Тема 3.

Міжнародне
маркетингове середовище:
економічний аспект
1. Сутність, види та цілі вивчення
міжнародного маркетингового середовища

2. Склад та послідовність PEST- та SLEPT-

аналізу

3. Міжнародне економічне середовище

 Глобальне бізнес-середовище

національне зарубіжне

Об’єкти
Суб’єкт маркетингових
маркетингу дій
(фірма)

Маркетингові дії
середовище середовище
Міжнародне маркетингове
середовище
 сукупність умов, сил, процесів, факторів, що впливають на міжнародну
маркетингову діяльність компанії (сприяють їй або ускладнюють її)
 Види міжнародного маркетингового середовища

За межами За рівнем
дослідження та За складністю контрольованості з
впливом чинників боку фірми

національне статичне макросередовище

(переважно
неконтрольоване)

множинно-національне динамічне

мікро середовище
(переважно
контрольоване)
регіональне турбулентне

глобальне
 Національне бізнес-середовище – специфічні умови ведення
бізнесу в окремій країні, обумовленні чинниками
економічного, політичного, правового, соціально-
культурного, технологічного, інфраструктурного хараткеру
(бізнес-середовище України, США, Китаю тощо);
 Множинно-національне бізнес-середовище – специфічні
умови ведення бізнесу в групі країн, які мають спільні
умови та чинники розвитку (бізнес-середовище країн ЄС,
СНД тощо);
 Регіональне бізнес-середовище – сукупність чинників
економічного, політико-правового, соціально-культурного
характеру, що діють у певному регіоні (Латинська Америка,
Близький Схід, Північно-Східна Азія тощо);
 Глобальне середовище – сукупність різних чинників, що
діють в усіх або в більшості країн одночасно (світова
фінансова криза, лібералізація економічної діяльності тощо)
 Статичне бізнес-середовище –
характеризується відсутністю суттєвих змін в
умовах і чинниках розвитку протягом певного
періоду (вважається добре прогнозованим);

 Динамічне бізнес-середовище – можна

охарактеризувати як прогнозовані (позитивні
або негативні) умови розвитку;

 Турбулентне бізнес-середовище - середовище з

не прогнозованими умовами розвитку
(несподівані зміни законодавства, політична
нестабільність тощо)
 Макросередовище – сукупність чинників
економічного, політико-правового, соціально-
культурного і технологічного характеру, що
сприяють або протидіють розвитку міжнародної
діяльності фірми, зокрема маркетингової
(переважно неконтрольоване);

 Мікросередовище – сукупність галузевих умов

розвитку міжнародної діяльності фірми, що
зумовлені поведінкою споживачів, існуючих і
потенційних конкурентів, постачальників і
виробників товарів-субститутів (переважно
контрольоване)
 Цілі вивчення міжнародного
маркетингового середовища
 Пошук можливостей для розвитку міжнародної
діяльності фірми
 Вивчення загроз (перешкод) з метою розробки стратегій
зменшення ризиків (політичного, комерційного,
валютного тощо)
 Визначення стратегічної позиції фірми з метою
розробки маркетингових планів і стратегій
 Формування міжнародної стратегії
 Вирішення питання щодо “глобалізації-диверсифікації”
міжнародного маркетингового комплексу
 Склад та послідовність PEST- та SLEPT-аналізу

PEST – аналіз SLEPT – аналіз

 Р – політичні фактори
 Е – економічні фактори
 S – соціально-культурні фактори
 Т – технологічні фактори
 L – правові фактори
 Економічне середовище країни

 сукупність національних і міжнародних економічних умов, процесів і

факторів, які чинять вплив на міжнародну маркетингову діяльність
компанії
 Характер економічної активності (рівень розвитку
економіки, тенденції її зростання, галузева структура,
рівень розвитку промисловості, сфери послуг, сільського
господарства, розподіл трудових ресурсів за галузями)
 Доход на душу населення
 Природні умови (наявність природних ресурсів,
кліматичні умови, наявність річок, озер, ландшафт тощо)
 Інфраструктура (транспорт, зв’язок, споживання енергії,
розвиток торгівлі, урбанізація тощо)
 Рівень інфляції
 Державне регулювання ЗЕД
 Іноземне інвестування
 Розмір ринків товарів (послуг) країни
Розподіл країн за структурою господарства

