МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Аналітична робота

на тему:
«Місце роль та потенціал розвитку Сінгапуру у глобальній торговій системі»

Виконав:
студент 3 курсу
факультету МЕіМ
групи МЕ-307

Степаненко Денис Сергійович

Київ 2020
 ЗМІСТ

Вступ
1. Місце «Сінгапуру» у системі міжнародних торговельних відносин
1.1. Коротка характеристика особливостей міжнародної торговельної
спеціалізації країни.
1.2. Рейтингові позиції країни у міжнародній торговельній системі за
основними показниками:
- умови торгівлі;
- індекс мережевої готовності;
- рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій;
- привабливість країни для бізнесу;
- рівень конкурентоспроможності;
- ефективність нормативно-правового регулювання;
- ВВП; ВВП на душу населення;
- інноваційний розвиток тощо;
/ до 10 рейтингових позицій країни (global competitiveness report (всесвітній
економічний форум /Давос/); W.E.F. org; IMF org; Doing Business; Freedom
House; Heritage Foundation; Wall Street Jornal і т.д.)
2. Аналіз показників розвитку зовнішньої торгівлі «Сінгапуру» у
динаміці за 2015 – 2019 рр. з обґрунтуванням одержаних результатів.
2.1. Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої
торгівлі (експорт; імпорт; ЗТО; генеральна торгівля);
2.2. Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі
(сальдо торговельного балансу; сальдо балансу послуг; індекси стану
балансу; індекс «умови торгівлі» (5 товарних груп (див 2.3.); індекс чистої
торгівлі; індекси диверсифікації та концентрації);
2.3. Аналіз структурних показників (товарна та регіональна структура
експорту/імпорту товарів та послуг) у динаміці за 5 позиціями у структурі
послуг та товарів, обраними на підставі питомої ваги /8-ми розрахункових
таблиць/;
 2.4. Аналіз показників інтенсивності (КЕ; КІ; обсяг експорту/імпорту та
ЗТО на душу населення);
2.5. Рівень інтеграції країни у глобальну економіку (% частка експорту
та імпорту у світовому експорті/імпорті; темп приросту е/і; товарний
експорт; с/г експорт; експорт добувної промисловості; експорт послуг;
експорт транспортних послуг.)
3. Стан та перспективи зовнішньоторговельної взаємодії
досліджуваної країни з Україною
3.1. Стан зовнішньоторговельної взаємодії країн (товарна структура
взаємної торгівлі: питома вага у торгівлі країн контрагентів (в динаміці 2015
– 2019 рр. за 5 позиціями по товарам/послугам);
3.2. Особливості режиму митно-тарифного регулювання у торгівлі між
державами (членство у регіональних та світових міжнародних торговельно-
економічних організаціях; наявність двосторонніх торговельних угод (за
товарними позиціями проаналізованими у п.3.1.); митні та нетарифні
інструменти, що застосовують країни при організації зовнішньоторговельної
діяльності).
3.3. Обґрунтування новітніх напрямів торговельної взаємодії у рамках
сучасних трансформацій міжнародного торговельного середовища.
Висновки та рекомендації.
Список використаної літератури.
 1.1 Коротка характеристика особливостей міжнародної
торговельної спеціалізації країни.

