Тема 6

Бюджетна
система
України
 План.

1. Соціально-економічна сутність
функції та роль бюджету.
2. Бюджетна політика і
бюджетний механізм держави.
3. Бюджетний устрій та бюджетна
система України.
 8 липня 2010 року Верховна Рада України прийняла
Бюджетний кодекс, який визначив основні засади
бюджетної системи України, її структуру, принципи
та правові аспекти функціонування.
 У Бюджетному кодексі проголошується, що
бюджетна система України будується на засадах
справедливого і неупередженого розподілу
суспільного багатства між громадянами та
адміністративно-територіальними утвореннями.
Бюджетна система України — сукупність
державного та місцевих бюджетів, побудована з
урахуванням економічних відносин, державного і
адміністративно-територіального устроїв.

 Сукупність всіх бюджетів, які входять до складу

бюджетної системи України, є зведеним бюджетом
України. Зведений бюджет використовується для
реалізації засад державного регулювання
економічного і соціального розвитку України.
 8 липня 2010 року Верховна Рада України прийняла
Бюджетний кодекс, який визначив основні засади
бюджетної системи України, її структуру, принципи
та правові аспекти функціонування.
 У Бюджетному кодексі проголошується, що
бюджетна система України будується на засадах
справедливого і неупередженого розподілу
суспільного багатства між громадянами та
адміністративно-територіальними утвореннями.
Бюджетна система України — сукупність
державного та місцевих бюджетів, побудована з
урахуванням економічних відносин, державного і
адміністративно-територіального устроїв.

 Сукупність всіх бюджетів, які входять до складу

бюджетної системи України, є зведеним бюджетом
України. Зведений бюджет використовується для
реалізації засад державного регулювання
економічного і соціального розвитку України.
 Бюджетна система — сукупність самостійних
відокремлених взаємопов'язаних між собою
ланок, у яких функціонують бюджетні відносини.

 У Бюджетному кодексі України бюджетна система

трактується як сукупність державного та місцевих
бюджетів, побудована з урахуванням економічних
відносин, державного і адміністративно-
територіального устроїв і врегульована нормами
права. Бюджетна система як сукупність окремих
ланок, юридично пов'язаних між собою, базується
на загальноприйнятих принципах. В унітарних
країнах бюджетна система складається з двох
ланок: центрального і місцевих бюджетів. У
федеративних країнах (США, Німеччина, Росія) до
цих ланок додаються ще бюджети членів
федерації.
 Рис. Норми бюджетного законодавства
1. Соціально-економічна
сутність функції та роль
бюджету
Бюджетна система України, відповідно до статті 5
Бюджетного кодексу України, складається з
державного та місцевих бюджетів.
До місцевих бюджетів належать:

бюджет Автономної Республіки Крим;

