МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
ФАКУЛЬТЕТ ПРАВА, ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА
АДМІНІСТРУВАННЯ
КАФЕДРА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ

ЗВІТ
з інформаційно-ознайомлювальної практики
студентки групи 2АПУА денної форми навчання
спеціальності 281 Публічне управління та адміністрування

Закрицької Вікторії Дмитрівни

___________________________________________________
Термін проходження практики: 02.10 – 04.11.2023 р.

Перевірив:
Керівник практики – доктор історичних наук,
професор, завідувач кафедри публічного
управління та адміністрування Кононенко В.В.

Вінниця – 2023
 ЗМІСТ

Питання 1. Характеристика проходження публічної служби в органах

державної влади та органів місцевого самоврядування.

Питання 2. Психологічні чинники та умови ефективного лідерства у

діяльності управлінця.

Питання 3. Основні виклики, які впливають на роботу органів публічної

влади в умовах війни.

Питання 4. Роль фахівців з публічного управління та адміністрування у

підвищенні соціально-економічного розвитку держави та територіальних
громад.

Питання 5. Зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності.

ВИСНОВКИ

ДЖЕРЕЛА
 ВСТУП

В сучасному світі, діяльність органів публічної влади є однією з

найважливіших складових суспільного функціонування. Органи державної
влади та органи місцевого самоврядування здійснюють важливі функції у
регулюванні економічного, соціального, та політичного життя суспільства. Для
кращого розуміння роботи цих органів необхідно проаналізувати основні
чинники, що впливають на їхню діяльність.

Політичний контекст: Робота органів публічної влади надзвичайно

чутлива до політичного оточення. Політичні зміни, вибори, партійні позиції та
стратегії впливають на прийняття рішень та виконання державних функцій.

Економічні умови: Стан економіки, фінансовий стабільність та

розпорядження бюджетними ресурсами мають значний вплив на роботу органів
влади. Ефективне розподілення ресурсів та управління економічними
процесами є ключовим завданням.

Соціокультурні зміни: Зміни в суспільних цінностях, демографічні

зрушення, культурні та соціальні трансформації визначають потреби та
очікування суспільства від органів влади.

Міжнародний контекст: Глобалізація та міжнародні відносини впливають

на рішення органів влади, оскільки багато проблем мають міжнародний
характер та вимагають співпраці з іншими країнами.

Зміни в законодавстві: Постійні зміни в законодавстві та правовому

середовищі вимагають від органів влади постійної адаптації та відповідності
новим нормам.

Ці чинники утворюють складну та динамічну матрицю, в якій

функціонують органи публічної влади. Розуміння та аналіз цих факторів є
важливим для покращення ефективності та прозорості роботи цих органів, а
також для визначення способів досягнення стратегічних цілей суспільства.
 Питання 1. Характеристика проходження публічної служби в органах
державної влади та органів місцевого самоврядування.

Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена

діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.[1, c. 1]

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду

державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його
апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного
бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо
пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також
дотримується принципів державної служби. [1, c. 1]

Проходження державної служби — низка ключових етапів, які в

сукупності становлять процес перебування державного службовця на посаді.
Суспільний інститут проходження державної служби складається з організації
добору кадрів, переміщення працівників по службі, присвоєння їм рангів і
стимулювання праці, оцінювання результатів службової діяльності,
відповідальності, припинення державної служби. У цілому, можна виокремити
такі складові цього інституту: а) добір персоналу; б) оцінювання результатів
службової діяльності; в) підвищення рівня професійної компетентності
державних службовців; г) припинення державної служби, відставка державних
службовців.[7, c. 115]

Право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які

володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною
комісією зі стандартів державної мови, та яким присвоєно ступінь вищої освіти
не нижче:

1) магістра - для посад категорій "А" і "Б";

2) бакалавра, молодшого бакалавра - для посад категорії "В"[1, c.19]

 Просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням
професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами
конкурсу відповідно до цього Закону. [1, c. 40]

Служба в органах місцевого самоврядування - це публічна, професійна

діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого
самоврядування, із забезпечення реалізації територіальними громадами права
на місцеве самоврядування та здійснення окремих повноважень органів
виконавчої влади, наданих законом.