У 2018 році Сінгапур був економікою номер 33 у світі за показником

ВВП, номером 17 за загальним експортом, номером 16 за загальним обсягом
імпорту та 6-ю найскладнішою економікою за індексом економічної
складності. У 2018 році Сінгапур експортував $323 млрд, а імпортував $ 323
млрд, що призвело до негативного сальдо в торгівлі - $679 млн. У 2018 році
експорт Сінгапуру на душу населення становив $57,2 тис., а імпорт на душу
населення - $57,3 тис. [1]
Економіка Сінгапуру відкрита, залежить від торгівлі і ще більше
залежить від складської торгівлі. Хоча складська торгівля, ймовірно, ще
деякий час буде важливою складовою економіки Сінгапуру, добре
налаштовані конкуренти в азіатському регіоні готуються кинути виклик
домінуванню країни в цій сфері.
Для Сінгапуру важливо не лише зберігати конкурентоспроможність у
судноплавстві та перевезеннях, але і забезпечувати конкурентоспроможність
в інших секторах. У цій роботі транскордонні виробничі мережі можуть
відігравати ключову роль.
Сінгапур стикається з конкуренцією на світових ринках як з менш
розвинених, так і з більш розвинутих країн. Домінування складської торгівлі
дозволило витратам на робочу силу в Сінгапурі піднятися до рівня, зайнятого
передовими країнами, тоді як продуктивність праці та якість людського
капіталу не завжди мали змогу йти на рівні з іншими. [2]
Якщо такі країни, як Малайзія, Таїланд та Філіппіни - це «ринкова
економіка, що розвивається», а США, Японія та інші розвинені країни
«розвинуті», то економіку Сінгапуру можна вважати «новою».
Поточна конкурентоспроможність Сінгапуру залежить від виробництва
хімікатів, інформаційних технологій та побутової електроніки, де ця країна
найкраща, до одягу, текстилю, переробки продуктів харчування та основних
виробництв, де вона одна з найслабших. Також Сінгапур займається
видобутком корисних копалин, виготовленням транспортного обладнання,
електронних компонентів, неелектричних машин та іншими видами
діяльності.
Політикою, яка дала Сінгапуру перевагу у залученні іноземного
капіталу, стала вкрай ліберальна позиція уряду щодо власності, в той час,
коли інші країни, що розвиваються, сприймали іноземні інвестиції з досвідом
латиноамериканських економік. Транснаціональні корпорації (ТНК)
розглядалися як вільні та експлуататорські. Після 1965 року уряд послідовно
проводив відкриту політику щодо іноземної власності та операцій. Не було
обмежень щодо власності на акціонерний капітал, контролю за валютою та
обмеження репатріації капіталу, дивідендів, відсотків чи роялті. Не було
обмежень щодо іноземних запозичень на внутрішньому ринку капіталу, а
також нормативних актів, що регулювали передачу технологій. Крім того,
уряд готовий спільно інвестувати з іноземними компаніями, якщо існує
потреба у розподілі ризиків та вихованні довіри до бізнесу. [3]
Перехід від мислення щодо імпортозаміщення до стратегії
стимулювання експорту був далеко не простим. Потрібно було внести кілька
структурних коригувань. У випадку Сінгапуру внутрішній ринок був
невеликим і не міг поглинути товари, вироблені іноземними підприємствами.
Тому життєво-важливим був вихід на зовнішні ринки, що, у свою чергу,
вимагало від Сінгапуру стати відкритою економікою. Зони вільної торгівлі,
які раніше були обмежені територіями навколо портів, розширили своє
охоплення, включивши весь острів, і практично всі тарифи були швидко
скасовані.

1.2 Рейтингові позиції країни у міжнародній торговельній

системі за основними показниками.
 Індекс мережевої готовності. Сінгапур займає посаду лідера за цим
показником у 2019 році. Головним конкурентом Сінгапуру за цим індексом
стала Швеція, і, насправді, обидві країни можуть вважатися однаково
готовими до глобальної мережевої економіки. [4]
Індекс розвитку інформаційно-комунікаційних технологій — показник,
що характеризує досягнення країн світу з точки зору розвитку інформаційно-
комунікаційних технологій. Сінгапур займає 19-те місце за цим індексом та
має значення 8,08. Перед Сінгапуром розташувалася країна Монако, а після
нього – Естонія.
Привабливість країни для бізнесу. За рейтингом «Doing Business 2020»
від світового банку, Сінгапур займає друге місце у світі за легкістю ведення
бізнесу. Поступається ця країна лише Новій Зеландії. [5]
Рівень конкурентоспроможності. Індекс конкурентоспроможності в
Сінгапурі становив 84.78 од. у 2019 році. Це найвищий у світі показник,
порівняно з іншими країнами. [6]
Eфективність нормативно-правового регулювання. У 2018 році за цим
показником Сінгапур отримав 2,13 бали. Це високий показник, порівняно з
іншими країнами світу.
ВВП; ВВП на душу населення. Загальний ВВП Сінгапуру у 2018 році
склав 364,2 млрд. доларів США, а ВВП на душу населення – 63987 доларів
США. За загальним ВВП країна займає 34 місце у світі, за ВВП на душу
населення – 7.
 2.Аналіз показників розвитку зовнішньої торгівлі Сінгапуру у
динаміці за 2015 – 2019 рр. з обґрунтуванням одержаних результатів