обласні бюджети;
районні бюджети;
бюджети місцевого самоврядування.
 1. Соціально-економічна
сутність функції та роль
бюджету
Бюджет - план формування та використання
фінансових ресурсів для забезпечення завдань
і функцій, які здійснюються відповідно
органами державної влади, органами влади
Автономної Республіки Крим, органами
місцевого самоврядування протягом
бюджетного періоду;
Бюджети місцевого самоврядування - бюджети
сільських, селищних, міських територіальних
громад, а також бюджети районів у містах (у
разі утворення районних у місті рад);
1. Бюджетна система
1. Бюджетна система
1. Соціально-економічна
сутність функції та роль
бюджету
Державний бюджет - це головний
загальнодержавний фонд централізованих
коштів, який складається з дохідної й
видаткової частини та затверджений законом
України на відповідний рік.
Місцеві бюджети ‒ це централізований фонд
фінансових ресурсів,
необхідних для фінансового забезпечення
функціонування місцевого
самоврядування
1. Соціально-економічна
сутність функції та роль
бюджету
Бюджет держави — центральна ланка
фінансової системи суспільства.
Як об'єктивна економічна категорія бюджет
відображає частину розподільних відносин,
пов'язану з формуванням і використанням
основного централізованого фонду грошових коштів
держави.
Бюджетним відносинам властиві такі ознаки:
 — розподільний характер. За допомогою цих
відносин здійснюються розподіл і перерозподіл ВВП
та національного багатства країни з метою
забезпечення держави таким обсягом бюджетних
ресурсів, який вона потребує для повноцінного
виконання своїх функцій;
 — вартісне вираження відносин, тобто носієм
бюджетних відносин виступають гроші;
 — формування і використання централізованого
фонду грошових коштів держави, як кінцева мета
бюджетних відносин.
Бюджет держави виконує дві функції — розподільну і
контрольну:
Через розподільну функцію проходить процес
концентрації грошових коштів в руках держави і їх
використання з метою задоволення
загальнодержавних потреб.
Контрольна функція дає змогу регулювати і
слідкувати, наскільки своєчасно і повно фінансові
ресурси надходять у розпорядження держави, як
фактично складаються пропорції в розподілі
бюджетних коштів, чи ефективно вони
використовуються.
Фінансові ресурси, сконцентровані в
бюджеті, не є основним джерелом розвитку
економіки і соціальної сфери. На зазначені
цілі спрямовуються насамперед власні
ресурси й накопичення підприємницьких
структур і населення. Кошти, сконцентровані
в бюджеті, виступають як елемент
регулювання, стимулювання і гарантії
фінансової системи держави. Держава
впливає на розвиток економіки шляхом
прямої участі чи завдяки посередницькому
регулюванню. Основними формами прямої
участі є бюджетне фінансування конкретних
загальнодержавних інвестиційних програм і
кредитування за рахунок коштів бюджету.
 СТРУКТУРА БЮДЖЕТІВ
Загальний та спеціальний фонд
бюджету
Згідно з Бюджетним кодексом України
Державний бюджет складається з двох
фондів: загального та спеціального.
До загального фонду відносять кошти, що
призначені для реалізації загальних функцій,
а до спеціального - кошти, що мають
конкретне призначення, у тому числі
позабюджетні кошти бюджетних установ та
організацій.
 2. Складовими частинами
загального фонду бюджету є:
1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для
зарахування до спеціального фонду бюджету;
Тобто ті, які не мають цільового призначення

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок

надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету 4) фінансування загального

фонду бюджету.
 Поняття фінансування і кредитування бюджету
Фінансування бюджету - надходження та витрати
бюджету, пов'язані із зміною обсягу боргу, обсягів
депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації
державного майна (щодо державного бюджету),
зміна залишків бюджетних коштів, які
використовуються для покриття дефіциту бюджету
або визначення профіциту бюджету;

Кредитування бюджету - операції з надання коштів з

бюджету на умовах повернення, платності та
строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання
перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та
операції з повернення таких коштів до бюджету
(повернення кредитів до бюджету).
 3. Складовими частинами
спеціального фонду бюджету
є:
1) доходи бюджету (включаючи власні надходження
бюджетних установ), які мають цільове
спрямування;
2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок
конкретно визначених надходжень спеціального
фонду бюджету (у тому числі власних надходжень
бюджетних установ);
3) кредитування бюджету (повернення кредитів до
бюджету з визначенням цільового спрямування та
надання кредитів з бюджету, що здійснюється за
рахунок конкретно визначених надходжень
спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

 Закон України «Про Державний бюджет України на
2022 рік» було затверджено Верховною Радою
України 2 грудня 2021 року за:
-доходами у сумі 1323,9 млрд грн, у тому числі за
загальним фондом – 1182,9 млрд грн;
-- видатками у сумі 1499,5 млрд грн, у тому числі за
загальним фондом – 1345,9 млрд грн;
 Єдиний казначейський рахунок

єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий

центральному органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів (далі -
Казначейство України), у Національному банку
України для обліку коштів та здійснення розрахунків
у системі електронних платежів Національного
банку України, на якому консолідуються кошти
державного та місцевих бюджетів, фондів
загальнообов’язкового державного соціального і
пенсійного страхування, кошти інших клієнтів, які
відповідно до законодавства знаходяться на
казначейському обслуговуванні (включаючи кошти,
зараховані на єдиний рахунок).
Власні надходження бюджетних установ отримуються
додатково до коштів загального фонду бюджету і
включаються до спеціального фонду бюджету. При цьому
надходження бюджетних установ у вигляді майна (активів) в
натуральній формі, отримане від інших бюджетних установ,
які, не є власними надходженнями таких бюджетних установ.

