Поняття

громадянського
суспільства
Тема 1.
 Питання
• 1. Громадянське суспільство: підходи до визначення
• 2. Основи громадянського суспільства
• 3. Принципи громадянського суспільства
1. Громадянське суспільство: підходи до
визначення
• Поняття «громадянське суспільство» набуло свого
особливого змісту і в сучасному трактуванні виражає
певний тип (стан, характер) суспільства, його соціально –
економічну, політичну і правову природу, ступінь зрілості,
розвиненості.
 Громадянське суспільство – соціальна
спільнота
Громадянське суспільство можна також розглядати як соціальну спільноту з достатньо багатогранними і
розвинутими зв’язками, яка формує умови і можливості для всебічного і гармонійного розвитку особистості.

У центрі такого товариства завжди знаходиться людина.

Усі інші складові слугують єдиній меті – забезпеченню гармонійного існування всіх і кожного. В той же час кожна
людина в умовах громадянського суспільства ініціативний і відповідальний за все, що відбувається. У зв’язку з
цим навряд чи можна собі уявити, що громадянське суспільство може бути побудовано «ззовні» - будь – якими
гіпотетичними сторонніми силами…

Мабуть, найскладніше завдання – подолати суспільну

апатію!
 Суспільство, здатне протидіяти
державі
• Суспільство, здатне протидіяти державі, контролювати його
діяльність, здатне вказати державі її місце, тримати його «у межах».
• Говорячи іншими словами, громадянське суспільство – це
суспільство, здатне зробити свою державу правовою.
• Між тим це не означає, що громадянське суспільство тільки тим і
займається, що бореться з державою!
 Суспільство вільних індивідів

Громадянське суспільство — це сфера спілкування,

взаємодії, спонтанної самоорганізації і
самоврядування вільних індивідів на основі
добровільно сформованих асоціацій, яка захищена
відповідними законами від прямого втручання і
регламентації з боку держави і в якій переважають
громадянські цінності.
Поняття громадське суспільство має такі
значення
Незалежні від держави громадські організації

Соціальна структура

Фактор впливу на державну політику

Суспільство з розвиненою мережею громадянських організацій, громадським

спілкуванням

Позадержавна сфера
2. Основи громадянського суспільства

Духовні і
Політико-правові Економічні культурно-
моральні
 Політико-правові:

• — децентралізація владних повноважень та розподіл влади;

• — доступ громадян до участі в державних і суспільних справах;
• — демократичне законодавство;
• — верховенство закону і рівність усіх перед законом, незалежна судова влада;
• — політичний плюралізм;
• — ЗМІ, що не підпадають під владний контроль;
• — забезпечення прав людини в усіх сферах соціального, економічного,
політичного, муніципального та особистого життя.
Економічні:

— розвинена
багатоукладна
економіка;

— різноманітні
форми власності та
регульовані ринкові
відносини.
Духовні і культурно-моральні:

— базові людські
цінності, ідеали:
самостійність, творчість;

— плюралізм ідеології та
свобода совісті;

— цивілізованість
відносин, висока
духовність, моральність.
3. Принципи громадянського суспільства
• Громадянське суспільство ґрунтується на низці принципів, серед них:
• — принцип ринкових відносин, різноманітності форм власності;
• — принцип економічної незалежності індивідів від держави, що ґрунтується на
праві кожного мати власність, отримувати справедливу винагороду за чесну працю;
• — принцип рівності прав і свобод людей у всіх сферах суспільного життя;
• — принцип рівності перед законом і правосуддям, надійності юридичної
захищеності особистості;
• — принцип поділу влади і взаємодії її гілок;
Принципи громадянського суспільства
• — принцип гарантованої законом можливості об’єднуватись у партії, суспільні
організації, асоціації тощо;
• — принцип політичного та ідеологічного плюралізму;
• — принцип свободи слова і друку, незалежності ЗМІ;
• — принцип партнерства і національної злагоди;
• — принцип пріоритетного створення умов для розвитку науки, культури, інших
життєво важливих сфер людського буття;
• — принцип ефективної соціальної політики, що забезпечує гідний рівень життя
людей.
Сутнісні риси громадянського суспільства
• — відокремлена від держави структура суспільства, до якої належать різноманітні асоціації,
добровільні об’єднання людей;
• — адекватний ринковим відносинам обміну суспільний лад, політична система, де держава
похідна від громадянського суспільства та процесів у ньому;
• — усвідомлення та утвердження різноманітних інтересів, можливість їх вираження та
здійснення;
• — можливість забезпечення справжнього, реального життя, на відміну від держави — сфери
умовного, формального життя;
• — наявність ринку, вільної конкуренції, відносин обміну діяльністю та її продуктами між
незалежними власниками;
Сутнісні риси громадянського суспільства
• — безпосереднє спілкування людей;
• — повага до громадянських прав;
• — свобода особистості;
• — плюралізм, сукупність усіх неполітичних відносин у суспільстві й різноманітної
діяльності людей;
• — невтручання держави в приватне життя громадян, їхні взаємні обов’язки і
відповідальність;
• — регулювання дій людей безпосередньо самими людьми, передусім через норми
моралі.
 Історичний аспект

