СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО

КОНКУРЕНТНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ

Конкурентне право
План:
I.Система державного антимонопольного-
конкурентного регулювання в Україні;
II.Демонополізація економіки. Поняття, мета і
завдання політики демонополізації в Україні;
III.Система органів, що здійснюють управління
конкурентним процесом в Україні;
IV.Світовий досвід щодо захисту економічної
конкуренції.

КОВАЛЬ ІГОР
ПБЮ 19-4
 МЕТА
Розглянути систему державного антимонопольного-
конкурентного регулювання в Україні. Визначити
поняття, мету і завдання політики демонополізації в
Україні. Розглянути систему органів, що здійснюють
управління конкурентним процесом в Україні та
проаналізувати світовий досвід щодо захисту
економічної конкуренції.
 Система державного антимонопольного-
конкурентного регулювання в Україні

АНТИМОНОПО́ЛЬНЕ ЗАКОНОДА́ВСТВО УКРАЇ́НИ – система

юридичних норм і правових інститутів, покликана регулювати
суспільні відносини в процесі обмеження монопольної діяльності
та запобігання зловживанням монопольним становищем у
національному господарстві країни, недопущення неправомірного
обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції у
підприємницькій діяльності, а також здійснення державного
контролю за дотриманням антимонопольного законодавства і
системи захисту інтересів підприємців та споживачів від його
порушень
Одним з основних правових актів, що регулюють
відносини у сфері антимонопол. діяльності, є
Закон України «Про обмеження монополізму та
недопущення недобросовісної конкуренції у
підприємницькій діяльності» (1992). Система А.
з. У. містить також Закони України «Про
Антимонопольний комітет України» (1993), «Про
захист прав споживачів» (у ред. 1993), «Про
захист від недобросовісної конкуренції» (1996),
«Про природні монополії» (2000) та ін., а також
відповідні Укази Президента України, нормат.-
правові акти КМ України, Антимонопольного
комітету України, відповід. мін-в та відомств,
спрямовані на обмеження монополізму і
розвиток конкурент. середовища. Гол. держ.
органом, покликаним забезпечувати контроль за
дотриманням А. з., захист інтересів підприємців
та споживачів від його порушень, є
Антимонопол. ком-т України.
 Демонополізація економіки.
Поняття, мета і завдання політики
демонополізації в Україні

Демонополізація — здійснювана державою та її органами політика,

спрямована на стримування монополізму (переважання на ринку
одноосібного виробника, постачальника, продавця) й одночасно на
розвиток конкуренції, шляхом сприяння створенню та існуванню
конкуруючих підприємств, фірм, компаній тощо.
 Демонополізація в Україні

Політика демонополізації рівнозначна деолігархізації України,

тобто вся економіка, що знаходиться в руках сотні сімей буде
рівномірно розподілена між всіма громадянами України та буде
сприяти розвитку середнього бізнесу, появі середнього класу, що
так необхідний для благополуччя нашої країни.

Ніхто із політиків не буде займатися просуванням та прийняттям

закону про демонополізацію, тому що такий крок є невигідним для
їх "замовників", що вклали кошти у виборчу кампанію певного
депутата.