2.1.Характеристика абсолютних показників розвитку зовнішньої

торгівлі (експорт; імпорт; ЗТО; генеральна торгівля)

Експорт та імпорт послуг.

таблиця 1.1 «Міжнародна торгівля послугами Сінгапуру»

За даними UNCTAD експорт послуг у 2019 році склав 204 трильйони
доларів США, що на 50 трильйонів більше ніж у 2015 році, та на 4% більше,
ніж у 2018 році. Імпорт послуг склав 199 трильйонів доларів США.
Основні групи послуг, що експортує Сінгапур – транспорт та подорожі.
Частка транспортних послуг складає 28,5% від загального експорту послуг,
частка подорожей – 9,8%.
Експорт та імпорт товарів..
 Таблиця 1.2 «Міжнародна торгівля товарами Сінгапуру»
Експорт товарів у 2019 році склав 390 трильйонів доларів США.
Загально темпи зростання експорту товарів скоротились на 5,4% у 2019 році
порівняно з 2018 роком. В період з 2015 по 2018 рік експорт зріс майже на 40
трильйонів доларів США.
Основні групи товарів, що експортує Сінгапур:
- продукти харчування – 4% від загального експорту;
- паливо – 15% від загального експорту;
- виробничі товари – 76% від загального експорту.
Імпорт товарів у 2019 році склав 359 трильйонів доларів, що на 62
трильйони більше, ніж у 2015 році.
Основні партнери у зовнішній торгівлі товарами у 2019 році стали: Китай,
Гонг-Конг, Малайзія, Сполучені Штати Америки, Індонезія. [7]
Зовнішньоторговельний оборот.
Зовнішньоторговельний оборот — економічний показник, що
характеризує обсяг зовнішньої торгівлі країни. Знаходиться цей показник
сумою загального експорту та імпорту країни. Таким чином, ЗТО Сінгапуру
складає 1152 трильйонів доларів США.

2.2.Оцінка результуючих показників розвитку зовнішньої торгівлі

(сальдо торговельного балансу; сальдо балансу послуг; індекси стану
балансу; індекс «умови торгівлі», 5 товарних груп; індекс чистої
торгівлі; індекси диверсифікації та концентрації)
 Сальдо торговельного балансу.
Станом на жовтень 2020 року сальдо торговельного балансу Сінгапуру
складав 3,243 млрд. доларів США. Проте, якщо подивитись на історію
показників, можна спостерігати щомісячне коливання цього показника
близько на 1 млрд. доларів США. [6]

Таблиця 2.1 «Сальдо торговельного балансу Сінгапуру»

Сальдо балансу послуг.

Сальдо балансу послуг станом на 2019 рік становило 5764 мільйонів
доларів США.

Індекси стану балансу.

Індекс стану балансу Центрального банку в Сінгапурі збільшився до
458569,70 мільйонів SGD у серпні з 453688,90 мільйонів SGD у липні 2020
року. [8]

Малюнок 2.1 «Індекс стану балансу Сінгапуру»

 Індекс чистої торгівлі.
Індекс чистої торгівлі у 2019 склав 103,76 мільярдів доларів США у
2019 році. Порівняно з 2015 роком цей показник зріс майже на 20 мільярдів.