Власні надходження бюджетних установ

поділяються на такі групи:
1 .перша група - надходження від плати за
послуги, що надаються бюджетними
установами згідно із законодавством;
2. друга група - інші джерела власних
надходжень бюджетних установ.
 Платежі за рахунок спеціального фонду
бюджету здійснюються в межах коштів, що
фактично надійшли до цього фонду на
відповідну мету

Створення позабюджетних фондів органами

державної влади, органами місцевого
самоврядування та іншими бюджетними
установами не допускається.
У складі бюджетів має передбачатися певний
обсяг нерозподілених видатків у вигляді
резервного фонду для здійснення протягом
року непередбачених видатків, що не мають
постійного характеру та не могли бути
передбачені під час складання проекту
бюджету.

Резервний фонд не може перевищувати 1 %

обсягу видатків загального фонду
відповідного бюджету.
Резервний фонд бюджету встановлюється
законом про Державний бюджет України або
рішенням про місцевий бюджет загальною
сумою без визначення головного
розпорядника бюджетних коштів.
 Положення пункту 3 Порядку не
застосовується в умовах воєнного стану та у
разі здійснення згідно із законом заходів з
часткової мобілізації.

В умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України може

приймати рішення за погодженням з Верховним
Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо
скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх
спрямування до резервного фонду державного бюджету з
метою використання на потреби Збройних Сил України, інших
військових формувань, правоохоронних та інших органів,
залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії,
забезпечення недоторканності державного кордону та захисту
держави
Розподіл бюджету на загальний і спеціальний
фонди стосується не тільки державного
бюджету України, а й місцевих бюджетів, які
можуть бути поділені на загальний і
спеціальний фонди

Складовою частиною спеціального фонду

місцевих бюджетів є бюджет розвитку
місцевих бюджетів (ч. 4 ст. 71 Кодексу).
 Міжбюджетні трансферти - кошти, які
безоплатно і безповоротно передаються з
одного бюджету до іншого;
1. Міжбюджетні трансферти поділяються на:
1) базову дотацію (трансферт, що надається з
державного бюджету місцевим бюджетам
для горизонтального вирівнювання
податкоспроможності територій);
2) субвенції; (субвенції на здійснення
державних програм соціального захисту;)
3) реверсну дотацію
4) додаткові дотації.
Офіційні трансферти до державного бюджету
(згідно з класифікацією доходів бюджету)
 Реверсна дотація
 Від Європейського Союзу, урядів іноземних держав,
міжнародних організацій, донорських установ
 Кошти, отримані від секретаріату ООН, НАТО, ЄС,
ОБСЄ або іншої міжнародної організації за участь
України в міжнародних операціях з підтримання
миру і безпеки
 Гранти (дарунки), що надійшли до бюджетів усіх
рівнів
 Надходження в рамках програм допомоги
Європейського Союзу, урядів іноземних держав,
міжнародних організацій, донорських установ
 Надходження в рамках програм секторальної
бюджетної підтримки Європейського Союзу Інша
допомога, надана Європейським Союзом
 ДОТАЦІЇ
Дотація – це безвідплатна, безповоротна
допомога з бюджету вищого рівня бюджету
нижчому, яка не має цільового характеру та
надається у випадку перевищення видатків
над доходами.
1.Додаткова дотація на компенсацію втрат
доходів місцевих бюджетів внаслідок
надання пільг, встановлених державою;

2) додаткова дотація на здійснення переданих

з державного бюджету видатків з утримання
закладів освіти та охорони здоров’я;

3) субвенція на виконання інвестиційних

проектів;
 Субвенції
- форма грошової допомоги
місцевим бюджетам із державного,
яка призначена для конкретно
визначеної цілі/цілей.
1) освітня субвенція;
2) медична субвенція;
3) субвенція на фінансове забезпечення
будівництва, реконструкції, ремонту і
утримання автомобільних доріг
загального користування місцевого
значення, вулиць і доріг комунальної
власності у населених пунктах;
 Горизонтальне вирівнювання
податкоспроможності обласних бюджетів
здійснюється окремо за надходженнями податку
на прибуток підприємств та податку на доходи
фізичних осіб з урахуванням таких параметрів:

1) кількість населення;

2) надходження податку на прибуток підприємств

3) надходження податку на доходи фізичних осіб
4) індекси податкоспроможності.
 Індекс податкоспроможності відповідного
обласного бюджету є коефіцієнтом, що визначає
рівень податкоспроможності бюджету порівняно
з аналогічним середнім показником по всіх
обласних бюджетах України у розрахунку на
одну людину.