 Країни з економікою типу натурального господарства

(Ефіопія, Бангладеш тощо)

 Країни – експортери сировини (Саудівська Аравія – нафта,

Чилі – олово, мідь тощо)

 Країни, що розвивають промисловість (Індія, Бразилія,

Єгипет тощо)

 Промислово розвинуті країни (США, країни Західної

Європи, Японія тощо)
 Класифікація країн за рівнем валового національного
доходу на душу населення
(за даними Світового банку, 2015 р.)
 Країни з високим рівнем доходу – понад $12735 (Андора, Австралія,
Бельгія,…)
 Країни з доходом вище середнього – $4126 - $12735 ( Алжир, Аргентина,
Чилі, Китай)
 Країни з доходом нижче середнього - $1046 - $4125 (Конго, Єгипет, Грузія,
Україна)
 Країни з низьким доходом – нижче $ 1045 ( Чад, Конго, Бурунді, Танзанія)
Класифікація країн, що розвиваються, за
темпами економічного зростання (HSBC)

 26 країн з високими темпами економічного зростання (понад 5%) –

Китай, Індія, Малайзія, Філіппіни, Бангладеш, Пакистан,
Казахстан,Узбекистан, Туркменістан, Перу, Еквадор, Єгипет,
Йорданія тощо

 43 країни із економікою, що зростає (3-5) – Індонезія, Росія, Румунія,

Чехія, Угорщина, Туреччина, Саудівська Аравія, Іран, Йемен,
Мексика, Бразилія, Аргентина, Чилі, Коста-Ріка, Домініканська
республіка, Республіка Ель-Сальвадор тощо

 31 країна, що розвивається низькими темпами (менше 3%).

 Недоліки показника “доход на
душу населення”
 Не відбиває покупну спроможність (залежить від курсу
долара)

 Продаж деяких товарів не пов’язаний з доходом на

душу населення

 Нерівномірний розподіл доходів

The World’s 10 Largest Economies by GDP by Visualcapitalist -
https://www.visualcapitalist.com/animation-the-worlds-10-largest-economies-by-
gdp-1960-today/
World’s Largest Economies in 2030
Proj. GDP GDP (2017,
Rank Country % change
(2030, PPP) PPP)

#1 China $64.2 trillion $23.2 trillion +177%

#2 India $46.3 trillion $9.5 trillion +387%
#3 United States $31.0 trillion $19.4 trillion +60%
#4 Indonesia $10.1 trillion $3.2 trillion +216%
#5 Turkey $9.1 trillion $2.2 trillion +314%
#6 Brazil $8.6 trillion $3.2 trillion +169%
#7 Egypt $8.2 trillion $1.2 trillion +583%
#8 Russia $7.9 trillion $4.0 trillion +98%
#9 Japan $7.2 trillion $5.4 trillion +33%
#10 Germany $6.9 trillion $4.2 trillion +64%
Складові міжнародного економічного
середовища
 Міжнародна торгівля (обсяги, товарна і географічна
структура, динаміка, стан платіжного балансу тощо)

 Зовнішньоторговельні політики країн (баланс лібералізації

і протекціонізму, методи регулювання зовнішньої торгівлі
країнами тощо)

 Міжнародна інвестиційна діяльність (динаміка, обсяги,

напрями тощо)

 Процеси міжнародної економічної інтеграції

 Міжнародні організації (регіональні, глобальні)

