1.

Підготувати власну думку щодо слів Томаса Пейна, американського

просвітника і філософа XVII–XIX століть, який писав: «Що досконаліше
громадянське суспільство, то менше воно потребує регулювання збоку
держави». Як ви розумієте ці слова Томаса Пейна?

Томас Пейн, як один із творців американської демократії переймався

проблемами суспільства та держави, при чому для нього основним
принципом взаємодії людей у соціально-політичному житті було
розмежування понять «суспільство» та «держава». Виходячи з цього закони
суспільства він вважав законами природи, а державу та урядові структури –
такими що обмежують свободи суспільства, тобто є по факту деспотичним
явищем.

Тому, на мою думку, ці слова характеризують саму основу філософії

Т.Пейна, згідно з якою саме індивідуальні людські потреби та необхідність у
виконанні бажань спонукають людей створювати суспільство, зберігаючи
свої права як сам закон природи і тільки частково при цьому поділяє їх з
іншими членами суспільства. Тобто досконале громадянське суспільство
зберігає самостійність людини, волю її вибору, право на власність та
свободу слова. Цим Томас Пейн хотів підкреслити наскільки важливо, щоб
функція впливу держави на громадянське суспільство носила характер
захисту громадянських свобод та зводила до мінімуму втручання у
загальногромадянські відносини.
Але слід зазначити, на мою думку, що при цьому Томас Пейн також
мав на увазі що для досягнення досконалості люди самі мають розвиватися
щоб досягти можливості створення такого громадянського суспільства,
завдяки чому їм вдасться максимально зменшити державне втручання та
контроль у всіх сферах діяльності.

2. Чи має Україна успіхи у формуванні громадянського суспільства?

Наведіть приклади.
До проголошення незалежності України у 1991 році становлення та
розвиток громадянського суспільства був загальмований у зв’язку із
залежністю від тоталітарного пригнічення прав та свобод людей у СРСР та
загальмуванням розвитку окремої суспільно-культурної незалежності нашої
держави, як окремої вільної демократичної країни. Тому й зараз це
залишається одним із актуальних питань як сьогодні, так і упродовж усього
пострадянського періоду історії України. Воно є не просто метою реформ,
що мають проводитися в державі, а й неодмінною умовою їх успішної
реалізації. Тож сьогодні першорядним стає також завдання ефективної
творчої взаємодії всіх самоврядних елементів організації суспільства в
цілому – і держави, і місцевого самоврядування, і громадянського
суспільства.
Початок нормалізації нормативно-правового забезпечення розвитку
громадянського суспільства в Україні був покладений затвердженням у 2012
році Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського
суспільства в Україні. У напрямі ж його подальшого наближення до
європейських стандартів були такі приклади як:
- уведення у дію з січня 2013 року Закону України «Про громадські
об’єднання» та інших нормативно-правових актів», внаслідок чого,
наприклад, посилилася активність громадян у захисті своїх трудових
прав та протидії корупції;
- успішна реалізація норм Закону України «Про доступ до публічної
інформації», внаслідок якого відбувається розвиток забезпечення
права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні
суб'єктів владних повноважень та інших структур;
- створення та робота громадських рад при органах виконавчої влади
та місцевого самоврядування, що забезпечують зв’язок між
органами влади та громадянським суспільством, пропонуючи на
розгляд питання, які мають важливе суспільне значення та
посилюють таким чином вплив громадян на прийняття рішень;
- участь України у міжнародній Ініціативі «Партнерство «Відкритий
уряд, завдяки якій було забезпечено відкриття даних у сфері освіти і
науки, охорони навколишнього природного середовища,
бюджетного процесу та отримання міжнародної технічної
допомоги; продовження роботи із запровадження надання
пріоритетних електронних послуг; розвитку системи публічних
закупівель; відкриття інформації про бенефіціарних власників;
реалізація Ініціативи прозорості видобувних галузей та Ініціативи із
забезпечення прозорості будівництва; створення онлайн платформи
для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами
громадянського суспільства;
- введення системи «ДІЯ», що безумовно позитивно впливає на
розвиток цифрової демократії в Україні.
Таким чином, на даному етапі громадянське суспільство показово
довело свою спроможність виступати основним гарантом незворотності
демократичного вибору України. Але завжди є нові виклики для досягнення
досконалості у розвитку громадянського суспільства для нашої держави, що
особливо актуальними є зараз, у часи повномасштабної агресії російського
окупанта.

