Міні-лекція:

Стратегічні та тактичні завдання бюджетної політики в Україні

 Мета лекції - проаналізувати стратегічні та тактичні завдання
бюджетної політики України.

Питання:

1. Поняття бюджетної політики України

Сьогодні бюджетна політика відіграє надзвичайну роль у забезпеченні
національної безпеки під час воєнного стану. Не зменшиться ця роль і в ході
післявоєнного відновлення України. Тому формування та реалізація
бюджетної політики, адекватної сучасним умовам, є надважливим завданням
відповідних органів державної влади.
Бюджетна політика є найважливішим середовищем реалізації
бюджетної доктрини України. У процесі розроблення бюджетної політики на
базі бюджетної доктрини можна було б передбачити цілісну систему дій
держави, які спрямовували б на реалізацію мети, завдань, пріоритетів
довготривалого курсу бюджетної політики. Проте, до сьогодні цілісна
бюджетна доктрина в Україні нажаль не розроблена та потребує особливої
уваги до цього з боку уповноважених осіб.
Водночас, незважаючи на зазначене, формуючи бюджетну політику,
держава зобов’язана додержуватись таких основних умов:
− врахування особливостей тих процесів, що відбуваються у
суспільстві у певний період часу, зокрема, перебування України під
збройною агресією з боку рф;
− врахування вимог всіх об’єктивних економічних законів і
закономірностей розвитку суспільства з врахуванням впливу деструктивних
проявів війни;
− вивчення і врахування попереднього досвіду господарського,
фінансового і бюджетного розвитку;
 − вивчення і врахування досвіду інших країн, зокрема тих, що пройшли
шлях війни та мали успішний досвід післявоєнного відновлення національної
економіки;
− врахування конкретного етапу розвитку суспільства, особливостей
внутрішньої та міжнародної обстановки;
− дотримання комплексного підходу до розробки і реалізації змісту
бюджетної політики, політики у галузі фінансів, ціноутворення, кредиту,
заробітної плати тощо.
Зміст бюджетної політики полягає у визначенні курсу, завдань і
напрямів діяльності держави у сфері формування і використання коштів
бюджетного фонду. Він полягає у використанні державою бюджетних
відносин для досягнення певних політичних цілей.
Перш за все, ці відносини стосуються формування і використання
державою свого основного централізованого фонду грошових коштів та
знаходять своє відображення у доходах бюджету, методах їхньої мобілізації,
видатках бюджету і методах та напрямах їхнього використання на суспільні
потреби. Саме за допомогою бюджетної політики держава здійснює
відповідний комплекс заходів, спрямованих на реалізацію своїх функцій
через бюджет.
Для цього вона використовує свої повноваження та конкретні
інституції, які дають змогу управляти відносинами з громадянами,
суб’єктами господарювання, субнаціональними державними й
муніципальними утвореннями, а також з іноземними державами та
міждержавними інституціями.
Підсумовуючи, можна дійти висновку, що бюджетна політика – це
спрямована діяльність уповноважених осіб щодо формування або
регулювання суспільних відносин у сфері формування та використання
фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення завдань і функцій, які
здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади
Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом
бюджетного періоду.
Найважливішими завданнями бюджетної політики є: 1) розробка
науково-обґрунтованої концепції розвитку бюджету; 2) визначення основних
напрямів мобілізації й використання бюджетних ресурсів на перспективу і
поточний період; 3) здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення
поставлених цілей.

