ЕКОНОМІКА

ТЕМА 1.6.

РИНКОВА ЕКОНОМІКА
1.Ринкове господарство.

Ринкове господарство – це економіка

(економічна система, економічний порядок) в якій
діяльність господарюючих суб’єктів здійснюється
без втручання держави. Механізм ринкових цін
змінюється в залежності від існуючого попиту та
пропозиції. Його загальний принцип – свобода
конкуренції.
Робота ринку залежить від багатьох
умов ринкового господарства:
 процеси обміну предметів;
 поділ праці;
 засоби визначення вартості
виробленої продукції;
 місце реалізації продукції;
 вплив на функціонування ринку
неекономічних інститутів і
організацій.
Виробничі фактори знаходяться
у приватній власності і
підпорядковуються ринковим
механізмам.
Основним регулятором і
координатором економічних
Господарюючі суб’єкти
процесів ринкового
діють вільно.
господарства є сам ринок.

Ринкова система господарювання – це

форма, в якій господарюючі суб’єкти Оптимізація виробництва
керуються своїми власними цілями і і раціональне
намагаються досягти максимальних вигод, не використання факторів
вдаючись до допомоги чи захисту з боку виробництва.
держави.

Держава відіграє обмежену роль

Ринок визначає ціни на у захисті приватної власності і
товари і послуги, їх кількість і Свобода
забезпечує безпеку своїх
обсяг споживання. конкуренції
громадян.
 Основні ознаки ринкового господарства
Першою є домінування
приватної
власності на фактори
виробництва.
Це домінування полягає в тому, що:
• основна частина продукції
виробляється в країнах
розвиненого капіталізму великими
акціонерними підприємствами;
• більша частина робочої сили
зайнята у них;
• більша частина прибутку припадає
на ці підприємства.
Другою є розподіл економічних
ресурсів.
Основні характеристики:
• панування приватної власності і
свободи за передачу прав
приватної власності;
• свобода вести бізнес;
• наявність ефективних інститутів,
які обслуговують ринок;
• цілісність ринку, тобто взаємна
залежність окремих сегментів
ринку.
Основними перевагами ринкового господарства є:

• тенденція до раціонального використання економічних ресурсів;

• ефективна мотиваційна система;
• великі інновації в економіці;
• фінансова дисципліна підприємств, пов’язана з конкуренцією і
принципом самофінансування економічної діяльності;
• тенденція до самостійного визначення ринкової рівноваги;
• велика гнучкість економіки.

Найбільшим недоліком є
проблема безробіття та збитковість підприємств
 Ефективне господарство ринкової
економіки в рівновазі максимізує
загальну прибутковість. Тому щоб
економіка була ефективною, всі ринки
разом, а також кожна окрема людина
повинні максимізувати загальний
результат.
2. Риси, структура та функції ринку.
«Дайте мені те, що хочу я, і я вам дам те, що хочете ви»
А. Сміт

Ринок - це система економічних відносин,

що виникають в результаті купівлі-продажу
товарів і послуг на основі стійкої взаємодії
товарного і грошового обігу.
Суб'єктами ринку є
продавці та покупці

Об'єктами ринку є
товари і гроші.
Ринку притаманні такі ознаки:
1. Необмежена кількість учасників актів купівлі-продажу,
вільний доступ на ринок і вільний вихід з нього.
2. Мобільність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
3. Отримання кожним суб'єктом ринку достовірної та повної
інформації про пропозицію, попит, норму прибутку тощо.
4. Усунення монополії виробника, однорідність однойменних
товарів.
5. Купівля і продаж товарів мають здійснюватися за цінами,
прийнятними як для продавців, так і для покупців за
домовленістю між ними в результаті торгу на вільному ринку
у вигляді попиту і пропозиції, що формує ринкову ціну.
Для сучасного ринку характерними є: економічна свобода,
конкуренція, мобільність ресурсів, автономність дій
учасників ринку, вичерпна поінформованість суб'єктів,
соціалізація та глобалізація економічних зв'язків.
 Конкуренція означає, що тим, чим
займається один із суб'єктів економіки,
можуть вільно займатися і інші. Вона
(конкуренція) є найдавнішим стимулом
економічного розвитку і водночас в процесі
еволюції породжує монополізм, який
обмежує та деформує конкуренцію.
 ЕКОНОМІЧНА СВОБОДА ЦЕ:

- свобода вибору сфери застосування своїх здібностей;