Службу в органах місцевого самоврядування проходять посадові особи

місцевого самоврядування, до яких належать виборні посадові особи місцевого
самоврядування та службовці місцевого самоврядування.[2, c. 1]

Службовець місцевого самоврядування зобов’язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України;

2) дотримуватися принципів служби в органах місцевого самоврядування та

правил етичної поведінки;

3) не допускати порушення прав і свобод людини і громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України та символіки

територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей;

5) обов’язково використовувати під час виконання своїх посадових

обов’язків державну мову, не допускати її приниження чи зневажання,
навмисного спотворення державної мови в офіційних документах і текстах,
протидіяти можливим спробам її публічного приниження чи зневажання;
 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне здійснення
функцій і повноважень місцевого самоврядування;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки; [2, c.10]

Питання 2. Психологічні чинники та умови ефективного лідерства у

діяльності управлінця.

Психологічні чинники та умови ефективного лідерства у діяльності

управлінця відіграють критичну роль у визначенні успіху та впливу керівника
на свій колектив та організацію. Для того щоб бути ефективним лідером,
необхідно розуміти та враховувати різноманітні психологічні аспекти.[3, c. 58]

Ось деякі з них:

Емоційний інтелект (ЕІ): Лідер повинен бути свідомим своїх власних

емоцій та емоцій інших людей. Вміння розпізнавати, розуміти та ефективно
управляти емоціями сприяє побудові позитивних міжособистісних відносин та
вирішенню конфліктів.

Мотивація: Лідер повинен мати чітку мотивацію та вміти мотивувати свій

колектив до досягнення спільних цілей. Розуміння індивідуальних мотивів
підлеглих та надання їм стимулів може значно підвищити продуктивність.

Комунікація: Ефективний лідер повинен вміти чітко та відкрито

комунікувати зі своїм колективом. Це включає в себе навички слухання, аналізу
повідомлень та здатність передавати інформацію зрозуміло та мотивуюче.

Здатність до розв'язання конфліктів: Конфлікти неминучі в будь-якій

організації. Лідер повинен бути здатним виявити конфліктні ситуації та
ефективно їх вирішувати, сприяючи згуртованості та співпраці в команді.
 Здатність до прийняття рішень: Лідер повинен бути здатним аналізувати
інформацію, оцінювати ризики та вибирати оптимальні рішення для досягнення
поставлених цілей.

Психологічні аспекти лідерства мають важливе значення для досягнення

успіху в управлінні. Лідер, який розуміє та враховує ці чинники, має більше
можливостей стати ефективним та впливовим у своїй галузі діяльності.[3, c. 59]

Питання 3. Основні виклики, які впливають на роботу органів

публічної влади в умовах війни.

Умови війни створюють низку серйозних викликів для органів публічної

влади України. Основні з них включають:

Безпека та оборона: Військова агресія або конфлікт потребує

забезпечення національної безпеки. Органи влади повинні забезпечити належну
організацію та координацію дій з військовими, правоохоронними та іншими
відповідними структурами.

Гуманітарні проблеми: Війна призводить до гуманітарних криз,

включаючи висловлення біженців, евакуацію населення, надання допомоги
постраждалим і врегулювання питань гуманітарного характеру.

Економічні втрати: Війна супроводжується економічними втратами у

вигляді зниження виробництва, збільшення дефіциту бюджету та інфляції.
Органи влади повинні розробити стратегії економічного відновлення та
підтримки.[4, c. 32]

Інформаційна війна: Сучасні конфлікти супроводжуються активною

інформаційною війною, де дезінформація та пропаганда відіграють важливу
роль. Органи влади повинні забезпечити інформаційну безпеку та прозорість в
управлінні.
 Соціальні виклики: Війна може впливати на соціальну сферу, включаючи
збільшення безробіття, погіршення доступу до освіти та медичних послуг,
психологічну травму населення.

Міжнаціональні відносини: В конфліктних умовах важливо враховувати і

підтримувати стабільність в міжнаціональних відносинах, щоб уникнути
ескалації конфлікту

Зовнішній тиск: Умови війни можуть призводити до збільшення

зовнішнього тиску з боку інших країн та міжнародних організацій. Органи
влади повинні вести зовнішню політику, що відповідає національним
інтересам.

Юридичні аспекти: Війна створює потребу в юридичних діях, таких як

мобілізація, введення надзвичайного стану, вирішення міжнародних правових
питань тощо.

Політичні перетворення: В умовах війни можуть відбуватися політичні

зміни та перегляди пріоритетів в управлінні.

Всі ці виклики потребують від органів публічної влади в Україні

ефективного управління, спроможності приймати важливі рішення та
забезпечити безпеку та добробут населення.[4, c. 33]

Питання 4. Роль фахівців з публічного управління та

адміністрування у підвищенні соціально-економічного розвитку держави
та територіальних громад.

