Білет 25.

Котляревська Є.С.
Теоретичне питання:
1.    Поняття, ознаки та види суб’єктів господарювання.
Суб’єкти господарського права (господарських правовідносин) - це
учасники господарських відносин, що безпосередньо здійснюють
господарську діяльність або управляють такою діяльністю, створені у
встановленому законом порядку, мають необхідне для здійснення такої
діяльності майно і володіють господарською правосуб’єктністю.
Коло суб’єктів господарського права (учасників відносин у сфері
господарювання) є ширшим, аніж коло суб’єктів господарювання.
До учасників відносин у сфері господарювання належать: суб’єкти
господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни,
громадські та інші організації, які є засновниками суб’єктів господарювання
чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі
відносин власності (ст. 2 ГК).
Правові ознаки суб’єкта господарювання:
– є учасником господарських відносин;
– безпосереднє здійснення господарської діяльності (наявність мети та
предмету господарської діяльності). Мета – це той загальний результат, для
досягнення якого створюється і діє суб’єкт господарювання. Предметом
діяльності є перелік видів діяльності, які має право здійснювати суб’єкт
господарювання;
– наявність господарських прав та обов’язків(господарської
правосуб’єктності);
– наявність відокремленого від інших суб’єктів майна;
– здатність нести юридичну відповідальність за зобов’язаннями в
межах свого майна (крім випадків, передбачених законом).
Суб’єктами господарювання — є учасники господарських відносин, які
здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію
(сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і
несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім
випадків, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 55 ГК).
Суб’єктами господарювання є (ч. 2 ст. 55 ГК):
І. Господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до
Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства,
створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші
юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в
установленому законом порядку.
ІІ. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які
здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як
підприємці.
Основні види суб’єктів господарського права:
1) за характером здійснюваної діяльності:
 – суб’єкти господарювання, тобто суб’єкти господарського права, які
безпосередньо здійснюють господарську діяльність (до них належать
індивідуальні підприємці, підприємства, виробничі кооперативи, більшість
господарських товариств, комерційні банки);
– суб’єкти господарського права, які здійснюють керівництво
господарською діяльністю, в т. ч. організацію такої діяльності (до них
належать господарські міністерства та відомства, органи місцевого
самоврядування та їх виконкоми, господарські об’єднання, промислово-
фінансові групи, власники майна підприємств, фондові біржі, Національний
депозитарій України).
2) за формою власності, на базі якої вони функціонують:
– державні (державні та казенні підприємства, державні господарські
об’єднання, господарські міністерства та відомства);
– комунальні (комунальні підприємства, органи місцевого
самоврядування та їх виконавчі органи);
– колективні (господарські товариства, виробничі кооперативи,
добровільні господарські об’єднання, унітарні підприємства, створені
кооперативами, господарськими товариствами, громадськими та релігійними
організаціями);
– приватні (індивідуальні підприємці, приватні підприємства);
– змішані (функціонують на базі двох і більше форм власності)
суб’єкти господарського права (орендні підприємства, спільні підприємства,
а також промислово-фінансові групи, до складу яких можуть входити
господарські організації різних форм власності).

