2-й слайд

Згідно поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

3-й слайд
Олігополія є однією з найпоширеніших структур у сучасній ринковій економіці.
Нечисленність фірм у галузі характеризується тим, що їх кількість не перевищує
десяти, кожна фірма має свою усталену частку ринку, проте через обмеженість
кількості учасників, наявність незавантажених виробничих потужностей та
однорідності продукції кожен виробник змушений враховувати у своїй тактиці
поведінки реакцію у відповідь конкурентів на ті чи інші його дії. (перед
слайдом)
4-й слайд
У моделі цінового лідерства олігополісти координують свою поведінку за
допомогою мовчазної згоди слідувати за лідером. Така модель поведінки
олігополістів у країнах із розвиненою ринковою економікою особливо
поширена у обробній промисловості. Найбільша і технічно передова фірма
галузі встановлює ціну, інші, менш вагомі фірми, дотримуються цієї ціни. Фірма-
лідер змінює ціни рідко та обережно, враховуючи можливості дрібніших фірм,
що йдуть у його фарваторі. Адже успіх олігополістів полягає у максимізації
спільного прибутку. (після слайлу)
5-й слайд
Фірми-олігополісти можуть обмежити конкуренцію між собою, а також
запобігти вступу в галузь нових фірм, уклавши таємну угоду. Різновидом таємної
змови є картель. Картель — це оформлена угода між фірмами про поділ ринку
та підтримання погоджених цін.

Якщо фірми об'єднуються з метою регулювання цін та поділу ринку

ресурсів, йдеться про монопсонію.

Якщо фірми не встановлюють на свої товари однакові ціни, це призводить до

розвитку цінової війни. Оскільки продукція однорідна, то споживачі
купуватимуть той товар, який є дешевшим. Отже, продукція фірм-конкурентів
виявиться незатребуваною на ринку. їм у цьому випадку доведеться
встановлювати ще нижчу ціну. Далі продовжується почергове зниження цін.
(перед слайдом).
6-й слайд
Традиційний підхід до визначення ефективності олігополії полягає в
припущенні, що олігополія прагне так чи інакше до чистої монополії, що
суперечить умовам ринку конкуренції. Але, так чи інакше, олігополія не повинна
перерости в монополію, так як це вкрай не співіснує з чинними законами та
нормами ринку, навіть якщо компанії об'єднуватися, вони не зможуть
ефективно працювати як монополісти, почнеться розлад, що призведе до
загибелі та руйнування альянсу. Тому скликати альянси можна, але лише за
умов олігополії. (після слайду)

7-й слайд

Ця теорія свідчить, що, швидше за все, олігополія не найефективніша

економічна модель розвитку ринку, оскільки обмеженість учасників, також
передбачає слабкий розвиток у питаннях інноваційних, технічних і наукових
галузях. Зважаючи на те, що реально розвиватися в олігополії можуть тільки
найбільші компанії або альянси, то вони ж, у свою чергу, є і «господарями»
ринку, тобто у них триває стабільний дохід, причому досить тривалий час і тут
виникають питання: а потрібно чи цим компаніям запроваджувати інновації. Це
питання
досить відкрите, тому що інновації вимагають грошей та нових ресурсів, а
навіщо, якщо прибуток і так є, плюс нові фірми не зможуть увійти на ринок. Усе
це призводить до висновку, що за умов олігополії фірми слабо використовують
науково - технічний прогрес своєї діяльності (після слайду).

8-й слайд
 Головною особливістю моделі Бертрана є встановлення олігополістами
цін на свою продукцію на низькому рівні. Так як фірми не знають, а лише
припускають, якими будуть дії конкурентів, вони заради перемоги на ринку
готові знижувати ціну до гранично низької величини, у крайньому випадку до
рівня граничних витрат. З цього погляду показовими є аукціони, тендери. (після
слайду)