Тема: Вступ до курсу «Новітня історія країн Азії та Африки».

Країни
Західної та Центральної Азії у ХХ – на початку ХХІ ст.

До першого заняття:

1. Проаналізуйте основні тенденції розвитку країн Азії і Африки у новітню добу. Відповідь оформіть
у вигляді іконічної моделі.

Основні тенденції розвитку країн Азії і Африки у новітню добу можна узагальнити у
вигляді наступної іконічної моделі:

 Зростання економічного потенціалу. Країни Азії та Африки демонструють

стрімке економічне зростання. У 2022 році ВВП Азії становив 26,8 трлн доларів
США, а ВВП Африки – 3,4 трлн доларів США. Цей регіон став одним із
основних двигунів світової економіки.
 Прискорення процесів глобалізації. Країни Азії та Африки все активніше
інтегруються у світову економіку. Вони є важливими постачальниками
сировини, товарів та послуг. У 2022 році обсяг торгівлі між Азією та Африкою
становив 1,4 трлн доларів США.
 Посилення політичної та військової ролі. Країни Азії та Африки все активніше
беруть участь у міжнародних процесах. Вони є важливими гравцями у таких
сферах, як безпека, торгівля, енергетична політика. У 2022 році Китай став
найбільшим торговим партнером США.

Ці тенденції мають як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, вони

сприяють економічному зростанню, розвитку інтеграції та міжнародного
співробітництва. З іншого боку, вони можуть призвести до посилення соціальних
нерівностей, зростання екстремізму та конфліктів.

Висновок:

Країни Азії та Африки відіграють все більш важливу роль у світовій системі. Вони є
одним із основних двигунів глобального розвитку, але при цьому стикаються з
низкою проблем, які вимагають вирішення.

2. Які, на вашу думку, є основні проблеми та перспективи афро-азійського регіону на рубежі ХХ–ХХІ
ст.

На рубежі ХХ–ХХІ ст. афро-азійський регіон зіткнувся з низкою проблем, які

негативно впливають на його розвиток. Серед них:

 Бідність та нерівність. Більшість країн Азії і Африки є країнами з низьким

рівнем доходу. У цих країнах проживає значна частина бідного населення
світу. Нерівність також є серйозною проблемою в регіоні.
 Екологічні проблеми. Афро-азійський регіон є одним із найуразливіших регіонів
світу до екологічних проблем. Зростання населення, забруднення
навколишнього середовища та зміни клімату призвели до серйозних проблем,
таких як опустелювання, деградація ґрунтів та забруднення води.
  Конфлікти та тероризм. Афро-азійський регіон є одним із найнеспокійніших
регіонів світу. У регіоні тривають численні конфлікти, які спричиняють значні
людські жертви та економічні втрати. Тероризм також є серйозною проблемою
в регіоні.

Незважаючи на ці проблеми, афро-азійський регіон має значний потенціал для

розвитку. Серед перспектив регіону:

 Економічний розвиток. Багато країн Азії і Африки демонструють високий

економічний ріст. Це пов’язано з рядом чинників, зокрема з глобалізацією,
зростанням інвестицій та розвитком інновацій.
 Політична стабільність. У регіоні відбувся ряд позитивних політичних змін,
зокрема перехід до демократичних режимів. Це сприяє зміцненню політичної
стабільності та розвитку громадянського суспільства.
 Зростання регіональної інтеграції. Країни Азії і Африки все більше
інтегруються в регіональні організації, такі як АСЕАН, Африканський Союз та
Шанхайська організація співробітництва. Це сприяє розвитку торгівлі,
інвестицій та співробітництва в регіоні.

У цілому, афро-азійський регіон має значний потенціал для розвитку. Однак для того,
щоб реалізувати цей потенціал, необхідно вирішити ряд проблем, зокрема проблеми
бідності, нерівності, екологічних проблем та конфліктів.

Ось деякі конкретні заходи, які можуть сприяти вирішенню цих проблем:

 Зростання інвестицій у розвиток людського капіталу. Це допоможе підвищити

рівень освіти та кваліфікації населення, що сприятиме економічному розвитку
та зменшенню бідності.
 Впровадження екологічно стійких технологій. Це допоможе зменшити
негативний вплив на навколишнє середовище та сприятиме сталому розвитку.
 Мирне вирішення конфліктів. Це допоможе зменшити людські жертви та
економічні втрати, а також сприятиме стабільному розвитку регіону.

