Головна Право Теорія права і держави

< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Загальні закономірності
виникнення права і
держави

Сыворотка Galactomyces
С Натуральными Экстрактами
Сыворотка Galactomyces. Защищает Кожу
От Негативных Внешних Факторов.
Очищает.

ramosu.com.ua

ОТКРЫТЬ

Закономірності виникнення права і держави -

об'єктивно існуючі повторювані істотні зв'язки буття і
свідомості, що визначають хід становлення права і
держави через глибинні процеси правової
комунікації (взаємини) суспільства і людини та
виниклої об'єктивної і суб'єктивної потреби на
певному етапі розвитку цієї комунікації
впорядкувати їх як владно-політичні й
організаційно-правові.

Основні закономірності загального формування

права і держави:

1) сформованість усталеної, відносно великої і

цілісної групи людей (родової общини), яка має
певну внутрішню диференціацію (статеву,
виробничу, сімейну, соціальну тощо),
ієрархічну організацію (різниця у соціальних
статусах), здатна самостійно забезпечувати своє
існування і має об'єктивну спрямованість на
впорядкування суспільних відносин;

2) відокремлення особи як учасника суспільних

відносин з домаганням автономності власного
існування (соціальної свободи) і водночас з
усвідомленням залежності від колективу,
відчуттям обов'язку. Не можна шукати право
там, де немає поділу колективу (роду, племені)
на окремих суб'єктів, де індивід як біолого-
психологічна істота не відокремлений як
соціальна особистість, котра усвідомлює
можливості (свободи), які утворюються в
процесі розвитку суспільства, і розраховує на
умовну, але дієву міжсуб'єктну рівність,
забезпечувану комплексом існуючих
соціальних норм, освоєння яких є істотною
частиною її (особи) соціалізації. Норма-звичай
як соціальна норма, що має надбіологічний
характер, йде не від загального, а від
індивідуального переконання, а стає загальним
світоглядом;

3) якісна реорганізація виробництва і соціально-

духовного життя суспільства, ускладнення
економічних відносин; поява надлишкового
продукту в матеріальному виробництві як
основи саморозвитку економіки; оформлення
головних функцій публічної влади:
розподільчо-організаційної (поділ праці;
нерівний розподіл продуктів; перерозподіл
продуктів, вироблених усім родом); охоронно-
захисної (охорона і захист установленого
порядку, забезпечення його стабільності);

4) політизація суспільних відносин внаслідок

розшарування суспільства на соціально
неоднорідні групи (класи); об'єднання общин у
велику племінну спільність, що осіла на певній
території, з ієрархією вождів, з єдиними
релігійно-культурними правилами - нормами-
звичаями, які перетворюються на правові
звичаї з метою узгодження суперечливих
інтересів соціальних суб'єктів, перехід від
примусу сторін у суспільних відносинах до
пошуку компромісів, домовленостей та інших
мирних форм улагодження конфліктів і
підтримання порядку {архаїчне або звичаєве
право); обмеження конфліктів між родами і
запобігання кровній помсті, що мала
винищувальний характер, шляхом укладення
договорів примирення, які укладалися спочатку
за допомогою народних зборів, старійшин,
потім - ради старійшин, вождів (договірне
право); зникнення варварського способу
охорони звичаїв, що змінилися за своїм
змістом, та інших загальнозначущих правил
поведінки, вирішення спорів за допомогою
правосудної діяльності, що здійснювалася
шляхом прийняття індивідуальних рішень
(прообраз судового права);

5) переростання публічної влади первісного

суспільства в політичну публічну владу,
відокремлення її від населення (оформлення
апарату управління і апарату примусу), що
поширюється на територіально-політичне
утворення, поділене на центр (місто) і
периферію. Управлінський апарат перебуває в
центрі, його очолює вождь-правитель
("вождество") - укріплює владні повноваження;
обмежує підвладних у поведінці на власний
розсуд; придушує опір з їхнього боку;
формально і фактично забезпечує панування
певної соціальної групи (класу) як усередині
державоподібного утворення (роздача земель і
зворотне отримання данини як повинності), так
і ззовні - у відносинах обміну й інших стосунках
із такими самими сусідніми утвореннями (це
період виникнення протодержави);

6) перехід у ранню державу з розгалуженою

системою органів управління, спеціалізованим
управлінським апаратом; з нормативними
регуляторами суспільних відносин, що набули
характеру писаного права; складання системи
норм, з якими має узгоджуватися поведінка
людей та їх об'єднань; вироблення стійких
процедур, формалізованих рішень і засобів
державного примусу для підтримання
правопорядку, збереження соціальної
цілісності. Тобто своєрідна первісна спільна
правова матерія набуває конкретних форм
державного права (спочатку станового, а потім
загальнодержавного). Генезис держави
пов'язаний з появою права і необхідністю його
охорони й захисту. Якщо існування права без
держави і поза державою можливе за певних
соціальних обставин, то існування держави без
права неможливе. Учені вирізняють такі стадії
розвитку права: архаїчне (звичаєве) - до IX-XI
ст.; станове (корпоративне) - до XIII-XV ст.;
розвинене (загальнодержавне) - виникає у
ХУІІ-ХУІІІ ст. й існує досі.

< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Навчальні матеріали онлайн (pidru4niki.website)

© 2010 - 2022 info{aт}pidru4niki.com
Світлана
Допоможу написати роботу