Якщо значення індексу:

в межах 0,9-1,1 - вирівнювання не здійснюється;
менше 0,9 - надається базова дотація
більше 1,1 - передається реверсна дотація з
відповідного обласного бюджету в обсязі 50
відсотків суми, що перевищує значення такого
індексу
 2. Бюджетна політика
і бюджетний механізм
Бюджетна політика є складовою економічної політики
держави та фінансової політики. Основа бюджетної
політики — розроблення напрямів використання
бюджету відповідно до засад соціально-
економічного розвитку суспільства. У процесі такого
розроблення держава визначає конкретні форми,
методи і види організації бюджетних відносин.
Практична реалізація бюджетної політики полягає у
сукупності заходів довгострокового (стратегічного)
та короткострокового (тактичного) характеру, які
здійснює держава через бюджетну систему. Отже, в
узагальненому вигляді БП — діяльність держави з
використання бюджетних відносин для
забезпечення соціально-економічного розвитку
суспільства.
найважливіші завдання бюджетної політики:
 — розроблення науково обґрунтованої концепції
розвитку бюджету як важливого інструменту
регулювання соціально-економічних процесів. Ця
концепція формується на основі вивчення потреб
сучасного стану суспільного розвитку, всебічного
аналізу стану розвитку економіки і соціальної сфери
глобальних тенденцій соціально-економічного
розвитку та стратегічних пріоритетів держави;
 — визначення основних напрямів мобілізації й
використання бюджетних ресурсів на перспективу і
поточний період; при цьому виходять із шляхів
досягнення поставлених цілей, передбачених
економічною політикою, враховуючи зовнішні і
внутрішні чинники, можливості зростання
бюджетних ресурсів;
 — здійснення практичних дій, спрямованих на
досягнення поставлених цілей.
На бюджетну політику впливають внутрішні і
зовнішні чинники. До зовнішніх чинників
відносять залежність держави від
економічних взаємовідносин з іншими
державами, експертних можливостей самих
держав, її інтеграції зі світовими
економічними системами. Внутрішніми
чинниками вважають стан розвитку
економіки, соціальної сфери, організація
грошового обігу, стабільність грошової
одиниці, стан розвитку кредитування тощо.
 Залежно від періоду і характеру
завдань, що вирішуються, бюджетну
політику ділять на бюджету стратегію
та бюджетну тактику.
 Бюджетна стратегія — тривалий курс
бюджетної політики, розрахований на
перспективу, що передбачає
вирішення глобальних завдань,
визначених економічною стратегією.
 Бюджетна стратегія — цілісна система дій держави,
спрямована на реалізацію мети, завдань та
пріоритетів тривалого курсу бюджетної
політики,розрахованого на тривалу перспективу, що
передбачає вирішення глобальних завдань,
визначених економічною стратегією. Бюджетна
стратегія має бути складовою економічної стратегії і
корелювати з політичною, соціальною,
гуманітарною, військовою та іншими стратегіями
держави.
 Метою стратегії має бути забезпечення відповідних
цілей держави, незва жаючи на втручання з боку
зовнішніх сил чи обставин. В іншому випадку
стратегія може бути зведена до конкретного плану
дій або послідовності їхнього виконання, що не
дасть можливості такий документ назвати
стратегічним.
Бюджетна тактика — форма реалізації
бюджетної стратегії, комплекс
адаптивних заходів впливу держави на
стан функціонування конкретних
бюджетних взаємовідносин з метою
надання їм параметрів, визначених
завданнями бюджетної стратегії.
Головною функціональною
характеристикою та критеріальною
ознакою тактики є саме адаптивність.
Межі та орієнтири такої адаптивності
задаються стратегією.
Тактичні дії держави відображаються у
бюджетному законодавстві, нормативних
актах Кабінету Міністрів України, інших
органів державної виконавчої влади та
місцевого самоврядування, щорічних
бюджетах, бюджетних програмах
(короткострокових). Такі нормативні акти й
документи конкретизують зміст бюджетної
політики та механізм її реалізації. Тактичні
дії мають бути гнучкими відповідно до зміни
поточних соціально-економічних умов і
завдань.
 У цілому бюджетна стратегія в діалектичній єдності з
бюджетною тактикою становить бюджетну політику держави.
