Тема: Бюджетне планування.

Програмно-цільовий метод бюджетного

планування
Програмно-цільовий метод визначається пп. “42” ч. 1 ст. 2 Бюджетного
кодексу (далі – БК) як управління бюджетними коштами, що передбачає на
всіх стадіях бюджетного процесу такі дії:
 визначення конкретних результатів за рахунок використання
ресурсів;
 оцінку ефективності використання ресурсів.
Зараз ПЦМ застосовується як на рівні державного, так і на рівні місцевих
бюджетів (ч. 1 ст. 20 БК). Для місцевих бюджетів він став застосовуватися (ч.
18 Прикінцевих і перехідних положень БК):
 з 2017 року – для тих, які мають взаємовідносини з державним
бюджетом;
 з 2019 роки – для тих, які таких взаємовідносин не мають.
Навіщо потрібен програмно-цільовий метод
Програмно-цільовий метод – це не тільки сам метод управління, але й
розроблена під нього документація по кожному процесу (див. нижче про
складові методу). За рахунок такого підходу досягається:
 публічність та збільшення підконтрольності громаді – вся ця
документація, включаючи запити, паспорти, звіти про їхнє виконання, підлягає
обов’язковому оприлюдненню згідно Закону “Про доступ до публічної
інформації” від 13.01.2011 р. № 2939, абз. 5 ч. 5 ст. 28 БКУ. Такі дані можна
знайти на офіційних сайтах розпорядників бюджетних коштів або ж на порталі
відкритих даних;
 відповідальність – існують відповідальні виконавці всіх програм;
 визначення чітких критеріїв виконання – в усіх документах
містяться підібрані до ситуації індикатори, по яким можна робити висновок про
результат виконання програми.
Вважається, що програмно-цільовий метод підвищує ефективність
витрачання бюджетних коштів.
 Врахуйте зміни:
 Мінфін затвердив типову форму місцевого бюджету
 МФУ затвердило Методичні рекомендації щодо прогнозу місцевого
бюджету
 Бюджетні санкції Мінфін планує застосовувати по-новому
Пояснення складових програмно-цільового методу
Для втілення ПЦМ на практиці при складанні, виконанні, оцінці та
звітуванні про бюджети використовуються інструменти, які визначені ч. 2, ч. 3,
ч. 9 ст. 20 БК, ч. 1 ст. 75 1 БК, ч. 49 Прикінцевих і перехідних положень БК. До
них належать:
 бюджетна декларація – це документ, що містить середньострокове
бюджетне планування (3 роки). Наприклад, Бюджетна декларація на 2022-2024
роки. На рівні місцевих бюджетів таким інструментом є прогноз місцевого
бюджету, який з урахуванням Бюджетної декларації складає місцевий
фінансовий орган. Крім того, для місцевих бюджетів враховуються прогнозні та
програмні документи економічного і соціального розвитку України та
відповідної території,
 бюджетні запити – це обґрунтування коштів під бюджетну
програму (мета, завдання, заходи, очікувані результати). Бюджетні запити
використовуються при складання бюджету. Кінцеві інструкції по підготовці
бюджетних запитів головним розпорядникам доводять місцеві фінансові органи
(ч. 3 ст. 75 БКУ). Також є наказ Мінфіну “Про затвердження трипових
бюджетних запитів для формування місцевих бюджетів” від 17.07.2015 р. №
648 та Інструкція з підготовки бюджетних запитів, затверджена наказом
Мінфіну від 06.06.2012 р. № 687;
Процес підготовки й подачі бюджетного запиту
Бюджетний запит формується у такій послідовності:
 головний розпорядник (ГР) отримує від місцевого фінансового
органу (МФО) граничні обсяги видатків по загальному фонду місцевого
бюджету на наступний рік. МФО також встановлює строки подачі бюджетних
запитів від ГР (ч. 4 ст. 75 БКУ). Також використовуються рекомендації
Мінфіну, наприклад лист Мінфіну від 16.08.2023 р. № 05110-08-6/22354 «Про
особливості складання проектів місцевих бюджетів на 2024 рік» (далі – Лист №
05110) і лист Мінфіну № 04110-08-2/21527 від 07.08.2023 р. «Про підготовку
бюджетних запитів на 2024-2026 роки» (далі – Лист № 04110);
 ГР розподіляє граничні обсяги між відповідальними виконавцями
(ВВ), тобто між собою та розпорядниками коштів нижчого рівня та повідомляє
останніх про це. Строк – 3 робочі дні. Головний розпорядник організовує
виконання бюджетних запитів (п. 2.1 розділу ІІ Інструкції № 836). Організація –
це визначення строків підготовки, обговорення та узгодження бюджетних
програм і складання по ним запитів, а також забезпечення своєчасності,
достовірності та змісту поданих бюджетних запитів, які будуть подані МФО та
містити всю інформацію, яка потрібна для аналізу показників проєкту
місцевого бюджету;
 ВВ в установленому ГР порядку забезпечують складання
бюджетних запитів за кожною бюджетною програмою, по якій вони
відповідають (п. 2.2 розділу ІІ Інструкції № 836). Він це здійснює на основі
вимог інструкцій з підготовки бюджетних запитів (про них – читайте далі),
планів діяльності на середньостроковий період (як правило, – 3 роки) та інших
документів, передбачених ч. 1 ст. 35 БКУ (пп. «2» ч. 5 розділу І Інструкції №
574), зокрема у мирний час – прогнозу місцевого бюджету (бюджетної
декларації; складання прогнозів місцевих бюджетів на 2023 і 2024 роки
призупинено, так як зупинена дії ст. 751 БКУ, Закон від 15.03.2022 р. № 2134).
Також використовуються рекомендовані Мінфіном документи на конкретний
рік, наприклад на 2024 рік у Листі № 05110 (перелік наведено далі). Сам ГР
складає бюджетні запити по бюджетним програмам за бюджетними
програмами, виконання яких забезпечується його апаратом (п. 1.1 розділу І
Інструкції № 836);
 уже складені бюджетні запити відповідальні виконавці
обґрунтованими розрахунками подають ГР (пп. «2» ч. 5 розділу І Інструкції
№ 574). Строки подачі встановлюють самі ГР при повідомленні ВВ про
граничні обсяги. Такі строки відповідають загальному процесу складання
місцевого бюджету, етапи якого визначені ОМС;
 ГР подають свої бюджетні запити та узагальнені бюджетні запити
по розпорядникам нижчого рівня до МФО.
☛ Організація складання бюджетних запитів – завдання головного
розпорядника
За місцевим бюджетом відповідальний виконавець визначається за
письмовим погодженням з відповідним місцевим фінансовим органом під час
формування проєкту бюджету на рік (п. 1.2 розділу І Інструкції № 836).
Однак це ще не кінець життєвого циклу бюджетного запиту. У
подальшому місцева рада затверджує місцевий бюджет і ГР формує паспорт
кожної бюджетної програми, який враховує:
 інформацію бюджетного запиту ГР;
 план діяльності ГР на середньостроковий період (як правило, – 3
роки);
 бюджетні призначення, зроблені на основі місцевого бюджету й
порядку використання бюджетних коштів;
 проєкт паспорту бюджетної програми від ВВ (п. 1.2 розділу І
Правил складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів
про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 26.08.2014 р. № 836).
☛ Бюджетний запит – одна з основ формування у подальшому
паспорту бюджетної програми,
 безпосередньо місцеві бюджети, що затверджують місцеві ради;
 бюджетні програми – це сукупність заходів, які спрямовані на
досягнення мети, завдання, необхідні суми коштів та очікувані результати. По
кожній бюджетній програмі призначаються відповідальні виконавці, яких
визначають головні розпорядники;
 паспорти бюджетних програм – це вже сам документ, який описує
бюджетну програму, тобто містить мету, завдання, напрями використання
коштів, відповідальних виконавців, затверджені суми бюджетних коштів,
результативні показники на основі вже затвердженої бюджетної програми.
Форма паспорта програми місцевого бюджету разом з правилами його
складання затверджені наказом Мінфіну від 26.08.2014 р. № 836 (далі – Наказ
№ 836). Складається паспорт за кожною бюджетною програмою;
 звіт про виконання паспорта бюджетної програми – це
документ, який містить фактичні результати виконання паспорта бюджетної
програми, розрахунок оціночних результатів, порівняння їх з паспортом та
аналіз відхилень. Показники підтверджуються статистичною, фінансовою та
бюджетною звітністю. На основі звітів здійснюється оцінка ефективності тих
управлінських рішень, які були прийнято. Такі звіти подаються головними
розпорядниками до місцевих фінансових органів один раз на рік. Форма звіту
затверджена все тим же Наказом № 836.
Всі згадані документи мають свій порядок і терміни подання. Включення
недостовірних даних до них вважається бюджетним правопорушенням. Також
форми бюджетного запиту, паспорта бюджетної програми, та звіту про
виконання паспорта бюджетної програми подібні за структурою. Зокрема у них
передбачені:
 коди за програмним класифікатором видатків;
 встановлені цілі;
 шляхи досягнення (взаємозв’язані заходи з чітко визначеними
строками виконання);
 засоби реалізації (ресурси громади, взаємодія з громадськістю);
 результати (індикатори та показники виконання).