Розв’язання цих проблем вимагатиме спільних зусиль країн регіону, міжнародних

організацій та міжнародного співтовариства.

До другого заняття:

1. Якою є, на вашу думку, роль Рези-хана в історії Ірану. Дайте оцінку його реформ.

Реза-хан Пахлаві, який правив Іраном з 1925 по 1941 рік, був однією з найзначніших
фігур в історії країни. Він встановив в Ірані диктатуру, але при цьому провів ряд
реформ, які сприяли модернізації країни.

Роль Рези-хана в історії Ірану можна оцінити наступним чином:

 Політична роль. Реза-хан зміцнив централізовану владу в Ірані та подолав

феодальний сепаратизм. Він також сприяв розвитку національної ідентичності
та зміцненню обороноздатності країни.
 Економічна роль. Реза-хан провів ряд економічних реформ, які сприяли
розвитку промисловості та транспорту. Він також запровадив систему освіти за
європейським зразком.
  Соціальна роль. Реза-хан провів ряд соціальних реформ, які сприяли
підвищенню рівня освіти та охорони здоров’я населення. Він також заборонив
багатоженство та полігамію.

Реформи Рези-хана можна оцінити наступним чином:

 Положні наслідки:
o Реформи Рези-хана сприяли зміцненню центральної влади, розвитку
економіки та підвищенню рівня освіти та охорони здоров’я населення.
o Вони також сприяли розвитку національної ідентичності та зміцненню
обороноздатності країни.
 Негативні наслідки:
o Реформи Рези-хана були проведені авторитарним способом і призвели
до обмеження громадянських свобод.
o Вони також призвели до зростання соціальних протиріч у суспільстві.

У цілому, роль Рези-хана в історії Ірану є неоднозначною. Він був авторитарним

правителем, але при цьому провів ряд реформ, які сприяли модернізації країни. Його
спадщина досі залишається предметом дискусій у Ірані.

2. Ваша оцінка модернізаційних процесів під час «білої революції»

«Біла революція» — це термін, яким називають низку реформ, проведених шахом

Ірану Мохаммедом Реза Пахлаві в період з 1963 по 1967 рік. Ці реформи були
спрямовані на модернізацію країни та підвищення рівня життя населення.

До основних реформ «білої революції» відносяться:

 Аграрна реформа, яка призвела до ліквідації феодальної системи

землеволодіння та розподілу земель серед селян.
 Індустріалізація, яка призвела до розвитку промисловості та створення нових
робочих місць.
 Соціальні реформи, які сприяли підвищенню рівня освіти та охорони здоров’я
населення.
 Політичні реформи, які призвели до розширення політичних прав і свобод
населення.

Реформи «білої революції» мали як позитивні, так і негативні наслідки.

До позитивних наслідків відносяться:

 Зростання економічного розвитку країни. В період «білої революції» Іран

демонстрував високий економічний ріст.
 Покращення рівня життя населення. Завдяки реформам в Ірані знизилася
бідність, підвищився рівень освіти та охорони здоров’я населення.
  Розвиток національної ідентичності. Реформи сприяли зміцненню
національної ідентичності та почуття гордості за країну.

До негативних наслідків відносяться:

 Зростання соціальних протиріч. Реформи призвели до зростання соціальних

протиріч у суспільстві. Це було пов’язано з тим, що реформам сприяли
переважно представники верхніх шарів суспільства, а втрати від них понесли
переважно представники нижчих шарів суспільства.
 Зменшення політичних свобод. Реформи були проведені авторитарним
способом і призвели до обмеження політичних свобод населення.

У цілому, модернізаційні процеси під час «білої революції» мали неоднозначні

наслідки. З одного боку, вони сприяли економічному розвитку країни та підвищенню
рівня життя населення. З іншого боку, вони призвели до зростання соціальних
протиріч і обмеження політичних свобод.

