Самостійна тема

РОЛЬ СТАТИСТИЧНОГО ГРАФІЧНОГО МЕТОДУ В

ДОСЛІДНИЦЬКІЙ РОБОТІ

Таблиця — це перелік, зведення статистичних даних або інших відомостей,

розташованих у певному порядку за рядками та стовпчиками.

Схема – це графічна модель певної системи, де у вигляді умовних позначень

або зображень показано складові частини системи і зв´язки між ними

Гра́фік – наочне зображення кількісної залежності

Діаграма (модель) — відношення між різними елементами (об'єктами,

сутностями, процесами, поняттями тощо), які знаходяться у залежності.

Діаграма – це графічне представлення даних, що наочно показує

співвідношення між різними величинами, які порівнюються. Основою всіх
діаграм і графіків є три різновиди: кругова діаграма, стовпчикова діаграма і
лінійний графік.

Гістограма спосіб графічного представлення табличних даних

Гістогра́ма (від грец. histos, тут стовп + gramma — межа, буква, написання) –
спосіб графічного представлення табличних даних. Являє собою діаграму,
що складається з прямокутників без розривів між ними. Кількісні
співвідношення деякого показника представлені у вигляді прямокутників,
площі яких пропорційні.

Типи діаграм: З областями, У вигляді графіка, Лінійчаста, Точкова, Кругова,

Кільцева, Конічна, Циліндрична, Кулькова, Біржова, Пірамідальна,
Гістограма, Пелюсткова, Поверхня, Об´ємна,

1
 Статистичним графічним методом (статистичним графіком) називають
наочне масштабне зображення статистичних даних за допомогою
геометричних ліній, точок, знаків, фігур, географічних картосхем та інших
графічних засобів.
Графічний метод настільки міцно ввійшов в арсенал засобів наукового
узагальнення і в методику наукових досліджень, що сучасну науку
неможливо собі уявити без його застосування. Особливо велика роль цього
методу в статистичних дослідженнях, де вивчаються складні взаємозв'язки,
тенденції, закономірності соціально - економічних явищ і процесів в динаміці
і просторі.
Застосування статистичного графічного методу у вивченні масових
соціально – економічних, мистецьких і культурних процесів досить
різнопланове. Так, графіки застосовують для характеристики змін суспільних
явищ і процесів у часі, вивчення структури явищ, порівняння, контролю
виконання запланованих дій, дослідження взаємозв'язків між
результативними і факторними ознаками, зображення явищ у просторі,
ступеня розповсюдженості тих чи інших явищ, порівнянь і зіставлень різного
роду предметів, явищ і процесів та в інших випадках.
Особливо велика роль графіків у пропаганді прогресивних тенденцій,
закономірностей, нових технологій, наукових досягнень та ін.
В ряді випадків графіки є незамінним засобом аналізу, дослідження і
виявлення взаємозв'язків, закономірностей і тенденцій суспільних явищ.
Статистичні графіки застосовуються для того, щоб зробити матеріали
наочними, доступними, зрозумілими і такими, які б сприяли кращому їх
аналізу. Завдання полягає в тому, щоб у кожному випадку вибрати найкраще
графічне зображення, яке б відповідало характеру величин і більш повно
розкривало їх зміст.
Графічне зображення статистичних даних здійснюється шляхом
використання геометричних фігур, точок, ліній та інших символічних
образів. Числові значення статистичних величин переводяться в графічні
2
образи за допомогою масштабу. Вміле розміщення графічних зображень
створює діаграму, на якій статистичні дані представлені в наглядній формі,
яка дає уявлення про загальні закономірності і тенденції розвитку
досліджуваних явищ. При правильній побудові графіки стають виразнішими,
доступнішими, сприяють кращому аналізу статистичних показників, їх
узагальненню і вивченню.
Графічне зображення допомагає глибше і наочніше охарактеризувати
багато статистичних показників, полегшує сприйняття і запам'ятовування
певних фактів.
Графіки є найефективнішою формою відображення даних з точки зору
їх сприйняття. Вони незамінні у випадку необхідності одночасного огляду
декількох величин у часі або у просторі. Графічне зображення дає змогу
одним поглядом охопити як всю сукупність явищ в цілому, так і окремі її
частини, скласти цілісне уявлення про досліджувані явища.
Внаслідок цього певна інформація за допомогою графіків може бути
засвоєна незрівнянно швидше, ніж будь-якими іншими способами, а самі
графіки виявляються більш наочними, ніж статистичні таблиці,
продовженням і доповненням яких вони є.
Статистичні графіки можуть дати нові знання про предмет вивчення,
які у вихідному цифровому матеріалі безпосередньо не проявляються.
Виявлення закономірностей, які притаманні тим чи іншим явищам,
факторам, що їх визначають, диференціація явищ у часі та просторі -
завдання, які ефективно вирішуються з використанням графічного методу.
Графіки у виразній, доступній, лаконічній і компактній формі
дозволяють наочно зображати різні статистичні показники, допомагаючи
досліднику виявляти їх рівні, співвідношення, зміну тенденцій, склад і
структуру складних сукупностей.
Пізнавальна цінність статистичних графіків пояснюється їх здатністю
відображати реальну дійсність у простому, ясному і наочному вигляді.

