Цілі державного

регулювання
економіки
П дготувала студентка 3 курсу
Письменна Соф я
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ (ДРЕ) це
система типових мір законодавчого, виконавчого
контролюючого характеру, здійснюваних правовими
державними заснуваннями і громадськими організаціями з
метою стабілізації і пристосування існуючої соціально-
економічної системи до умов, що змінюються; це сфера
діяльності держави для цілеспрямованого впливу на
поведінку учасників ринкових відносин з метою
забезпечення пріоритетів державної економічної політики
 Цілі та пріорітети
Цілі економічного розвитку визначаються для країни в цілому, окремих її регіонів,
нституціональних одиниць, груп населення. Вони мають бути конкретними, кількісно визначеними.
Пріоритети – це найважливіші соціально-економічні процеси, на стимулювання яких
спрямовується у певний період переважна частина ресурсів за допомогою відповідних регуляторів.
Об’єктом регулювання є господарство країни, регіонів, областей, міст і районів, а також
соціально-економічні процеси: економічний цикл, структура економіки, інвестиційна діяльність,
інноваційні процеси, грошовий обіг, інфляція, ціни, платіжний баланс тощо.
Цілі державного регулювання економіки.
Самою головною ціллю ДРЕ є економічна і соціальна стабільність і
зміцнення існуючого ладу усередині країни і за рубежем. Від цієї
головної цілі виникають множина конкретних цілей, без здійснення
яких не може бути досягнута головна ціль. Ці конкретні цілі
нерозривно пов'язані з об'єктами ДРЕ. Ціль, тобто вирівнювання
економічного циклу, спрямована на об'єкт. Удосконалювання галузевої
і регіональної структури господарства спрямована на секторальні і
галузеві, регіональну структури.
 Об'єкти ДРЕ - це сфери, галузі, регіони, а також ситуації, явища й
умови соціально-економічного життя країни, де виникнули або
можуть виникнути труднощі, проблеми, не що дозволяються
автоматично або що дозволяються у віддаленому майбутньому, у той
час як зняття цих проблем настійно необхідно для нормального
функціонування економіки і підтримки соціальної стабільності.
 -економічний цикл;
Основні -секторальна, галузева і регіональна структура
господарства;
об'єкти -умови накопичення капіталу;
-зайнятість;
ДРЕ: -грошовий обіг;
-платіжний баланс;
-ціни;
-умови конкуренції;
-соціальні відношення, соціальне забезпечення;
-підготовка і перепідготовка кадрів;
-навколишнє середовище;
-зовнішньоекономічні зв'язки.
 ЦІЛІ ДРЕ
-економічний розвиток;
-повна зайнятість;
-економічна ефективність;
-стабільний рівень цін;
-економічна свобода;
-справедливий розподіл доходів;
-економічна забезпеченість;
-збалансованість торговельного
балансу.
 ФУНКЦІЇ ДРЕ
1. Цільова - полягає у визначенні цілей,
пріоритетів та основних напрямів розвитку
економіки.
2. Стимулююча – передбачає
Выложите статистику, формування таких
важелів і регуляторів,
заслуживающуюякі здатнів ефективно
освещения
новостях, и предоставьте
впливати на діяльність суб’єктів господарювання.
краткое объяснение.
3. Нормативна (регламентуюча) – держава за
допомогою законів, законодавчих актів і
нормативів встановлює певні правила діяльності
дл
 ФУНКЦІЇ ДРЕ
4. Коригуюча – зводиться до внесення певних змін у хід
реалізації економічної політики з метою усунення
негативних екстремалей.
5. Соціальна – передбачає регулювання державою
соціальних відносин, перерозподіл доходів, соціальний
захист і соціальні гарантії.
6. Контролююча – означає державний нагляд і контроль за
виконанням і дотриманням нормативно-правових актів,
норм і стандартів.
7. Безпосереднє управління неринковим сектором
економіки.
 Засоби державного регулювання економіки поділяють на
адміністративні та економічні. Адміністративні засоби не пов'язані з
матеріальними стимулами та фінансовими витратами. Вони ґрунтуються
на силі державної влади і включають заходи заборони, дозволу і
примусу. Заходи заборони полягають у тому, що, наприклад, держава
забороняє приватним підприємцям здійснювати такі види діяльності як
виробництво зброї, наркотиків та інші. В умовах переходу до ринку
держава дозволила здійснювати таку підприємницьку діяльність, яка
раніше була заборонена.
Прикладом заходів примусу може бути те, що державні органи всіх
розвинутих країн зобов'язують підприємства сплачувати податки,
організовувати на підприємствах виробниче навчання молоді,
створювати певні побутові умови, здійснювати заходи з безпеки праці,
установлювати очисні споруди та інші.
Економічні засоби державного регулювання поділяються
на засоби грошово-кредитної і бюджетної політики.