2. Стратегічні завдання бюджетної політики в Україні

Бюджетний механізм, як інструмент реалізації бюджетної політики,
відображає конкретну спрямованість бюджетних відносин на розв’язання
соціально-економічних завдань. За його допомогою держава утворює
централізований фонд фінансових ресурсів і впливає на формування
децентралізованих фондів, забезпечуючи можливість виконання покладених
на органи державної влади та місцевого самоврядування функцій.
Бюджетний механізм є інструментом досягнення економічної
стабільності, та виконує функцію вбудованого бюджетного стабілізатора.
Зазначене залежить від спрямованості бюджетних витрат та характеру
формування дохідної частини бюджету. Залежно від економічного змісту
бюджетних відносин у структурі бюджетного механізму виділяють такі
ланки: механізм формування дохідної частини бюджету; механізм
витрачання бюджетних коштів; механізм розмежування дохідних і
видаткових повноважень, бюджетне вирівнювання і систему методів надання
фінансової допомоги.
Кожній ланці бюджетного механізму властиві специфічні методи,
інструменти та важелі, за допомогою яких вирішуються завдання, що
виникають на кожній стадії бюджетного процесу. Методи виступають як
способи впливу на бюджетний процес з метою формування оптимального
обсягу бюджетних ресурсів та їх раціонального використання. Інструменти
як засоби, що застосовуються для виконання завдань, передбачених
бюджетною політикою. Важелі діють у межах бюджетних інструментів та
спрямовані на стимулювання або обмеження впливу на процес формування і
використання бюджетних ресурсів. Бюджетні методи, інструменти, важелі та
їх архітектоніка визначають можливості кількісного і якісного впливу
бюджету на соціальне та економічне середовище.
При цьому кількісний вплив характеризується обсягом і пропорціями
мобілізованих і перерозподілених бюджетних коштів. Залежно від обсягу і
об’єкта вилучення грошових коштів у розпорядження держави, обсягу і
напряму спрямування бюджетних асигнувань, формуються можливості
розширення виробництва, тощо. Якісний вплив пов’язаний з можливостями
впливу через конкретні види доходів і витрат бюджету на економічні
інтереси господарюючих суб’єктів. Зазначений вплив сприяє перетворенню
доходів та витрат бюджету в стимули розвитку економіки, підвищення її
ефективності.
Цілеспрямоване використання ланок, елементів бюджетного механізму
та бюджетної архітектоніки дозволяє прискорити або сповільнити соціально-
економічні процеси, забезпечити досягнення визначених цілей та завдань.
Разом з тим, структурні ланки і елементи бюджетного механізму
функціонують як єдине ціле, що забезпечує злагоджене його функціонування
в цілому.
Сутність стратегії є багатогранною та полягає: план і напрям розвитку з
сьогодення в майбутнє; принципи поведінки або наслідування певної моделі
поведінки; перспектива, що виражається в певному способі дій; тощо.
Стратегічне управління являю собою процес визначення параметрів
майбутнього стану досліджуваного об’єкта, а також забезпечення
можливостей прийняття ефективних управлінських рішень спрямованих на
досягнення передбачуваного результату в довгостроковій перспективі.
Важливо відмітити, що сутність політики, як інструменту стратегічного
планування, є комплексом заходів, які визначають середовище реалізації
стратегії. Бюджетна стратегія є системою фінансово-економічних відносин
спрямованих на забезпечення довгострокової збалансованості та стійкості
бюджетної системи, визначення напрямів та завдань її розвитку. Вагомою
метою бюджетної стратегії є створення сприятливих умов для забезпечення
раціонального розподілу фінансових ресурсів між органами державного
управління та місцевого самоврядування, галузями та сферами економіки,
спрямування фінансових ресурсів на інноваційно-інвестиційний розвиток
країни.
Стратегія соціально-економічного розвитку країни може реалізуватися
вирішенням тактичних завдань. Саме бюджетно-податкова політика має
забезпечити тактику вирішення стратегічних завдань макроекономічного
розвитку країни, реалізувати пріоритети розвитку на кожен рік, виходячи з
етапів довгострокової стратегічної програми.
Бюджетна політика забезпечення та регулювання пріоритетів
подальшого розвитку суспільства повинна враховувати відповідну
переорієнтацію економіки на переважно ендогенні чинники економічного
зростання з огляду на євроінтеграційні процеси. У зв'язку з цим важливим
завданням постало розробка бюджетної стратегії, що включає
довгостроковий прогноз основних бюджетних показників, умов формування і
реалізації основних напрямів бюджетної політики з урахуванням
стратегічних цілей і завдань соціально-економічного розвитку країни.
Стратегічні завдання: запровадження середньострокового бюджетного
планування і прогнозування; звітування щодо результатів діяльності органів
державної влади та місцевого самоврядування; використання контрактно-
договірних відносин у державному секторі економіки; розподіл бюджетних
асигнувань, що припускає не тільки широкі можливості розпорядників
бюджетних коштів щодо їх використання на свій роз суд, але й підвищення
рівня відповідальності при прийнятті відповідних рішень; запровадження
процедури аудиту ефективності використання бюджетних коштів тощо.
 3. Тактичні завдання бюджетної політики в Україні.
Тактика є одним із інструментів досягнення стратегії та передбачає
застосування комплексу короткострокових процедур з метою досягнення
визначеної мети. Результатом реалізації тактики можуть виступати:
інструменти реалізації та коригування стратегії; результати, отримані в
процесі тактичних заходів; індикатори реалізації довгострокового плану;
тощо.
Бюджетна тактика є комплексом заходів у короткостроковій
перспективі щодо реалізації поточних завдань функціонування бюджетної
системи. Вона є гнучкою та визначається динамікою та циклічністю
соціально-економічних процесів.
Тактичні завдання:
− розробка науково-обґрунтованої концепції розвитку бюджету як
важливого інструменту регулювання соціально-економічних процесів. Вона
формується на основі вивчення потреб сучасного стану суспільного
розвитку, всебічного аналізу стану розвитку економіки і соціальної сфери
глобальних тенденцій соціально-економічного розвитку та стратегічних
пріоритетів держави;
− визначення основних напрямів мобілізації та використання
бюджетних ресурсів на перспективу і поточний період; при цьому виходять
із шляхів досягнення поставлених цілей, передбачених економічною
політикою, враховуючи зовнішні і внутрішні чинники, можливості зростання
бюджетних ресурсів;
− здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених
цілей.
 Список джерел:
1. Дем’янишин В. Теоретичні засади бюджетної політики. Світ
фінансів. 2007. Вип. 1 (10). С. 19–34.
2. Дем’янишин В. Теоретичні та практичні аспекти вдосконалення
фінансово-кредитного механізму. Вісник ТНЕУ. 2011. № 2. С. 7–20.
3. Молчанова А.Ю. Державний борг України: механізм управління
та обслуговування / А.Ю. Молчанова // Актуальні проблеми економіки та
управління в умовах системної кризи. – Львів: МАУП, 2016. – С. 40–42.
4. Офіційний сайт Міністерства фінансів. URL:
https://www.minfin.gov.ua
5. Колупаєва І.В. Управління державним боргом: аналіз, методи на
напрями вдосконалення / І.В. Колупаєва // Вісник Волинського інституту
економіки та менеджменту. – Луцьк, 2018. – №20. – С. 140–150.
6. Кириленко О., Білоус І. Унікальна роль бюджету у вирішенні
проблеми бідності в Україні. Журнал Європейської економіки, 2009. № 1. С.
92–106.