3
Візуальна інтерпретація об'єктивних статистичних показників дає змогу
полегшити пізнання предмету дослідження, робить його більш сприйнятним.
Наочно зображуючи статистичні дані, полегшуючи їх сприйняття,
графіки допомагають виявити найбільш характерні співвідношення і зв'язки
явищ, виявити основні тенденції, закономірності розвитку досліджуваних
явищ. Цим пояснюється широке використання графіків для популяризації
статистичних даних.
Специфічною особливістю графіків є їх лаконічність, простота
кодування інформації та однозначність тлумачення записів у символічній
формі. До окремих особливостей статистичних графічних зображень
належать також їх виразність, дохідливість, універсальність, доступність для
огляду та ін.
Слід нагадати, що побудова графіка виправдана, якщо він дає будь-які
переваги порівняно з цифрами, які зведені в ряди або таблиці. Побудований
графік повинен бути цікавим за змістом, доцільним за формою, економним за
використанням графічних засобів, простим і зрозумілим, технічно добре
виконаним. Вдало побудовані графіки здатні викликати інтерес, привернути
увагу до зображуваних статистичних даних; вони полегшують
запам'ятовування і більш швидке розуміння суті у співвідношенні
зображуваних цифр.
Важливим методом наукового аналізу статистичного матеріалу
виступають графічні зображення. Перші спроби використання графічних
методів в економічних дослідженнях почалися наприкінці 18 ст.
Що ж таке графік? Графік - це форма наочного подання статистичних
даних про явища і процеси через геометричні образи, малюнки або
схематичні географічні карти та пояснення до них.
Графік має п'ять основних елементів загальної конструкції: поле,
координатну сітку, графічні знаки та їх розміщення в полі графіка, масштаб
та експлікація .

4
 Кожен з цих елементів має своє призначення і виконує відповідну роль
у побудові й інтерпретації. Поле графіка - це простір, на якому розміщуються
геометричні та інші знаки, що становлять графічне зображення.
Графічний образ - це сукупність різноманітних символічних знаків, за
допомогою яких відображаються статистичні дані. Ці знаки можуть
зображуватися у формах: ліній, крапок, геометричних, графічних, а інколи
довільних фігур.
Як приклад, координатна сітка - це прямокутна система координат, в
якій на осі абсцис відкладається час, а на осі ординат - кількісні показники за
масштабом. Масштаб - умовна міра переводу числової величини
статистичного явища у графічну і навпаки. Він служить для встановлення
числових значень явищ, виражених на графіку.
Експлікація графіка - словесне пояснення його конкретного змісту, яке
зазвичай включає:
1) заголовок з необхідними додатковими поясненнями;
2) точне пояснення сутності, що умовно надається в даному графіку
його графічним знакам (геометричним, образотворчим, фоновим, суто
умовним);
3) інші пояснення, примітки тощо.
Крім того, на поле графіка можна наносити деякі додаткові відомості,
наприклад числові дані, які позначаються біля деяких графічних знаків і
повторюють у цифровій формі їх точні значення, виражені графічно.
Графіки відіграють особливо велику роль у вивченні складних
взаємозв'язків явищ і процесів, виявленні тенденцій, закономірностей і зміни
показників динаміки, а також у поточному аналізі. Основними відмінностями
і перевагами графічного методу порівняно з іншими є: краща наочність;
можливість у цілому охопити дані, що вивчаються; – можливість вираження
деяких аналітичних залежностей, які не дуже чіткі і важкі для виявлення при
інших способах подання даних.