2.    Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів
господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської
діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території
України, так і за її межами.
Ознаки ЗЕД:
 а) за своєю сутністю вона є господарською діяльністю, тобто
"діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва,
спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи
надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність" (ч. 1 ст.
З ГК);
 б) ця діяльність побудована на відносинах між суб'єктами
господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав;
 в) вона може здійснюватися як на території України, так і за її
межами, як з перетином митного кордону України, так і без такого перетину.
Однак останньому суперечить визначення ЗЕД у ч. і ст. 377 ГК - "ЗЕД -
господарська діяльність, що в процесі її здійснення потребує перетинання
митного кордону майном та/або робочою силою. При цьому кваліфікуючою
ознакою ЗЕД є перетин митного кордону.
 Правовою формою реалізації ЗЕД є зовнішньоекономічний договір
(контракт). У міжнародних договорах, як єдиний критерій для визначення
міжнародного характеру договору використовують критерій
місцезнаходження комерційних підприємств сторін на територіях різних
держав. Це є доказом того, що перетин митного кордону є не обов'язковою
умовою зовнішньоекономічного договору.
Принципи зовнішньоекономічної діяльності - це керівні начала, що
визначають спрямованість правового регулювання зовнішньоекономічних
відносин.
Спеціальні принципи ЗЕД закріплює ч. 2 ст. 377 ГК, з деталізацією
переліку у ст. 2 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність".
1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні
зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:
 виключному праві народу України самостійно та незалежно
здійснювати ЗЕД на території України, керуючись законами України;
 обов'язку України неухильно виконувати всі договори і
зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин.
2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що
полягає у:
 праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні
зв'язки;
 праві суб'єктів ЗЕД здійснювати її в будь-яких формах, які прямо
не заборонені чинним законодавством України;
 обов'язку додержувати при здійсненні ЗЕД порядку
встановленого законами України.
Але, існують і обмеження - ліцензування зовнішньоекономічних
операцій (ст. 16 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність"), заборона
окремих видів експорту і імпорту (ст. 17 ЗУ "Про ЗЕД"), встановлення
державної монополії на експорт (імпорт) певних товарів (ст. 20 ЗУ "Про
ЗЕД") та ін.
3. Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:
 рівності перед законом всіх суб'єктів ЗЕД незалежно від форм
власності при здійсненні ЗЕД;
 забороні будь-яких, крім передбачених Законом, дій держави,
результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів ЗЕД, а також
іноземних суб'єктів господарювання за формами власності, місцем
розташування та іншими ознаками;
 неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її
суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом.
4. Принцип верховенства закону, що полягає у:
 регулюванні ЗЕД тільки законами України;
 забороні застосування підзаконних актів та актів управління
місцевих органів, що створюють для суб'єктів ЗЕД умови менш сприятливі,
ніж ті, які встановлені законами України.
 Протиріччя: відповідно до ст. 7 ЗУ "Про ЗЕД" - коло засобів
регулювання ЗЕД широке і включає як акти державних органів різної
юридичної сили, так і акти недержавних суб'єктів, однак п. 9 ст. 92
Конституції України встановлює, що виключно законами визначаються
засади ЗЕД.
5. Принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД, який полягає у тому, що
Україна як держава:
 забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів ЗЕД та
іноземних суб'єктів господарювання на її території згідно з законами
України;
 здійснює рівний захист всіх суб'єктів ЗЕД за межами України
згідно з нормами міжнародного права;
 здійснює захист державних інтересів України як на її території,
так і за її межами тільки відповідно до законів України, умов підписаних нею
міжнародних договорів та норм міжнародного права.
6. Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при
ввезенні та вивезенні товарів вказує на необхідність забезпечення правовими
засобами економічної рівноваги при здійсненні зовнішньоекономічної
діяльності, обміну рівними вартостям, недопущення фіктивного експорту з
метою отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість
тощо.
Демпінг (експорт за заниженими цінами з метою завоювання частки на
ринку іншої держави) відповідно до ст. 31 ЗУ "Про зовнішньоекономічну
діяльність" є проявом недобросовісної конкуренції в ЗЕД, що тягне за собою
застосування законодавчо визначених заходів захисту національного
товаровиробника.

Тестовий блок:
1. Що з перерахованого не є судовими процедурами, що
застосовуються щодо боржника - юридичної особи:
a)    погашення боргів боржника
b)   розпорядження майном боржника;
c)    санація боржника;
d)   визнання юридичної особи неплатоспроможною
e)    ліквідація банкрута;
f)     реструктуризація боргів боржника.

2. Внутрішньогосподарські відносини – це:

а) різновид господарських відносин, що виникають, змінюються та
припиняються під час здійснення організаційно-господарської діяльності
субʼєкта господарювання, його структурних підрозділів, органів, та які
регулюються нормами господарського законодавства та локальними
нормативно-правовими актами самих субʼєктів господарювання;
 б) вид господарських відносин, які врегульовані актами господарського
законодавства, міжнародними договорами, згода на обовʼязковість яких
надана у встановленому Конституцією України порядку, та які виникають,
змінюються та припиняються щодо субʼєктів господарювання, їх
структурних підрозділів;
в) різновид господарських відносин, що виникають, змінюються та
припиняються у процесі організації та здійснення внутрішньовиробничої та
внутрішньоуправлінської діяльності суб’єкта господарювання між
структурними підрозділами суб'єкта господарювання, суб'єктом
господарювання та його органами, і регулюються нормами господарського
законодавства та локальних актів суб’єкта господарювання;
г) вид господарських відносин, які врегульовані актами господарського
законодавства, міжнародними договорами, згода на обовʼязковість яких
надана у встановленому Конституцією України порядку, та які виникають,
змінюються та припиняються у процесі організації та здійснення
внутрішньоуправлінської діяльності субʼєктів господарювання та
структурних підрозділів;
д) різновид господарських відносин, що виникають, змінюються та
припиняються у процесі організації та здійснення внутрішньовиробничої
діяльності суб’єкта господарювання між структурними підрозділами субʼєкта
господарювання, субʼєктом господарювання та його органами, і регулюються
нормами господарського законодавства та локальних актів суб’єкта
господарювання;
е) різновид господарських відносин, що виникають, змінюються та
припиняються під час здійснення внутрішньо-господарської діяльності
субʼєкта господарювання, його структурних підрозділів, органів, та які
регулюються нормами господарського законодавства та локальними
нормативно-правовими актами самих субʼєктів господарювання.
3. Структурними елементами правового режиму майна є:
1)    речові права;  2) майнові права; 3) права інтелектуальної власності;
4) структура майна; 5) виробничі та невиробничі фонди; 6) порядок
отримання від використання майна прибутку та порядок його розподілу; 7)
порядок розподілу доходів та прибутку; 8) джерела формування майна.
4. До банківських послуг належать:
a)    залучення у вклади коштів та банківських металів юридичних осіб;
b)    відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів;
c)    ведення кореспондентських рахунків Державного казначейства;
d)    залучення у вклади коштів та банківських металів фізичних осіб;
e)    розміщення залучених у вклади від свого імені, на власних умовах
та на власний ризик;
f)     ломбардні операції.
5. Торгово-промислова палата є:
a)    недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка
об’єднує юридичних та фізичних осіб, та громадян України, зареєстрованих
як підприємці, та їх об’єднання;
 b)   недержавною неприбутковою самоврядною установою, яка
об’єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства
України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх
об’єднання;
c)    недержавною прибутковою самоврядною організацією, яка
об’єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства
України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх
об’єднання;
d)   державною неприбутковою самоврядною організацією, яка
об’єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства
України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх
об’єднання;
e)    недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка
об’єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства
України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх
об’єднання.
 
Творче завдання
Заповніть таблицю "Порівняльно-правова характеристика
господарських товариств".
ОЗ АТ ТОВ ТДВ ПТ КТ
НАКИ
Ка  За правовим Всі  Всі Всі Існує
тегорії статусом учасники є учасники є учасники є дві категорії
учасникі розрізняються рівними за рівними за рівними за учасників:
в власники простих та правовим правовим правовим учасники з
привілейованих статусом  статусом статусом  повною
акцій. У ВАТ різним відповідальні
правовим статусом стю і
наділені засновники вкладники 
та рядові акціонери.
Ус  Установчий Устан Устан Устан Устан
тановчі договір і статут (після овчий овчий овчий овчий
документ державної реєстрації договір і договір і договір договір  
и товариства діє тільки статут  статут 
статут і які зміни в
установчий договір
не вносяться).
Мі 1250  100  100 Не Не
німальни мінімальних мінімальних мінімальних встановлено  встановлено 
й розмір заробітних плат  заробітних заробітних
статутног плат плат
о
(складено
го)
капіталу
Ор  Органи управління. Органи Органи Орган Орган
гани 1) загальні збори управління: управління: и управління и управління
управлін акціонерів (вищий 1) збори 1) збори відсутні. відсутні.
ня орган); учасників учасників Управління Управління
2) спостереження (вищий (вищий та ведення та ведення
рада (створюються у орган); орган); справ від справ від
випадках, 2) 2) імені імені
передбачених виконавчий виконавчий товариства товариства
законом); орган орган здійснюється здійснюється
3) виконавчий орган 3) 3) самими самими
(правління); ревізійна ревізійна учасниками. учасниками.
4) ревізійна комісія комісія комісія Вкладники не
Держателі беруть участі
привілейованих акцій в управлінні
не беруть участі в товариством.
управлінні
Від Не несуть  Не  Коже Несут Учасн
повідаль особистої майнової несуть н учасник ь майнову ики з повною
ність відповідальності за особистої відповідає за відповідальні відповідальні
учасникі зобов'язаннями майнової зобов'язання сть за борги стю несуть
в за товариства у разі відповідальн ми товариства майнову
зобовʼяза повної оплати своїх ості за товариства в усім своїм відповідальні
ннями акцій зобов'язання однаковому майном на сть за
товарист ми для всіх яке може боргами
ва товариства у учасників бути товариства
разі повного кратному накладене усім своїм
внесення розмірі до стягнення  майном, на
своїх акцій внеску яке може
кожного бути
учасника. накладене
Граничний стягнення.
розмір Вкладники
відповідальн після повного
ості внесення
учасників своїх вкладів
передбачаєть не несуть
ся в відповідальні
установчих сть за
документах зобов'язання
ми
товариства