Чим керуватися у при застосуванні програмно-цільового методу

Програмно-цільовий метод для місцевих бюджетів має своє нормативне
підґрунтя, окрім БКУ. До нього належать:
 різні типові переліки бюджетних програм та результативних
показників їхнього виконання для місцевих бюджетів за галузями. Є для освіти,
охорони здоров’я, культури, соцзахисту і т.д.;
 Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого
бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 20.09.2017 р. № 793;
  Типова відомча класифікація видатків та кредитування місцевого
бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 20.09.2017 р. № 793;
 Методичні рекомендації щодо здійснення оцінки ефективності
бюджетних програм, наказ Мінфіну від 12.01.2011 р. № 608;
 Практичний посібник від Мінфіну “Програмно-цільовий метод у
бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів”.
Більш детальний перелік нормативних документів для програмно-
цільового методу можна знайти на сайті Мінфіну (Діяльність → Бюджетна
політика → Бюджет → Місцеві бюджети → ПЦМ на місцевому рівні).
Програми – схожі назви, але різне застосування
Паспорт бюджетної програми та програма соціально-економічного та
культурного розвитку – це не одне й те саме, хоча й мають бути пов’язані.
Різниця між ними в такому:
o паспорт бюджетної програми – це складова ПЦМ, що існує 1 рік
та затверджується спільним рішенням головного розпорядника та місцевого
фінансового органу;
o програма соціально-економічного та культурного розвитку – це
за своєю суттю план розвитку, який затверджується місцевою радою та
виконується кілька років. Під них щороку виділяють бюджетні асигнування.
Одна програма розвитку може спричинити появу декількох бюджетних
програм.
Можна сказати, що бюджетна програма – це малий крок до втілення в
окремому напрямі впродовж року великої мети, закладеної у програмі розвитку.
Ще над програмою розвитку має бути Стратегія розвитку громади, а під
програму розвитку можуть бути затверджені цільові програми та проєкти.