5
 За допомогою графіків можна здійснювати оперативний контроль за
проектуванням, виробництвом, реалізацією проекту, виконанням договірних
зобов'язань і поставлених завдань. Таким чином, графіки призначені:
- для узагальнення та аналізу даних;
- зображення розподілу даних;
- виявлення закономірностей розвитку досліджуваних явищ і процесів у
динаміці;
- відображення взаємозв'язків показників;
- здійснення контролю за проектуванням і виробництвом, виконанням
договорів щодо збуту продукції тощо.
Є різні класифікації графіків - за формою графічних образів, за змістом,
характером поставлених завдань.
За формою графічних образів розрізняють такі типи графіків:
1) точкові;
2) лінійні;
3) площинні;
4) об'ємні;
5) художні (образотворчі, умовні).
У точкових графіках обсяг сукупності виражається або однією точкою,
або угрупованням точок. Одна точка може означати один випадок або
декілька (наприклад, одна установа, 500 працівників). Лінійні графіки
складаються з ліній: відрізків прямої, ламаних, ступінчастих, плавних кривих
(здебільшого для передавання динаміки сукупності). Часто відрізки прямої
заміняють смужками однакової ширини, які виступають також як графічні
знаки, але з одним виміром - довжиною. У таких випадках графіки називають
стовпчиковими, якщо смужки розміщені вертикально, або стрічковими, коли
смужки лежать горизонтально.
У свою чергу стовпчикові графіки поділяються на стовпчикові
діаграми: прості і суцільні, із груп стовпчиків тощо, а стрічкові - на стрічкові
діаграми: прості і ступінчасті, компонентні парні, дотичні, двобічно
6
направлені. До спеціальних видів лінійних графіків належать спіральні (для
явищ, які необмежено розвиваються у часі і за наростаючою величиною),
радіальні діаграми (для відображення закономірностей періодично
повторюваних явищ, їх ритмічності, сезонності).
Площинні графіки - це графіки двох вимірів у вигляді площин різних
геометричних форм. Залежно від цього вони можуть бути квадратними,
круговими, секторними. Ці графіки доцільно використовувати для
порівняння явищ, представлених абсолютними і відносними величинами.
Важливими особливостями площинних графіків є двовимірна,
стрічкова або поточна діаграма та балансова діаграма. Стрічкова, або
поточна, діаграма застосовується для схематичного вираження обсягу і
складу потоків між двома пунктами в двох напрямах. Балансова діаграма - це
двостороння стрічкова діаграма, стрічки якої розгалужуються у два боки на
більш вузькі смужки, що своєю шириною виражають відповідні величини
статей доходів і витрат, статей активу і пасиву тощо. Об'ємні - тривимірні
графіки використовуються рідше, оскільки є менш виразними порівняно з
лінійними і площинними.
Художні зображальні, умовні - графіки з умовними графічними
знаками, які відображають сукупності або її окремі значення у вигляді фігур
людей, контурів тварин, схематичних рисунків предметів тощо. Велике
значення має класифікація графіків за їх змістом. З огляду на це графіки
поділяють на два класи - діаграми і статистичні карти.
Діаграма - це графічне вираження обсягів та особливостей однієї чи
декількох сукупностей за допомогою кількісних графічних знаків
(геометричних, художніх, фонових, суто умовних).
Проте діаграма не дає графічного уявлення про територіальне
розміщення зображуваних сукупностей або територіальну зміну їх ознак. Для
цього використовуються статистичні карти, призначені для зображення
територіального розміщення сукупностей або територіальної зміни їх ознак.
Вони поділяються на два класи - картограми та картодіаграми.
7
 Картограми - контурні географічні карти, на яких за допомогою
графічних знаків подана кількісна територіальна характеристика сукупності.
Картодіаграми - контурні географічні карти, де на окремі райони
(області, пункти) території нанесені однакового виду діаграми (одна або
кілька), що зображують обсяг і територіальні особливості однотипних
сукупностей у цих районах. Так, наприклад, зображуються потоки вантажів,
перевезених пасажирів, населення, яке мігрує тощо.
Діаграми і статистичні карти виконують такі важливі завдання щодо
дослідження сукупності:
- загальне їх порівняння;
- вивчення структури;
- вивчення динаміки;
- вивчення взаємозв'язків їх ознак;
- вимір ступеня виконання господарських планів, договірних
зобов'язань у планово-економічній практиці.
У свою чергу і діаграми, і картограми залежно від їх призначення
діляться на підкласи, групи і форми.
При побудові графіків слід дотримуватися таких вимог:
1) опиратися на достовірні числові дані;
2) графіки мають бути значимими за задумом і цікавими за змістом;
3) мають бути побудованими відповідно до поставлених завдань та їх
практичного призначення;
4) бути гранично економними - містити максимум відомостей, ідей при
мінімумі засобів їх графічного вираження, простими, чіткими, зрозумілими;
5) технічно гарно виконаними.
Розглянемо детальніше основні види та форми діаграм і статистичних
карт, які найчастіше використовуються у практиці аналітичної роботи.
Лінійна діаграма - один із найбільш поширених видів графіків, який
служить для зображення динаміки досліджуваних явищ. Для його побудови
використовується прямокутна система координат. На осі абсцис відкладають
8
рівні відрізки - періоди часу (дні, місяці, роки і т. п.), а на осі ординат -
прийнятий масштаб, що характеризує одиниці виміру. На координатному
полі наносять точки, які дорівнюють величині показника на певний період.
Потім усі точки з'єднуються прямими лініями, в результаті чого отримують
ламану лінію, яка характеризує зміну досліджуваного явища за певний період
часу.
Як приклад, можна прокоментувати планово-лінійні графіки, які
будують на спеціально розробленій сітці, де по горизонталі відкладають
одиниці часу, а по вертикалі розміщують об'єкти дослідження. Причому,
кожен відрізок по горизонталі відповідає 100% -му виконанню завдання. Ці
відрізки поділяються на 5 рівних частин, кожна з яких відповідає 20%
планового завдання.
Ступінь виконання плану на графіку зображується двома лініями:
тонкою переривчастою - за одиницю часу (день, декаду) і суцільною жирною
- за звітний період в цілому.
Стовпчикові діаграми - дуже поширений вид графіків в одному вимірі
завдяки їх наочності і простоті. Статистичні дані в них зображуються у
вигляді прямокутників однакової ширини, розміщених вертикально по
горизонтальній прямій.
Висота стовпчиків має відповідати величині зображених явищ. Якщо ж
стовпчики розміщують горизонтально, то такий графік називається
стрічковим. Стовпчикові і стрічкові діаграми дають змогу порівнювати
величини різного значення, характеризувати одне й те саме явище в динаміці;
характеризувати сукупність.
Секторні (або кругові) діаграми, призначені для відображення
структури досліджуваних явищ і процесів. Вони зображуються у вигляді кола
або круга, поділеного на сектори, величини яких відповідають розмірам
зображуваних явищ.