- свобода вибору сфери застосування свого капіталу;
- свобода вибору партнерів;
- свобода ціноутворення;
- свобода обирати міру ризиковості господарської
діяльності;
- повна відповідальність за свої рішення, дії та їх наслідки.
 МОБІЛЬНІСТЬ РЕСУРСІВ

- здатність працівників змінювати сферу

застосування їхніх здібностей (територіальні
переміщення, виконання нових функцій);
- альтернативність використання таких ресурсів, як
земля та капітал, пов'язана зі зміною структури
виробництва, потреб та обмеженістю ресурсів;
- розширення сфери вільного руху ресурсів пов'язане
з новими транспортними та інформаційними
можливостями тощо.
Поінформованість учасників ринку забезпечується за рахунок
використання найпрогресивніших технологій, зокрема Інтернету, де
швидко можна отримати інформацію з будь-якої точки планети.

Ціна та цінність інформації з розвитком ринку зростають.

Головними проблемами у цій галузі на сучасному етапі є:

- захист приватного життя;
- захист комерційної таємниці та секретної інформації;
- захист державної таємниці.
 Функції ринку
Функція регулювання.  Розподільна функція. 
Ринок регулює всі економічні процеси - виробництво, Доходи виробників і споживачів у ринковій
обмін, розподіл і споживання, визначаючи пропозиції і економіці різняться через ціни, зумовлюючи
напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та соціальне розшарування суспільства за
макрорівні за рахунок розширення або звуження попиту доходами.
й пропозиції.

Функція Інформативна
Функція санації. 
стимулювання.  функція.  Ринок через конкуренцію очищає
Ринок через ціни інформує економічне середовище від
Ринок спонукає виробників товару і послуг виробника, торговця, споживача неконкурентоспроможних
до зниження витрат, підвищення якості та про те, що вигідно виробляти й господарств і підтримує
споживчих властивостей товарів. купувати, а що - ні найефективніші.

Алокаційна функція.  Функція інтеграції. 

Ринок забезпечує виробництво Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в
оптимальної комбінації товарів та послуг за одне ціле, сприяючи формуванню єдиного
допомогою найефективнішої комбінації економічного простору як у межах окремої
ресурсів. держави, так і в межах світової економіки.
3. Основні суб’єкти ринкового господарства.

Суб'єктами ринкової економіки можуть бути:

 практично кожний індивідуум як фізична особа, що не
обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності;
 групи громадян (партнерів);
 трудові колективи;
 юридичні особи всіх форм власності.

Основні суб’єкти ринкової економіки:

домашні господарства,
підприємства, держава.
 Юридичні особи як організаційно-господарські
форми:

 індивідуально-трудова діяльність;
 державні підприємства;
 кооперативи; Найпоширеніши
 орендні підприємства; ми є три основні
 фермерські господарства; форми ФІРМА
 підприємництва
колективні господарства;
(бізнесу):
(юридична особа,
 народні підприємства; - одноосібне суб’єкт
 акціонерні товариства; господарювання)
володіння,
 малі підприємства; - товариства,
 корпорації, об'єднання, - корпорації
господарські товариства;
 асоціації, консорціуми;
 змішані підприємства.
4. Держава – суб’єкт ринкового господарювання.
Держава — це сукупність суспільних
інститутів, що здійснюють публічну
владу.

Головні завдання держави в умовах ринкових економічних систем:

- правове забезпечення функціонування ринкового механізму;
- організація грошового обігу;
- захист і сприяння розвитку конкуренції;
- виробництво суспільних благ;
- мінімізація трансакційних витрат;
- компенсація зовнішніх ефектів (екстерналій);
- стабілізація макроекономічних коливань;
- перерозподіл доходів через податкову систему;
- реалізація національних інтересів у світовій економіці.
 5. Інфраструктура ринку.

Система підприємств і організацій, які забезпечують рух

товарів, капіталів, робочої сили, цінних паперів та надання
послуг, називається інфраструктурою ринку.
Це ― біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові
агенції, служби зайнятості, логістичні компанії, торговельні та інші організації,
кожна з яких діє у своїй сфері.
Установи інфраструктури виконують ряд важливих
функцій:
1) доведення товарів до безпосереднього споживача;
2) забезпечення зворотного зв'язку між виробниками
та споживачами;
3) акумуляція тимчасово вільних грошових коштів і
регулювання
грошового обігу;
4) здійснення перерозподілу ресурсів між різними
галузями і всередині
галузей.
 Чим вищим є рівень розвитку
інфраструктури, тим швидше і в
більшому обсязі відбувається
економічний розвиток.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!