СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

Суспільство як філософська проблема досліджується у

соціальній філософії. Цей філософський напрямок має глибокі
історичні корені, проте й до сьогодні точаться дискусії щодо
уточнення його предмету дослідження.
Соціальна філософія - пізнання соціальних реалій,
життєвого середовища людей. Пошук оптимальних
шляхів і засобів досягнення соціальної справедливості,
поєднання класових, національних і загальнолюдських
інтересів.
Утопічність? Прагнення досконалого соціального
устрою.
Беранже: Господа, если к правде святой
Мир дороги найти не умеет -
Честь безумцу, который навеет
Человечеству сон золотой!
Навіювання «сну золотого» окремими мислителями та
школами відбувалось впродовж усієї історії людства. Це
виражалось зокрема у пошуках засобів вдосконалення
суспільства, часто шляхом експропріації багатих та
«розумного» і «справедливого» перерозподілу матеріальних
благ. Великі сподівання покладалися на відмову від
приватної власності, на колективні форми буття та
культивування поміркованих (розумних) потреб. Вже у
Томаса Мора (1478 - 1535) утопісти їдять і п’ють з
глиняного посуду, а із золота і срібла роблять нічні гіршки. І
золоті кільця у вухах носять лише карні злочинці в знак їх
упослідження.
Ще до доби марксизму очікувалося, що з відміною
приватної власності, а згодом держави та грошей, відімруть
обмани, крадіжки, грабунки і всі інші соціальні негаразди.
К.Маркс, був упевненим, що комунізм, привид якого заходив
тоді по Європі, стане необхідною передумовою емансипації
людини. Праця з кари Господньої перетвориться в
задоволення, в об’єкт творчості, необхідну передумову і
засіб формування всебічно розвинутої особистості.

Тенденція досконалення суспільства - експропріація

багатих і розумний переросподіл. Відмова від приватної
власності. Розумні потреби. Вже в Томаса Мора (1478 -
1535) утопісти їдять і п’ють з глиняного посуду, а з
золота і срібла роблять нічні гіршки. І золоті кільця в уші
карних злочинців.
З відміною держави та грошей відімруть обмани,
крадіжки, грабунки і всі інші соціальні негаразди. Праця
з кари Господньої перетвориться в задоволення, в
об’єкт творчості і засіб всебічно розвинутої особистості.

Наряду з цим існує концепція песимістична.

Г.Спенсер: не існує такої алхімія яка б перетворила
свинець між людських стосунків на золото ідеальної
держави. Завжди будуть багаті та бідні, здорові та
хвори. Проблеми в соціумі, у між людських стосунках є
неусувними.

Гуго Орлеанский поет Х11 в.:

Ложь и злоба миром правят.
Совесть душат, правду травят,
мертв закон, убита честь,
непотребных дел не счесть.
Заперты, закрыты двери
доброте, любви и вере.
Мудрость учит в наши дни:
укради и обмани!

Гердерлінг: Державу неможливо зробити

моральнісною. Держава перетворюється в пекло, коли
люди прагнуть перетворити її в небо.
Китайці: Лише молоді й недосвідчені народи пишут
на своїх знаменах «свобода». Китайці – древній народ:
свобода має бути обмежена в ім‘я свободи і
процвітання.

Соціальна філософія послуговується двома

категоріями: Історичне - категорія, що відбиває
об’єктивний процес розвитку соціуму, реальну історію з
усіма її поворотами і випадковостями.
Логічне - теоретичне відображення історичного
процесу за допомогою засобів аналізу, систематизації й
ідеалізації.

Структура соціальної філософії

Політика - мистецтво управління державою
(Аристотель).

Доречним буде зазначити, що авторитет сучасної

політичної діяльності значно знизився з часів Аристотеля, де
вона трактувалася як найвище покликання людини-
аристократа, а мораль визначалася як похідне (функція) від
політики. Сьогодні уявлення про політику корелює із
поглядами Н.Макіавеллі, про що свідчать такі враження про
політичну діяльність як:
- мистецтво робити вигляд, що тобі невідомо те, що є
очевидним для оточуючих, але що ти знаєш щось таке, про
що інші й не підозрюють;
- ситуація в країні залежить від політиків так, як погода
від синоптиків;
- у політику приходять з блискучим майбутнім, а йдуть з
неї з жахливим минулим.
Головні визначення політики:
 Служіння суспільним інтересам;
 Амбітні змагання кар’єристів;
 Механізм класового панування;
 Засіб організації й підтримання порядку в
суспільстві та узгодження інтересів.
Перикл: Не багато людей є здатними бути
політиками, але всі можуть оцінювати їх діяння.

Політика внутрішня - регулювання життя громадян у

державі.
Зовнішня - міжнародні стосунки та інтереси

Предмет П. - політичні відносини та стосунки;

 політичні явища та процеси;
 політичні інституції та установи;
 політичні норми.

