Завдання 4.

1: 

       Визначить ступінь спеціалізації України за допомогою коефіцієнту відносної

експортної спеціалізації та розміром експортної квоти та заповніть таблицю 5.1.
Зробить висновок щодо експортної спеціалізації України.

 коефіцієнт відносної експортної спеціалізації                             

Кес =     Ег / Ес
де      
Кес   - коефіцієнт відносної експортної спеціалізації;
Ег - питома вага товару або сукупності товарів галузі в експорті країни;
Ес - питома вага товару або товарів аналогів у світовому експорті.
          якщо Кес > 1, то це означає, що країна/регіон спеціалізується на цьому виді   
          товару/групі товарів/галузі
           якщо Кес. < 1, то країна не спеціалізується на цьому

 експортна квота
Ке = (Е/ВВП)*100 %
     де   Ке - експортна квота;
      Е - обсяг експорту за певний період;
      ВВП - обсяг внутрішнього виробництва відповідної продукції за період

Експортна товарна спеціалізація України

Товарна позиція Коефіцієнт відносної Експортна квота

експортної спеціалізації

Металургійна продукція 19,5/ 5,15 22,8 млрд.$ / 76,03 млрд.$

3,7 29,88% 
Продукція АПК 40,7 / 10,4 27,8 млрд $ / 26,01 млрд.$
3,91 106,49%
Машинобудівна продукція 10,3 / 20,67 4,82 млрд. $ / 12,048 млрд. $
0,49 40%
Мінеральні продукти 9,6 / 8 8,42 млрд. $ / 10,54 млрд.$
1,2 79,88%
Продукція хімічної промисловості 5,57 / 7,89 2,76 млрд. $ / 2,8 млрд. $
0,7 98,57%
Засоби транспорту 1,32 / 6,77 882,4 млн. $ / 976,3 млн. $
0,19 90,38%

Експорт товарів з України за 2021 рік становив 68089,3 млн дол., що на 38,4% більше, ніж за
2020 рік. Найбільше товарів за минулий рік Україна експортувала до Китаю (на 8,0 млрд дол.;
на 12,7% більше, ніж за 2020 рік), Польщі (на 5,23 млрд дол.; на 59,7% більше) та Туреччини
(на 4,14 млрд дол.; на 70,0% більше).
В Україні металургія, з одного боку, залишається одним з основних видів промислової
діяльності, забезпечуючи до 16% загального обсягу реалізованої промислової продукції, п’яту
частину товарного експорту й більше 20 млрд дол. експортної виручки, понад 200 тис.
робочих місць і приблизно 10% у загальній середньообліковій кількості штатних працівників у
промисловості, що робить її стратегічно важливою для майбутнього розвитку вітчизняної
економіки. З іншого боку, галузь відрізняється низьким рівнем екологічності виробництва –
близько третини викидів шкідливих речовин в атмосферу загалом по економіці припадає на
металургію, характеризується отриманням від’ємної або зовсім невисокої рентабельності
операційної діяльності метпідприємств, низькими темпами зростання прямих іноземних
інвестицій і слабкою інноваційною активністю. Це підштовхує металургійну промисловість до
рішучих змін і гостро ставить перед нею завдання підвищення ефективності виробництва

За 2021 рік Україна збільшила експорт продукції агропромислового комплексу на 25%. Усього
ж за минулий рік було експортовано агропродукції на загальну суму 27,8 млрд доларів, що
становить 41% загальноукраїнського експорту. Найбільше експортовано продукції
рослинництва – на 15,6 млрд доларів, або 56% загального експорту продукції АПК. У цьому
сегменті найбільшу частку зайняла торгівля зерновими культурами. На 7,1 млрд доларів було
експортовано жирів й олії рослинного та тваринного походження. Це становить 25%
українського експорту продукції АПК. Найбільше продали олії. Експорт продуктів
тваринництва становив лише 5% (1,4 млрд доларів). Найбільше експортували м’ясо птиці.
Також у 2021 році було імпортовано продукції на суму 7,7 млрд доларів, що становить 11%
усього українського імпорту.

Ще однією галуззю орієнтованою на експорт є машинобудування, яка традиційно вважається

провідною галуззю і локомотивом економіки. В Україні зосереджені великі
високотехнологічні підприємства авіа- і автобудування, металургії, енергетики, ВПК та інших
напрямків. Машинобудівний комплекс України включає понад двадцять галузей даної
спеціалізації і ще більше підгалузей. Для українського машинобудування, характерним є
високий ступінь диференціації. Фактично в країні представлені всі існуючі види
машинобудування. Однак, вони на сучасному етапі потребують, перш за все, більш
ефективного використання існуючих виробничих можливостей та вимагають значних
інвестицій в модернізацію і різностороннього розвитку.

