МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ФАХОВИЙ

КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ, ПРАВА ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ»

КУРСОВА РОБОТА
на тему:
«Бюджетна політика держави: суть і завдання»

Студентки групи ФБСт-22

Мартинюк Максим
Науковий керівник: к.е.н., доцент
Іванова А.М.

Національна шкала ________

Кількість балів:_____Оцінка: ECTS___

Тернопіль-2023
 2
ЗМІСТ
ВСТУП………...…………………………………………………………..…..3
1. Теоретико-організаційні засади бюджетної політики……………………….
….5
2. Моніторинг функціонування бюджетної політики України в сучасних
умовах….……………………………………………………………………………17
3. Вектори вдосконалення бюджетної політики України із використанням
зарубіжного досвіду………………………………………………….
……………..25
ВИСНОВОК………………………………………………………………………...29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..31
 3

ВСТУП
Державна політика охоплює низку заходів, спрямованих на сприяння
державному та соціально-економічному розвитку країни. На формування
політики впливають різні компоненти, а саме законодавство, конституція,
суспільні та економічні потреби. Національна політика націлена на різні
пріоритети в різних країнах: безпека, права громадян, працевлаштування та
якість життя, серед іншого. У державній політиці намічаються різні шляхи, в
тому числі зосереджені на зовнішніх справах, економіці, суспільстві, культурі
тощо. Сфера зовнішньої політики стосується того, як держави взаємодіють з
іншими державами та міжурядовими організаціями. Для сприяння економічній
стабільності та прогресу вживаються політичні заходи. На соціальному фронті
зусилля спрямовані на захист людей і покращення їх повсякденного життя.
Політика, орієнтована на культуру, спрямована на сприяння національній
ідентичності та культурній зрілості країни. Захист прав меншин є важливою
складовою державної політики, поряд із забезпеченням громадян рівного
ставлення перед законом і свободи висловлювати свої думки та переконання без
страху покарання. Держава зобов'язана дотримуватись конституційних гарантій
свободи слова, зібрань і віросповідання, а також важливого завдання захисту від
дискримінації та насильства щодо жінок і дітей.
Національну політику слід розробляти з урахуванням цих пріоритетів.
Суспільство має бути вільним від таких негативних явищ, як корупція, а
політики національного рівня зобов’язані гарантувати прозорість та
ефективність владних структур. Інтереси громадян мають бути в центрі уваги
державних інституцій, які мають гарантувати гідний рівень життя, а також
економічний і соціальний прогрес. Національна політика може бути спрямована
на забезпечення безпеки країни. Це може включати впровадження стратегій
підтримки територіальної цілісності та суверенітету нації, а також забезпечення
захисту від терористичних загроз і зовнішнього втручання.
 4
Добре розроблена національна політика може забезпечити економічний
розвиток, соціальний захист і покращення якості життя громадян. Водночас
помилки в національній політиці негативно вплинуть на країну та народ. Таким
чином, державна політика є складним і багатогранним процесом, який повинен
враховувати багато факторів та інтересів. Він призначений для досягнення
конкретних цілей і результатів з урахуванням потреб різних груп населення.
Мета полягає у дослідженні та аналізі принципів, стратегій та
інструментів, які держава використовує для досягнення своїх політичних,
економічних та соціальних цілей.
Завдання:
1.Визначити основні поняття та теоретичні аспекти державної політики та
її ролі в економіці.
2. Дослідити історичний контекст державної політики і зробити огляд
різних моделей та стратегій, які використовуються державами для регулювання
економічного розвитку.
3. Зробити висновки щодо ролі державної політики в економічному
розвитку, ідентифікувати успішні підходи та надати рекомендації щодо
покращення ефективності державних заходів.
Об'єктом виступає дослідження державної політики загалом, включаючи
її роль у політичній, економічній та соціальній сферах.
Предмет дослідження: державна політика загалом.
Методи дослідження: історичний метод, метод аналізу, метод графічного
відображення, метод узагальнення тощо
Інформаційною базою виступають Нормативно-правові акти, Державні
програми та стратегії, Звіти та статистичні дані, Міжнародні договори та угоди,
Наукова література та дослідження, Засоби масової інформації.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох
розділів, висновків та списку використаних джерел. Курсова робота викладена
на 30 сторінок, містить 3 рисунка, 2 таблиці. Список використаних джерел
налічує 15 найменувань
 5

