Есе

На тему: "Які ознаки правової держави втілені в Україні? Що ще

потрібно зробити в Україні у напрямку розвитку праавової
держави?".

Термін “правова держава” введений у науковий обіг німецьким ученим Р.

Молем, який виклав свої теоретичні міркування щодо ідеальної держави у
праці “Наука поліції у відповідності з принципами правової держави”
(1868 р.). Проте ідея правової держави сягає своїм корінням в античну
епоху. Зокрема, Аристотель стверджував, що у будь-якій державі,
особливо у тій, де панують закони, основу державної влади становлять
три основних види органів: законодавчий орган, магістратури, судові
органи. Філософ Цицерон розглядав державу як складну політико-
правову спільність. Він вважав, що держава є надбанням народу, а народ
– не будь-яке поєднання людей, а поєднання багатьох людей, пов’язаних
між собою згодою в питаннях права і загальністю інтересів . Подібні ідеї
обґрунтовувалися вченими і в більш пізній час. Проте суттю Ідей про
правову державу є взаємовідносини між державою і особою, які мають
ґрунтуватися на справедливих законах, де втілені фундаментальні
соціальні цінності.

Правова держава – це суверенна, політико-територіальна організація

публічної влади, яка ґрунтується на принципах поваги і законодавчого
визнання прав і свобод людини, законності, верховенства права.

Соціальна держава — це форма організації країни, яка характерна для

найдемократичніших держав. Вважається ідеалізованої і недосяжною,
тому визнається в першу чергу вектором розвитку країни.

Соціальна держава — це країна, порядки якої базуються на розвиненому

громадянському суспільстві. Така держава повинна мати збалансовану
економіку, ефективну систему права. Крім того, країна такого типу здатна
забезпечити громадянам високий рівень життя і соціальну, економічну
стабільність. Соціальним може вважатися тільки багата держава з чітким
стратегічним розрахунком.

Виділяються кваліфікуючі ознаки подібного типу побудови влади і

соціальних взаємин:

1. Держава надає соціальну безпеку громадянам. Люди повинні завдяки

активності і високого рівня мотивації забезпечувати свій рівень
матеріального благополуччя.
2. У соціальної держави є цивілізоване соціальне законодавство. Мета
законів в такій країні — це соціальний захист громадян, їх прав та
інтересів, економічний і соціальний розвиток країни.
3. Держава базується на розвиненому громадянському суспільстві з
ефективною системою права і високим рівнем особистісної мотивації.
4. Країна проводить політику, яка спрямована на зміцнення соціальної
стабільності і гармонії в суспільстві. Формується середній клас,
присікається зайве поділ громадян на «бідних» і «багатих». Людям
надається можливість вільно укладати шлюби, розвиватися,
самовиражатися, вибирати і змінювати місце роботи.
5. У державі стабільна збалансована економічна основа. Передбачена
розумна пропорція між виробничим і невиробничим секторами
економіки.
6. Об’єднує державну турботу про людей і свободу вибору, приватність
громадян.
7. Надає соціальну допомогу особам, які не можуть нести
відповідальність за своє життя — літнім людям, хворим,
непрацездатним, сиротам.

Тільки при досягненні вищезазначених цілей держава може вважатися

соціальним. Через утопічності цієї мети, країни, які заявляють в своєму
основному законі, що вони є соціальними, визнають своє прагнення
досягти цих ідеалів і не повинні приймати рішень, які їм суперечать.
Відмінності правової і соціальної держави

Часто правову і соціальну державу плутають, але насправді між ними є

ряд істотних відмінностей. Держава може бути правовою, соціальною,
або одночасно і правовим, і соціальним. В Конституції України закріплено
саме дуалістичності принцип, в якому об’єднуються ці два підходи
розвитку країни.

Правова держава в першу чергу відзначає бажану модель організаційної

сторони діяльності і функціонування держави, в той час як соціальна
держава основний вектор уваги звертає на смислову сторону існування
держави.

Всього існує три підходи співвідношення правового і соціального типу

побудови держав:

1. Синтетичний підхід
Визнається цінність обох типів. Правову і соціальну концепцію
намагаються об’єднати в єдину – соціально-правову, яка повинна
уособлювати ідеальну модель держави в усіх аспектах.
2. Критичний підхід
Вважається, що велика частина функцій соціальної держави не потрібні
в сучасному капіталістичному суспільстві. Передбачає збереження
лише тих норм, які повинні забезпечувати мінімальний рівень благ для
всіх громадян.

Негативістський підхід
Підкреслюється неможливість будь-якого втручання соціальної держави в
сферу правової держави. Вважається, що правова свобода суперечить соціальній
справедливості.

Ознаки України як правової держави:

1) верховенство права (ст. 8 Конституції України). Цей принцип, на думку

А.М. Колодія та А.Ю. Олійника, означає, що не держава створює право, а
навпаки, право є основою організації і життєдіяльності держави в особі її
органів і посадових осіб, інших організацій, тому не держава надає права
і свободи людині, а народ створює право, щоб, насамперед, обмежити
ним державну владу.

Нормативний зміст верховенства права означає, що:

* Конституція України має найвищу юридичну силу;

* закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі

Конституції України і повинні відповідати їй;

* норми Конституції України е нормами прямої дії, тому звернення до суду

для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина
безпосередньо на підставі Конституції України гарантується;

2) беззаперечне визнання і нормативне утвердження суверенітету народу

як єдиного джерела публічної влади;

3) нормативне врегулювання і практичне забезпечення реалізації

принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову;

4) забезпечення і гарантія прав, свобод і законних інтересів людини та

громадянина;

5) взаємодія особи і держави на основі дотримання принципу: “Фізичній

особі дозволено робити те, що прямо не заборонено законом. Юридичній
особі дозволено робити тільки те, що прямо дозволено законом”.
Наприклад, органи державної влади та органи місцевого самоврядування,
їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України (ч. 2 ст. 19 Конституції України);

6) рівність усіх індивідів, громадян перед законом і судом;

7) політична багатоманітність;
8) максимальні гарантії прав і свобод людини і громадянина;

9) здійснення державою і громадянами (громадянським суспільством)

взаємного ефективного контролю й нагляду за реалізацією законів і
дотриманням принципу верховенства права;

10) визнання міжнародних правових актів, зокрема в частині закріплення

прав і свобод людини та громадянина, частиною національного
законодавства (ст. 9 Конституції України);

11) взаємна відповідальність особи і держави за свою діяльність;

12) високий рівень правосвідомості та правової культури громадян. Таким

чином, в Україні є достатні нормативні умови, необхідні для формування
повноцінної правової держави. Конституція України проголосила
Українську державу правовою, проте цю конституційну норму необхідно
сприймати як норму-мету, оскільки державу такого ґатунку ще потрібно
побудувати.

В подальшому Україна зі вступом до ЄС може вдосконалитись як

"правова держава" і демократичні права і свободи стануть ще більш
вираженими.

Використанні джерела:
https://pidru4niki.com/1280052846868/pravo/ukrayina_pravova_derzhava

сайт: /uristy.ua

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text