Громадянське суспільство виникло на певному

етапі розвитку західної цивілізації, зазнало
певних змін у процесі своєї еволюції і має
історичні (часові) та національні (просторово-
географічні) різновиди, поширюючись у наш
час на різні регіони та континенти.
 Структурний аспект

Громадянське суспільство є підсистемою суспільства як

цілого, яка, як уже зазначено, наближається до соціальної
сфери суспільного життя. У зародковому стані вона фактично
наявна в кожному сучасному суспільстві. Однак суспільства
різняться її розмірами (вона може, як за тоталітаризму,
прямувати до нуля, а може охоплювати основний простір
людської життєдіяльності) та за її якістю: рівнем розвиненості,
повноцінністю функціонування, системою цінностей.
 Культурний аспект
В аспекті культури, охарактеризовану вище
підсистему суспільства можна називати
громадянським суспільством лише за умови, якщо в
ній не тільки наявна певна кількість (мережа)
добровільних асоціацій та інших громадських
інституцій, але й панують цінності громадянської
культури, спілкування відбувається на засадах довіри
й толерантності.
 Певна модель соціальної організації
• Громадянське суспільство — це не лише сфера, але й тип взаємодії, певна модель соціальної організації, з
притаманними їй якісними характеристиками, а саме:
• — суб’єктами взаємодії в громадянському суспільстві є вільні і рівні індивіди, які вірять у свою здатність
вирішувати малі і великі справи в суспільстві;
• — їм не чужі суспільні проблеми, і вони зорієнтовані на громадські справи;
• — індивідуалізм та конкурентність у їхній діяльності поєднуються з відносинами взаємної довіри та співпраці,
здатністю йти на компроміси, поміркованістю і толерантністю.

• Громадянська культура — це культура участі і підтримки, з прихильним ставленням громадян до політичної

системи, збереженням потрібного для стабільного розвитку демократії балансу між активністю і пасивністю
громадян, така культура може сформуватися без наявності значної кількості власників, які ні від кого не
залежать матеріально, так само, як і без правової захищеності індивідів.
 Вплив на суспільне життя
• Громадянське суспільство — це засіб самовиразу індивідів, їхньої
самоорганізації і самостійної реалізації власних інтересів. Значну
частину суспільно важливих питань громадські спілки та об’єднання
розв’язують самотужки або на рівні місцевого самоврядування. Тим
самим вони полегшують виконання державою її функцій, бо
зменшують «тягар проблем», які їй доводиться розв’язувати.
 Вплив на суспільне життя
• Інститути громадського суспільства гарантують непорушність
особистих прав громадян, дають їм впевненість у своїх силах,
слугують опорою у їхньому можливому протистоянні з державою,
формують «соціальний капітал» — ті невід’ємні риси особистості,
завдяки яким вона стає здатною до кооперації та ефективних
солідарних дій.
 Вплив на суспільне життя
• Інститути громадянського суспільства систематизують,
упорядковують, надають урегульованості протестам і вимогам людей,
які інакше могли б мати руйнівний характер і в такий спосіб
створюють сприятливі умови для функціонування демократичної
влади.
• Як основа суспільного і державного ладу громадянське суспільство
сприяє формуванню органів держави, демократичному і
гуманістичному розвитку, легітимності всієї політичної системи.
 Вплив на суспільне життя
• Інститути громадянського суспільства виконують функцію захисту
інтересів певної групи в її протиборстві з іншими групами інтересів.
Завдяки їм кожна група отримує шанс «бути почутою на горі»
владної піраміди.
• Незалежно від держави має у своєму розпорядженні засоби і санкції,
за допомогою яких може змусити людину дотримуватись
загальновизнаних норм, забезпечувати соціалізацію і виховання
громадян.
 Питання для роздумів
• 1. Історичні передумови формування громадянського суспільства
• 2. Індивід-громадянин – основа громадянського суспільства
• 3. Чи є в Україні громадянське суспільство