Ось деякі конкретні приклади наслідків «білої революції»:

 Аграрна реформа призвела до зростання продуктивності праці в сільському

господарстві та підвищення рівня життя селян. Однак вона також призвела до
зростання безробіття в містах, оскільки багато селян переїхали до міст у
пошуках роботи.
 Індустріалізація призвела до створення нових робочих місць та зростання
виробництва промислової продукції. Однак вона також призвела до
забруднення навколишнього середовища та зростання соціальних проблем у
містах.
 Соціальні реформи призвели до підвищення рівня освіти та охорони здоров’я
населення. Однак вони також призвели до зростання соціальних протиріч,
оскільки вони не були достатньою мірою спрямовані на вирішення проблем
бідності та нерівності.
 Політичні реформи призвели до розширення політичних прав і свобод
населення. Однак вони були проведені авторитарним способом і призвели до
обмеження політичних свобод, оскільки шах збережив за собою значні
повноваження.

У цілому, «біла революція» була неоднозначним періодом в історії Ірану. Реформи,

проведені шахом Мохаммедом Реза Пахлаві, мали як позитивні, так і негативні
наслідки. Їх вплив на розвиток країни досі залишається предметом дискусій.

Тема: Країни Південної Азії у ХХ – на поч. ХХІ ст.

Індивідуальні завдання та завдання для обговорення на семінарському занятті № 3:

• Знайдіть цікаві факти з життя й діяльності: а) М. Ганді; б) Дж. Неру; в) І. Ганді; г) Р. Ганді.

а) Махатма Ганді

 Махатма Ганді народився в сім'ї багатих торговців, але з дитинства був

схильний до аскетизму та простоти.
  Він був вегетаріанцем і не носив взуття.
 Ганді був одружений з Кастурбай, з якою мав чотирьох синів і одну дочку.
 Він був майстром ненасильницького опору і ненасильницьких протестів.
 Ганді був убитий фанатиком-націоналістом у 1948 році.

б) Джавахарлал Неру

 Джавахарлал Неру був сином Мохандаса Карамчандра Ганді, одного з

найвидатніших лідерів національно-визвольного руху в Індії.
 Неру здобув освіту в Англії та Сполучених Штатах.
 Він був лідером Індійського національного конгресу, партії, яка очолювала
національно-визвольний рух в Індії.
 Неру став першим прем'єр-міністром Індії після проголошення її незалежності
в 1947 році.
 Неру був відомий своїми прогресивними поглядами і прагнув до модернізації
Індії.

в) Індіра Ганді

 Індіра Ганді була дочкою Джавахарлала Неру.

 Вона була першою жінкою, яка стала прем'єр-міністром Індії.
 Ганді правила Індією з 1966 по 1977 рік і знову з 1980 по 1984 рік.
 Вона була відома своїми сильними лідерськими якостями і своєю рішучістю
захищати інтереси Індії.
 Ганді була убита своїм охоронцем у 1984 році.

г) Рахул Ганді

 Рахул Ганді є онучатим сином Джавахарлала Неру і Індіри Ганді.

 Він є членом Індійського національного конгресу і був лідером партії з 2013 по
2019 рік.
 Ганді є відомим своїми ліберальними поглядами і прагнув до реформування
Індії.
 Він є одним з найпопулярніших політиків в Індії.
• Запропонуйте свою інфографіку теми «Індія в новітню епоху» або якогось із вузьких питань,
окреслених у плані семінарського заняття.

Індія в новітню епоху

Основні події

 1857 - повстання сипаїв проти британського панування

 1905 - розділ Бенгалії
  1919 - Акт про самоуправління Індії
 1930 - Марш солі Махатми Ганді
 1942 - Акція «Читай і руйнуй»
 1947 - проголошення незалежності Індії
 1948 - вбивство Махатми Ганді
 1962 - Індійсько-китайська війна
 1965 - Індійсько-пакистанська війна
 1971 - Індійсько-пакистанська війна, створення Бангладеш
 1984 - вбивство Індіри Ганді
 1991 - економічні реформи П.В. Нарасимха Рао
 2001 - терористичний напад на парламент Індії
 2008 - терористичний напад на Мумбаї
 2014 - перемога Нарендри Моді на виборах

Наслідки

 Утворення незалежної Індії

 Розділ Індії на Пакистан та Індію
 Початок збройних конфліктів між Індією та Пакистаном
 Розвиток Індії як демократичної держави
 Економічний розвиток Індії

Основні діячі

 Махатма Ганді
 Джавахарлал Неру
 Індіра Ганді
 Субхаш Чандра Бос
 Валлабхаї Пател
 П.В. Нарасимха Рао
 Нарендра Моді

Основні тенденції

 Перехід від колоніальної до незалежної держави

 Розвиток демократії та ринкової економіки
 Посилення ролі Індії у світовій політиці

Сучасна Індія
  Індія є однією з найбільших країн світу за населенням та площею
 Індія є демократичною державою
 Індія є членом багатьох міжнародних організацій, включаючи ООН та G20
 Індія є швидко розвивається країною з великим економічним потенціалом

Цікаві факти

 Індія є батьківщиною трьох світових релігій: індуїзму, буддизму та джайнізму.

