Національний університет «Одеська політехніка»

Навчально-науковий інститут публічної служби та управління

Кафедра місцевого самоврядування та розвитку територій

Панченко Денис Геннадійович,

здобувач групи ВЛ - 191

ЗАХИСТ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА

Формування довіри громадян до
органів публічної влади
Спеціальність: 281 Публічне управління та адміністрування
Освітня програма: Державне управління та місцеве самоврядування
Керівник: Князєва Олена Володимирівна, к.соц.наук, доцент

Одеса 2023
 Актуальність обраної теми. Ставлення до зв'язків з громадськістю
кардинально змінилося на початку 2000-х років. У міру переходу споживача
інформації від пасивної до активної позиції директивний варіант ієрархічної
комунікації з громадськістю (де недооцінюється роль одержувача інформації) буде
змінюватися новим, демократичним варіантом.
Нині в Україні посилюється роль і відповідальність держави у покращенні
рівня життя та соціальних можливостей. Однак новітня історія показала, що
відсутність об’єктивних, ефективних і взаємовигідних стосунків із громадськістю
може призвести до високого рівня соціальної напруги та конфліктів.
Взаємовідносини з громадськістю наразі найменш досліджені і потребують
детального вивчення. Тому питання довіри є одним із стрижневих у комунікаційно-
управлінських відносинах суб’єкта та об’єкта діяльності. Сучасні інформаційно-
комунікаційні реалії вимагають нових методів дослідження.
 Метою і завданням даного дослідження є розробка теоретичних і практичних
рекомендацій щодо вдосконалення взаємовідносин органів державної адміністрації та
місцевого самоврядування з громадськістю.
Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання:
- визначити цілі, завдання і функції зв'язків з громадськістю органів державного
управління та органів місцевого самоврядування;
- дослідити особливості взаємодії органів державного управління та місцевого
самоврядування з громадськістю;
- визначення нормативно-правової бази національної комунікаційної політики
України;
- розглянути особливості взаємодії органів державної адміністрації та місцевого
самоврядування з громадськістю на прикладі громади міської території;
- оцінити ефективність взаємодії Одеської міської територіальної громади з
громадськістю;
- вивчити світовий досвід взаємовідносин органів державної влади
та місцевого самоврядування з громадськістю;
- надати пропозиції щодо вдосконалення взаємовідносин органів
державної влади та місцевого самоврядування з громадськістю.
 Об’єктом дослідження є довіра громадян до органів
публічної влади.
Предметом дослідження є комплекс теоретико-
методологічних та прикладних питань удосконалення
взаємовідносин органів державного управління та
місцевого самоврядування з громадськістю.
 В першому розділі розглянуто теоретичні засади дослідження довіри до органів
публічної влади.
Довіра – це характеристика відкритих, позитивних стосунків між сторонами, що
відображає впевненість у порядності та доброзичливості іншого, з яким довірлива особа
формує стосунки на основі власного досвіду. Таким чином, довіра передбачає
очікування певної поведінки об’єкта довіри, найчастіше – очікування добрих намірів
партнера по взаємодії. Ця риса включає в себе такі якості: розуміння, чесність,
прихильність, підтримка, послужливість, лояльність і відкритість.
Довіра громадян до органів державної влади є однією з найважливіших ознак
суспільних відносин, що визначають здатність державної політики впливати на
розвиток демократичної основи, становлення громадянського суспільства, соціально-
економічний розвиток держави.
Довіра до органів державної влади визначає здатність політики держави впливати
на соціально-економічний розвиток усієї країни. Непрозорість,
професійна некомпетентність та корупція відповідно є основними
чинниками, які підривають довіру до України та дестабілізують
макроекономічне середовище в країні.
 Другий розділ присвячений вивченню сучасного стану довіри до органів
державного управління та місцевого самоврядування з громадськістю.
Етап розвитку сучасного суспільства характеризується підвищенням ролі
інформаційного поля, що пов’язано зі швидким поширенням нових
інформаційних технологій, розвитком телекомунікаційних засобів передачі
інформації, що робить великий обсяг інформації доступним для широкого
використання. Маса населення, яка впливає на характер і зміст взаємодій у
системі «влада - ЗМІ – суспільство».
У нових умовах становлення інформаційного суспільства постає нагальна
потреба у формуванні та реалізації ефективної національної інформаційної
політики з урахуванням як потенційних переваг нових інформаційних
технологій в управлінні суспільними процесами, так і інформаційно-
психологічного впливу сучасних можливі негативні наслідки ЗМІ для
суспільства.
 У третьому розділі розглянуто світовий досвід довіри до органів публічної влади та
моделі взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства для
удосконалення формування зв’язків із громадськістю.
Один із успішних прикладів забезпечення довіри громадськості до органів державного
управління та місцевого самоврядування є модель шведської демократії. Швеція відома
своїми високими стандартами громадянської участі та відкритості у процесі прийняття
рішень. Органи влади встановлюють широкий діалог з громадськістю, проводять
консультації та публічні слухання з метою залучення громадян до процесу прийняття
рішень. Це сприяє створенню відчуття активної участі громадян у владних процесах та
формуванню довіри до органів влади.
Західні експерти стверджують, що місцева влада має діяти на засадах колективної
відповідальності, що вимагає комерційного партнерства та співпраці між громадськістю та
представниками виконавчої влади. Найефективнішим засобом досягнення такої співпраці
вважаються служби зв’язків з громадськістю. Слід наполягти на тому, що найкраща
практика повинна починатися з
фактичної ситуації на місці державного управління. Тобто має бути
знайдений розумний компроміс, куди можна внести відповідні корективи
в Україні.
 На основі дослідженого теоретичного матеріалу та досвіду діяльності органів
місцевого самоврядування у сфері зв’язків з громадськістю можу запропонувати внести ряд
пропозицій щодо вдосконалення такої діяльності, а саме:
- створення таких підрозділів, як прес-служби чи служби зв'язків з громадськістю;
- працівникам ТГ міста проводити аналітичні дослідження з метою формування
стратегії діяльності у відносинах з громадськістю, визначення цілей та завдань органів
місцевого самоврядування;
- для формування позитивної громадської думки щодо діяльності Одеської МТГ слід
шукати нові методи та використовувати нові технології у здійсненні громадської
діяльності;
- створення журналу про життя громади. Редакція має розробити конкретну
концепцію муніципального видання з урахуванням потреб місцевої громади. Ця концепція
гарантує, що багато постійних розділів і матеріалів доступні для авторів;
- створення мобільних додатків. Мобільні додатки муніципальних установ мають
спростити подачу запитів до місцевих установ, дозволяючи
представникам місцевих громад висловлювати свою думку
з гострих питань.
 У висновку я наголошую, що на сьогодні існує велика кількість
нормативних документів, які регулюють взаємодію органів державної
влади, місцевого самоврядування та громадськості. Проте, незважаючи на
наявність цих документів, механізми громадського контролю за діяльністю
національних та місцевих органів влади залишаються незрозумілими. У
зв’язку з цим одним із пріоритетів має стати розробка комплексної
програми розвитку інформаційного законодавства, послідовність і терміни
вироблення і прийняття спеціальних законодавчих актів і окремих
правових норм, що регулюють весь комплекс інформаційних відносин. Крім
того, створення єдиного коду інформації слід розглядати як перспективне
завдання. Реалізація національної інформаційної політики відповідно до
затвердженої концепції та на основі чинного
законодавства є завданням державного управління,
практичне вирішення якого потребує виконання багатьох
умов.