Виконавчим органом, що здійснює політику демонополізації в

державі є Антимонопольний комітет України.
 Система органів, що здійснюють управління
конкурентним процесом в Україні
Основним органом, що визначає політику, спрямовану на захист
конкуренції є Верховна Рада як єдиний орган законодавчої влади.
Повноваженнями, наданими Конституцією, ВР надає згоду на призначення
на посаду та звільнення Президентом України Голови Антимонопольного
Комітету. Як законодавчий орган вона приймає закони, постанови та інші
акти в сфері конкурентної політики в тому числі закони про правила
конкуренції, норми антимонопольного регулювання, види і межі монополій.
Виключно Верховною Радою були прийняті всі закони, які створюють
правове середовище для захисту конкуренції в Україні. Зазначеним
органом визначаються засади політики України щодо розвитку конкуренції,
затверджуються державні програми демонополізації економіки, розвитку
конкуренції, підприємництва, програми дій Уряду, в яких ці питання
надаються спеціальними розділами, загальнодержавні програми
економічного розвитку. Верховна Рада України заслуховує щорічні звіти
Антимонопольного комітету, тощо.
Важливу роль в формуванні політики України щодо захисту
конкуренції відіграє Президент України. Крім такої функції, як
призначення на посаду та звільнення з посади за згодою Верховної
Ради України Голови АМК видає укази і розпорядження щодо
антимонопольної політики, які є обов’язковими до виконання на
території України. Крім того, ним розглядаються та затверджуються
державні програми розвитку різних видів економічної діяльності, які
містять вимоги щодо розвитку конкуренції, протидії монопольним
утворенням тощо.
Серед органів державного управління в сфері конкуренції визначальне
місце належить Кабінету Міністрів України, який забезпечує розробку і
здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку
(зокрема програм демонополізації і розвитку конкуренції), а також
забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та
податкової політики.
В процесах демонополізації та створення умов для
конкуренції виробників активну участь бере Фонд
державного майна України, який виконує ці
завдання при захисті майнових прав України,
здійсненні прав розпорядження майном державних
підприємств у процесі їх приватизації, створенні
спільних підприємств, здійсненні повноважень щодо
організації та проведення приватизації майна, яке
перебуває у державній власності, здійсненні
повноважень орендодавця майна державних
підприємств і організацій, їх структурних підрозділів.
ФДМ враховує необхідність проведення політики
захисту конкуренції при розробці державних
програм приватизації, зміни організаційно-правових
форм підприємств, здійсненні прав володіння
частками майна підприємств, продає майно, що
перебуває у державній власності, створює комісії,
затверджує плани приватизації тощо.
Міністерство економіки аналізує стан і тенденції
економічного і соціального розвитку держави та її
адміністративних одиниць, бере участь у формуванні
економічної політики країни, визначенні пріоритетних
напрямів економічної політики, розробляє заходи та
механізми щодо забезпечення економічної безпеки
держави і сталого розвитку, детінізації економіки.
Головним державним органом, який забезпечує
державних контроль за дотриманням конкурентного
законодавства, захист інтересів підприємців і
споживачів є Антимонопольний комітет України.
Світовий досвід щодо захисту економічної
конкуренції
У світовій практиці розмежовуються дві системи конкурентної
політики:
•американська, яка спрямовується, головним чином, проти
монополії як структурної одиниці;
•європейська, яка має регулятивний характер і спрямовується,
головним чином, на протидію негативним проявам ринкової влади
монополій.
 Американська система
конкурентної політики
У Сполучених Штатах Америки конкуренцію як ідеал американського
підприємництва взято під активний та дієвий захист держави. Основа
антимонопольної політики США - анти-трестівське законодавство -
зведення юридичних актів, що визначають допустимість тієї чи іншої
ділової практики суб'єктів господарювання з точки зору її впливу на
конкуренцію. Визначені законами види монополістичної практики
вважаються незаконними незалежно від їхнього впливу на конкуренцію.
Має місце ефективний контроль за засобами досягнення та збереження
монопольного становища на ринку.
 Європейська система
конкурентної політики
Європейську конкурентну політику побудовано на принципах регулювання І обмеження
монополістичної діяльності, на відміну від законодавства американського типу, де моно полії є
формально заборонені.

Національний та наднаціональний рівні конкурентного законодавства в Європі створювалися за

умов інтеграційних процесів в економіці та посилення міжнародної конкуренції У кожній країні
Європейського Союзу діє національне конкурентне законодавство, скоординоване із
загальноєвропейським. Конкурентна політика ЄС має регулятивний характер: спрямована
проти недобросовісних монополістичних прийомів.

В основу європейського конкурентного законодавства відносять дві статті Римського договору

1957 р. про утворення Європейського економічного співтовариства. Йдеться про ст. 81, яка
забороняє фіксувати ціни (картелі), обмежувати або контролювати економіку, ділити ринок,
дискримінувати, нав'язувати товари або умови та ст. 82, яка забороняє зловживання
домінуючим ринковим становищем - встановлювати нечесні (наприклад, завищені) ціни та
умови торгівлі, обмежувати виробництва, ринки чи технічний розвиток на шкоду споживачам.
 Висновки
Отож, підсумовуючи усе вищесказане, можна дійти висновку, що
система державного конкурентного регулювання є невід`ємною
частиною правової системи держави. Не розуміючи цього,
неможливо побудувати якісну, демократично-правову державу, що
є так актуальним в наш час. Саме тому актуальність даної теми є
безперечною.