 Індія є домом для найстарішої існуючої цивілізації в світі.
 Індія є найбільшою демократичною країною в світі.
 Індія є однією з найшвидше зростаючих економік у світі.
Індивідуальні завдання та завдання для обговорення на семінарському занятті № 4:

• Запропонуйте інфографіку до питання: «Пакистан: виникнення, розбудова, основні проблеми».

Пакистан: виникнення, розбудова, основні проблеми

Виникнення

 1906 - створення Мусульманської ліги, яка виступала за створення окремої

мусульманської держави в Індії.
 1940 - резолюція Лахорської конференції Мусульманської ліги, яка
проголосила створення Пакистану.
 1947 - розділ Британської Індії на Пакистан та Індію.

Розбудова

 1947-1958 - період політичної нестабільності та військових переворотів.

 1958-1971 - військовий режим генерала Аюб-хана.
 1971 - війна з Індією, в результаті якої Пакистан втратив східну частину
території, яка утворила незалежну державу Бангладеш.
 1971-1977 - правління Зульфікара Алі Бхутто.
 1977-1988 - військовий режим генерала Зія-уль-Хака.
 1988-1999 - період політичної нестабільності та військових переворотів.
 1999-2008 - правління генерала Первеза Мушаррафа.
 2008-2013 - правління Юсуфа Реза Гілані.
 2013-2018 - правління Наваза Шарифа.
 2018-дотепер - правління Імрана Хана.

Основні проблеми

 Політична нестабільність - Пакистан є однією з найменш стабільних країн

світу. У країні відбулося понад 20 військових переворотів.
  Релігійний екстремізм - Пакистан є батьківщиною кількох радикальних
ісламістських груп, які проводять терористичні атаки всередині країни та за її
межами.
 Бідність - Пакистан є однією з найбідніших країн світу. Близько 40% населення
країни живе за межею бідності.
 Нерівність - у Пакистані існує велика нерівність у розподілі доходів та
багатства.
 Екологічні проблеми - Пакистан стикається з серйозними екологічними
проблемами, такими як забруднення повітря, води та ґрунту.
• Запропонуйте інфографіку до питання: «Створення та розвиток Народної Республіки Бангладеш».

Створення

 1947 - розділ Британської Індії на Пакистан та Індію. Східна Бенгалія стає

східною провінцією Пакистану.
 1950-ті роки - зростання національно-визвольного руху в Східній Бенгалії.
 1960-ті роки - погіршення економічної ситуації в Східній Бенгалії та посилення
пригноблення з боку пакистанської влади.
 1970 - вибори в Пакистані, на яких перемагає Авамі Ліга, яка виступає за
незалежність Східної Бенгалії.
 1971 - початок громадянської війни в Пакистані.
 1971 - Індія вступає у війну на боці повстанців.
 1971 - 16 грудня пакистанські війська капітулювали перед Індією.
 1971 - 26 грудня проголошення незалежності Народної Республіки Бангладеш.

Розвиток

 1972-1975 - правління Шейха Муджибура Рахмана, першого президента

Бангладеш.
 1975 - вбивство Шейха Муджибура Рахмана.
 1975-1981 - військовий режим Зіа-ur-Рахмана.
 1981-1983 - правління Хуссейна Мушаррафа.
 1983-1990 - військовий режим Хасима Мухаммеда Ершада.
 1990-2001 - демократизація Бангладеш.
 2001-2006 - правління Халеда Зії.
 2007-2008 - військовий режим Мухаммада Міана.
 2008-2018 - правління Шейх Хасіни Вазед.
 2018-дотепер - правління Шайх Хасіна Вазед.

Основні проблеми
  Бідність - Бангладеш є однією з найбідніших країн світу. Близько 20%
населення країни живе за межею бідності.
 Нерівність - у Бангладеш існує велика нерівність у розподілі доходів та
багатства.
 Екологічні проблеми - Бангладеш стикається з серйозними екологічними
проблемами, такими як забруднення повітря, води та ґрунту.
 Політична нестабільність - Бангладеш періодично переживає політичні кризи
та заворушення.

