"Поняття та зміст

господарського права.

Джерела господарського
законодавства"
• Господарське право як галузь права – це
сукупність правових норм, що регулюють
суспільні відносини з приводу
безпосереднього здійснення господарської
діяльності або керівництва такою діяльністю з
застосуванням різних методів правового
регулювання.
• На даний час існують три основних
позиції стосовно господарського права
як галузі права:
1. Негативна відповідно до якої господарське право не
є самостійною галуззю права, а є простим поєднанням
цивільно-правових та адміністративно-правових норм,
що діють в сфері господарювання.
2. Позитивна – полягає у визнанні господарського
права самостійною галуззю права, яка не має нічого
спільного з іншими галузями.
3. Змішана – яка найбільш відповідає життєвим
реаліям. Відповідно до неї господарське право є
комплексною галуззю права, в якій систематизовані
правові норми основних галузей права, що стосуються
регулювання господарської діяльності.
• Теоретичними напрямами науки
господарського права є:

- дослідження нормативно-правових актів та правових норм

господарського законодавства;

- визначення правових засобів функціонування господарського

права, характеру методів правового регулювання, а також
виявлення прогалин, колізій, інших вад в системі правового
регулювання господарських відносин;

- вивчення та узагальнення наукових ідей, поглядів на розвиток

та регулювання суспільних відносин в галузі господарського
права;

- розробка способів вдосконалення вже існуючої господарсько-

правової практики та розробка проектів нової.
• забезпечення обґрунтованості та ефективності
нормотворчого процесу з урахуванням наукової думки;
• визначення критеріїв оцінки відповідності господарського
права закономірностям і принципам правового
регулювання;
• розробка найбільш оптимальних механізмів реалізації норм
господарського права;
• створення єдиного понятійного апарату господарського
права;
• пояснення правотворчих та правозастосовчих рішень та
прогнозування наслідків порушення закономірностей
правового регулювання.

Завданнями науки господарського права є:

• Загальна частина містить матеріал, щодо
основних положень правового регулювання
господарської діяльності незалежно від галузі та
сфери цієї діяльності.
• Спеціальна частина господарського права, як
навчальної дисципліни, містить матеріал, щодо
правового регулювання господарської діяльності в
окремих галузях і сферах господарського життя
(капітальне будівництво, правове регулювання
перевезення вантажів та інше).
Господарське право як навчальна дисципліна має певну
систему, яка складається з двох частин –
загальної і спеціальної.
Господарське право, як і будь-яка інша юридична
дисципліна, може бути визначене, насамперед, за
предметною ознакою, тобто за сукупністю
суспільних відносин, що регулюються нормами
відповідною галуззю права. З цієї точки зору
господарське право є системою норм, які регулюють
господарські відносини – відносини, в які вступають
організації, підприємці в ході своєї господарської
діяльності. Відносини, що виникають в сфері
господарської діяльності, складають предмет
господарського права України.
Предмет господарського права – це сукупність
господарських відносин, що виникають між
суб’єктами господарювання в процесі їх діяльності.
Принципи господарського права –
це керуючі начала, які визначають внутрішню єдність
правових норм, та напрямки подальшого розвитку
правового регулювання господарських відносин.
 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА:

• - свобода господарської діяльності, ініціативи та заповзятливості в рамках

суспільного господарського порядку;

• - свобода руху капіталів, товарів та послуг;

• - рівний захист державою прав всіх суб’єктів господарювання;

• - демократизація економіки та розвиток добросовісної конкуренції;

• - обмеження втручання державних органів в господарські відносини;

• - забезпечення національних інтересів шляхом державної підтримки науково-

технічного прогресу;

• - державний та суспільний захист інтересів споживача;

• - декриміналізація та детінізація економіки;

• - забезпечення правопорядку та законності в господарській діяльності.

Господарське законодавство – це сукупність правових
актів, які регулюють приватні та публічні відносини за
участю суб’єктів господарювання, що виникають у процесі
заснування, здійснення та припинення господарської
діяльності.
 Особливим джерелом господарського
законодавства,є наявность єдиного
кодифікованого нормативно-правового
акта – Господарського кодексу
України.
• Акт господарського законодавства – це
рішення компетентного суб’єкта права, яке
встановлює, змінює або припиняє
господарські правовідносини в
односторонньому вольовому порядку.
 Вищим рівнем правового
регулювання
господарських відносин є
Конституція України.
• Перший рівень правового регулювання
господарських відносин становлять закони та
міжнародні договори України, які набрали чинності у
встановленому порядку.