До основних позицій експорту продукції машинобудівного комплексу входять двигуни

турбореактивні, насоси, трансмісійні вали, підшипники, двигуни та силові установки, прокатні
стани, котли, турбіни, електричні машини та устатковання. Транспортне машинобудування
включає залізничні та трамвайні локомотиви, наземні транспортні засоби, частини та
комплектувальні вироби до них

До першої п’ятірки за обсягами експорту також входять мінеральні продукти (8,42 млрд
доларів США, зростання на 58%). Хороші результати у вітчизняних експортерів готових
харчових продуктів (3,8 млрд доларів США, ріст на 13,1%), продукції хімічної та пов’язаної з
нею галузей промисловості (2.76 млрд доларів США, збільшення на 36,7%), деревини і
виробів з деревини (2,01 млрд доларів США, на 42,6% вище показників 2020-го).

Завдання 4.2: 

         «Етно- та геоцентричні компанії як полярні форми підприємництва»

         Розглянути сучасні особливості функціонування геоцентричних корпорацій як

організаційно-підприємницької форми усуспільнення виробничої діяльності, оскільки вони
концентрують значну масу капіталу та етноцентричних компаній, які зосереджують свою
діяльність переважно на внутрішньому ринку своєї країни, співвідношення геоцентричних та
етноцентричних компаній в Україні з метою аргументації наслідків функціонування компаній
для економіки України. (Також розглянути на прикладі інших країн на вибір студента).

Етноцентричний Геоцентричний

Абсолютний приріст
материнської компанії,
зарубіжні філії створюються,
2. Орієнтація
як правило, тільки для
забезпечення постачання
або збуту.
Інтеграція діяльності, що
здійснюється в різних країнах.
Наприклад, в різних країнах можуть
проводитися складові частини
одного виробу. Материнська
компанія розглядає себе не як центр,
а як одну з складових частин
корпорації

Зарубіжні ринки
3. Відношення до розглядаються тільки як
зарубіжного продовження ринку Ареною діяльності є весь світ.
ринку базування материнської
компанії.

4. Рівень
Висока централізація
централізації Висока децентралізація ухвалення
ухвалення управлінських
ухвалення рішень при тісній координації між
рішень на рівні материнської
управлінських материнською компанією і філіями
компанії.
рішень
 5. Контроль за
Сильний контроль з боку
діяльністю Філії, як правило, автономні
материнської компанії
зарубіжних філій

Перевага віддається
співвітчизникам в
6. Кадрова зарубіжних філіях. Кращі працівники зі всіх країн
політика Працівники країни базування призначаються на будь-які посади.
ТНК призначаються на всі
можливі посади закордоном

Складна оргструктура
7. Організаційна Вельми складна оргструктура з
материнської компанії
структура автономними філіями
проста у зарубіжних філій

Значні потоки інформації

8. Інформаційні Великий об'єм наказів і
материнської компанії і з неї і між
потоки розпоряджень в адресу філій
всіма філіями

Для інтернаціональних компаній характерний етноцентричний тип (ethnocentric) взаємин.

При ньому вище керівництво орієнтується на абсолютний пріоритет базової (материнською)
фірми. При етноцентричному типі зарубіжні ринки залишаються для корпорацій, перш за все
продовженням внутрішнього ринку країни базування материнської компанії. ТНК створюють
філії закордоном головним чином для забезпечення собі надійних постачань дешевої
сировини або для забезпечення зарубіжних ринків збуту. Для цього типу ТНК характерне
ухвалення управлінських рішень переважно в материнській компанії, перевага
співвітчизникам в зарубіжних філіях. Таким чином, відмінними рисами інтернаціональної
корпорації є висока централізація ухвалення рішень і сильний контроль за діяльністю
зарубіжних філій з боку материнської компанії.

Відносно більша "прив'язка" великих корпорацій, які акумулюють значні виробничі ресурси й
виробляють левову частку ВВП, до експортної діяльності не є випадковою. Нарощування
експорту - результат поглиблення спеціалізації, яка, у свою чергу, спричиняє збільшення
обсягів виробництва. В економічній теорії зв'язок між розвитком експортної спеціалізації та
економічним зростанням країни добре відомий: збільшення експорту країни на 1% зумовлює
0,1% приросту ВВП.

Типовими представниками етноцентричного підходу є автомобілебудівні корпорації. З-поміж

них «Дженерал Моторс» і «Крайслер» (США), «Фіат» (Італія), «Сітроен» і «Рено» (Франція),
«Мерседес-Бенц» і «БМВ» (ФРН), «Тойота» і «Ніссан» (Японія), «Сааб» (Швеція). 

