінних як внутрішнього, так і зовнішнього для даної країни,
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

характеру. Дані функції розглядаються як виробничі функції. Найчастіше їх

використовують у описі великих товарних груп, імпорту чи експорту.

Функція імпорту може бути представлена у вигляді:

I =f (Y , Pi , PY , Z ),

де I - величина імпорту; Y – змінна, яка відображає рівень економічної

активності (наприклад, ВНП); Pi і PY - відповідно, імпортні та внутрішні ціни
товарної групи, яка розглядається; Z – інші фактори. Для того, щоб уникнути
мулитиколінеарності, замість абсолютних значень Pi і PY використовують

Pi
відношення PY
. Форма залежності у функції найчастіше логарифмічна,

оскільки у такому випадку параметри є коефіцієнтами еластичності імпорту за

різними факторами.

Функція експорту може бути представлена у вигляді:

E=f (Y w , Pe , PW ),

де E – величина експорту; Pe – експортні ціни; PW – середньозважений

індекс внутрішніх цін імпортерів; Y w – середньозважений рівень економічної
активності в країнах-імпортерах (наприклад, показник зовнішнього попиту на
продукцію даної країни).

Функції експорту та імпорту можуть використовуватись як окремі

інструменти економічного аналізу, наприклад:

1) для з’ясування залежності між агрегованими величинами імпорту і

експорту та основними макроекономічними показниками;

2) для прогнозування величини торгового балансу;

3) для розрахунку еластичності експортного та імпортного попиту за

цінами.
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

Крім того, функції експорту та імпорту є основою зовнішньоторгових

блоків макроекономічних моделей країн та застосовуються в моделях
платіжного балансу.

Серед емпіричних моделей міжнародного обміну найбільшу популярність

здобула гравітаційна модель міжнародного обміну. Вона стверджує, що обсяг
торгівлі між країнами прямо пропорційно пов’язаний з економічним
потенціалом двох країн і непрямо пропорційно – з відстанню між ними. Також
модель включає в дослідження ефект наявності спільного кордону, спільної
мови, тривалості економічних відносин, участь у спільних економічних
угрупованнях. Хоча гравітаційна модель використовується в емпіричних
дослідженнях з 1960-х років, теоретичне обґрунтування моделі існує відносно
недовго.

Крім пояснення обсягів зовнішньої торгівлі, рівняння гравітаційної

моделі застосовується до прямого іноземного інвестування, волатильності цін,
впливу монетарних союзів і зон вільної торгівлі на зовнішній сектор.
Важливість економічного розміру країни-партнера в розвитку взаємної торгівлі
формалізує рівняння, вперше запропоноване Дж. Тінбергеном [5].

Відповідно до моделі експорт країни i у країну j є функцією відстані між

країнами d ij і їх економічною «вагою» M i та M j , за яку зазвичай приймають
валовий внутрішній продукт. Таким, чином, типова гравітаційна модель має
параметри α, β і δ згідно з формулою:

M αi M βj
F ij=G ε ij ,
d δij

де, ε ij – усі інші фактори, що впливають на експорт, але не входять до

рівняння; d ij – фактор торговельних витрат, що пов’язані з експортом, в тому
числі і транспортні витрати на основі визначення відстані. [6].
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

У відповідності з гравітаційною моделлю географічна близькість країн є

двигуном торгівлі, міграції робочої сили та міжнародного інвестування, в
принципі будь-якої економічної взаємодії між окремими економічними
одиницями. Гравітаційна модель є доцільним інструментом прогнозування для
отримання майбутніх значень змінної взаємної торгівлі.

The main material

Theoretical models of international trade have a fairly high level of abstraction
and are used mainly in the "pure" international economy to study the mechanisms of
international exchange. Within the framework of this theory, a number of classical
principles and theorems have been developed.
As the volume and complexity of international trade increased, the need for its
optimization have appeared, so that other countries could maximize their benefits, or
in other words entail no deficit. As a result, mathematical models of international
trade were developed and proposed for practical application. To obtain a reliable
result based on such mathematical models, countries need to take into account
complex and reliable information about the general structure of commodity-cash
flows in the world, advantages in the production and sale of individual goods on the
world market, profitability of production of these goods in general, political and other
factors.
Nowadays the following classical theories of international trade are widely
known: A. Smith's theory of absolute advantages; Ricardo's theory of comparative
advantage; Heckscher-Ohlin theory of the ratio of factors of production; factor price
equalization theorem (Heckscher-Ohlin-Samuelson theorem), Leontief's paradox,
econometric and gravity models of trade.
The theory of mercantilism is traditionally considered to be fundamental. It
declares trade as a source of enrichment for the state, the government seeks to
encourage exports and restrict imports to ensure rising of the income and its
accumulation. Mercantilism did not assume that an active trade balance would not
only increase the amount of money in the country, but also would lead to higher
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