1. Теоретико-організаційні засади бюджетної політики

Бюджетна політика є важливою складовою фінансової політики держави,
оскільки вона стимулює соціально-економічні процеси у суспільстві за рахунок
використання коштів з централізованого грошового фонду для забезпечення
економічного розвитку, соціальної сфери, соціального захисту населення,
оборони, управління, природоохоронної та зовнішньоекономічної діяльності.
Від якості розробки та ефективності бюджетної політики залежить рівень
соціально-економічного розвитку країни, добробут громадян та фінансові
можливості держави. Для досягнення мети бюджетної політики необхідно мати
наукові розробки, завдання, принципи, методи, функції та інший науковий,
методологічний та практичний арсенал. Зважаючи на значення бюджетної
політики для суспільства, провідні економісти та практики зосереджують увагу
на питаннях змісту та формування цієї політики. Вітчизняні вчені, такі як С.
Булгакова, О. Василик, В. Геєць, Т. Куценко, С. Мочерний, Ю. Пасічник, І.
Плужніков, В. Федосов та Ф. Ярошенко, розкривають різні аспекти цієї
проблеми у своїх наукових працях. Крім того, ряд теоретичних і практичних
аспектів пов’язаних з бюджетною політикою, висвітлюється у періодичній
літературі. Але, в даний час, існують складні виклики, що стосуються
фундаментальних засад бюджетної політики, таких як її зміст, принципи,
стратегії та тактики формування, а також домінантів та пріоритетів, особливо в
контексті трансформаційних процесів. Тема дослідження статті - теоретичні та
методологічні підходи до бюджетної політики та її роль в сучасній Україні.
Основною метою цього питання є розгляд та оцінка існуючих підходів до
трактування змісту, принципів та ролі бюджетної політики, а також розробка
концептуальних засад щодо її трактування в умовах сучасного суспільства.
Провідне значення в економічній літературі має поняття "бюджетна політика".
Проте, у наукових джерелах відсутні єдині підходи до її трактування, що
негативно впливає на її ефективність та виконання мети. Деякі дослідники
 6
трактують її як податково-бюджетну, бюджетно-податкову, фінансово-бюджетну,
фіскальну тощо, що є недостатнім та звуженим підходом. Перший етап
матеріалізації об'єктивних бюджетних відносин у суспільстві - це формування
бюджетної політики, від якості, чіткості та реальності якої залежать кінцеві
практичні результати впливу бюджетних відносин на соціально-економічні
процеси в державі. Економічна енциклопедія авторів під редагуванням С.
Мочерного визначає бюджетну політику як інструмент регулювання економіки
для досягнення певного рівня ВНП, зайнятості та соціального забезпечення.
У іншому енциклопедичному виданні бюджетна політика описується як
складова фінансової політики держави, спрямована на акумулювання
необхідних коштів у державному бюджеті та їхні витрати через механізм
оподаткування з метою досягнення макроекономічних цілей, таких як
збільшення зайнятості, забезпечення стабільного економічного зростання,
регулювання сукупного попиту та пропозиції. Узагальнений підхід до
трактування бюджетної політики полягає в тому, що це цілеспрямована і
планомірна діяльність держави з раціонального використання важелів
бюджетного регулювання для досягнення стратегічних цілей суспільства, таких
як підтримання стабільного економічного зростання в країні.
У широкому розумінні бюджетна політика – це цілеспрямована та
планомірна діяльність держави, яка раціонально використовує важелі
бюджетного контролю для досягнення соціальних стратегічних цілей, таких як
підтримання стабільного зростання національної економіки. Ю. Пасічник
досить оригінально підкреслює зміст бюджетної політики як особливого
поняття. Не даремно сформований людьми і функціонує в реальних
економічних процесах стверджує, що має ціль суб'єктивне кадрування.
Об'єктивний розріз-Це реальні економічні процеси, з яких виникає суспільне
виробництво, в тому числі фінансові процеси як основа Рідке суб’єктивне
кадрування – це зв’язок, Які функції доповнення є актуальними взаємодіяти з
людьми та проявлятися законодавчі акти, прийняття та виконання бюджету,
механізми перерозподілу бюджету. Згоден з таким підходом, алеями вважаємо
 7
їхню інтерпретацію частково сумнівною. Ми не ставимо собі за мету
розглянути всі визначення бюджетної політики, оскільки кожен фінансист має
свої підходи, що свідчить про неоднорідність, складність, унікальність та
особливість цієї політики. Кожне з наведених визначень має право на існування,
оскільки акцентує увагу на найважливіших, на думку відповідного автора,
аспектах бюджетної політики. Одночасно, враховуючи надбання фінансової
науки і практики, зробимо спробу сформувати власні підходи до трактування
сутності сучасної бюджетної політики. Ми виходимо з того, що бюджетна
політика займає відповідне місце у політиці держави Бюджетна політика є
складовою фінансової політики, тому крім особливих ознак, для бюджетної
політики будуть властиві спільні з фінансовою політикою ознаки.
Аналогічно фінансова політика є складовою економічної, а економічна
політика – складовою політики держави. Таким чином всі компоненти політики
держави будуть мати, з одного боку, спільні ознаки, як складові єдиного явища,
а з іншого – специфічні, які властиві тільки цьому виду політики. Розпочнемо із
загальних спільних ознак, які будуть характерні й для всіх видів політики. Так,
філософська наука розглядає політику як “...діяльність, що має своєю метою
регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої
суспільної одиниці (суспільного утворення)”.У словнику філософських термінів
зазначено: “Політика – одна з форм діяльності щодо управління суспільними
відносинами і зв’язками, які виникають між людьми у процесі створення