Фахівці з публічного управління та адміністрування відіграють ключову

роль у підвищенні соціально-економічного розвитку держави та територіальних
громад. Їхня робота спрямована на забезпечення ефективного функціонування
державних структур, впровадження стратегічних ініціатив, планування та
моніторинг програм та проектів. Ось деякі ключові аспекти їх ролі:
 Розробка та впровадження політик: Фахівці з публічного управління
аналізують суспільні проблеми та розробляють стратегії та політики,
спрямовані на підвищення якості життя громадян і розвиток економіки. Вони
допомагають управлінцям приймати обґрунтовані рішення на основі доказів.[5,
c. 87]

Управління проектами і програмами: Фахівці з адміністрування виконують

важливу роботу з планування, організації та моніторингу проектів та програм.
Це може стосуватися інфраструктурних проектів, освітніх ініціатив, програм
соціального захисту тощо.

Фінансове управління: Фахівці управління фінансами грають ключову роль

у розподілі та управлінні бюджетними ресурсами для реалізації важливих
проектів та програм. Вони мають важливу відповідальність у забезпеченні
ефективного використання публічних коштів.

Стратегічне планування: Фахівці з управління допомагають визначати

стратегічні цілі і завдання для держави та територіальних громад. Вони
враховують глобальні тенденції, ресурси і потреби громадян.

Аналіз та дослідження: Фахівці проводять аналізи та дослідження для

визначення потреб та можливостей розвитку. Вони вивчають соціально-
економічні процеси та роблять рекомендації для політик та програм.

Публічні послуги та обслуговування громадян: Фахівці в публічному

управлінні забезпечують надання якісних публічних послуг, включаючи
охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та інші сфери, які впливають на
життя громадян.

Розвиток кадрів: Фахівці з публічного управління грають важливу роль у

підготовці та розвитку кваліфікованих кадрів для державних органів та
місцевого самоврядування.[5, c. 88]
 Залучення інвестицій: Вони допомагають привертати інвестиції,
розробляючи стратегії розвитку бізнес-середовища та забезпечуючи
сприятливий клімат для інвесторів.

Фахівці з публічного управління та адміністрування грають важливу роль у

забезпеченні стабільності та розвитку держави та територіальних громад. Вони
сприяють вдосконаленню управління, підвищенню якості життя громадян та
забезпеченню сталого соціально-економічного росту.[5, c. 89]

Питання 5. Зміст, характер та сфера майбутньої професійної

діяльності

Професійна діяльність в сфері публічного управління має широкий зміст,

різноманітний характер та охоплює різні сфери державної та громадянської
діяльності. Загальною метою цієї сфери є ефективне управління державою,
забезпечення громадянських потреб, розвиток економіки та зміцнення правової
держави.[6, c. 8]

Зміст діяльності:

Політика та стратегічне планування: Розробка та впровадження політик,

стратегій та програм для досягнення цілей розвитку держави.

Управління ресурсами: Ефективне використання бюджетних, людських

та матеріальних ресурсів для забезпечення якісних громадянських послуг.

Державна служба: Робота у державних органах, виконання законів та

регулювання суспільних відносин.

Аналіз і дослідження: Збір, аналіз і дослідження даних для прийняття

обґрунтованих рішень.

Комунікації та зв'язки з громадськістю: Встановлення діалогу з

громадськістю, робота з медіа та громадськими організаціями.

Міжнародна співпраця: Взаємодія з міжнародними організаціями та

іншими країнами для розвитку міжнародних відносин.[6, c. 9]
 Характер діяльності:

Аналітичний: Аналіз інформації, дослідження проблем та визначення

найкращих шляхів їх вирішення.

Стратегічний: Розробка довгострокових планів та стратегій для

досягнення визначених цілей.

Організаційний: Організація роботи в установах та органах державного

управління, керівництво проектами та програмами.

Комунікаційний: Взаємодія з різними стейкхолдерами, включаючи

громадян, інші органи влади та міжнародні партнери.

Дипломатичний: Проведення переговорів, робота з міжнародними

партнерами та врегулювання конфліктів.

Сфера професійної діяльності:

Державні органи: Публічні службовці працюють у різних державних

органах, від місцевого самоврядування до центральних урядових структур.

Громадські організації: Професіонали в сфері публічного управління

можуть працювати у неприбуткових організаціях, де вони сприяють
впровадженню реформ та соціальних програм.

