Національна академія внутрішніх справ

Кафедра теорії держави та права

Виконав:
Тихомиров Д.О.
Київ – 2016
ТЕМА 4. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ
ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Вивчення та засвоєння теоретичних положень цієї теми дасть
можливість більш широко розуміти процеси створення та
існування держав як в історичному аспекті, так і в сучасний
період. Процеси державотворення та визнання розглядаються
багатьма науками (теорією держави та права, управлінням,
міжнародним правом, політологією тощо), систематизація цих
знань і положень створює підґрунтя для, власне, теоретичного
обґрунтування існування та взаємодії держави з іншими
суб’єктами міжнародного права
Основні терміни теми
Державо- Типи
Визнання Формація Цивілізація
творення держави

Соціальна Правова
Технократія Солідаризм Анархізм
держава держава

Теорія Теорія
Тоталітарна
Теорія еліт елітарної плюралістичної
держава
демократії демократії
Навчальні питання теми
4.1 Теоретичні аспекти державоутворення

4.2 Типи держав: формаційний та цивілізаційний

підходи

4.3 Зміст основних сучасних теорій держави

4.1 Теоретичні аспекти
державотворення
У вузькому розумінні
державоутворення – це складний,
комплексний довготривалий і
багаторівневий процес утворення
держави, зумовлений культурними,
політичними, релігійними та іншими
факторами
У широкому розумінні державоутворення
– це процес, спрямований на актуалізацію
національної ідеї в галузі державного
управління, вироблення та втілення ідеології
державоутворення, створення й становлення
держави як системи відносин та її інститутів,
що мають забезпечити життєздатність і
розвиток держави
 Визнання – це односторонній добровільний
акт держави, в якому вона:

прямо чи побічно заявляє або про те, що вважає владу, що

про те, що розглядає іншу
державу як суб’єкт
міжнародного права і має
намір підтримувати з нею
офіційні відносини, або
затвердилася не
конституційним шляхом у
державі або на частині її
території, достатньо
ефективною, щоб виступати
в міждержавних відносинах
у якості представника цієї
держави або населення
відповідної території
Види теорій визнання
Конститутативна
надає дестинатору (адресату)
відповідну конституюючу
(правостворюючу) якість:
державі – міжнародну
правосуб’єктність, уряду –
здатність представляти
суб’єкта міжнародного права в
міждержавних відносинах
Декларативна
не надає дестинатору
відповідної якості, а лише
констатує його появу і
служить засобом, що
полегшує здійснення з ним
контактів
Форми визнання
de facto de jure ad hoc
• визнання • повне, остаточне • держави, уряди
офіційне, але визнання, що вступають в
не повне означає офіційний контакт
встановлення між одна з одною
суб’єктами вимушено, для
міжнародного права
міжнародних
розв’язання яких-
відносин у повному небудь конкретних
обсязі і у всіх питань, але
галузях водночас не
міжнародного бажають визнавати
спілкування одна одну
4.2 Типи держав: формаційний та
цивілізаційний підходи
Тип держави – сукупність держав, що мають
схожі загальні риси, які проявляються в єдності
закономірностей і тенденцій розвитку, базуванні
на однакових економічних (виробничих)
відносинах, на однаковому поєднанні
загальносоціального і вузькогрупового
(класового) аспектів їх сутності, аналогічному
рівні культурно-духовного розвитку
Основні підходи до типології держав

формаційний

цивілізаційний

за способом набуття влади

за ставлення до релігії
Суспільно-економічна
формація (формація)
– це історичний тип суспільства,
що ґрунтується на певному
способі виробництва
 Формаційний
підхід

рабовласницьк феодальна буржуазна

а держава держава держава
Цивілізація – це соціокультурна
система, що включає соціально-
економічні умови життя суспільства,
етнічні та релігійні основи, ступінь
гармонії людини і природи, рівень
свободи особи – економічної,
політичної, соціальної та духовної
Цивілізаційний підхід
Первинні
притаманна командно-
адміністративна організація
державної влади
• давньосхідна (Єгипет,
Персія, Шумери, Вавилон,
Бірма), еллінська (Спарта,
Афіни),
• римська
• середньовічна
Вторинні
виникли на основі
відмінності, що
позначилася від самого
початку, між державною
владою і культурно-
релігійним комплексом
• держави Західної
Європи, Північної
Америки, Східної
Європи, Латинської
Америки та інше
4.3 Зміст основних сучасних теорій
держави
Соціальна
Правова держава держава
Анархічна концепція