матеріальних і духовних цінностей. Бюджетна політика визначає напрямки та
завдання діяльності держави в сфері формування та використання бюджетних
коштів. У фінансовій науці сформульовані головні завдання бюджетної політики
відповідно до її змісту а саме:
1.Ця задача полягає у створенні науково обґрунтованої концепції розвитку
бюджету як важливого засобу регулювання соціально-економічних процесів.
Для цього потрібно вивчити потреби сучасного суспільного розвитку, провести
аналіз стану економіки та соціальної сфери, враховуючи глобальні тенденції
соціально-економічного розвитку та стратегічні пріоритети держави.
 8
2.Це завдання полягає у визначенні основних напрямів мобілізації та
ефективного використання бюджетних ресурсів на довгострокову та поточну
перспективу. При цьому потрібно враховувати шляхи досягнення цілей,
визначених економічною політикою, а також зовнішні та внутрішні чинники,
які можуть впливати на рівень бюджетних ресурсів.
3.Для досягнення поставлених цілей необхідно здійснювати практичні дії,
спрямовані на оптимальне використання бюджетних ресурсів та забезпечення їх
ефективності.
В економічній літературі є деталізації та модифікації завдань бюджетної
політики, проте, більшість економістів та фахівців з практики погоджуються з
тим, що загальна мета бюджетної політики полягає у забезпеченні належного
рівня життя для населення, відповідно до соціальних стандартів. Це досягається
через оптимальний розподіл валового внутрішнього продукту між галузями
економіки, територіями та соціальними групами населення. Бюджетна політика
є складним і многогранним процесом, який впливає на багато аспектів
економіки та суспільства.
Є різні чинники, які впливають на формування бюджетної політики і її
результативність, і ці чинники можна розбити на внутрішні та зовнішні. До
зовнішніх чинників належить залежність держави від економічних
взаємовідносин з іншими державами, експортні можливості самих держав, її
інтеграція зі світовими економічними системами. Внутрішніми чинниками
вважаються стан розвитку економіки, соціальної сфери, організація грошового
обігу, стабільність грошової одиниці, стан розвитку кредитування тощо.
Аналізуючи бюджетну політику, слід враховувати об'єктивне та суб'єктивне
начала. Об'єктивне начало полягає у тому, що бюджетна політика функціонує у
реальних економічних процесах, обумовлених об'єктивними економічними
відносинами Суб’єкт політики не може без неї обійтися, тому при формуванні
політики належить детально ознайомитися з характером розподільчих процесів
та розробити віртуальну модель на базі об’єктивних процесів. Суб’єктивне
начало полягає у розробці конкретних пріоритетів, напрямів, завдань та засобів
 9
реалізації бюджетних відносин на практиці фінансовій науці прийнято поділяти
бюджетну політику на бюджетну стратегію та бюджетну тактику в залежності
від періоду і характеру завдань, які вирішуються.
Бюджетна стратегія - це довготривалий курс бюджетної політики,
спрямований на вирішення глобальних завдань, визначених економічною
стратегією. Її метою є встановлення основних напрямів бюджетної політики та
спрямування її на розробку відповідних економічних важелів, що забезпечують
розв'язання крупномасштабних стратегічних завдань. Такий курс передбачає
прогнозування світових тенденцій розвитку бюджетного механізму, формування
концепції створення та використання бюджетних ресурсів, а також окреслення
принципів організації бюджетних відносин погоджуємося з Я. Жаліло, що
економічна стратегія є комплексною системою дій, спрямованих на досягнення
мети, завдань та пріоритетів довготривалого розвитку суб’єкта, що враховує
вплив ендогенних та екзогенних чинників, і розрахована на тривалий період.
Ми вважаємо, що бюджетна стратегія повинна бути частиною економічної
стратегії та збігатися з політичною, соціальною, гуманітарною, військовою та
іншими стратегіями держави.
Стратегія повинна гарантувати досягнення цілей держави, незалежно від
зовнішніх обставин. Якщо стратегія зводиться до плану дій без урахування
обмежень та можливих загроз, то вона не може вважатися стратегічним
документом. Розробка бюджетної стратегії є творчим процесом, що включає
розгляд можливості бюджетної системи, визначення внутрішніх та зовнішніх
зв'язків, встановлення обмежень та загроз, що можуть вплинути на реалізацію
стратегії. Для реалізації бюджетної стратегії використовують бюджетне
прогнозування та бюджетне програмування, що базуються на науковій
обґрунтованості та вивченні економічних законів та закономірностей розвитку
суспільства. Бюджетне прогнозування допомагає визначити можливі шляхи
розвитку та обрати пріоритетні цілі для бюджетної політики.
Державна політика також може бути спрямована на підтримку
підприємництва та економічного розвитку. Наприклад, держава може
 10
приносити користь підприємцям, створювати сприятливі умови для розвитку
бізнесу та промисловості, підтримувати експорт та інвестиції. Крім того,
державна політика має враховувати міжнародну ситуацію та сприяти зміцненню
позицій країни на міжнародній арені. З цією метою держави можуть проводити
зовнішньополітичну діяльність, укладати міжнародні договори та угоди, а
також сприяти розвитку торгових і культурних відносин з іншими
державами. Важливо також зазначити, що державна політика не повинна бути
статичною та незмінною. Ми повинні адаптуватися до соціальних змін і йти в
ногу з часом. Наприклад, зміни в політичній владі, економічні труднощі, зміни в
культурних чи соціальних поглядах, усе це може вплинути на державну
політику. Ми виходимо з того що бюджетна політика займає відповідне місце у
політиці держави(рис.1.1).
Рисунок 1.1
Місце бюджетної політики у політиці держави

