НІК

Нові індустріальні країни — це держави, що зазнали бурхливого економічного

розвитку за останні десятиріччя.
Каталізатор росту економіки:
Промисловість, її активний розвиток і сприяв виділенню НІК на фоні інших
країн "третього світу".
Міжнародні інвестиції.
Критерії ООН, за якими ту чи іншу країну визнають "новою індустріальною"
високі теми росту ВВП
20% - промислові товари обʼєм зовнішніх інвестицій та експорту промислових
товарів
Іншими словами, все має вказувати на те, що в цій країні відбувається якісний
стрибок в розвитку економіки.
Моделі НІК:

Латиноамериканська (Прагнуть максимально замістити привізні товари на сво

(імпортозаміщення).
Активна експансія США на американський континент
Величезні кошти були вкладені в три найбільші країни Латинської Америки —
Бразилію, Аргентину та Мексику.
За півстоліття ці держави перетворилися в промислових гігантів, і за ними
слідом почали активно розвиватися інші країни регіону, зокрема Чилі
Орієнтація на експорт була другорядною, на відміну від аналогічних країн в
Азії
Рівень соціально-економічного розвитку НІК латиноамериканської моделі
відстає від аналогічних країн в Азії

Азійська (Спрямовані на продаж власної продукції іншим країнам

(експортоорієнтованість)
Економічна стратегія “перелітні гуси”. Країнам першоі хвилі, що досягли
прцвітання було невигідно утримувати базові галузі промисловості, тож
підприємства були спрямовані в сусідні менш розвинені країни, які
потребували капіталовкладень, а люди були готові працювати за менші гроші.
Так утворились НІК другоі та третьоі хвилі.
 Республіка
Посідає 11 - те місце у світі за рівнем розвитку ВВП (710 млрд.
дол.) Дуже високі темпи зростання економіки спостерігалися у
80-90-ті роки (в середньому 8-12 % на
рік).
У середині 50-х років за рівнем економічного розвитку
відносилася за класифікацією Всесвітнього банку до відсталих
країн із ВВП на душу населення менше 100 дол. А з 1999 року
країна прийнята в «клуб багатих і високорозвинених» - ОЕСР.
Південна Корея має багаті ресурси гідроенергії, але
використовує ці ресурси слабо, натомість активно розвиває
атомну енергетику ( 11 атомних блоків).
Добре розвинуте машинобудування, донедавна на світовому
автомобільному ринку утримувала міцні позиції, але після
фінансового краху на головному автомобільному концерні
країни Daewoo ця галузь зазнає значних збитків.
Корея займає друге місце після Японії за обсягом
суднобудування.
Протягом 1960-х років ВВП на душу населення південної Кореї
був подібний до найбідніших країн Африки й Азії.
Однак у наступні десятиліття Південна Корея почала
переходити від аграрної економіки до індустріальної та
інноваційної, включаючи розвиток робототехніки та
інформаційно-компʼютерних технологій. У період з 1962 по 1995
рік економіка Південної Кореї зростала в середньому на 10%
щорічно, що дозволило їй стати азійським тигром.
Успіх корейських реформ полягає в залучені іноземного
капіталу, в основному - безповоротної допомоги США та Японії.
Головними особливостями реформ були:
Диктатура і планова економіка. Держава
здійснювала жорстке втручання в економіку і
підприємницьку діяльність.
Масштабна націоналізація. Зокрема вся
банківська система перейшла під контроль
держави. Також зберігався контроль над
транспортною інфраструктурою, енергетикою та
водопостачанням.
Стимулювання малого й середнього бізнесу,
обʼєднання малих підприємств у великі
промислові групи. Виробники готової продукції
отримували від держави субсидії й замовлення,
податки для бізнесу знижувалися. Преференції
надавалися тільки найуспішнішим підприємствам
- таким чином у Кореї стимулювали конкуренцію.
Так виникали промислові обʼєднання і групи -
чеболі. Наприклад, Samsung, LG, Hyundai,
Daewoo.
Експортоорієнтованість. Кредитування і
субсидування корейських експортерів. Як
державними, так і іноземними банками під
державні гарантії.