Таким чином, бюджетна політика держави — діяльність
органів державної влади, державного управління та місцевого
самоврядування з визначення стратегічної мети, напрямів,
завдань і пріоритетів розвитку бюджетних відносин, засобів
бюджетної тактики для їхнього досягнення, а також
застосування цих засобів.
 3. Бюджетний устрій та
бюджетна система України
Бюджетний устрій — організація і принципи
побудови бюджетної системи, її структури,
розподіл доходів і видатків між окремими
ланками, правові основи функціонування
бюджетів, встановлення характеру
взаємовідносин між бюджетами,
взаємозв'язок між окремими ланками
бюджетної системи. Бюджетний устрій
України визначається державним устроєм та
адміністративно-територіальним поділом
України.
 Принципи побудови бюджетної системи
України:
 1) принцип єдності бюджетної системи України
- єдність бюджетної системи України
забезпечується єдиною правовою базою,
єдиною грошовою системою, єдиним
регулюванням бюджетних відносин, єдиною
бюджетною класифікацією, єдністю порядку
виконання бюджетів та ведення
бухгалтерського обліку і звітності;
 2) принцип збалансованості - повноваження на
здійснення витрат бюджету мають відповідати
обсягу надходжень бюджету на відповідний
бюджетний період;
3) принцип самостійності - Державний бюджет України та
місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами
державного бюджету не несе відповідальності за
бюджетні зобов'язання органів влади Автономної
Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.
Органи влади Автономної Республіки Крим та органи
місцевого самоврядування коштами відповідних
місцевих бюджетів не несуть відповідальності за
бюджетні зобов'язання одне одного, а також за
бюджетні зобов'язання держави. Самостійність
бюджетів забезпечується закріпленням за ними
відповідних джерел доходів бюджету, правом
відповідних органів державної влади, органів влади
Автономної Республіки Крим та органів місцевого
самоврядування визначати напрями використання
бюджетних коштів відповідно до законодавства
України, правом Верховної Ради Автономної
Республіки Крим та відповідних місцевих рад
самостійно і незалежно одне від одного розглядати та
затверджувати відповідні місцеві бюджети;
4) принцип повноти - до складу бюджетів
підлягають включенню всі надходження
бюджетів та витрати бюджетів, що
здійснюються відповідно до нормативно-
правових актів органів державної влади,
органів влади Автономної Республіки
Крим, органів місцевого самоврядування;
5) принцип обґрунтованості - бюджет
формується на реалістичних
макропоказниках економічного і
соціального розвитку України та
розрахунках надходжень бюджету і витрат
бюджету, що здійснюються відповідно до
затверджених методик та правил;
6) принцип ефективності та результативності - при
складанні та виконанні бюджетів усі учасники
бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей,
запланованих на основі національної системи
цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки,
шляхом забезпечення якісного надання послуг,
гарантованих державою, Автономною Республікою
Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані
послуги), при залученні мінімального обсягу
бюджетних коштів та досягнення максимального
результату при використанні визначеного бюджетом
обсягу коштів;
7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між
державним бюджетом та місцевими бюджетами, а
також між місцевими бюджетами ґрунтується на
необхідності максимально можливого наближення
надання гарантованих послуг до їх безпосереднього
споживача;
8) принцип цільового використання бюджетних коштів -
бюджетні кошти використовуються тільки на цілі,
визначені бюджетними призначеннями та бюджетними
асигнуваннями;
 9) принцип справедливості і
неупередженості - бюджетна система
України будується на засадах
справедливого і неупередженого розподілу
суспільного багатства між громадянами і
територіальними громадами;
 10) принцип публічності та прозорості -
інформування громадськості з питань
складання, розгляду, затвердження,
виконання державного бюджету та
місцевих бюджетів, а також контролю за
виконанням державного бюджету та
місцевих бюджетів.