Тема: Країни Близького Сходу в новітню епоху

5 семінар
3. Складіть 12 тестових завдань різних рівнів.

1. Хто з нижчеперелічених політиків був лідером Туреччини в міжвоєнний період?

 Мустафа Кемаль Ататюрк

 Ісмет Інєні
 Махмуд Шевкет
 Мевлют Мустафа

2. Яка з нижчеперелічених країн не входила до складу Ліги арабських держав?

 Сирія
 Ірак
 Єгипет
 Ліван

3. Яка з нижчеперелічених подій сталася в Туреччині в 1923 році?

 Проголошення республіки
 Прийняття конституції
 Утворення Турецької республіканської народної партії
 Прийняття закону про секуляризацію

4. Яка з нижчеперелічених подій сталася в Іраку в 1921 році?

 Проголошення незалежності Іраку

 Створення королівства Ірак
 Прихід до влади короля Фейсала I
 Прихід до влади Абдул-Азіза
5. Яка з нижчеперелічених країн була найбільшим постачальником нафти на світовий
ринок у міжвоєнний період?

 Ірак
 Іран
 Саудівська Аравія
 Кувейт

6. Який з нижчеперелічених договорів був укладений між Туреччиною та Великою

Британією в 1923 році?

 Лозаннський договір
 Севрський договір
 Сан-Ремоський договір
 Севрський договір

7. Яка з нижчеперелічених подій сталася в Сирії в 1925 році?

 Повстання аль-Вафд
 Повстання Саада Абдалли
 Повстання Національно-визвольного руху
 Повстання Арабського легіону

8. Яка з нижчеперелічених подій сталася в Ірані в 1921 році?

 Прихід до влади Реза-шаха Пехлеві

 Смерть Ага-Мохаммеда Шаха
 Прихід до влади Мохаммеда Реза-шаха Пехлеві
 Прихід до влади Ага-Мохаммеда Шаха ібн Каджара

9. Яка з нижчеперелічених країн була найбільшим імпортером нафти на світовий

ринок у міжвоєнний період?

 США
 Велика Британія
 Німеччина
 Франція

10. Який з нижчеперелічених договорів був укладений між Іраком та Великою

Британією в 1930 році?

 Англо-іракський договір
  Англо-турецький договір
 Англо-французький договір
 Англо-американський договір

Близький Схід під час Другої світової війни

11. Яка з нижчеперелічених країн увійшла до складу Антигітлерівської коаліції під час
Другої світової війни?

 Ірак
 Сирія
 Ліван
 Єгипет

12. Яка з нижчеперелічених подій сталася в Ірані в 1941 році?

 Іран був окупований військами союзників

 Іран був окупований військами Німеччини
 Іран був окупований військами Італії
 Іран був окупований військами Японії

4. На Вашу думку, яка із сторін ізраїльсько-палестинського конфлікту могла попередити проблему.

Чи уникнути її було не можливо?

На мою думку, обидві сторони ізраїльсько-палестинського конфлікту могли зробити

щось, щоб його попередити.

З одного боку, британський уряд, який керував Палестиною після Першої світової
війни, міг би краще керувати процесом розділу країни між євреями та палестинцями.
Британці могли б створити більш справедливий план розділу, який враховував би
інтереси обох сторін. Вони також могли б зробити більше для запобігання насильству
між євреями та палестинцями.

З іншого боку, євреї, які емігрували до Палестини в першій половині XX століття,

могли б бути більш поступливими у своїх вимогах. Євреї могли б погодитися на
менший розмір держави Ізраїль, або вони могли б погодитися поділити Палестину на
кілька держав, одна з яких була б єврейською, а інша - палестинською.

Однак, навіть якщо б обидві сторони зробили те, що було в їхніх силах, щоб запобігти
конфлікту, не можна сказати напевно, що це було б успішно. Історія показує, що
навіть коли дві сторони хочуть домовитися, це може бути важко зробити, якщо між
ними існують глибокі розбіжності.

У випадку ізраїльсько-палестинського конфлікту існують такі глибокі розбіжності, як

питання про те, яка сторона є законним власником землі, і питання про те, чи існує
право палестинців на власну державу. Ці розбіжності, швидше за все, будуть
існувати ще довгий час, і вони будуть продовжувати бути джерелом конфлікту.