Наприклад, корпорація ―Богдан‖, що працює в галузі транспортного машинобудування,

постачає автобуси, вироблені в Україні, на ринки Росії, Білорусі, Грузії та Вірменії, де попит на
продукцію подібний до попиту на внутрішньому ринку, проте місткість ринку перевищує
обсяги щорічного автобусного попиту в Україні. Так, за 2008 рік корпорація ―Богдан‖
експортувала 1881 автобус, що на 20,81 % більше ніж у 2007 році.

Для найбільш зрілого типу ТНК - глобальних корпорацій - характерний геоцентричний

(geocentric) підхід до взаємин між материнською компанією і її філіями. Ці ТНК є як би
децентралізованою федерацією регіональних філій. Материнська компанія розглядає себе не
як центр ТНК, а лише як одну з її частин. Ареною діяльності геоцентричної ТНК є весь світ.
Лише компанія, вищий управлінський персонал якої дотримується геоцентричної позиції,
може іменуватися багатонаціональною або глобальною.

Взагалі, межі між цими групами міжнародних компаній вельми рухомі, можливий перехід
однієї форми в іншу

Сучасні геоцентричні корпорації можна розглядати як організаційно-підприємницьку форму

усуспільнення виробничої діяльності, оскільки вони концентрують значну масу капіталу -
раніше створених суспільних цінностей виробничого призначення. Власний капітал
корпорацій формується засобами акціонування, тобто залученням коштів інвесторів в обмін
на реалізовані їм акції.

Такі компанії виступають на ринковій арені не лише як підприємницькі структури. Вони

виконують суспільно регулюючі функції, які є наслідком їх впливу на перерозподіл
виробленого у світовому масштабі продукту. Порівняно з іншими підприємницькими
структурами на базовому рівні економічного життя геоцентричні компанії уособлюють
найбільш повне матеріальне втілення ідей і цілей інтернаціонального усуспільнення у
виробничій сфері, підвищення комерційної ефективності міжнародної економічної діяльності,
передусім за рахунок структурної оптимізації відтворювального процесу.

Домінування тенденції до зростання ваги геоцентричних компаній є очевидним: відбувається

значна активізація міжнародної торгової діяльності підприємницьких організацій. Дедалі
більшою мірою великі компанії обирають об'єктом своєї діяльності зарубіжні ринки. Вони
намагаються активно розширювати міжнародний маркетинг, створювати глобальну
конкуренцію. І, природно, основна рушійна сила у здійсненні цих змін - розгалужені
підприємницькі об'єднання транснаціонального типу.

Завдяки стандартизованим схемам виробництва товарів і послуг здійснюється економія на

масштабі в рамках всього світового господарства. Прикладами глобальних компаній є «Кока-
Кола», «Мак-Дональдс», «Проктер-енд-Гембл», «Соні». Глобальні компанії тяжіють до
хімічної, автомобільної, електротехнічної та електронної, нафтової промисловості, де більш
прийнятний геоцентричний підхід.

Найбільші компанії в Україні в кращому випадку знаходяться на початковому етапі розвитку

міжнародних корпорацій і вдають із себе інтернаціональні корпорації.

Завдання 4.3: 
 1. Як свідчить досвід, в Україні є досить багато проблем, які заважають проводити
цивілізовані угоди зі злиттів і поглинань. Назвіть основні перешкоди щодо цих
процесів в  Україні.

