Взаємовідносини держави та громадянського суспільства

Розвинуте громадянське суспільство є невід’ємною складовою всіх демократичних

правових держав світу.
В умовах плюралістичної демократії держава поступається частиною своїх
повноважень в державній та управлінській сферах соціальної життєдіяльності
самоорганізуючим та самоуправляючим структурам, які його утворюють.
Очевидно, що сильна держава неможлива без розвиненого громадянського
суспільства, яке стає дієвим чинником державотворення за умови конструктивного та
соціально відповідального діалогу з державою в межах правового поля.
З метою налагодження ефективної взаємодії органів виконавчої влади з
громадськими інститутами у листопаді 2007 року розпорядженням Уряду №1035-р
схвалено Концепцію сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського
суспільства.
Громадянське суспільство активно сприяє процесам політичної демократизації,
набуття державою ознак правової, відстоюючи матеріальну і духовну незалежність
людини від держави, домагаючись правової гарантії такої незалежності, захисту
приватних і суспільних інтересів людей. Разом з тим, має бути зворотній зв’язок
державних інститутів з громадськістю, оскільки правова держава має реагувати на
запити і потреби асоційованого громадянства, видавати відповідні законодавчі акти
та слідкувати за їх виконанням. Іншими словами, вона повинна створити ситуацію
правової захищеності громадян, сформувати сприятливе правове поле для діяльності
створюваних ними громадських інститутів.
Тому особливого значення набуває проблема взаємодії інститутів громадянського
суспільства з органами державної влади України. Нині ця взаємодія відбувається у
таких правових формах:
1. Участь ІГС у нормотворчій діяльності держави, яка забезпечується участю у
розробленні та обговоренні проектів нормативно-правових актів.
Участь у правотворчій діяльності є найпоширенішою формою участі громадських
організацій у державному управлінні.
Громадське обговорення проектів нормативних актів є обов’язковим етапом
нормотворчого процесу в системі органів виконавчої влади. Консультації з
громадськістю в нормотворчому процесі проводяться з метою залучення громадян до
участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного
доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення
гласності, відкритості та прозорості в діяльності цих органів. Проведення консультацій
з громадськістю має також сприяти налагодженню системного діалогу органів
виконавчої влади і громадськості, підвищенню якості підготовки та прийняття рішень з
важливих питань державного і суспільного життя з урахуванням думки громадськості,
створенню умов для участі громадян у розробленні проектів таких рішень.
Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-
економічного розвитку держави та життєвих інтересів широких верств населення.
2. Участь ІГС у правозастосовчій діяльності держави, яка забезпечується шляхом:
- передачі повністю повноважень державних органів;
- передачі часткової повноважень державних органів;
- громадського контролю.
З метою залучення громадських організацій до правозастосовчої діяльності органів
виконавчої влади законодавством передбачена передача громадській організації
повністю повноважень (функцій), що їх виконує відповідний державний орган, або
передача лише окремих функцій державних органів громадським організаціям, які
діють паралельно або спільно з відповідними органами держави. Громадські
організації також беруть участь у наданні адміністративних послуг на підставі
повноважень, які їм надані законом або нормативно-правовим актом органу
виконавчої влади.
Це також залучення інститутів громадянського суспільства до надання соціальних
послуг; здійснення інститутами громадянського суспільства громадського контролю за
діяльністю органів державної влади у формі громадського моніторингу підготовки та
виконання рішень, експертизи їх ефективності, подання органам державної влади
експертних пропозицій, утворення спільних консультативно-дорадчих та експертних
органів, рад, комісій, груп для забезпечення врахування громадської думки у
формуванні та реалізації державної політики; проведення органами державної влади
моніторингу і аналізу громадської думки, забезпечення своєчасного публічного
реагування на пропозиції та зауваження громадськості; ознайомлення широких
верств населення з формами його участі у формуванні та реалізації державної
політики, виконання спільних проектів інформаційного, аналітично-дослідницького,
благодійного і соціального спрямування тощо.

1. Завдання державної політики

сприяння розвитку громадянського суспільства

Основними завданнями, які має вирішувати державна політика сприяння розвитку

громадянського суспільства, більшість експертів вважають законодавче закріплення
різних форм демократії участі. Причому правова база створення та діяльності
організацій громадянського суспільства (ОГС) має формуватись за європейськими
стандартами. Державою мають бути також створені умови для здійснення ОГС
ефективного громадського контролю за діяльністю органів влади.
Серед основних завдань державної політики сприяння розвитку громадянського
суспільства респонденти також бачать надання ОГС державної фінансової підтримки,
зокрема, через заснування окремого Фонду, впровадження відсоткової філантропії та
ендаументу.

З метою удосконалення державної політики розвитку громадянського

суспільства експерти вважають за необхідне запровадити механізм оцінювання
ефективності її реалізації. При цьому чимале значення має громадянська освіта і
розвиток громадянської культури у населення.

2. Проблеми, пов’язані з реалізацією державної політики

Щодо визначення основних проблем у реалізації вказаної державної політики.