3. Які проблеми стоять на шляху розвитку громадянського суспільства

в Україні? Назвіть їх.
 Важкі соціально-економічні умови проживання населення, що були
пов’язані з перехідними економічними явищами та розпадом СРСР
викликали зниження інтересу до проблеми розвитку громадянського
суспільства, а оскільки в подальшому розпочалася запекла боротьба
протилежних політичних сил за владу, зацікавлення людей через негативне
сприйняття як уряду чи органів місцевого самоврядування так і можливості
співпраці з ними почало згасати ще швидше. Це призвело до того, що навіть
питання формування громадянського суспільства не дістали адекватного
відображення у прийнятій в 1996 р. Конституції України, що й стало, на мою
думку, першопричиною виникнення основні проблеми на шляху розвитку
громадянського суспільства в Україні.
Наразі можемо особливо виділити такі з них:
- Небажання влади йти на співпрацю, упереджене ставлення до
громадських організацій та активістів;
- Корупційна складова у дяльності влади, що підриває довіру
суспільства до держави як такої;
- Пасивність та байдужість населення, стійкі стереотипи та система
цінностей людей, сформовані тоталітарним режимом, що є
несумісним з основами громадянського суспільства
- Нечітка та несформована політична позиція багатьох громадян
- Непрозорість влади ще у багатьох сферах діяльності
- Слабкий розвиток національного самовизначення,який прискорився
тільки у 2022 році, який також і однією з причин впевненості
російської федерації в успіху повномасштабного вторгнення
- Зростання недовіри до влади через фактори, викликані війною
(вплив ворожої пропаганди, втрата територій, виникнення
негативних психологічних емоцій, тощо)
- Недосконалість правових механізмів контролю громадськості за
владою
- Невміння громадських активістів, об’єднань працювати із ЗМІ,
формувати громадську думку
- Юридична неграмотність населення, незнання чинного
законодавства

4. Як можна зміцнити інститути громадянського суспільства у

громаді, де проживаєте ви, та чому це так важливо?
Інститути громадянського суспільства діють на місцевому та національному
рівнях. Вони забезпечують певну кількість послуг населенню, державним
органам і навіть компаніям. У багатьох країнах вони грають ключову роль у
виконанні соціальних, культурно-побутових послуг, у вигляді окремих
самостійно-фінансованих організацій або в співпраці з національними
урядами та місцевими органами державної влади. До них належать
громадянські, релігійні, творчі та професійні спілки, благодійні організації,
асоціації підприємців-роботодавців, об’єднання спілок, громадські ради,
тощо

Організації громадянського суспільства продемонстрували свою здатність

бути гнучкими, інноваційними та швидко реагувати на нові виклики, тому
беззаперечно потребують підтримки.

Можемо виділити наступні шляхи для реалізації таких заходів:

Фінансова підтримка (виділення коштів на реалізацію питань які громадські

ради визначають як першочергові, тощо)

Налагодження зв’язку між владою та інститутами громадянського

суспільства (проведення депутатських слухань з тематики розвитку
громадянського суспільства, улаштування зустрічей з представниками різних
громадських інститутів, проходження відповідних навчань працівниками сфери
влади, тощо)

Підтримка у розробці інноваційних, соціально-культурних та інших проектів

(проведення конкурсів проектів для інститутів громадянського суспільства,
спрямованих на розв’язання важливих проблем громадськості області,
визначених громадською радою; створення ресурсних центрів, організація
соціологічних досліджень, тощо)

Залучення молоді в активному громадському житті на місцевому рівні

(сприяння у покращенні бізнесового та трудового середовища молодому
поколінню, проведення тренінгів, бесід та зустрічей з молоддю, забезпечення
організації творчих та наукових конкурсів, проведення соціально-рекламних
заходів, тощо)
Співпраця інститутів громадянського суспільства та влади в найменших
територіальних одиницях нашої держави надзвичайно важлива, адже є
першою сходинкою яка допомагає побудувати суспільство, де люди
довіряють одне одному і здатні спільними зусиллями вирішувати соціально-
економічні чи бідь які інші проблеми як на місцях, так і в глобальному
еквіваленті.

В умовах повномасштабної війни, щоб долати кризові явища нам якраз

потрібна довіра та співпраця як на місцях, так і в цілому всередині країни.
Адже будь-яка успішна реалізація розвитку суспільства потребує як зусиль
влади на всіх рівнях, так і підтримки громадян щоб разом з готовністю
втілювати зміни, які ризикують залишиться тільки у вигляді ідей на папері.