Український ринок М&А можна віднести до такого, що тільки починає становлення і

набуває основних ознак і характеристик ринку М&А. Про незрілість вітчизняного ринку
М&А свідчить та незначна частка, яку він займає на загальносвітовому ринку М&А (як за
кількістю угод, так і за обсягами). Але динаміка й тенденції українського ринку М&А
дозволяють нам говорити про актуальність його дослідження як у контексті світових
процесів, так і з метою виявлення особливостей та основних проблемних вузлів його
функціонування.
Економіко-правові реалії українського бізнес-середовища зазнали істотних змін за останні
декілька років. З одного боку, вони стали результатом посилення тенденцій до
монополізації бізнесу й укрупнення бізнес-активів окремими бізнесовими групами., з
іншого – економічної кризи й військової агресії з боку Росії . Відбулися серйозні зрушення у
структурі й формах українських бізнес-активів, структурі їх власності та корпоративного
управління.
Український ринок М&А можна охарактеризувати низкою економіко-правових проблем та
інституціональних особливостей, які відрізняють його від світового і які слід розглядати як
ризик-чинники широкого впровадження процедур М&А у практику антикризового
корпоративного управління бізнес-активами:
– нерозвиненість фондового ринку та низька частка публічних компаній, присутніх на
фондовому ринку;
– корумпованість органів державної влади та їх значна роль у результатах М&А (зрощення
влади й бізнесу);
– значна частка інсайдерів серед акціонерів;
– непрозорість власності активів, структури власності; – труднощі з доступом до інформації
про власників активів (закритість реєстрів);
– слабкий захист прав інвесторів/акціонерів (особливо, міноритарних);
– неоднозначність трактувань у національному законодавстві понять «злиття»,
«поглинання», «об’єднання»;
– широке використання офшорних механізмів в угодах M&A;
– низька ділова культура та етика;
– висока монополізація ринків;
– висока частка недружніх поглинань, тіньових угод і рейдерських захоплень бізнес-активів;
– законодавчі проблеми державного регулювання ринку M&A: переслідування владно-
приватних інтересів в угодах M&A, «схематизація» угод, втручання влади в приватні бізнес-
процеси тощо.
Треба зазначити, що в межах реформування відносин держави й приватного бізнесу,
врегулювання проблем корпоративного управління Верховна Рада України внесла поправки
до Закону України «Про захист економічної конкуренції». Документом передбачається
запровадження дворівневої моделі контролю за концентраціями: перший рівень
спрямований на контроль за концентраціями за участю великих українських компаній,
сумарний оборот або сумарна вартість активів в Україні принаймні двох з яких перевищує 4
млн євро, і при цьому їх сукупний оборот або вартість у світі становить понад 30 млн євро;
другий рівень буде контролювати концентрації, що полягають у придбанні іноземними
компаніями, світовий оборот яких перевищує 100 млн євро українських підприємств,
показник обсягу реалізації яких перевищує еквівалент 8 млн євро в Україні (вартість активів
при цьому до уваги не береться)
Ключовою проблемою залишаються питання законодавчого забезпечення таких процедур –
нормативна база є юридично слабкою, містить багато протиріч, що суттєво послаблює
можливості використання угод М&А економічними суб’єктами. На сьогодні в Україні немає
чітко закріпленої термінології: часто поняття «злиття» і «поглинання» стають
взаємозамінними. Ці питання регулюють такі закони, як «Про господарські товариства», «Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про захист
економічної конкуренції», «Про акціонерні товариства». У разі злиття активи, права та
зобов’язання всіх або деяких учасників злиття переходять до правонаступників. Згідно з
українським законодавством, злиття в Україні можуть здійснюватися двома шляхами:
консолідації або приєднання.

2. Охарактеризуйте державне регулювання процесів злиття та поглинання в Україні

(інструменти, механізми)

Для полірегуляторної моделі державного регулювання характерною є наявність декількох

органів державної влади, які регулюють злиття та поглинання, та розвинутої системи
саморегулівних орагнізацій. Полірегуляторна система характерна для США, Росії та України .

Органами, які здійснюють державне регулювання процесів злиття та поглинання в Україні є

Верховна Рада України, Антимонопольний комітет, Державна фіскальна служба, Національна
комісія з цінних паперів та фондового ринку. Серед саморегулівних організацій найбільший
вплив на процеси злиттів та поглинань мають галузеві асоціації виробників, Союз
промисловців та підприємців
Світова практика, свідчить про те, що процеси злиття та поглинання дуже часто своєю метою
мають створення умов для економічної концентрації. У зв'язку з цим всі економічні системи,
зацікавлені в розвитку конкуренції та недопущенні монополізації ринків, тому вони жорстко
контролюють ринок злиття та поглинання. В Україні функції контролю за економічною
концентрацією покладені на Антимонопольний комітет України. Діючи в рамках своїх
повноважень, АМКУ надає попередню згоду на концентрацію суб'єктів господарської
діяльності. Так, попередня згода АМКУ необхідна:
1) у випадках, якщо сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників
концентрації (з врахуванням відносин контролю) за останній фінансовий рік, перевищує суму,
еквівалентну 12 мільйонам ЄВРО і при цьому:
а) вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі
за кордоном, більш ніж у двох учасників концентрації, перевищує суму, еквівалентну 1
мільйону ЄВРО в кожного, і
б) вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні
хоча б одного учасника концентрації, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону ЄВРО;
2) у випадках, якщо частка на певному ринку товару будь-якого учасника концентрації або
сукупна частка учасників концентрації, з врахуванням відносин контролю, перевищує 35 %, і
концентрація відбувається на цьому ж або суміжному з ним ринку товарів, незалежно від
сукупної вартості активів або сукупного обсягу реалізації товарів учасників концентрації.
Крім загальних вимог законодавством закріплений цілий ряд галузевих особливостей та
обмежень. У зв'язку з цим успіх злиття та поглинання прямо залежить від ефективності
розробленої юридичної конструкції - механізму злиття та поглинання, що найбільш
відповідає інтересам заінтересованих осіб. Слід зазначити, що «незрілість» правового
регулювання процесів злиття та поглинання, низька правова та корпоративна культура,
відсутність правових механізмів забезпечення прав нових власників від зловживань як з боку
колишніх власників підприємств, так і з боку менеджменту, не дозволяють здійснити процеси
 злиття та поглинання за стандартами, які прийняті в країнах з традиційною ринковою
економікою.
Злиття та поглинання, проведені з дотриманням вимог законодавства, а також прав та
законних інтересів всіх учасників процесу є цивілізованими інструментами розвитку бізнесу в
усьому світі. Щоб Україна не випадала з світових економічних процесів, необхідно в самі
стислі строки привести законодавчу базу України у відповідність зі світовими аналогами.
Подібні дії з боку уряду можуть стати передумовами для поліпшення інвестиційного клімату в
країні. Свобода підприємництва, гарантії захисту прав власності, боротьба з корупцією,
підвищення загальної правової культури повинні не декларуватися, а реально
забезпечуватися. Слід зазначити, що перші кроки в цьому напрямку вже зроблені, 17 вересня
2008 Верховна Рада прийняла закон «Про Акціонерні товариства», який набрав чинності в
квітні цього року. Але ж деякі статті закону не дають однозначного трактування практики їх
реалізації, що може негативно вплинути на інвестиційну привабливість України.
На мій погляд для ефективного функціонування ринку M&A в Україні необхідно ретельно
вивчити законодавство розвинутих країн. Хоча масштабна рецепція елементів закордонних
моделей регулювання злиттів і поглинань не представляється виправданої. Досвід ЄС в сфері
державного регулювання злиттів і поглинань може бути застосовано до українського ринку
корпоративного контролю, а законодавство США багато в чому орієнтоване на регулювання
тендерних пропозицій публічних компаній з використанням інструментів фондового ринку. В
вітчизняній практиці інструменти фондового ринку недостатньо активно використовуються в
даній сфері, тому законодавство США не підходить для умов України.