Консалтинг: Багато фахівців працюють в консалтингових фірмах, які

надають послуги з управління, аналізу та розробки стратегій.

Міжнародні організації: Професіонали також можуть займати посади в

міжнародних організаціях, де вони сприяють реалізації міжнародних проектів
та програм.[6, c. 10]
 ВИСНОВКИ

У ході практики було проведено дослідження та аналіз п'яти ключових

питань, які стосуються публічного управління та діяльності органів влади на
різних рівнях. Отже, на підставі здобутих знань та отриманих вражень можна
сформулювати наступні висновки та практичні рекомендації.

Проходження публічної служби: Одним із ключових висновків є

необхідність системного підходу до підготовки та підтримки кадрів в органах
влади. Рекомендується розвивати програми навчання та стажування для
публічних службовців, сприяючи підвищенню їхньої кваліфікації та адаптації
до змін.

Психологічні чинники лідерства: Зрозуміння ролі психологічних аспектів

в управлінській діяльності дозволяє покращити комунікацію та взаємодію між
управлінцями та підлеглими. Рекомендується надавати публічним управлінцям
можливості удосконалити свої навички в цій сфері.

Виклики в умовах війни: Зазначено, що органи влади мають бути готові

до надзвичайних обставин і конфліктів. Рекомендується розробка та практична
реалізація планів дій у кризових ситуаціях для забезпечення безпеки та
функціонування органів влади в умовах війни.

Роль фахівців з публічного управління: Фахівці з публічного управління

мають ключову роль у розвитку суспільства. Рекомендується активно
привертати та залучати кваліфікованих фахівців до роботи в органах влади та
забезпечувати їхню участь у прийнятті стратегічних рішень.

Майбутня професійна діяльність: Важливо підготовити молоде покоління

до викликів майбутнього. Рекомендується розвивати освітні програми, які
відповідають сучасним потребам та тенденціям у публічному управлінні.

Загальний висновок полягає в тому, що публічне управління є складною

та багатоаспектною сферою, і для його ефективного функціонування необхідна
постійна адаптація до змін.
 ГЛОСАРІЙ

Адміністративні послуги — це публічні послуги, що надаються органами

виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування та іншими
уповноваженими суб'єктами, і надання яких пов'язане з реалізацією владних
повноважень.

Державна служба — державно-правовий і соціально-політичний інститут

для практичного виконання завдань і функцій держави особами, які мають
посади в державних органах та одержують заробітну плату за рахунок
державних коштів.

Державна політика — принципове керівництво до дії для органів

державної влади, насамперед органів виконавчої влади, що стосується певних
напрямків їх діяльності, відповідне законам і соціальним звичаям. Підставами
державної політики є конституційні закони і правила, тлумачення законів і
правове регулювання.

Професійна компетентність - здатність особи в межах визначених за

посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички,
виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання
встановлених завдань і обов’язків, навчання, професійного та особистісного
розвитку.

Компетентність - здатність особи в межах визначених за посадою

повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти
відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених
завдань і обов’язків, навчання, професійного та особистісного розвитку.

Посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом

первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно
до законодавства посадовими обов’язками у межах повноважень, визначених
частиною першою статті 1 цього Закону.
ДЖЕРЕЛА

1. Про державну службу: Закон України від 28. 05. 2023. Відомості
Верховної Ради (ВВР), 2016, № 4, ст.43
2. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України.
Документ 3077-IX, не набрав чинності, поточна редакція — Прийняття
від 02.05.2023.
3. Психологія управлінської діяльності лідера: навчальний посібник /
Романовський О.Г., Пономарьов О.С., Гура Т.В., Книш А.Є.,
Бондаренко В.В.. – Харків, 2017 р. – 100 стор.
4. Держава та регіони: серія Публічне управління і
адміністрування .Борщевський В. В., Василиця О. Б., Матвєєв Є. Е.,
2022
5. Публічне адміністрування: Конспект лекцій. Зенініна-Біліченко А.С.
м.Кам'янське 2017
6. Долженков О.О.Д64 Публічне управління та адміністрування: вступ до
спеціальності : навч.посіб. / О. О. Долженков. – Одеса : видавець
Букаєв Вадим Вікторович,2019. – 190 с.
7. Малиновський В. Я. Публічна служба в Україні: підручник. Київ:
Видавничий дім «Кондор», 2018. 312 с.