відповіді респондентів були більш одностайними: переважна більшість з них
вважають, що головною проблемою у сфері владно-громадських відносин є те, що
органи влади не розуміють ролі і користі громадянського суспільства в
державотворенні.

При цьому майже половина респондентів впевнені, що органи влади, посадові особи
та депутати вбачають в ОГС своїх конкурентів. З іншого боку, органи влади не
знають, що і як треба робити для сприяння розвитку громадянського суспільства.
Навіть розуміючи його користь, органи влади не мають і достатньої компетенції
працювати з ОГС стало і результативно.

Частина опитаних констатує, що проблеми у реалізації державної політики сприяння

розвитку громадянського суспільства існують через те, що в державі відсутня
виконавча дисципліна і відповідальність посадових осіб за стан справ у цій сфері.

Значна частина експертів вважає, що доступ громадськості до участі в управлінні

державними та місцевими справами, до соціального замовлення як джерел
бюджетних ресурсів свідомо блокується органами влади.

А дехто вбачає причину цих проблем у тому, що само громадянське суспільство в

Україні є неконсолідованим, слабким і не може за себе постояти.

Більшість експертів сходяться на думці, що причини цих негараздів криються у

відсутності належної взаємодії між органами влади і громадянським суспільством.

3. За якими критеріями варто оцінювати ефективність державної політики у сфері

розвитку громадянського суспільства

Дискусія щодо необхідності оцінювання ефективності державної політики сприяння

розвитку громадянського суспільства вже давно триває в Україні. Але, на жаль,
дотепер ані влада, ані інститути громадянського суспільства не виробили адекватних
критеріїв та індикаторів для оцінювання цієї ефективності.

Це завдання мала вирішити Координаційна рада сприяння розвитку

громадянського суспільства, утворена при Президентові України у 2016 році. Але
через її незадовільну роботу і відсутність належної уваги з боку уряду та АПУ це
завдання не було виконано.

Тож організатори опитування звернулись до експертів по рекомендаціях щодо

критеріїв оцінювання ефективності державної політики сприяння розвитку
громадянського суспільства. У відповідях на це запитання думки розділились.

Більшість респондентів пропонує в якості основного критерія для

оцінювання ефективності державної політики у сфері розвитку громадянського
суспільства вважати частку пропозицій інститутів громадянського суспільства,
врахованих органами публічної влади у своїй діяльності.

При цьому експерти пропонують оцінювати ефективність реалізації державної

політики за критерієм відповідності національного законодавства щодо
діяльності інститутів громадянського суспільства європейським стандартам.

Значна частина респондентів вважає необхідним застосовувати в якості

критеріїв ефективності державної політики обсяги бюджетної підтримки ОГС на
конкурсних та безконкурсних засадах, а також розвиненість
інфраструктури громадянського суспільства, до якої, зокрема, належить кількість ОГС
та діючих механізмів громадської участі.

Частина респондентів вважає, що ефективність державної політики у цій сфері слід

оцінювати за ступенем участі ОГС у соціально-економічному розвитку територій.

Деякі експерти запропонували доповнити перелік вказаних критеріїв такими, як

критерії Євробарометру (регулярні опитування громадської думки, що проводяться у
країнах Євросоюзу під егідою Європейської Комісії), а також критеріями, які
застосовує Творчий центр ТЦК та Національний інститут стратегічних досліджень.

4. Як надалі розвиватися громадянському суспільству: за підтримки влади чи

самостійно?

Важливо було дізнатись думку експертів що того, якою має бути роль органів
державної влади та органів місцевого самоврядування у подальшому розвитку
громадянського суспільства.
У відповіді на це запитання думки респондентів були майже одностайними:
переважна більшість з них вважають, що потрібні рівноправні партнерські
відносини на основі реалізації Національної стратегії державної політики сприяння
розвитку ГС як пріоритетного напрямку політики держави.

Майже половина експертів вважає, що саме органи місцевого самоврядування мають

бути каталізаторами впровадження інструментів демократії, а роль органів
виконавчої влади має поступово зменшуватись.

З іншого боку, частина опитаних впевнена, що саме органи виконавчої влади мають
бути основною ланкою впровадження державної політики сприяння розвитку
громадянського суспільства.

І менша частина респондентів вважає, що в розвитку громадянського суспільства

роль будь-яких органів публічної влади має бути лише допоміжною.

5. Громадянське суспільство – основа сталого розвитку держави

В умовах, коли історія розвитку України, особливо у бурхливі революційні періоди

демонструє зростаючу роль громадянського суспільства, цікаво було дізнатись думку
експертів, якою вони бачать роль самого громадянського суспільства у створенні
умов та забезпеченні свого сталого розвитку.

Переважна кількість опитаних вважає, що громадянське суспільство має бути

повноправним суб’єктом державної політики сприяння його розвитку.

Важливо, що більшість експертів, які узяли участь в опитуванні,

розглядають громадянське суспільство як своєрідний «кардіостимулятор» розвитку
суспільства, як ключову ланку розбудови в Україні демократичної, соціальної,
правової держави.