3. Світова практика процесів злиття та поглинання. Які загрози і виклики мають ці

процеси? Як можуть завадити цім процесам глобальні кризові явища ? 

Глобальні злиття та поглинання у 2021 році легко перевишили рівень до пандемії та майже
зрівнялися з піками 2015 та 2007 років. Завдяки легкому доступу до капіталу, низьким
відсотковим ставкам і відновленню світової економіки учасники угод у всьому світі оголосили
про операції M&A на суму 5,1 трильйона доларів США у 2021 році, порівняно з 3,8 трильйона
доларів США у 2020 році та найвищим рівнем з 2015 року. У їх числі – угода американського
концерну General Electric Co. (GE) з продажу свого підрозділу лізингу літаків ірландської
AerCap Holdings NV за більш ніж $30 млрд і конкуруючі пропозиції канадських найбільших
залізничних компаній про купівлю американської Kansas City Southern за понад $31 млрд.
Найістотніша активність спостерігається в технологічному секторі: на його частку припало 21%
від загальної кількості угод порівняно з 16% роком раніше. Це найвищий показник з 2000
року, коли в технологічному секторі спостерігався бум.
З початку поточного року технологічні компанії в сукупності уклали 8742 угоди загальною
вартістю $832 млрд у порівнянні з $301 млрд за аналогічний період роком раніше і $291 млрд
в 2019 році.
У число найбільших угод входять:
 виділення хмарної інфраструктури Dell Technologies Inc. – VMWare Inc.- в окрему структуру за
$52 млрд,
 об'єднання сінгапурського розробника сервісу на замовлення таксі Grab Holdings Inc. зі SPAC
на $40 млрд
 угода Microsoft Corp. про купівлю розробника рішень для розпізнавання мови і текстів Nuance
за $19,7 млрд з урахуванням боргу.
Активність угод у фінансовому секторі і сфері нерухомості також істотно зросла. У числі
найбільш великих угод можна виділити угоду платіжної компанії Square Inc. про купівлю
австралійської фінтех-компанії Afterpay Ltd. за $29 млрд.

Ринок угод у США був особливо гарячим, у 2021 році він склав 2,9 трильйона доларів угод, що на 55
відсотків більше порівняно з 1,9 трильйона доларів у 2020 році, коли вартість оголошених угод у США
впала на 18 відсотків. У 2021 році на США припадало майже 60 відсотків усіх глобальних угод (у
оголошеній вартості), порівняно з менш ніж 50 відсотками у 2020 році.

Глобальна діяльність у сфері злиття та поглинання у 2022 р. зафіксувала вагомий початок

із кількістю завершених угод на суму понад 100 мільйонів доларів США в першому
кварталі, що перевищило аналогічний період минулого року. Згідно з дослідженням WTW
Quarterly Deal Performance Monitor (QDPM) за перші три місяці 2022 року завдяки
історично низьким процентним ставкам, підвищенню довіри ринку, великому капіталу та
прагненню до трансформаційних угод було закрито 220 угод. Це другий найвищий
результат за 1 квартал з 2008 року, досягнутий незважаючи на різке падіння угод SPAC,
зафіксоване з другої половини 2021 року.