Малюнок 2.2 «Індекс чистої торгівлі Сінгапуру, 2015-2019 рр.»

2.3.Аналіз структурних показників (товарна та регіональна

структура експорту/імпорту товарів та послуг) у динаміці за 5 позиціями
у структурі послуг та товарів, обраними на підставі питомої ваги

Оскільки для Сінгапуру однаково важливі як торгівля товарами, так і

торгівля послугами. Тому на цьому етапі аналізу варто окремо розглянути
топ товарних позицій та топ позицій послуг за питомою вагою.
За даними Обсерваторії Економічної Складності (OEC) найбільш
вагомими товарними позиціями були машини, мінеральні продукти та хімічні
продукти.
Експорт товарів
Частка експорту машинам у 2018 році склала 40,5% від загального
експорту країни. Серед них 28,2% - електричні машини та обладнання,
звукозаписувачі та репродуктори, телевізори, рекордери та деякі аксесуари
для таких виробів. Загальний експорт машинами у 2018 році склав 129,1
млрд. доларів США.
 Іншою по вагомості товарною групою є мінеральні продукти. Частка
цієї групи складає 17,2% від загального експорту товарів країни. До цієї
групи належать мінеральні палива, олії та продукти з їх перегонки, бітумні
речовини та мінеральні воски. У грошовому еквіваленті експорт цієї групи
товарів склав 55,5 млрд. доларів США.
Третьою за вагомістю групою є хімічні продукти. Частка цієї групи
становить 14,6% від загального товарного експорту.
Найбільшими імпортерами продукції Сінгапуру є Китай (13,7% від
загального експорту), Гонконг (12,9% від загального експорту) та Малайзія
(10% від загального експорту.).

Малюнок 2.3 «Структура товарного експорту Сінгапуру у 2018 році.»

[1]

Імпорт товарів
Імпорт машинних товарів від загального імпорту Сінгапуру у 2018 році
склав 36,2%, мінеральних товарів – 25,9% та хімічних продуктів – 6,3%.
Основні країни, які експортують свої товари в Сінгапур: Китай (14,6%),
Малайзія (11,4%) та США (8,93%).
 Малюнок 2.4 «Структура товарного імпорту Сінгапуру у 2018 р.» [1]
Експорт послуг
Основними трьома групами послуг, що експортувалися Сінгапуром у
2018 році стали: різні ділові, професійні та технічні послуги; морський
транспорт; фінансові послуги.
Експорт ділових, професійних та технічних послуг склав 46.6 млрд.
доларів США.
Експорт морського транспорту склав 41.4 млрд. доларів США.
Експорт фінансових послуг склав 20,7 млрд. доларів США.

Малюнок 2.5 «Структура експорту послуг Сінгапуру у 2018 році» [1]

Імпорт послуг
Основними групами послуг, що імпортувалися Сінгапуром у 2018 році
стали: морський транспорт; ділові, професійні та технічні послуги; подорожі.
Імпорт послуг морського транспорту склав 41,5 млрд доларів США.
Імпорт ділових, професійних та технічних послуг склав 39,1 млрд.
доларів США.
 Імпорт послуг подорожей склав 25,3 млрд. доларів США.

Малюнок 2.5 «Структура імпорту послуг Сінгапуру у 2018 році» [1]

2.4.Аналіз показників інтенсивності (КЕ; КІ; обсяг експорту/імпорту

та ЗТО на душу населення)

Квота експортна
Експортна квота - встановлений обсяг виробництва та поставок на
експорт певних товарів. Експортна квота Сінгапуру у 2019 році становила:
Ке=( 411,743,293,750/ 364,156,657,770)*100=0.113%

Квота імпортна
Імпортна квота - кількісний показник, що характеризує значимість
імпорту для народного господарства, окремих галузей і виробництв з різних
видів продукції. Імпортна квота Сінгапуру у 2019 році склала:
Кі=(370,503,520,530/364,156,657,770)*100%=1.011%