national prices. As a result, goods produced in the country become more expensive
and lose competitiveness in foreign markets. And declining exports, in turn, could
lead to a negative trade balance and the outflow of money from the country.
In contrast with mercantilism, A. Smith presented a new theory of trade
regulation - the theory of absolute advantages [2, p. 58]. Its essence is that countries
export those goods that they produce at lower cost (in the production of which they
have an absolute advantage), and import those goods that are produced by other
countries with lower costs (in the production of which absolute advantage belongs to
their trading partners).
The rule of comparative advantage, which was formulated at the beginning of
the 19th century by the famous English economist David Ricardo [3]: each country
can benefit if it specializes in the production and export of those goods whose
production costs are relatively low, and vice versa, import goods from higher costs.
The modern implementation of this rule is the calculation of a special coefficient T -
the "terms of trade" index, which is set by the proportion:

Pe
T=
Pi

Where Pe - is the export price index, Pi - is the import price index. Mention
that an increase in the T coefficient is associated with an improvement in trading
conditions.
A significant breakthrough in the theory of international trade was made only
in the mid-1920s. XX century economists-neoclassicists E. Heckscher and B. Ohlin.
The Heckscher-Ohlin theory proposes a model of trade in terms of the relative
endowments of countries with factors of production. The theory had some
assumptions: there are only 2 countries and 2 goods; one product is labour-intensive,
the second is capital-intensive; each country is endowed with these factors of
production to varying degrees [4, p. 16]. A country will have a relative advantage in
those products that are factored-intensive, are abundant in that country, and therefore
will import those products that are factored-intensive compared to those that are
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

scarce in that country. This theory is based on Ricardo's Law of Comparative Cost.
But the Heckscher-Ohlin theory goes further, linking the model of international trade
with the structure of the economies of the countries that trade. Thus, the Heckscher-
Ohlin theory offers a tool for analysing the impact of changes in trade on countries'
own economic structures and, in particular, internal distribution of profits.
In 1948 Paul Samuelson proved and mathematically supported the theorem of
equalization of prices for factors of production, which was called the Heckscher-
Ohlin-Samuelson theorem - international trade leads to the equalization of absolute
and relative prices for homogeneous factors of production in the countries that trade.
Homogeneous capital is capital that has the same performance and riskiness;
homogeneous work is work with the same level of training, education and
productivity; homogeneous lands are lands with the same fertility, soil condition etc.
The main advantage of the theory of different relative endowments of
production factors, consisting of two interrelated theorems - the Heckscher-Ohlin
theorem and the Heckscher-Ohlin-Samuelson theorem, is that it is an important tool
for analysing the international economy, illustrating and proving the principle of
general equilibrium, to which the economic development. But despite the
mathematical attachment, the Heckscher-Ohlin theory was valid only in 70% of
cases, and in 30% the "Leontief paradox" was fulfilled [5, p. 111].
In 1954, the American economist V. Leontief applied the theory of Heckscher-
Ohlin to the analysis of US foreign trade, namely: calculating the total cost of labour
and capital for exports and imports. According to the working hypothesis, the United
States should have exported capital-intensive goods, and imported goods. However,
the result was the opposite (exported labour-intensive and less capital-intensive
products than imported). This is what is called the "Leontief paradox". It was found
that the relative surplus of capital in the United States does not affect foreign trade.
Leontief himself and other economists have made numerous attempts to
explain this paradox. So, despite the differences in the calculation technique, all
studies basically confirmed the presence of the Leontief paradox, scientists began to
introduce into the Heckscher-Ohlin model other factors of production, such as
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

technology, labour force qualifications, in addition to capital and labour. The fact that
products can be produced in different ways is one of the explanations for the Leontief
paradox. Moreover, the fact that labour is not a homogeneous commodity is another
explanation for the Leontief paradox.
Among the practical models of international trade, the most common is
econometric.
With econometric models, the functions of import and export are represented in
the form of regression equations and connect the values of imports and exports of a
certain country with a number of variables, both internal and external for a given
country, character. These functions are considered production functions. Most often
they are used in the description of large commodity groups, imports or exports.
The import function can be represented as:

I =f (Y , Pi , PY , Z ),

Where I - is the value of imports; Y - a variable that reflects the level of

economic activity (for example, GNP) Piand PY - respectively, import and domestic
prices of the commodity group considered by Z - other factors. In order to avoid

Pi
muliticollinearity, the ratio P is used instead of the absolute values of Pi∧PY . The
Y

form of dependence in the function is most often logarithmic, since in this case the
parameters are the coefficients of the elasticity of imports for various factors.