Загрози та виклики

Найтиповішими причинами провалу злиттів і поглинань є такі:

 перебільшення майбутнього синергічного ефекту в реальних умовах та необхідного для
його реалізації часу. Компанія-покупець не враховує можливого зниження доходів у
результаті об’єднання, а причиною такої «дисинергії» стають збої в управлінні компанією,
недооцінка обсягів одноразових витрат. Досвід одного хімічного концерну, який
досліджувала відома консалтингова компанія McKinsey, свідчить, що неправильна оцінка
обсягу одноразових витрат, необхідних для забезпечення щорічної економії, призвела до
перевитрат бюджету та відставання від запланованих показників зростання доходів. Крім
того, згідно з висновками цієї ж консалтиногової групи, запланований рівень зниження витрат
досягається лише у 60 % випадків, тоді як майже в кожному четвертому витрати
переоцінюються щонайменше на 25 %, що, у свою чергу, зумовлює прорахунок у вартості
цільової компанії9 ;
 «сліпе» наслідування компаній, які успішно провели злиття/поглинання, без об’єктивних
на те передумов. Не провівши ґрунтовного аналізу ситуації, в якій була здійснена успішна
попередня трансакція, та не провівши відповідних порівнянь, компанія, що збирається
об’єднатись або поглинути іншу, напевне переоцінить вартість синергії;
 прагнення могутнішої ринкової позиції, не обґрунтоване відповідною стратегією бізнесу.
Інколи покупці занадто покладаються на власні уявлення щодо рівня цін і частки ринку, хоч
вони не завжди відповідають загальним темпам зростання ринку та реаліям конкурентного
середовища. Для більшого розуміння наведемо такий приклад із практики. За прогнозами
однієї глобальної фінансової групи, синергетичні ефекти від нового поглинання впродовж
перших п’яти років повинні були сягнути 1 млрд євро, а прибуток за перший рік — зрости на
13 %. Проте через низькі темпи зростання ринку такі результати можна було б отримати лише
за рахунок завоювання значної частки ринку конкурентів за умови, що вони не
проводитимуть агресивних контрзаходів. Тож прибуток компанії збільшився тільки на 2 %;
 намагання стати «найбільшим і найкращим» у будь-якому разі, не зважаючи на те, якою
може виявитися ціна акцій новоствореної компанії;
 відмінності у корпоративній культурі компаній, що загрожує зниженням продуктивності;
 фокусування на інтеграції та зниженні витрат після здійснення угоди, що призводить до
занедбання повсякденного бізнесу, втрати прибутків та нездатності збільшити вартість для
акціонерів.
З іншого боку, глобалізація, технологічний розвиток, швидкозмінюване економічне
середовище можуть стимулювати розвиток так званих «захисних» злиттів — у відповідь на
виклики глобалізації. Іноді менеджерам невеликих компаній не залишається нічого іншого,
як придбати компанію-конкурента, перш ніж вона поглине її саму, оскільки лише великі
гравці можуть вижити у конкурентному світі.
Ключові проблеми злиття та поглинання
1. Міжнародні відносини
Зі стрімким зростанням глобалізації бізнесу багато, якщо не більшість угод злиття та
поглинання передбачають консолідацію з компанією в кількох країнах. Через всесвітній
характер злиттів і поглинань компанії часто мають справу з іноземними ринками, на яких у
них майже немає досвіду. У результаті ці компанії виходять не лише в інші країни, але й у
чужі культури.
Одним із найвідоміших міжнародних злиттів, яке закінчилося невдачею, є злиття Daimler-
Benz і Chrysler у 1998 році. Ця невдала трансакція M&A підкреслила, що культурні відмінності
та організаційну культуру не можна ігнорувати на глобальному рівні. Компанії з різною
культурою важко приймати рішення швидко чи правильно або працювати ефективно. Тому,
проводячи початковий аналіз цілей придбання, важливо визнати будь-яку місцеву практику
та принципи корпоративної культури в цільовому місці.
2. Утримання персоналу

Одним із ключових питань інтеграції компаній є утримання персоналу. Зрозуміло, що