Зовнішньоторговельний оборот на душу населення

Зовнішньоторговельний оборот — економічний показник, що
характеризує обсяг зовнішньої торгівлі країни. Зовнішньоторговельний
оборот розраховується сумою загального експорту ті імпорту країни.
Зовнішньоторговельний оборот Сінгапуру у 2019 році склав:
390 млрд. + 358 млрд = 748 млрд. доларів США.
Зовнішньоторговельний оборот на душу населення склав 133285
доларів США.
 2.5.Рівень інтеграції країни у глобальну економіку (% частка
експорту та імпорту у світовому експорті/імпорті; темп приросту е/і;
товарний експорт; с/г експорт; експорт добувної промисловості;
експорт послуг; експорт транспортних послуг.)

Частка експорту та імпорту у світовому експорті та імпорті

Загальний світовий імпорт у 2019 році склав 24,2 трильйонів доларів.
[9]
Загальний імпорт Сінгапуру у 2019 році склав 358 млрд доларів. Частка
імпорту Сінгапуру у 2019 році склала 1,48%. Для порівняння у 2015 році цей
показник становив 1,43%. З цих даних можна зробити висновок, що Сінгапур
не здвигнувся з місця та на протязі п’яти років не перестав імпортувати
менше товарів та послуг.
Загальний світовий експорт у 2019 році становив 24,9 трильйонів
доларів.
Загальний експорт Сінгапуру у 2019 році склав 390 млрд. доларів
США.
Часта експорту Сінгапуру у 2019 році склала 1,57%. Порівняємо цей поазник
з 2015 роком. Експорт Сінгапуру у 2015 році становив 346 млрд. доларів,
загальний світовий експорт – 21,3 трильйонів доларів. Частка Сінгапуру
складала 1,62%. Як у випадку з імпортом, питома вага експорту також не
сильно змінилася.

Темп приросту
Для знаходження темпу приросту експорту Сінгапуру у період з 2015
по 2019 рік я використаю наступну формулу: Тр.е. = Ез.р. / Еб.р.* 100%, де
Тр.е. – темпи росту експорту; Ез.р. – обсяг експорту в звітному році; Еб.р. –
обсяг експорту в базисному році.
Обсяг експорту у 2019 році склав 390 млрд. доларів. Обсяг експорту у 2015
році склав 346 млрд. доларів США.
 390/346*100%=113(+13%).
Отже, за 5 років, з 2015 по 2019 рік загальний експорт Сінгапуру має
темп приросту у 13%.
Тепер варто повторити ці ж самі дії, але з імпортом Сінгапуру.
Обсяг імпорту Сінгапуру у 2019 році склав 358 млрд. доларів. Обсяг
імпорту у 2015 році склав 296 млрд. доларів США.
358/296*100%=120(+20%).
Отже, за 5 років приріст темп приросту імпорту склав 20%.
Порівнюючи з експортом, це високий показник. Якщо імпорт і далі буде
зростати сильніше за експорту може з’явитися ризик формування
негативного сальдо торговельного балансу.