Держава загального
Етатична концепція благоденства

Концепція
Солідаризм Модернізм Конвергенція Глобалізація
технократії
Доктрина держави загального
добробуту (благоденства)
Представники Основні положення
• Дж. Кейнс • сучасна «демократична» держава втратила
класовий характер і діє в інтересах усіх
членів суспільства
• держава, реалізуючи функцію соціальних
послуг забезпечує більш високий рівень
життя населення всієї країни
• поступово відмирає репресивно-каральна
функція держави, збуджується сфера
державного примусу
Концепція національної держави
Представники Головним у цій концепції є
• Д. Донцов обґрунтування того, що
• А. Міллер основне призначення держави
• М. Міхновський полягає в забезпеченні
створення найсприятливіших
умов для існування та
розвитку певної нації
Етатична концепція держави
Представники
• Ф. Ніцше Сутність етатизму полягає в
• Х. Вольф обґрунтуванні необхідності
• А. де Токвіль максимального втручання
• М. Ататюрк держави у життя суспільства
та кожної конкретної особи
Тоталітарна концепції держави
Представники Критерієм тоталітаризму є
• Х. Арендт поглинання державою сфери
• Геракліт громадянського суспільства,
• А. Сен-Сімон відсутність плюралізму
Класичними тоталітарними
державами вважають гітлерівську
Німеччину і СРСР
Анархістська концепція держави
Основна ідея анархізму полягає в
Представники
необхідності створення
• М. Штірнер суспільства, в якому, з одного
• П. Крапоткін боку, максимально обмежуються
• П. Прудон можливості втручання держави у
повсякденне життя суспільства і
особи, а з іншого – максимально
підвищується роль населення в
управлінні загальними справами
Теорія плюралістичної демократії
Представники Для захисту своїх інтересів ці
• Г. Ласкі спільноти утворюють різні
• М. Дюверже об'єднання громадян, які у свою
чергу через свої «заінтересовані
• Р. Даррендорф
групи» чи «групи тиску»
впливають на політичну владу,
домагаючись реалізації своїх
інтересів (потреб)
Теорія еліт
Представники
• Г. Моска
Народ не здатний управляти
• В. Паретто суспільством вважав демократію
утопією і обґрунтовував, що у всіх
цивілізованих суспільствах виникає два
класи: правителі і ті, ким управляють
Теорія елітарної демократії
Представники
• Х. Ласуел Народоправство приречене на невдачу і
• Д. Сарторі веде до диктатури. Щоб цього не
сталося, суспільством має управляти
компетентна еліта. Для цього необхідно
поєднати елітаризм з елементами
плюралістичної демократії
Концепція правової держави
Представники Така держава, в якій на основі чинного
• права реально забезпечується
Арістотель здійснення прав, свобод, законних
• Сократ інтересів людини і громадянина,
• В. Кістяківський окремих груп людей і громадянського
• суспільства в цілому, де держава і
О. Костенко людина несуть взаємну
відповідальність згідно з чинним
правовим законом
Концепція соціальної держави
Представники Правова держава розвинутого
• Ад. Пренса громадянського суспільства з соціально
орієнтованим ринковим господарством,
• Г. Шершеневич яка здатна створити умови для
• О. Гірке реалізації економічних, соціальних і
культурних прав людини, гарантувати
соціальну справедливість і соціальну
безпеку особи, встановити соціальну
згоду в суспільстві
Теорія конвергенції
Представники Сутність цієї теорії полягає в
• Р. Арон тому, що у світі існує дві
• П. Сорокін протилежні системи – капіталізм і
соціалізм, вони поступово
• Я. Тінберг
зближаються, втрачають різницю
між собою і на певному етапі
розвитку зливаються у
постіндустріальне суспільство
Теорія «глобалізації»
Представники
• Р. Робертсон
Зближення держав, але ще й
про стирання державних
кордонів у результаті
уніфікації всіх сфер
життєдіяльності різних
суспільств світу
Технократична концепція держави
Представники Головну особливість
• М. Вебер
функціонування
парламентської демократії в
способах відбору політичних
лідерів і контролю над
технічно орієнтованою
адміністративною
бюрократією
Теорія модернізації
Представники Сукупність розповсюджених у
західній політології і соціології
• Ю. Хаяши
концепцій суспільно-політичного і
економічного розвитку, які
пояснюють процес переходу від
стабільного традиційного до
сучасного індустріального і
постіндустріального суспільства, яке
безперервно змінюється
Теорія солідаризму
Представники Держава – засіб забезпечення
• Л. Дюгі соціальної солідарності
• Л. Буржуа класів, організована сила
• Б. Дюркгейма суспільства, яка встановлює
взаємозалежність і спільність
інтересів різних соціальних
груп і класів
 Список використаних джерел
1.Ведєрніков Ю. А. Теорія держави і права : навч. посіб. / Ю. А. Ведєрніков,
А. В. Папірна. – К. : Знання, 2008. – 333 с.
2.Волинка К. Г. Теорія держави і права : навч. посіб. / К. Г. Волинка. – К. :
МАУП, 2003. – 238 с.
3. Коник С. М. Державотворення як управлінська категорія [Електронний
ресурс] / С. М. Коник // Державне управління: теорія та практика. – 2012.
– № 2. – Режим доступу до журн. : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Dutp_2012_2_6.
4.Литвиненко І. Л. Визнання держав у міжнародному праві [Електронний
ресурс] / І. Л. Литвиненко // Університетські наукові записки. – 2005. – № 1
– 2. – С. 238 – 243. – Режим доступу до журн. :
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2005_1-2_39.