9
 У сучасних умовах розвитку інформаційно-комп'ютерних систем
з'явилася можливість будувати графіки за допомогою пакетів комп'ютерних
програм.
Отже, можна зробити такі висновки: для кращого сприйняття й
зрозуміння закономірностей явищ і процесів у економічному аналізі широко
застосовуються графічні способи зображення інформації. Суть та роль
графічного методу в економічному аналізі, види графіків та їх
характеристики, а також застосування графічного методу на практиці
вивчали багато науковців економічної теорії та статистики, в тому числі в
Україні: Акімова О.В., Дубинська О.С., Бек В.Л., Мних Є.В., Кіндрацька Г.Г.,
Тарасенко О.І. та інші. Таким чином, графіки здавна і широко
застосовуються у найрізноманітніших сферах людської діяльності. Вони
органічно ввійшли до набору засобів усіх галузей наук та практики. Графіки
є незамінним інструментом для статистики й економічного аналізу - наук,
пов'язаних з обробкою та аналізом особливого роду інформації про масові
соціально-економічні явища та процеси, в тому числі й в економіці
підприємства. Відповідний графік, якщо він правильно побудований, являє
собою особливий образ, який активізує процес аналітично-статистичного
мислення. На допомогу логічним асоціаціям приходять органи зору, які серед
усіх органів чуття мають найбільшу здатність засвоювати інформацію.

Контрольні запитання до самостійної теми

РОЛЬ СТАТИСТИЧНОГО ГРАФІЧНОГО МЕТОДУ В

ДОСЛІДНИЦЬКІЙ РОБОТІ
Суть статистичного графічного методу в науково-дослідній роботі.
Графічні різновиди статистичних одиниць, найбільш поширені типи

10
діаграм.
Функіональні, наочно-демонстраційні, аналітично-порівняльні,
художньо естетичні та інші властивості статистичного графічного
методу.
Вимоги до процедур побудови графіків, таблиць, схем, діаграм.
Основне призначення графіків.
Площинні та об’ємні форми графіків.
Статистичні карти – картограми та картодіаграми.

Список рекомендованої літератури

Лугінін О.С. Статистика: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 608 с.

Мазуренко В.П. Теорія статистики: Навчальний посібник - К.: Видавничо-поліграфічний

центр "Київський університет", 2006. - 232 с.

Матковський C.O., Гальків Л.І., Гринькевич О.С, Сорочак О.З. Статистика: Навчальний
посібник - Львів.: "Новий Світ", 2009. - 430 с.

Тарасенко Т.О. Статистика: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.
- 344 с.

11