The export function can be represented as:

E=f (Y w , Pe , PW ),

Where is E – is the amount of exports; Pe – export prices; PW – weighted

average index of importers' domestic prices; Y w - is the weighted average level of
economic activity in importing countries (for example, an indicator of external
demand for the products of a given country).
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

The export and import functions can be used as separate tools for economic
analysis, for example:

1) to clarify the relationship between the aggregated values of imports and

exports and the main macroeconomic indicators;

2) to predict the value of the trade balance;

3) to calculate the price elasticity of export and import demand.

In addition, the export and import functions are the basis of foreign trade
blocks of macroeconomic models of countries and are applied in balance of payment
models.

Among the empirical models of international exchange, the most famous is the
gravitational model of international exchange. It argues that the volume of trade
between countries is directly proportional to the economic potential of the two
countries and indirectly proportional to the distance between them. The model also
includes in the study the effect of the presence of a common border, a common
language, the duration of economic relations, participation in joint economic
groupings. Although the gravity model has been used in empirical research since the
1960s, the theoretical basis for the model has been around for a relatively short time.

In addition to explaining the volume of foreign trade, the gravity model

equations apply to foreign direct investment, price volatility, the impact of monetary
unions and free trade zones on the external sector. The importance of the economic
size of the partner country in the development of mutual trade formalizes the
equations first proposed by J. Tinbergen [5].

According to the model, the export of a country to country j is a function of the

distance between countries d ij and their economic "weight" M i and M j , which is
usually taken as gross domestic product. Therefore, a typical gravity model has
parameters α, β and δ according to the formula:
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

M αi M βj
F ij=G δ
ε ij
d ij

Where, ε ij - all other factors affecting exports, but are not included in the
equations; d ij - is the factor of trade costs associated with exports, including transport
costs based on the determination of the length. [6].

According to the gravity model, the geographical proximity of countries is the

engine of trade, labour migration and international investment, in principle, any
economic interaction between individual economic units. The gravity model is an
expedient forecasting tool to obtain future values of the mutual trade variable.

Висновки

Застосування математичних методів моделювання новітніх тенденцій

розвитку світової економіки дозволяє розкрити основні проблеми розвитку
міжнародної торгівлі на сучасному етапі. Використання цих моделей є
потужним сучасним інструментом для дослідження тих складних процесів, які
відбуваються у міжнародних економічних відносинах між країнами загалом, та
у міжнародній торгівлі. Зокрема для аналізу діяльності сучасних
транснаціональних корпорацій (ТНК) як основних учасників міжнародного
бізнесу в умовах глобалізації багато в чому визначає процес визначення
перспективних шляхів і напрямків їх функціонування в сучасній
світогосподарської системі.

Conclusions

The use of mathematical methods for modelling the latest trends in the
development of the world economy makes it possible to reveal the main problems of
the development of international trade at the present stage. The use of these models is
a powerful modern tool for studying the complex processes that take place in
international economic relations between countries in general, and in international
trade. In particular, for the analysis of the activities of modern transnational
УДК 519.86: 519.866 Голубик А.Ю., Мастеренко А.Д., МЕ-101 ФМЕіМ

corporations (TNCs) as the main participants in international business in the context

of globalization, the process of determining promising ways and directions of their
functioning in the modern world economic system is largely determined.

Література.

1. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В.

Рокоча та ін.; За ред. А.П. Румянцева. — К.: Знання-Прес, 2003. — 447с. (Вища
освіта ХХІ століття).

2. Рут Ф.Р., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції: Пер. з англ.

— К.: Основи, 1998. — 743с.

3. Д. Рікардо „Принципи політичної економії та оподаткування" (1817)

4. Румянцев А.П., Башинська А.І., Корнілова І.М., Коваленко Ю.В.

Міжнародна торгівля: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної
літератури, 2004. — 376с.

5. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. — Ч. І.

Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства:
Учебное пособие для вузов. — М.: Междунар. отношения, 2002. — 416с.

6. Combes, Pierre-Philippe. «gravity models». The New Palgrave Dictionary of

Economics. Second Edition. Eds. Steven N. Durlauf and Lawrence E. Blume.
Palgrave Macmillan, 2008. The New Palgrave Dictionary of Economics Online.
Palgrave Macmillan [Electronic source].