Держава головний елемент політичної організації.

 Платон в роботі «Держава»: Олігархія із єдиної
держави робить дві ворожі: багатих і бідних.

Демократія - уряд, в якому верховна влада

належить народу й якою народ користується прямо, або
серед своїх обраних представників, шляхом вільних
виборів.
Пряма й представницька.
Влада більшості й гарантія прав меншостей. Влада
уряду суворо обмежена законом. Вимагає високої
культури, толерантності й компромісу.
Форми правління за Платоном та Аристотелем.:
аристократія, тимократія, олігархія, демократія, тиранія.
Раб може звільнитися лише роблячи рабами інших.
Монархія обходиться народу дешевше, ніж Д. з її
бюрократією.
Критика демократії Платоном: Розпустники,
скупердяї, нахаби й безсоромники. Раби кожного свого
капризу. Живуть виключно заради задоволення своїх
потреб і бажань.
Демократія привчає громадянина цікавиться різними
речами, що його не стосуються. Він починає у все
вмтручаться і вважає, що з приводу всього може мати
власну думку. Між тим це відволікає від його власної
справи. Маленька людина витійствує на площі й
забуває про свою роботу. Від цього страждає сімейна
ситуація. Його життя стає незосередженим і
невпорядкованим, його уявлення і інтереси
заплутуються. Він втрачає здатність виконувати своє
призначення і, прикриваючись іменем свободи, кожний
живе як як хоче, підкорюючись кожному спалаху своєї
фантазії.

Д. "подлинная" и мнимая".
Д. не означає, що все "на автоматі". Томас
Джеферсон: Вона обіцяє життя, свободу й здобування
щастя. Вона нічого не гарантує, а лише пропонує
можливість успіху та ризик невдачі. Права та обов’язки.
Д. не справедливість, колективний розум, традиції -а
зворотний зв’язок "влада-народ". Вимагає високої
культури, толерантності й компромісу.
Ортега: Д. - це коли дурні мають можливість
вибрати розумних для свого управління.
Руссо: Якщо існував би народ, що складався із
богів, то він би управляв би собою демократично. Але
це правління настільки досконале, що не підходить
людям.

Громадянське суспільство. Влада - Народ.

Г.с. існує там і тоді, коли економічно і політично
вільні індивіди беруть участь в державній діяльності і
забезпечують свої інтереси шляхом самоорганізації.
Широке залучення громадськості до вирішення
соціальних проблем і контролю за владою. Вільний
доступ до інформації Прозорість (гласность). Засіб від
бюрократії, що відстоює лише свої інтереси і зневажає
інтереси держави та її громадян. Влада - Держава -
Народ - це різне.
Г.с. - це коли люди думають і діють незалежно від
держави.
У правовій державі панують не особистості, а
закони.
Права людини:
 Свобода слова, вислову і преси.
 Свобода віросповідання (релігії).
 Свобода мирних зборів та асоціацій.
 Право рівного захисту законом.
 Право на законний і справедливий суд.

Монтескьє: В державі, яка має досконалі закони,

людина, приречена завтра бути повішеною, є більш
вільною, ніж паша у Туреччині.

Міфи соціальні.
В 1961 році була прийнята нова Третя програма
КПСС, прийнята ХХІІ з‘їздом КПСС.
До кінця 1065 р. планувалося відмінити усі податки
з населення, першу чергу комунізму побудувати до
1970 р, а повний комунізм – в 1080р.
До 1970 го – перегнати по об‘єму промислового
виробництва США ;
1 різко підвищити продуктивність праці і також
різко скоротити робочий день (тиждень);
2 забезпечити в СССР самий високий рівень
життя у світі;
2 надати кожній сім‘ї безкоштовну квартиру,
користування якою теж безкоштовне;
3 відмінити плату за електрику, газ, воду,
опалення;
4 зробити безкоштовним громадський
транспорт;
5 безкоштовний одяг та харчування для
школярів і харчування на виробництві;
6 безкоштовні курорти, санаторії, будинки
відпочинку, туристичні бази;
7 магазини без продавців;
8 медицина і медикаменти безкоштовні.
Поступово відмирає держава – перехід до
громадського самоуправління. Від кожного по
здатності, кожному - по потребам.

З поганими законами і хорошими чиновниками

цілком можна управляти країною. А якщо чиновники
негодящі, не допоможуть і найкращі закони (Отто фон
Бісмарк).

Пророк Ісаия (Ис. 1:23):

Князья твои – законопреступники и сообщники
воров: все они любят подарки и гоняются за мздою; не
защищают сыроты, и дело вдовы не доходит до их.

Після досягнення певної межі багатство не робить

людей щасливими. Гроші дають щастя бідним і
безробітним. Богатство олігархів не дає жодної користі
суспільству. Скоріше навпаки.