Однак, незважаючи на ці розбіжності, я вважаю, що все ще важливо шукати шляхи

до миру. Ізраїльтяни та палестинці повинні бути готові до компромісу, якщо вони
хочуть жити в мирі та безпеці.

6 семінар

3. Складіть порівняльну таблицю: Арабо-ізраїльські війни.

Перша арабо- Друга арабо- Третя арабо- Четверта арабо-

Війна ізраїльська війна ізраїльська війна ізраїльська війна ізраїльська війна
(1948-1949) (1956) (1967) (1973)

Напад на
Проголошення Напад на
Єгипет, Сирію, Напад на
Причина незалежності Єгипет та
Йорданію та Ізраїль
Ізраїлю Сирію
Ірак

Ізраїль проти
Ізраїль проти
Єгипту, Сирії,
арабських країн:
Іорданіі,
Єгипет, Сирія, Ізраїль проти
Ізраїль проти Сирії, Лівану,
Йорданія, Ліван, Єгипту, Сирії,
Сторони Єгипту та Сирії, Іраку,
Ірак, Саудівська Йорданії та
Сирії Сирії,
Аравія, Кувейт, Іраку
Саудівської
Марокко, Туніс,
Аравії, Сирії,
Алжир
Кіпру

Ізраїль здобув
блискучу
перемогу,
завоювавши
Ізраїль здобув Ізраїль
Західний берег Ізраїль
перемогу, здобув
річки Йордан, здобув
завоювавши перемогу,
Східну частину перемогу,
Західний берег завоювавши
Перебіг Єрусалима, відбивши
річки Йордан, Східний
Голанські атаки
Східну частину Єрусалим та
висоти, арабських
Єрусалима та Синайський
Синайський країн
північний Синаї півострів
півострів та
частину
Синайського
півострова

Наслідки Надання Ізраїль Ізраїль Ізраїль

палестинцям анексував анексував вийшов з
статусу біженців Східний Голанські Синайського
Єрусалим висоти півострова,
але залишив
 за собою
Голанські
висоти

2. Складіть 12 тестових завдань різних рівнів.

1. Коли було проголошено створення держави Ізраїль?

 14 травня 1948 р.
 15 травня 1948 р.
 16 травня 1948 р.

2. Яка країна не визнала створення держави Ізраїль?

 США
 СРСР
 Велика Британія

3. Яка країна очолювала арабські країни у Першій арабо-ізраїльській війні?

 Єгипет
 Сирія
 Йорданія

4. Яка сторона здобула перемогу у Першій арабо-ізраїльській війні?

 Ізраїль
 Арабські країни

5. Які наслідки мала Перша арабо-ізраїльська війна для палестинців?

 Вони стали біженцями

 Вони отримали власну державу
 Вони стали громадянами Ізраїлю

6. Яке було основне питання, яке стало причиною конфлікту між Ізраїлем та
арабськими країнами?

 Право Ізраїлю на існування

 Право палестинців на власну державу
 Контроль над територією Палестини
7. Які країни брали участь у Другій арабо-ізраїльській війні?

 Ізраїль, Єгипет, Сирія

 Ізраїль, Франція, Великобританія
 Ізраїль, Йорданія, Ірак

8. Який був результат Другої арабо-ізраїльської війни?

 Ізраїль здобув перемогу

 Арабські країни здобула перемогу
 Війна закінчилася без переможців

9. Який був результат Шестиденної війни?

 Ізраїль здобув перемогу

 Арабські країни здобула перемогу
 Війна закінчилася без переможців

10. Коли відбулася Війна на виснаження?

 1969-1970 рр.
 1970-1971 рр.
 1971-1972 рр.

11. Яка країна очолювала арабські країни у Війні на виснаження?

 Єгипет
 Сирія
 Йорданія

12. Який був результат Війни на виснаження?

 Ізраїль здобув перемогу

 Арабські країни здобула перемогу
 Війна закінчилася без переможців

7 семінар

3. Складіть порівняльну таблицю: Становище Сирії і Лівану під час Другої світової війни.