Примітка: таблицю побудовано за опрацюванням даних [1, с.9-10].

Здійснення політики держави передбачає:

1) Наукове обґрунтування концепції та формулювання стратегічної мети,
визначення перспективних цілей та завдань з урахуванням потреб та
інтересів основної продуктивної сили – людини
2) Обґрунтування засобів і методів досягнення мети (а також,
співвідношення мети і засобів її досягнення), а також розробку
оптимальних форм суспільної діяльності та організації, за допомогою
яких стратегічна мета може бути досягнута.
3) Ретельний підбір, підготовка і розстановка кадрів, спроможних
реалізувати таку мету.
Усі перераховані ознаки будуть властиві усім видам політики держави:
економічній, соціальній, гуманітарній або інші. Економічна політика є
 11
важливим видом державної політики, що передбачає комплекс цілей і заходів
держави та уряду з метою вирішення довгострокових та короткотермінових
завдань щодо розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни.
Вона втілюється в економічній програмі і має на меті забезпечення стабільності
та ефективності економічного розвитку, сприяння соціальному прогресу та
підвищенню життєвого рівня населення. Різні автори пропонують свої
визначення економічної політики, але в основі всіх них лежить ідея того, що
держава має активно втручатися в економіку, забезпечуючи її розвиток та
підтримку. Економічна політика містить у собі різноманітні елементи, такі як
фінансова, кредитна, грошова, цінова, науково-технічна, інноваційна, аграрна,
регіональна та зовнішньоекономічна політики, а також анти циклічну,
антиінфляційну, антикризову політику та політику зайнятості.
Головним завданням економічної політики є забезпечення ефективного
функціонування національної економіки. Фінансова політика є важливою
складовою економічної політики і включає в себе заходи, методи та форми
організації фінансів з метою забезпечення економічного і соціального розвитку.
До складових частин фінансової політики відносяться бюджетна,
амортизаційна, страхова та державний борговий захід.
Фінансова політика допомагає розподіляти та перерозподіляти валовий
внутрішній продукт, формувати та використовувати грошові доходи, грошові
нагромадження та грошові фонди держави та суб’єктів господарювання різних
форм власності. Бюджетна політика є важливою складовою фінансової політики
держави, яка має на меті розробку стратегій використання бюджету відповідно
до соціально-економічного розвитку суспільства. В процесі цієї розробки
держава визначає конкретні форми, методи і види організації бюджетних
відносин. Бюджетна політика складається з довготермінових стратегічних та
короткотермінових тактичних заходів, які реалізуються державою через
бюджетну систему. Теоретично бюджетна політика є надбудовою, яка
обумовлена економічними відносинами та економічним базисом, прямо
пов'язана з економікою. Бюджет як об’єктивна економічна категорія, що є
 12
частиною економічних відносин, складає елемент базису, тоді як бюджетна
політика, як і політика взагалі, відноситься до надбудови. Отже, бюджетна
політика - це діяльність держави щодо використання бюджетних відносин з
метою забезпечення соціально-економічного розвитку суспільством. Я вважаю,
що бюджетні відносини є ключовим елементом бюджетної політики,
визначають її зміст, і не залежать від свідомості. Бюджетна політика, як форма
свідомої діяльності людей, не може змінювати змісту бюджетних відносин
Бюджетна політика тісно пов’язана з економікою, і може мати як
позитивний, так і негативний вплив на неї. Тому, при формуванні бюджетної
політики, держава повинна дотримуватись таких основних принципів:
врахування вимог всіх об’єктивних економічних законів і закономірностей
розвитку суспільства; вивчення та врахування попереднього досвіду
господарського, фінансового і бюджетного розвитку; вивчення й врахування
досвіду інших країн; врахування конкретного етапу розвитку суспільства,
особливостей внутрішніх та зовнішніх тенденцій розвитку; дотримання
комплексного підходу до розробки і реалізації заходів бюджетної політики,
політики у галузі фінансів, ціноутворення, кредиту, заробітної плати тощо.
На практиці для успішної реалізації бюджетної політики необхідне
правове оформлення. У законодавчих та нормативних актах держава визначає
методи, обсяги та форми формування бюджетного фонду. Фінансовий апарат
держави та органи місцевого самоврядування розробляють та впроваджують
нормативні документи, що регулюють уніфіковані правила формування та
використання коштів бюджетного фонду держави. Успішне проведення
бюджетної політики залежить від якості та повноти правового регулювання.
Бюджетна тактика - це набір заходів, які забезпечують реалізацію бюджетної
стратегії, тобто певного комплексу завдань, що спрямовані на досягнення
певних цілей у розвитку суспільства.
Головна характеристика та критеріальна ознака тактики - її адаптивність,
тобто здатність до швидкої зміни під впливом зміни соціально-економічних
умов та завдань. Тактика відображається у бюджетному законодавстві,
 13
нормативних актах органів державної влади та місцевого самоврядування,
бюджетних програмах та щорічних бюджетах. Ці документи конкретизують
зміст бюджетної політики та механізм її реалізації. Тактичні дії мають бути
гнучкими та адаптивними відповідно до зміни умов та завдань. Якщо тактика
не відповідає стратегії, то це може призвести до неузгодженості дій державних
інститутів та управління, що згідно з О. Василик може гальмувати чи
обмежувати реалізацію бюджетної стратегії. Дії держави відображаються у
бюджетному законодавстві та нормативних актах різних рівнів влади, щорічних
бюджетах і короткотермінових бюджетних програмах. Ці документи
конкретизують зміст бюджетної політики та її реалізацію. Тактичні дії мають
бути гнучкими та відповідати змінним соціально-економічним умовам та
завданням. Бюджетна стратегія та тактика разом складають бюджетну політику
держави. Органи державної влади, державного управління та місцевого
самоврядування здійснюють діяльність щодо визначення стратегічної мети,
напрямів, завдань та пріоритетів розвитку бюджетних відносин, а також
застосування засобів бюджетної тактики для досягнення цих цілей.
В сучасному суспільстві оптимізація бюджетної політики є дуже
складною проблемою. Критерії такої оптимізації полягають у досягненні мети
за мінімальні засоби. Сучасна бюджетна система має складну багатомірність,
оскільки різні суб’єкти державної влади, управління, місцевого
самоврядування, платники податків та зборів, розпорядники бюджетних коштів
мають свої власні інтереси, системи цінностей та цілей. Одне з важливих
завдань бюджетної політики полягає в тому, щоб збалансувати ці різні інтереси
та забезпечити ефективне використання бюджетних ресурсів. Для досягнення
цього мети можна використовувати синергетичну парадигму, яка дозволяє
розглядати траєкторії еволюції складних систем та враховувати неоднозначність
майбутнього та можливі моменти нестійкості. Методика, запропонована
деякими авторами, може бути використана для розробки оптимальної моделі
бюджетної політики. У теоретичному й практичному аспектах велике значення
має конкретизація видів бюджетної політики.
 14
У сучасній економічній літературі з цих питань відсутні єдині погляди. На
мою думку, пропозиція Ф. Ярошенка щодо розподілу бюджетної політики на
чотири головні складові є неприйнятною з редакційного погляду, оскільки
поняття "державні доходи" та "державні видатки" охоплюють значно більший
обсяг відносин, ніж бюджетні. Я пропоную класифікувати бюджетну політику
за видами, враховуючи наші підходи до трактування суті бюджетної політики та
напрацювання вітчизняної фінансової науки і практики. Запропонована мною
класифікація дасть можливість структурувати заходи та найважливіші напрями
цієї політики, оптимізувати її складові відповідно до принципів побудови, мети,
завдань, суб’єктів та об’єктів з урахуванням ефективності проведення та
отримання очікуваних кінцевих результатів.
Я вважаю, що формування бюджетної політики є дуже складним
процесом, оскільки її роль у суспільстві є специфічною, суперечливою,
багатоаспектною та залежить від об’єктивних та суб’єктивних чинників, таких
як рівень соціально-економічного розвитку та обрана модель економічної
системи. Найважливішою проблемою бюджетної політики є поєднання
суперечливих, але взаємозв’язаних між собою функцій бюджетного
регулювання в умовах обмеження бюджетних ресурсів та наявності
специфічних інтересів різних соціальних груп населення.
Сучасна економічна література не має однозначних підходів до пояснення
принципів розробки бюджетної політики, що призводить до розбіжностей між
теорією та практикою в цій важливій галузі суспільного життя. Наприклад,
деякі дослідники, зокрема Ю. Пасічник, вважають, що принципи бюджетної
політики є залежними від принципів бюджетної системи. Проте це твердження
не є беззаперечним, оскільки бюджетна політика та бюджетна система, хоч і
пов'язані між собою, мають різний зміст та призначення. Тому принципи
побудови бюджетної політики та бюджетної системи можуть відрізнятися.
Бюджетна політика є важливим елементом функціонування та розвитку
держави, що потребує врахування різноманітних чинників, які впливають на її
зміст. Необхідною передумовою оптимізації бюджетної політики є повне
 15
врахування всіх можливих факторів, які впливають на неї. У світлі сучасних
реалій, українська держава не завжди повністю враховує всі чинники, що
призводить до критики бюджетної політики. Зважаючи на те, що в цій політиці
переплітаються різні інтереси соціальних груп, важливим є оптимальне
врахування цих інтересів при розробці та реалізації бюджетної політики.
Суб’єктам бюджетних відносин необхідно вибрати пріоритети та врахувати
можливі негативні фактори, що можуть вплинути на ефективність та якість
реалізації бюджетної політики (рис 1.2)