Товарний експорт Сінгапуру

За даними сайту OEC, загальний товарний експорт Сінгапуру у 2018
році склав 323 мільярдів доларів США. У 2015 році це показник становив 243
мільярдів доларів. Тобто у період з 2015 по 2018 рік загальний експорт
товарів Сінгапуру зріс на 80 млрд. доларів.
Експорт добувної промисловості у 2015 році складав 17,3% від
загального товарного експорту країни та оцінюється в 42 мільярдів доларів. В
2018 році питома вага цієї групи складає 17,2% від загального експорту та
оцінюється в 55,5 млрд. доларів.
Загальний експорт послуг Сінгапуру у 2018 році складає 161 мільярд
доларів, у 2015 році – 138 мільярдів. З 2015 по 2018 рік експорт послуг зріс
на 23 мільярдів доларів.
Експорт транспортних послуг Сінгапуру складається з експортну
морського транспорту та повітряного транспорту. У 2018 році частка
експорту морського транспорту від загального експорту послуг склала 28,5%
та оцінюється в 46 мільярдів доларів. Для порівняння, у 2015 році частка
цього виду послуг склала 28,9%. Можна зробити висновок, що частка
експорту цієї групи послуг критично не змінилася за три роки.
 Частка повітряного транспорту у 2018 році складала 5,9% та
оцінювалася в 9,5 млрд. доларів. У 2015 році частка цієї групи послуг
складала 4,46%. Отже, експорт цієї групи послуг хоч і повільно, але зростає.

3.Стан та перспективи зовнішньоторговельної взаємодії

досліджуваної країни з Україною
 3.1.Стан зовнішньоторговельної взаємодії країн (товарна структура
взаємної торгівлі: питома вага у торгівлі країн контрагентів (в динаміці
2015 – 2019 рр. за 5 позиціями по товарам/послугам)

У 2018 році загальний експорт товарів Сінгапуру до України склав 36,6

мільйонів доларів. У 2015 році експорт складав лише 22%, тому можна
зробити висновок, що експорт Україна з кожним роком імпортує все більше
й більше товарів з Сінгапуру.
Основні групи товарів, які експортує Сінгапур до України є: машини,
інструменти, товари з переробленого пластику та сміття, продукти
харчування.
Частка машин складає більшу половину всього експорту Сінгапуру до
України та має питому вагу 53,7%. У грошовому еквіваленті це 19,61
мільйонів доларів. Наступна по вагомості експорту є група товарів
інструменти. Питома вага цієї групи від загального товарного експорту
Сінгапуру в Україну складає 19,1% та оцінюється в 7 мільйонів доларів.
Товари з переробленого пластику та сміття мають питому вагу в 9,8% та
дорівнюють 3,7 доларів США.
Імпорт Сінгапуру з України у 2018 році склав 242 мільйонів доларів. У
2015 році цей показник становив лише 14,5 мільйонів доларів. Основною
групою товарів, яку імпортує Сінгапур з України є залізо та вироби з нього.
Питома вага цієї групи від загального імпорту складає 89,5% та оцінюється в
218 мільйонів доларів.
Також Сінгапур досить активно імпортує з України товари рослинного
походження, такі як овочі, фрукти та різні зернові культури. Питома вага цієї
групи товарів у 2018 році складала 3% та дорівнювала 7 мільйонам доларів
США.

3.2.Особливості режиму митно-тарифного регулювання у торгівлі

між державами
 У двосторонній торгівлі між Україною та Республікою Сінгапур на
даний час не використовуються торговельні обмежувальні заходи
(антидемпінгові та спеціальні заходи і розслідування).
Після набуття Україною членства в СОТ у двосторонній торгівлі між
Україною та Республікою Сінгапур діє режим найбільшого сприяння. Для
української сторони це означає, що Сінгапур скасував для українських товарі
всі митні тарифи, крім таких товарних позицій, як пиво, спирт, тютюнові
вироби та медикаменти.
Україна вважає Сінгапур ключовим партнером у Південно-Східній Азії
та готова запропонувати сінгапурським компаніям вигідні інвестиційні
проекти у сферах сільського господарства, ІТ, логістики, енергетики.
Завдяки відкриттю свого ринку для України, Сінгапур активно
наполягає на укладенні двосторонньої угоди про вільну торгівлю.
З метою розвитку науково-технічного співробітництва між Україною та
Сінгапуром у 2017 році укладено Меморандум про взаєморозуміння між
Міністерством освіти і науки України та Агентством з питань науки,
технологій та досліджень Сінгапуру «A*STAR», а також між іншими
науково-дослідними закладами двох країн. Виходячи з важливості
об’єднання зусиль з підтримки талановитої молоді та спільних науково-
освітніх проектів, у 2020 році Мала академія наук Україна та Науковий центр
Сінгапуру підписали Меморандум про взаєморозуміння.