Міжнародна торгівля - історично перша форма міжнародних економічних відносин, що
являє собою обмін товарами та послугами між державами
СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
1.Абсолютні показники:
– експорт (реекспорт),
– імпорт (реімпорт),
– зовнішньоторговельний обіг (ЗТО),
– «генеральна» торгівля,
– «спеціальна» торгівля,
– фізичний обсяг зовнішньої торгівлі.
2.Структурні показники:
– товарна структура експорту та імпорту,
– географічна структура експорту та імпорту.
3.Показники інтенсивності торгівлі:
– обсяг експорту, імпорту чи зовнішньоторговельного
обігу на душу населення;
– експортна, імпортна чи зовнішньоторговельна квота.
4.Підсумовуючі показники:
– сальдо торговельного балансу,
– сальдо балансу послуг та некомерційних операцій,
– сальдо балансу з поточних операцій,
– індекс «умови торгівлі».
5.Показники динаміки.
6.Показники зіставлення.
Індекс сприяння торгівлі
розраховується Світовим економічним
Форумом. вимірює фактори, політики та
послуги які сприяють розвитку міжнародної
торгівлі та складається з чотирьох під
індексів:
 доступ до ринків
 адміністративні формальності митного оформлення
 транспортна та комунікаційна інфраструктура
 середовище ведення бізнесу
 Аналіз даних цього дослідження дозволяє визначити, яким чином країна
усуває бар’єри на шляху до міжнародної інтеграції, її здатність до
стимулювання торгівлі, а також системні проблеми, які потребують
вирішення для покращення ситуації.

 2016 року лідером рейтингу став Сінгапур. Також у десятку країн з

найкращим кліматом для міжнародної торгівлі увійшли Нідерланди,
Гонконг, Люксембург, Швеція, Фінляндія, Австрія, Великобританія,
Німеччина та Бельгія.
 Останні сходинки рейтингу були присвоєні Ємену, Чаду та Венесуелі.
 Україна в рейтингу посіла 95 сходинку з-поміж 136 країн світу,
опустившись за два роки на 9 позицій.
 Погіршення рейтингових позицій України відбулося за усіма основними
складовими Індексу. При чому, найбільше країна втратила за
показником, який характеризує діловий клімат в країні, посунувшись з
106 на 125 місце.
Індекс сприяння торгівлі, 2016р
 Індекс Ведення бізнесу

 глобальний рейтинг країн світу за показником створення ними

сприятливих умов для ведення бізнесу. Оцінюються зміни нормативно-
правових актів, що регулюють діяльність місцевих компаній протягом
всього життєвого циклу – від створення до ліквідації.
 Рейтинг складається з 11 індикаторів регулювання підприємницької
діяльності, при цьому враховуються такі змінні як макроекономічна
політика, якість інфраструктури, кваліфікація робочої сили, коливання
валютних курсів, безпека та рівень корупції.
 Trading across borders оцінює необхідність та кількість документів, часу
та витрат для проведення експортно-імпортних операцій.
 У рейтингу Doing business 2018, що його укладає Світовий банк, Україна
посіла 76 місце серед 190 країн світу, покращивши свій попередній
результат на чотири позиції.
 У новому рейтингу Україна перебуває між Бутаном і Киргизією.
Покращення позицій України відбулося завдяки спрощенню
будівельних процедур, захисту прав міноритарних інвесторів і
зменшення податків.
 До топ-10 країн рейтингу Doing business 2018 увійшли:
 Нова Зеландія, Сингапур, Данія, Південна Корея, Гон Конг, США,
Велика Британія, Норвегія, Грузія, Швеція.
 Платіжний баланс - співвідношення між платежами,
здійсненими економічними суб’єктами даної країни в інших
країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за
певний період часу (місяць, квартал, рік)

Наслідки дефіциту платіжного балансу:

• посилення валютного контролю,
• зниження курсу національної валюти,
• зростання обсягу позик за кордоном,
• проблема економічної залежності (відносини з МВФ)

Наслідки надлишку платіжного балансу:

• тиск з боку інших країн з вимогами лібералізації торгівлі
(відкриття ринків) та стимулювання споживання
• перетворення країни в нетто-експортера капіталу.
Зовнішньоторговельна політика - сукупність методів, прийомів
та механізмів регулювання обсягів та спрямованості експорту та
імпорту, які застосовує держава з метою реалізації
зовнішньоекономічної політики в цілому
МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
 Превентивне правове регулювання (система міжнародних торговельних договорів, угод та протоколів;
застереження в угодах);
 Торговельні режими (режим найбільшого сприяння, преференційний, звичайний, дискримінаційний);
 Митне оподаткування (митний тариф, митні податки та збори);
 Внутрішнє (національне) оподаткування імпортних товарів;
 Кількісні обмеження (ліцензії, квоти, «добровільні» обмеження експорту);
 Технічні бар’єри;
 Санітарні та фітосанітарні норми;
 Адміністративні формальності (імпортні процедури, зовнішньоторговельне діловодство, консульські
формальності);
 Екстренне правове регулювання (інструменти силового торговельно-політичного впливу (ембарго,
економічний бойкот, економічна блокада), антидемпінгові процедури);
 Внутрішні фінансові та грошово-кредитні заходи (податкові пільги, кредитування);
 Валютно-кредитне регулювання (механізм валютних курсів, валютні обмеження, імпортні депозити);
 Організаційно-технічне сприяння експорту
• НАЙЖОРСТКІШИМИ ЗАХОДАМИ ДИСКРИМІНАЦІЇ Є ЕМБАРГО, ТОРГОВЕЛЬНИЙ БОЙКОТ
ТА ТОРГОВЕЛЬНА БЛОКАДА.

• ЕМБАРГО (ТОРГОВЕЛЬНЕ) — ЗАБОРОНА ЕКСПОРТУ ОКРЕМИХ ТОВАРІВ У ДАНУ ДЕРЖАВУ

АБО ЗАБОРОНА ІМПОРТУ ОКРЕМИХ ТОВАРІВ З ЦІЄЇ ДЕРЖАВИ.

• ЕКОНОМІЧНИЙ БОЙКОТ — ПОВНА АБО ЧАСТКОВА ВІДМОВА ВІД ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

З ФІЗИЧНОЮ АБО ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ ЧИ ДЕРЖАВОЮ. У МІЖДЕРЖАВНИХ
ВІДНОСИНАХ ЕКОНОМІЧНИЙ БОЙКОТ ЗАЗВИЧАЙ ДОПОВНЮЄ БОЙКОТ ПОЛІТИЧНИЙ І
СПРЯМОВАНИЙ НА ОБМЕЖЕННЯ І ПРИПИНЕННЯ ТОРГІВЛІ З НЕБАЖАНОЮ КРАЇНОЮ, А
ТАКОЖ НА ЗАПОДІЯННЯ ЇЙ ЗБИТКІВ ВНАСЛІДОК ЦЬОГО.

• ЕКОНОМІЧНА БЛОКАДА — ЕКОНОМІЧНА ІЗОЛЯЦІЯ ДЕРЖАВИ З МЕТОЮ ПІДІРВАТИ ЇЇ

ЕКОНОМІКУ ШЛЯХОМ ПРИПИНЕННЯ ВВЕЗЕННЯ В КРАЇНУ ТОВАРІВ (СИРОВИНИ,
ГОТОВИХ ВИРОБІВ, НАПІВФАБРИКАТІВ ТОЩО) І ПОЗБАВЛЕННЯ ЇЇ РИНКІВ ЗБУТУ. ПРИ
ЕКОНОМІЧНІЙ БЛОКАДІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНІ, ФІНАНСОВІ, КРЕДИТНІ ТА ІНШІ
ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ З ДЕРЖАВОЮ, ЩО БЛОКУЄТЬСЯ, ЗАБОРОНЯЮТЬСЯ (АБО ВІД НИХ
ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ). БЛОКАДА МОЖЕ МАТИ КОМПЛЕКСНИЙ ХАРАКТЕР (ТОБТО
СТОСУВАТИСЯ ВСІХ ФОРМ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН) АБО ОХОПЛЮВАТИ ТІЛЬКИ
ДЕЯКІ ФОРМИ (ТОРГОВЕЛЬНА, КРЕДИТНА, ФІНАНСОВА БЛОКАДА ТОЩО).
 Міжнародна інвестиційна діяльність
Динаміку, обсяги та напрями міжнародного
інвестування визначає сукупність чинників:

 глобальні (стабільність світової фінансової

системи, рівень транснаціоналізації та
регіональної інтеграції, розвиток міжнародної
інвестиційної інфраструктури);

 регіональні (політико-економічні, ресурсно-

економічні, загальноекономічні)
Міжнародні організації
Міжнародна економічна інтеграція
Дякую за увагу!