Рисунок 1.2

Класифікація видів бюджетної політики

 16
Примітка: таблицю побудовано за опрацюванням даних [15 , с.14-15].

2. Моніторинг функціонування бюджетної політики

України в сучасних умовах

Управління державними фінансами є важливою складовою економічного

розвитку будь-якої країни світу. Відправляючи управлінські рішення щодо
державного бюджету, органи державної влади впливають на рівень економіки та
якість життя населення. Щороку урядам ставлять завдання забезпечити баланс
між запланованими видатками та загальним обсягом доходів та надходжень. У
сучасній Україні існує низка проблем, які уповільнюють економічні процеси на
рівні підприємств та впливають на державну економіку в цілому, ускладнюючи
ефективне управління державними фінансами. До таких проблем належать
недостатня прозорість та закритість діяльності органів управління державними
фінансами, розходження між запланованими та фактичними показниками
бюджету, а також відсутність повної, консолідованої та збалансованої
інформації щодо результативності та ефективності виконання бюджетних
програм. Ми в контексті бюджетної політики України.
Результати досліджень. в системі державних фінансів Центральне місце –
державний бюджет. Загалом, бюджет – це план доходів і Державні видатки,
щорічно надходять до Верховної Ради Рада має силу закону. Основні
нормативно-правові акти регламентують розробку, розгляд, затвердження,
виконання бюджетів, звітів Їх виконання та контроль за дотриманням бюджету
Законодавство та питання відповідальності Бюджетне законодавство визначає
правові основи формування та погашення державного та місцевих боргів і є
Бюджетний кодекс України № 2456-VI8 липня 2010 року. Відповідно до статті 2
Кодексу бюджет -Це план формування та використання фінансових ресурсів.
Забезпечення виконання відповідних завдань і функцій національних і місцевих
органів влади Автономність протягом бюджетного періоду.нр
 17
Державний бюджет – це найбільший централізований грошовий фонд,
розпорядником якого є уряд країни. За допомогою Державного бюджету як
самостійної економічної категорії можливо визначати не тільки способи
організації та форми державних фінансів, а й напрям цільового використання
грошових коштів у відповідності з інтересами як населення, так і країни
загалом. Завдяки державному бюджету держава має можливість зосередити
фінансові ресурси на найважливіших ділянках соціального та економічного
розвитку країни. Бюджетна система України – це сукупність державного
бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних
відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована
нормами права. Як показує практика, однією з проблем, що перешкоджають
підвищенню ефективності управління державними фінансами, за рахунок чого
відбувається стримування економічного розвитку країни, залишається різниця
між планованими і фактичними показниками бюджету.(рис 2.1)

Рисунок 2.1
 18
Примітка: таблицю побудовано за опрацюванням даних [7, с.16-17].
Річний дефіцит і відхилення між запланованими та фактичними
значеннями державного бюджету України можна пояснити декількома
факторами, які безпосередньо впливають на прогнозування та планування
бюджету:
1. Сезонність виконання - витрати та доходи можуть залежати від сезонних
факторів, таких як природні катаклізми або сезонні зміни в економіці.

2. Невиконання нормативних актів органами державної влади, які

забезпечують реалізацію закону про державний бюджет на певний
фінансовий рік (плановий період).

3. Неправильне витрачання коштів для уникнення подальшого зменшення

бюджетних асигнувань з боку відомчих органів та інших факторів.

4. Неефективна структура видатків державного бюджету, яка може

призводити до нераціонального розподілу коштів та невиконання
важливих програм і проектів.

Обмежений доступ суспільства до інформації щодо управління

державним бюджетом. Якщо перші три аспекти більш сильно впливають на
політичну складову, то структура видатків державного бюджету та доступ
суспільства до інформації щодо управління ним розглядаються з
організаційно-економічної перспективи. При порівнянні видатків бюджету
України з видатками бюджетів країн-членів Європейського союзу як
орієнтиром для оптимальної структури нашого бюджету, варто зазначити, що в
середньому видатки бюджету в країнах, що недавно приєдналися до ЄС,
становлять 42,1% ВВП. Цей показник може служити цільовим рівнем для
України, де бюджет може бути збалансованим без дефіциту. Порівняння
показників витрат за функціональними напрямами в країнах ЄС та Україні
надає характеристику структури державного бюджету. Розрахунки показують,
що український бюджет значно відстає від оптимальних показників рівня
 19
видатків у країнах Європейського Союзу. Зокрема, обслуговування боргу,
освіта, соціальний захист та громадський порядок мають надмірне
фінансування, тоді як культура, охорона довкілля, економічна діяльність,
охорона здоров'я та загальнодержавні видатки отримують меншу частку
видатків, ніж у країнах ЄС.
Незважаючи на це, проблема недосконалості системи оцінки діяльності
державних органів виконавчої влади щодо надання доступу до інформації про
управління державними фінансами є актуальною. З огляду на це, необхідно
провести більш детальну роботу забезпечення відкритості діяльності
державних органів виконавчої влади, зокрема звернути особливу увагу на
публічність інформації щодо управління державними фінансами. З метою
подолання проблем, які обмежують підвищення ефективності управління
державними фінансами в контексті бюджетної політики, необхідно розробити
комплексні пріоритетні напрями діяльності. На державному рівні важливо
встановити кількісні показники ефективності та результативності оцінки
бюджетних програм, спрямованих на вдосконалення програмно-цільового
підходу. Крім того, розумним є проведення оцінки ефективності на попередній
стадії оцінки бюджетної програми, порівнюючи витрати і результати з
соціальною ефективністю.
В залежності від конкретної бюджетної програми необхідно визначити
критерії, які можуть бути використані для оцінки якості цієї програми. Варто
відзначити, що розроблення норм ефективності не приведе до суттєвого
скорочення бюджетних витрат, але забезпечить позитивний ефект шляхом
зменшення витрат на малоефективні напрями. Крім того, важливим є
створення інструментарію для обґрунтування рішень щодо державної
підтримки інвестиційних проектів, що забезпечить узгодження між
суспільством, інвесторами та державним бюджетом. Використання подібного
інструменту на практиці дозволить забезпечити диференційований підхід до
планування та прогнозування результатів державної підтримки, а також більш
точно планувати видатки та надходження в державний бюджет. Далі знизу
 20
будуть наведені таблиці що до цього питання, таблиці по державному бюджеті
україни 2008-2023 рр.