3.3.Обґрунтування новітніх напрямів торговельної взаємодії у

рамках сучасних трансформацій міжнародного торговельного
середовища

Пріоритетним напрямком двосторонніх відносин є економічне

співробітництво. Впродовж останніх років спостерігається помітне зростання
двостороннього товарообігу, який з 56 млн. дол. США у 2015 році
збільшився до 236 млн. дол. США у 2018 році. За даними Держстату
України, за 2019 рік товарообіг між країнами збільшився на 19% у порівнянні
з попереднім роком та склав 281,24 млн. дол. США, з позитивним для
України сальдо у 167,4 млн. дол. США. Відбувається поступова
диверсифікація торгівлі за рахунок української харчової і
сільськогосподарської продукції впродовж 2018-2019 років.
Сінгапуру та Україні й надалі потрібно нарощувати торговельний
оборот між країнами. У рамках сучасних трансформацій міжнародного
торговельного середовища Україна може запропонувати Сінгапуру торгівлю
різними групами товарів та послуг. Україна має гарно розвинену ІТ
індустрію та може експортувати ці послуги Сінгапуру, адже через дешеву
робочу силу в Україні, ці послуги обійдуться набагато дешевше. Також
Україна може запропонувати Сінгапуру товари сільськогосподарського та
тваринного походження.

Висновки
Сінгапур є досить розвиненою країною. Ця крана займає важливе місце
на міжнародному ринку та є досить важливим експортером у світі. Варто
зазначити, що експорт країни не набагато вищий за імпорт, тому існує ризик
виникнення негативного торгового балансу. Країні варто збільшувати свої
експортні можливості, задля уникнення цього. Також Сінгапур є країною, в
яку Україна експортує майже в 8 разів більше ніж імпортує, що підкреслює
вагомість української продукції на ринку цієї країни.

Список використаної літератури

1. OEC. Singapore [Електронний ресурс] / OEC // The Observatory of
Economic Complexity – Режим доступу до ресурсу:
https://oec.world/en/profile/country/sgp.
2. PRODUCTION SHARING AND SINGAPORE’S GLOBAL
COMPETITIVENESS [Електронний ресурс] / Sven W. Arndt – Режим
доступу до ресурсу:
https://www.econstor.eu/obitstream/10419/31428/1/366454218.pdf].
3. Mun–Heng TOH. Singapore’s Trade in Value Added: Importance and
Implication of Information from the OCED-WTO TiVA Database
[Електронний ресурс] / Mun–Heng TOH // National University of
Singapore – Режим доступу до ресурсу:
https://www.iioa.org/conferences/24th/papers/files/2582_20160412091_Si
ngapore_TiVA.pdf.
4. Singapore [Електронний ресурс] // POTRULANS Institute – Режим
доступу до ресурсу:
https://networkreadinessindex.org/countries/singapore/.
5. Economy rankings [Електронний ресурс] // The World Bank – Режим
доступу до ресурсу: https://www.doingbusiness.org/en/rankings.
6. ИНДЕКС И РАНГ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ СИНГАПУРА
[Електронний ресурс] // TAKE-PROFIT.ORG – Режим доступу до
ресурсу: https://take-profit.org/statistics/competitiveness-
index/singapore/.
7. Singapore country profile [Електронний ресурс] // UNCTAD – Режим
доступу до ресурсу:
http://unctadstat.unctad.org/CountryProfile/GeneralProfile/en-
GB/702/index.html.
8. Singapore Central Bank Balance Sheet [Електронний ресурс] //
TRADING ECONOMICS – Режим доступу до ресурсу:
https://tradingeconomics.com/singapore/central-bank-balance-sheet.
9. Khoema [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://knoema.ru/atlas/.