Незважаючи на те, що відповідно до ст. 9 Конституції

України чинні міжнародні договори, згода на
обов’язковість яких надана Верховною Радою України,
є частиною національного законодавства України,
окремі положення міжнародного договору можуть мати
пріоритет перед відповідними положеннями закону.
• На другому рівні правового регулювання
господарських відносин перебувають підзаконні акти
господарського законодавства, які приймаються на
підставі та відповідно до закону, і для його виконання.

Підзаконні акти господарського законодавства за

критерієм юридичної сили теж мають свою ієрархію:
вони поділяються на акти загально-нормативного
регулювання, відомчі акти господарського
законодавства та акти органів місцевого
самоврядування. При чому, другі не повинні суперечити
першим, а треті – першим і другим.
Актами господарського законодавства загально-нормативного
регулювання є нормативно-правові акти, прийняті вищими
органами державної влади, і дія яких не обмежується певною
сферою господарських відносин. До актів господарського
законодавства загально-нормативного регулювання слід віднести:

• акти Президента України;

• акти Верховної Ради України;

• акти Кабінету Міністрів України.

• Третій рівень правового регулювання
господарських відносин займають акти локального
нормотворення (локальні акти господарського
законодавства).

Локальний акт господарського законодавства закріплює

індивідуально-правовий статус суб’єкта
господарювання-юридичної особи, приймається його
вищим органом управління, і є обов’язковим до
виконання у цій юридичній особі, а також іншими
суб’єктами, які вступають з нею у господарські
правовідносини.
 Закони України як джерела
господарського законодавства
 Господарські закони можна
класифікувати як:
• загальні (Закон України «Про відновлення
платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом»);
• Цивільний кодекс, який регулює основні види господарських
відносин і договорів;
• закони про види і правовий статус суб'єктів господарювання
(закони України "Про підприємства в Україні", "Про
господарські товариства", "Про колективне
сільськогосподарське підприємство" тощо);
• закони про окремі види господарської діяльності (закони
України "Про зв'язок", "Про транспорт", "Про залізничний
транспорт", Кодекс торговельного мореплавства, Повітряний
кодекс України);
• закони про окремі відносини (наприклад, Арбітражний
процесуальний кодекс України).
 Підзаконні нормативні акти, локальні
нормативні акти, звичаї ділового обороту як
джерела господарського законодавства
 Норма господарського права - це елемент системи
комплексної галузі господарського права.
Нормативний акт діє як елемент зовнішньої форми
господарського права, елемент комплексної галузі
господарського законодавства.

 Нормативний акт - це юридично-технічна форма

встановлення, опублікування і застосування норм
господарського права.
Блок нормативних актів господарського
законодавства становлять так звані
законодавчі акти:

• а) постанови Верховної Ради України з господарських

питань, які були прийняті як акти поточного
законодавства;

• б)декрети Кабінету Міністрів з господарських питань,

які приймав Кабінет Міністрів України на підставі
тимчасових повноважень, делегованих йому
Верховною Радою України.
Великий за обсягом блок господарського
законодавства становлять підзаконні нормативні
акти:
а) укази Президента України з господарських питань ;
б) розпорядження Президента України з окремих господарських питань,
які видаються як оперативні господарські акти;
в) постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України з
господарських питань, які приймаються відповідно до ст. 117
Конституції України;
г) господарські нормативні акти міністерств, державних комітетів та
інших центральних органів виконавчої влади;
д) нормативні акти господарського законодавства місцевих рад та
місцевих держадміністрацій
 • Об'єктивною ознакою господарського
законодавства є множинність актів, зумовлена тим,
що:

1) це законодавство регулює різні види господарської діяльності

(промислову, будівельну, транспортну, комерційну тощо), кожен з яких
має істотні особливості, які враховуються у спеціальних актах;
2) в економіці наявні різні форми власності (приватна, колективна,
державна), що теж відповідним чином диференціює акти
господарського законодавства;
3) на території України до цього часу застосовуються окремі акти
законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством
України (в тому числі і стосовно законодавчого регулювання
господарських відносин), за умови, що вони не суперечать Конституції
і законам України;
4) немає кодифікованого акта господарського законодавства, натомість
діє значна кількість актів, прийнятих вищим та центральними
органами державної виконавчої влади.
В