Таблиця 2.1

Виконання державного бюджету України з 2008 по 2023 рр. (млн.грн.)

Примітка: таблицю побудовано за опрацюванням даних [10, с.20-22].

За наданою таблицею доходів, видатків, кредитування та сальда бюджету можна

зробити наступні висновки для кожного року:
2008: Доходи становили 24.44% ВВП, а видатки - 25.47% ВВП.Кредитування
бюджету склало 0.29% ВВП.Сальдо бюджету (дефіцит) становило -1.32% ВВП.
2009: Доходи скоротилися до 22.96% ВВП, а видатки збільшилися до 26.54%
ВВП. Кредитування бюджету зросло до 0.30% ВВП. Сальдо бюджету
погіршилося, становлячи -3.89% ВВП.
 21
2010: Доходи зростали до 22.23% ВВП, а видатки також збільшилися до 28.04%
ВВП. Кредитування бюджету становило 0.12% ВВП. Сальдо бюджету
погіршилося значно, до -5.94% ВВП.
2011: Доходи зросли до 23.90% ВВП, а видатки зменшилися до 25.33% ВВП.
Кредитування бюджету склало 0.36% ВВП. Сальдо бюджету покращилося,
становлячи -1.79% ВВП.
2012: Доходи зросли до 24.56% ВВП, а видатки збільшилися до 28.08% ВВП.
Кредитування бюджету становило 0.27% ВВП. Сальдо бюджету погіршилося,
до -3.79% ВВП.
2013: Доходи знову зменшилися до 23.31% ВВП, а видатки збільшилися до
27.73% ВВП. Кредитування бюджету становило 0.03% ВВП. Сальдо бюджету
погіршилося, становлячи -4.45% ВВП.
2014: Доходи становили 22.79% ВВП, а видатки - 27.46% ВВП. Кредитування
бюджету склало 0.31% ВВП. Сальдо бюджету погіршилося, до -4.98% ВВП.
2015: Доходи значно зросли до 27.01% ВВП, а видатки також збільшилися до
29.14% ВВП. Кредитування бюджету становило 0.15% ВВП. Сальдо бюджету
покращилося, становлячи -2.28% ВВП.
2016: Доходи зросли до 25.86% ВВП, а видатки збільшилися до 28.73% ВВП.
Кредитування бюджету становило 0.07% ВВП. Сальдо бюджету погіршилося,
до -2.94% ВВП.
2017: Доходи зростали до 26.59% ВВП, а видатки збільшилися до 28.13% ВВП.
Кредитування бюджету становило 0.06% ВВП. Сальдо бюджету покращилося,
становлячи -1.60% ВВП.
2018: Доходи становили 26.08% ВВП, а видатки - 27.70% ВВП. Кредитування
бюджету склало 0.04% ВВП. Сальдо бюджету погіршилося, до -1.66% ВВП.
2019: Доходи зростали до 25.12% ВВП, а видатки збільшилися до 26.99% ВВП.
Кредитування бюджету становило 0.09% ВВП. Сальдо бюджету погіршилося,
становлячи -1.96% ВВП.
 22
2020: Доходи зросли до 25.66% ВВП, а видатки значно збільшилися до 30.71%
ВВП. Кредитування бюджету становило 0.12% ВВП. Сальдо бюджету
погіршилося значно, до -5.18% ВВП.
2021: Доходи становили 23.75% ВВП, а видатки - 27.30% ВВП. Кредитування
бюджету склало 0.08% ВВП. Сальдо бюджету погіршилося, становлячи -3.63%
ВВП.
2022: Доходи значно зросли до 34.43% ВВП, а видатки суттєво збільшилися до
52.12% ВВП. Кредитування бюджету становило -0.06% ВВП (позитивне
значення означає повернення кредитів). Сальдо бюджету погіршилося значно,
до -17.62% ВВП.
Загалом, аналізуючи дані таблиці, можна бачити, що протягом
розглянутого періоду від 2008 до 2022 року більшість років були від'ємні
показники сальдо бюджету (дефіцит бюджету), що означає, що витрати
перевищували доходи. Дефіцит зростав у багатьох роках, особливо помітно у
2022 році, коли сальдо становило -17.62% ВВП. Така ситуація може мати
негативні наслідки для фінансової стабільності країни.
Крім того, видно, що кредитування бюджету зазвичай не було значним і
коливалося на досить низькому рівні. Однак, в 2022 році було зафіксовано
позитивне значення кредитування, що може свідчити про повернення
позичених коштів або реструктуризацію боргу.
Таблиця 2.2

Доходи та видатки від 2008 до 2022 року

Примітка: таблицю побудовано за опрацюванням даних [10, с.20-22].