працівники часто негативно реагують на злиття та поглинання, оскільки відчувають страх
перед раптовою зміною керівництва та стратегії. З цієї причини працівники, як правило,
мають підвищену невизначеність щодо безпеки роботи, майбутнього успіху в бізнесі, зміни
місця розташування, заробітної плати та посадових обов’язків.
Пам’ятайте: співробітники та їхні знання є одними з найбільш безцінних ресурсів, необхідних
у процесі M&A.
Висока плинність кадрів може серйозно порушити робочі процеси та безперервність
бізнесу; що призводить до додаткового часу для навчання та передачі бізнес-процесів і
політик. Тому під час цього перехідного процесу, щоб уникнути високої плинності кадрів,
важливо підтримувати довіру та взаємодію з персоналом і добре інформувати їх про статус.
3. Неправильний розрахунок синергії
Переоцінка синергії стала однією з домінуючих перешкод для ефективної
інтеграції. Незліченна кількість угод злиття та поглинання не забезпечила цінності для
 покупця через погану оцінку, що призвело до переплати. Компанії часто укладають угоди
злиття та поглинання з надто оптимістичним прогнозом щодо потенційних виграшів і
недооцінюють, скільки часу потрібно синергії для реалізації переваг. Якщо ви занадто рано
встановлюєте нереалістичні очікування, ви можете неправильно розрахувати результати
рішень і, отже, зайво накопичити витрати. Прийнявши ранні заходи та встановивши
аналітичний, досліджений підхід до належної обачності, ви можете зменшити ризик.
Щоб уникнути прорахунку синергії, використовуйте підхід консерватизму. Це передбачає
розгляд відповідної вартості для цієї фірми як межі, але не цілі. З іншого боку, подумайте про
використання віртуальної кімнати даних для координації файлів, створення та відстеження
робочого процесу належної перевірки, безпечного обміну інформацією та надання повного
огляду угод. Це гарантує, що всі зацікавлені сторони працюють на одній сторінці та збігаються
очікування.
4. Загрози безпеці
Коли дві компанії об’єднуються, усі сторони обмінюються великою кількістю конфіденційної
інформації. Технології відіграють важливу роль, оскільки не лише забезпечують інтеграцію,
але й стимулюють нову бізнес-модель. Це призводить до цілого ряду кібератак, а погана
кібербезпека може затримати процес придбання компанії, а в деяких випадках також
порушити угоду.
Отже, ось кілька речей, які ви можете зробити, щоб зменшити загрози безпеці:
 Визнайте загрози безпеці з самого початку – визначте кіберризики та витрати з самого
початку угоди
 Визначте фінансовий ризик, пов’язаний із угодою – який розмір відповідальності?
 Прагніть компенсувати будь-які загрози безпеці під час переговорів через умови контракту та
оцінку
5. Відсутність спілкування
Останньою з п’ятірки ключових проблем у злиттях і поглинаннях є відсутність комунікації з
усіма акціонерами. Хоча це може здатися очевидним, правда полягає в тому, що спілкування
може укласти або розірвати угоду. Забезпечення того, щоб усі сторони були в курсі до, під час
і після транзакції M&A, гарантує, що зміни відбудуться якомога плавніше та
ефективніше. Спілкування має бути частим, послідовним, прозорим, чесним і
ефективним. Відсутність потоку інформації з вищих рівнів управління спричинить проблеми
для керівників першої ланки та керівників, яким потрібно щодня мати справу з працівниками
на передовій лінії.
Вплив криз
Розглянемо вплив коронавірусної кризи на процеси злиття та поглинання
Коронавірусна криза справила суттєвий глобальний вплив на злиття та поглинання. У
величезних масштабах і за дуже короткий проміжок часу сотні тисяч підприємств закрили або
суттєво скоротили свою діяльність, мільйони працівників були звільнені або звільнені,
витрати споживачів різко скоротилися, ланцюги поставок були порушені, і попит на нафту та
інші джерела енергії різко впав.

Як і під час минулих фінансових та економічних криз, невизначеність на ринках бізнесу та

капіталу призвела до того, що покупці відкладали або скорочували свої плани
придбання. Але цього разу все по-іншому: пандемія вплинула не лише на фінансову систему
в цілому, оцінку продавців і бажання покупців укладати угоди в короткостроковій
перспективі, а й на безліч інших факторів, що впливають на угоди M&A. .

До них належать самі умови угоди, нові питання належної перевірки, що виникли, спосіб
проведення належної перевірки, доступність, ціноутворення та інші умови фінансування
угоди, а також час, який знадобиться для отримання необхідних регуляторних та інших
дозволів третіх сторін для транзакцій