Основними засобами грошово-кредитної політики є:
а) регулювання облікової ставки процента;
б) установлення і зміна розмірів мінімальних резервів,
які фінансові установи зобов'язані зберігати в
центральному банку;
в) операції державних установ на ринку цінних паперів
(емісія цінних паперів, торгівля ними і погашення).
Головними засобами бюджетної політики є фінансування
видатків із державного бюджету на розвиток і підтримку
багатьох галузей виробництва і сфери послуг. Основним
інструментом мобілізації фінансових засобів для
формування державного бюджету є податки.
 Суть державної антициклічної політики, або регулювання господарської
кон'юнктури, складається в тому, щоб під час криз і депресій стимулювати попит
на товари і послуги, капіталовкладення і зайнятість. Для цього приватному
капіталу даються додаткові фінансові пільги, збільшуються державні витрати й
інвестиції.
У умовах тривалого підйому в економіці країни можуть виникнути зростання
імпорту і погіршення платіжного балансу, перевищення попиту на робочу силу
пропозицією і звідси необґрунтований ріст заробітної плати і цін. У такій
ситуації задача ДРЕ - пригальмувати зростання попиту, капіталовкладень і
виробництва, щоб по можливості пригальмувати надвиробництво товарів і
перенакопичення капіталів.
 У області галузевої і територіальної структури ДРЕ також відіграє
значну роль. Тут за допомогою фінансових стимулів і державних
капіталовкладень, забезпечуються привілейовані умови окремим галузям
і регіонам.
У однім випадку підтримка надається тим галузям і одиницям
господарства, що знаходяться в стані затяжної кризи; в іншому випадку
заохочується розвиток нових галузей господарства і видів виробництва,
покликані призвести до прогресивних структурних зсувів усередині
галузей, між галузями і в усім народному господарстві, до підвищення
його ефективності і конкурентноздатності
 Стосовно економіки України потрібно окреслити
пріоритетні економічні цілі, які б відповідали новому
ринковому механізму господарювання та відбивали
національні інтереси. Основною метою державного
регулювання економіки України має стати розвиток
виробничих сил країни, який у кінцевому підсумку
оцінюється через підвищення добробуту народу. Причому
категорія "виробничі сили" має відбивати нову ситуацію в
постіндустріальному світі.
 Структуру виробничих сил формують:
інтелект,
інформаційна база,
науково-творчий потенціал;
підприємницький ресурс;
праця та її мотивація;
техніка і технологія (засоби праці);
енергетична праця; матеріально-сировинна база;
територіально-просторовий розвиток;
організаційно-структурні чинники; культурне середовище.
Виробничі сили, що розглядаються в такому розширеному розрізі, становлять
каркас постійного розвитку системи господарювання держави. Розвиток
виробничих сил — критеріальний параметр, що поєднує цілі реформ і засоби їх
реалізації. %
 До цілей державного регулювання в умовах переходу України до ринкових
відносин належать також конкретні цілі, що випливають з основної мети:
забезпечити матеріально-вартісну збалансованість розвитку й узгодженої
діяльності всіх галузей і сфер економіки, спрямованої на досягнення намічених
соціально-економічних цілей;
створити сприятливі зовнішні економічні умови для розширеного відтворення
виробництва всередині країни;
оздоровити фінансовий стан економіки;
стабілізувати збільшення обсягів виробництва;
відновити місце України в міжнародному поділі праці;
забезпечити соціальний захист населення;
забезпечити раціональне природокористування та створити сприятливі
економічні умови для життя населення.
До цілей кредитного регулювання на шляху переходу до ринку належать такі:
удосконалити кредитні механізми;
поширити практику довгострокового кредитування;
посилити стимулюючу роль кредиту за рахунок диференціації відсоткових ставок;
підвищити оперативність кредитування.
 Важливою умовою гальмування і припинення спаду
виробництва є структурна переорієнтація економіки,
інструментом структурних перетворень — інвестиційна
політика. До першочергових цілей структурної
переорієнтації належать такі:
стимулювати заінтересованість підприємств в
інвестиційній діяльності;
створити передумови розвитку науково-технічного
прогресу;
забезпечити підвищення раціонального рівня зайнятості;
сприяти задоволенню найважливіших потреб населення;
стимулювати розвиток енерго- та ресурсозберігаючих
виробництв.
Важливою сферою державного регулювання є зовнішньоекономічні зв'язки. У
цій сфері слід розв'язати певні завдання, що сприятимуть підвищенню рівня
розвитку економіки країни:
оздоровити валютні відносини;
захищати економічні інтереси України;
забезпечити збалансованість економіки і рівновагу внутрішнього ринку
України;
стимулювати прогресивні структурні зміни в економіці, зокрема
зовнішньоекономічні зв'язки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
України;
створити найсприятливіші умови для залучення економіки України до системи
світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинених
зарубіжних країн;
заохочувати конкуренцію та ліквідацію монополізму в зовнішньоекономічній
діяльності.
Дякую за увагу!