 23

У цій таблиці показано як змінювалися доходи та видатки за роками, в

загальному
Видно що з кожним роком вони збільшувалися але з 2008-2014 не значно, а ось
з 2014-2022 відбувалося доволі швидке збільшення
3. Вектори вдосконалення бюджетної політики України із
використанням зарубіжного досвіду
У сучасних умовах розвитку світу успішне функціонування економіки
країни значною мірою залежить від ефективної реалізації бюджетної політики.
Важливе значення для побудови майбутніх економічних відносин в Україні має
іноземний досвід реалізації бюджетної політики. В умовах інтеграції України в
міжнародне співтовариство особливо актуальним є запозичення іноземного
досвіду бюджетної політики та побудова ефективної бюджетної системи.
Вагомий внесок у дослідження проблем зовнішньої бюджетної політики та
використання цього досвіду в Україні зробили вітчизняні та зарубіжні вчені:
І.В.Брагон, Р.М.Воронько, М.Л.Букович, І.С.Волохова, В.Г.Хлушенко, М.І.Калін,
Л.В.Лисяк, Ю.В. В. Пасічник, Ю. М. Соловйова, В. І. Федосов та ін. Бюджетна
політика кожної країни має свої особливості і спрямована на вирішення
найважливіших завдань економічного розвитку та підвищення рівня життя
населення. У кожній країні він позиціонується по-своєму, виходячи з тих
історичних засад і засад, які склалися в тій чи іншій країні.
Особливістю національного бюджетного процесу в міжнародному
співтоваристві є різна тривалість бюджетних періодів, різний час початку
бюджетних років, існування багаторічного планування та існування загальних
бюджетних обмежень. Це якраз історична причина, традиція, пов’язана зі
статтями сесії законодавчого органу. Цікавою особливістю бюджетної політики
багатьох країн світу є те, що їхній бюджетний рік не збігається з календарним.
Він може початися 1 квітня, наприклад, у Канаді, Японії, Великій Британії чи
Швеції, 1 липня: Австралія, Нова Зеландія або 1 жовтня: США та Коста-Ріка.
Бюджетний період України, відповідно до Закону про бюджет України, усі
бюджети, що входять до складу бюджетної системи України, є однаковими, і всі
вони мають календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і
 24
закінчується 31 грудня цього року. того ж року. Неприйняття Верховною Радою
України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не
є підставою для визначення іншого бюджетного періоду. Відповідно до
Конституції України бюджетний період Державного бюджету України у
виняткових випадках може відрізнятися від календарного періоду. Ця виняткова
ситуація чітко прописана в законодавстві і це: введення воєнного стану або
оголошення надзвичайного стану в Україні.
Якщо Державний бюджет України затверджується в бюджетному періоді
поза календарним роком, місцевий бюджет затверджується на цей самий період.
Важливою особливістю бюджетної політики країн світу є те, що разом із
національним бюджетом здійснюється планування на кілька років наперед для
підготовки довгострокового кошторису на наступні 3-5 років. У США,
наприклад, є багаторічні плани на бюджетний рік і наступні чотири роки, тому
розширення масштабів фінансового планування є загальноприйнятою світовою
практикою, і це стосується і України. Довгострокове фінансове планування
може спрогнозувати бюджетну політику на певний період, тим самим
прогнозувати відповідну макроекономічну ситуацію, коригувати бюджетні
кошти та лінію поведінки головних розпорядників бюджетної установи. Такий
підхід є фактором забезпечення соціально-економічних параметрів. Успішній
реалізації бюджетної політики в міжнародному співтоваристві сприяє специфіка
організації бюджетного законодавства.
Бюджетна політика кантонів поділяється на три рівні: конституційний
(національна конституція), адміністративний (закон про бюджет), професійний
(спеціальні закони, що дозволяють державні позики, погашення боргу тощо)
Таке законодавче забезпечення бюджету робить бюджетну політику надійною та
ефективною, оскільки кожен крок формування, затвердження та реалізації
бюджету чітко регламентований Бюджетна політика США розроблена
відповідно до найвищих стандартів законодавчої дисципліни та суворості. Усі
найважливіші питання узгоджуються на бюджетній нараді, в якій беруть участь
Президент і Конгрес.
 25
Бюджетна резолюція є одним з найважливіших документів у бюджетній
політиці США. Вона розробляється на період 3-5 років і є результатом спільної
узгодженої роботи між різними гілками влади з метою встановлення загального
напрямку формування бюджету та бюджетних відносин. Бюджетна резолюція
містить узагальнені бюджетні показники, такі як сукупні доходи, сукупні нові
бюджетні повноваження і видатки, загальна сума зобов'язань щодо прямих і
первинних гарантованих позик, дефіцит або позитивне сальдо, а також
граничну величину заборгованості.
Ця резолюція є основою для розробки бюджету, а законодавчі акти, що
розробляються конгресом на основі цієї резолюції, враховують встановлені цілі
та затверджуються президентом країни. Таким чином, бюджетна резолюція не є
просто формальним документом, а стає обов'язковою інструкцією для
подальших дій. Цей підхід сприяє ефективному фінансовому контролю та
раціональному використанню бюджетних ресурсів у державі. У багатьох
розвинених країнах світу також складаються багаторічні планові бюджетні
документи, які мають велике значення для розроблення бюджету. Оскільки
макроекономічні показники постійно змінюються, ці багаторічні документи
надають оцінку та вказують на необхідні кроки, які потрібно зробити для
досягнення поставлених цілей. Це особливо важливо для гілок влади, які несуть
відповідальність за формування бюджетної політики в країні.
У більшості зарубіжних країн спостерігається зростання частки ВВП, яка
перерозподіляється через бюджет. Хоча зростання цього показника
уповільнилось у деяких країнах, таких як Данія, Німеччина, Норвегія, Італія,
Ірландія, Іспанія, Швеція, але воно зросло у Великій Британії, Греції, Японії,
Португалії, Франції та США.
Усереднено можна сказати, що існує чітка тенденція до зростання цього
показника на високому рівні. У країнах світу формування бюджетної політики
залежить від пошуку оптимального співвідношення між економічною
ефективністю держави та соціальною справедливістю.
 26
Більшість зарубіжних країн вдосконалюють бюджетну політику за
допомогою ринкових методів, шляхом вдосконалення законодавства та
застосування антикризових заходів. Ці заходи ефективно проявили свою дію під
час світової фінансової кризи шестирічної давності. Уряди різних країн світу
використовують різні фінансові інструменти для регулювання економічного
розвитку. Ці підходи включають різні види витрат з державного бюджету, різні
податкові системи та особливості монетарної, кредитної і валютної політики.
Реалізація стратегічного курсу розвитку економіки в країнах світу вимагає
послідовності рішень і дотримання стратегічного курсу з коригуваннями
тактики. Бюджетна політика в цьому контексті є важливим інструментом
стимулювання економічного зростання та ефективної перебудови економічної
структури суспільства. Вона є складовою загальної державної економічної
стратегії.
Практичний досвід проведення бюджетної політики в розвинених країнах
світу має велике значення для модернізації бюджетної політики України.
Вивчення та адаптація цього досвіду допомагають вдосконалити бюджетну
політику і забезпечити її відповідність стратегічним цілям розвитку країни.
 27