Більше того, на відміну від минулих криз, які вплинули на угоди злиття та поглинання та
діяльність, цього разу також відбулися кардинальні зміни в тому, як розробляються та
обговорюються угоди злиття та поглинання. Оскільки всі основні гравці працюють віддалено,
ефективне використання нових і креативних інструментів, технологій і методів співпраці стає
все більш важливим, оскільки покупці, продавці, постачальники фінансування M&A та всі їхні
відповідні юридичні та фінансові радники пристосовуються до мінливого середовища. .
Діяльність угод M&A
Глобальні злиття та поглинання вже різко впали внаслідок кризи, викликаної коронавірусом, і
до кінця березня 2020 року майже припинилися. Рівень M&A у Сполучених Штатах впав більш
ніж на 50% у першому кварталі до 253 мільярдів доларів порівняно з 2019 роком, але
більшість із цих угод було укладено або закрито на початку кварталу до того, як криза
поширилася на весь світ.
Крім усього іншого, керівники компаній, які зазвичай були б стратегічними покупцями, були
змушені перенаправити увагу та енергію своїх команд на безпосереднє здоров’я власних
компаній, а не на довгострокові цілі, які включають зростання через стратегії
придбання. Подібним чином спонсори приватного капіталу витрачають все більше часу на
зміцнення або збереження своїх існуючих портфельних компаній за рахунок нових угод.
Сторони незавершених транзакцій злиття та поглинання також відмовляються від значних
угод, які були на розгляді, як-от Xerox відмовився від пропозиції HP на 34 мільярди доларів
після того, як відклав зустрічі з акціонерами HP, щоб зосередитися на подоланні пандемії
коронавірусу. SoftBank припинив свою тендерну пропозицію на акції WeWork на суму 3
мільярди доларів, пославшись на вплив коронавірусу та невиконання ряду умов
закриття. Компанія Bed Bath & Beyond ініціювала судовий процес у Делавері щодо затримок у
незавершеному продажу одного з її підрозділів компанії 1-800-Flowers за 250 мільйонів
доларів. Постачальники Boeing Hexcel і Woodward скасували незавершену трансакцію злиття
на суму 6,4 мільярда доларів США, відзначаючи «безпрецедентні проблеми», спричинені
пандемією.
Терміни та затримка угод M&A
Для існуючих угод M&A, які пережили пандемію, і для нових угод, укладених під час пандемії,
терміни угод значно подовжені. Кожна стадія типової транзакції, включаючи попередні
обговорення між сторонами, узгодження протоколу про наміри або умови, узгодження
остаточної угоди про придбання та період перед закриттям займе більше часу.  Отримання
згоди третіх сторін (наприклад, від орендодавців, клієнтів і ліцензіарів інтелектуальної
власності) займе більше часу.
Вплив на листи про наміри
У світлі пандемії коронавірусу покупці та продавці часто утримувалися від укладення (або
навіть переговорів) традиційного листа про наміри, доки покупець спочатку не виконає
поетапну належну перевірку ступеня негативного впливу COVID-19 на бізнес продавця,
результати діяльності, фінансовий стан, клієнти, постачальники, робоча сила та бізнес-
перспективи. Тривалість цього періоду додаткової належної перевірки залежала від обставин
продавця та відносної переговорної сили сторін. 
Доступність та умови боргового фінансування для придбання фонду
Традиційно значний відсоток угод злиття та поглинання фінансується частково за рахунок
боргу, особливо в сфері прямих інвестицій. Нестабільність фінансових ринків, викликана
кризою, викликаною коронавірусом, створила проблеми для транзакцій, які залежать від
боргового фінансування третіх сторін, у тому числі вносячи достатню кількість невизначеності
щодо наявності та умов такого боргового фінансування. Нові питання та проблеми, пов’язані з
фінансуванням, з якими стикаються покупці/позичальники:
Чи гарантуватимуть кредитори нові фінансові зобов’язання?
Чи буде фактично доступне боргове фінансування покупця, коли прийде час завершити
придбання?
Чи матимуть провідні кредитори, чиї зобов’язання залежать від розподілу ризику між групою
кредиторів, більші труднощі з синдикуванням боргу?
Чи захочуть кредитори узгодити свої умови закриття з умовами закриття в угоді про
придбання, чи вони наполягатимуть на більш суворих умовах (таких як можливість заявити
про «суттєвий негативний вплив», навіть якщо покупець готовий продовжити операцію )?
Чи будуть кредитори підвищувати ціни через ризики коронавірусної кризи та наполягати на
жорсткіших фінансових ковенантах, збільшуючи ризик майбутніх випадків дефолту?
Чи буде зменшена кількість доступного кредитного плеча в порівнянні з рівнями, які були
звичайними останнім часом, вимагаючи від покупців приватного капіталу вкладати більше
капіталу у викуп?
На якій додатковій перевірці наполягатиме кредитор і скільки затримок це спричинить?
Наскільки незначною мірою ухилятимуться кредитори від ризику у придбаннях галузей, які
особливо постраждали від кризи?
Які зобов’язання матимуть покупці, якщо вони не зможуть укласти угоду, якщо боргові ринки
стануть неліквідними, а кредитори не зможуть надавати позики, і які засоби правового
захисту матимуть продавці в цьому випадку? Чи побачимо ми збільшення кількості покупців,
які прагнуть використовувати «комісії за припинення зворотного фінансування» в транзакціях
приватних компаній, щоб обмежити свій фінансовий ризик у зв’язку зі зривом угод?
Чи будуть позикодавці знову зосереджуватися на «зовнішній даті» у своїх фінансових
зобов’язаннях і кредитних угодах і потенційно вимагатимуть збільшення платежів за будь-яке
продовження зобов’язань?