ВИСНОВОК

Проведений дослідницький аналіз державної політики України у сфері

бюджетного управління дозволяє зробити кілька важливих висновків.
При досліджені теоретико-організаційні засади бюджетної політики. Було
визначено що бюджетна політика це затвердження бюджетної політики,
виконання бюджетних програм та контроль за їх реалізацією. Теоретична
основа виявилась дуже важливою для розуміння принципів функціонування
бюджетної системи та ефективного реалізації її завдань.
Моніторинг функціонування бюджетної політики України в сучасних
умовах показав, що існують певні виклики та проблеми, з якими стикається
країна. Недостатня прозорість, неконтрольованість витрат та недосконалість
системи моніторингу є серйозними перешкодами на шляху до досягнення
фінансової стабільності та ефективного використання бюджетних ресурсів.
У контексті вдосконалення бюджетної політики України, зарубіжний
досвід може бути цінним джерелом інформації та рекомендацій. Використання
успішних практик та інструментів, що вже впроваджені в інших країнах, може
допомогти Україні у поліпшенні бюджетного управління, забезпеченні
ефективного витрачання бюджетних коштів та зміцненні фінансової стійкості.
Зарубіжний досвід може стати цінним джерелом інноваційних підходів до
бюджетного управління. Успішні практики інших країн можуть бути адаптовані
та впроваджені в Україні з урахуванням особливостей національної економіки
та соціального контексту. Зокрема, варто звернути увагу на розробку
ефективних механізмів контролю за витратами, стимулювання інновацій та
розвитку галузей, що мають потенціал для зростання.
Однак, важливо пам'ятати, що успіх реформування бюджетної політики
залежить від комплексного підходу та активної співпраці між державними
 28
органами, громадськістю та експертною громадою. Лише шляхом спільних
зусиль можна забезпечити стійке зростання економіки, підвищення рівня життя
громадян та забезпечення стабільності фінансової системи.

Отже, для успішного розвитку держави необхідно звернути особливу

увагу на вдосконалення бюджетної політики України. Це передбачає розвиток
теоретичних основ, удосконалення процесу формування бюджету з
урахуванням потреб громадян і розвитку суспільства, посилення контролю за
виконанням бюджетних програм та впровадження системи моніторингу, що
забезпечуватиме прозорість та відповідальність у витраті бюджетних коштів.
 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лисяк Л.В. Бюджетна політика у системі державного регулювання соціально-

економічного розвитку України: монографія Л.В. Лисяк. – К.: АФУ, 2010.–600с.
2. Благун І.Г. Бюджетний менеджмент І.Г. Благун, Р.М. Воронко, М.Л. Бучкович.
–Л.:Магнолія-2006,2008.–224с.
3. Соловйова Ю.М. Світовий досвід бюджетної політики Торгівля і ринок
України. – 2011. - №32. - С 85-92.
4. Баранник Л.Б. Бюджетна безпека в Україні в контексті соціальної
стабільності Л.Б. Баранник. Наукові записки Національного університету
«Острозька академія», серія «Економіка». 2017. № 4. С. 112–119.
5. Боголиб Т. М. Бюджетна політика як інструмент макроекономічної
стабільності Т. М. Боголиб. Економічний часопис-ХХІ. 2015. № 3. С. 84–87.
6. Малишко В.В. Аналіз доходів державного бюджету України В. В. Малишко.
Економічний вісник університету. 2016. № 28. С. 208–212.
7. Наконечна Ю.Л. Відкритість та прозорість державного та місцевих бюджетів
в Україні Ю.Л. Наконечна, Л.М. Демиденко Вісник Київського національного
університету імені Тараса Шевченка. 2016. № 10. С. 20–27.
8. Канєва Т.В. Проблеми Формування бюджетних надходжень Т. В. Канєва, А.
К. Думікян. Економічний вісник університету. 2016. № 31. С. 241–244.

9. Бюджетний кодекс України № 2456-17, від 01.01.2018 Верховна Рада України.

2010. URL: https://goo.gl/beW2CY.
10. Офіційний сайт Міністерства фінансів України URL:
https://www.minfin.gov.ua/.
11. Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017
№ 2246-VIII Верховна Рада України. 2017. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19.
 30
12. Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016
№1801-VIIIВерховна Рада України. 2016. URL:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1801-19.
13. Офіційне статистичне бюро Європейського Союзу Європейський Союз.
URL: http://ec.europa.eu/ eurostat.
14. Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2012 рік [Зубенко В.
В., Самчинська І. В., Рудик А. Ю. та ін.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнен- ня місцевої
фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження», USAID. - К., 2013. - 73 с.
15. Розвиток бюджетного процесу в умовах економічних перетворень [С. І.
Юрій, В. Г. Дем'янишин, О. П. Кириленко та ін.]; за ред.: С. І. Юрія, В. Г.
Дем'яниши- на; М-во освіти і науки України, Тернопільський нац. економічний
ун-т. -К.: Кондор, 2012.- 376 с.