Показники Сирія Ліван

Політична Під управлінням Франції Під управлінням Франції

 ситуація

У 1940 році окупована У 1940 році окупована

Військовий
Німеччиною, у 1941 році Німеччиною, у 1941 році
стан
звільнена союзниками звільнена союзниками

Економічна Значно погіршилася через Значно погіршилася через

ситуація війну війну

Соціальна Загострення національно- Загострення національно-

ситуація визвольного руху визвольного руху

Міжнародний Після війни отримала Після війни отримала

статус незалежність незалежність

4. Складіть порівняльну таблицю: Вектори зовнішньої політики Сирії.

Вектор Характеристика

Сирія є членом Ліги арабських держав і прагне до інтеграції з

Арабський
арабськими країнами. Вона також підтримує палестинський рух
світ
і виступає проти Ізраїлю.

Сирія має тісні відносини з Іраном, який є її головним

Іран союзником у регіоні. Сирія отримує від Ірану військову та
фінансову підтримку.

Сирія має тісні відносини з Росією, яка є її головним військовим

Росія союзником. Росія надає Сирії військову підтримку у
громадянській війні.

Сирія має тісні відносини з Китаєм, який є її головним торговим

Китай партнером. Китай інвестує в Сирію та допомагає їй
відновлювати економіку після громадянської війни.

Сирія має напружені відносини із західним світом, який

Західний
критикує її уряд за порушення прав людини та підтримку
світ
тероризму.

Тема: Арабські країни Африки у новітню добу

8 семінар

3.Складіть порівняльну таблицю: «Єгипет, Алжир, Лівія у міжвоєнні роки».

Показники Єгипет Алжир Лівія

Політична
Монархія Колонія Франції Колонія Італії
ситуація

У 1914-1918 рр. У 1914-1918 рр.

Військовий У 1914-1918 рр. не
воював на боці воював на боці
стан воював
Антанти Антанти

Зазнала значних Зазнала значних Зазнала значних

Економічна потрясінь через потрясінь через потрясінь через
ситуація Першу світову Першу світову Першу світову
війну війну війну

Загострення Загострення Загострення

Соціальна
національно- національно- національно-
ситуація
визвольного руху визвольного руху визвольного руху

У 1922 році У 1962 році У 1951 році

Міжнародний
отримав отримав отримав
статус
незалежність незалежність незалежність

4. Складіть порівняльну таблицю: «Арабські країни Пн Африки під час Другої світової війни».

Політична Військовий Економічна Соціальна Міжнародний

Країна
ситуація стан ситуація ситуація статус

Формальна
незалежніс
Загострен
ть, але
Значно ня
британські
Єгипе Монарх Нейтральн погіршила національ
війська
т ія ий ся через но-
залишалис
війну визвольно
я на
го руху
території
країни

Загострен
Значно ня
Воював на
Алжи Колонія погіршила національ Нейтральн
боці
р Франції ся через но- ий
Франції
війну визвольно
го руху

Лівія Колонія Воював на Значно Загострен Формальна

Італії боці Італії погіршила ня незалежніс
ся через політичної ть, але
війну боротьби фактично
 між залишалас
різними я під
політични контролем
ми силами Італії

9 семінар

3. Виділіть особливості національно-визвольного руху в Алжирі.

Національно-визвольний рух в Алжирі мав ряд характерних особливостей, які

відрізняли його від національно-визвольних рухів інших арабських країн.

 Важлива роль ісламу. Іслам відігравав важливу роль у національно-

визвольному русі в Алжирі. Ісламістські ідеї використовувалися для об'єднання
алжирського народу та мобілізації його на боротьбу за незалежність.
 Залучення широких верств населення. Національно-визвольний рух в Алжирі
охопив широкі верстви населення, включаючи селян, робітників, інтелігенцію
та духовенство. Це дозволило йому створити потужну армію опору, яка
врешті-решт здобула перемогу у війні.
 Важлива роль жінок. Жінки відіграли важливу роль у національно-визвольному
русі в Алжирі. Вони брали участь у бойових діях, допомагали партизанам, а
також вели активну пропагандистську роботу.
 Міжнародна підтримка. Національно-визвольний рух в Алжирі отримав
міжнародну підтримку з боку арабських країн, а також Радянського Союзу та
Китаю. Це допомогло йому протистояти французькому колоніальному уряду.

Серед конкретних подій, які вплинули на розвиток національно-визвольного руху в

Алжирі, можна виділити:

 Створення Народного фронту Алжиру (ПФА) у 1936 році. ПФА став головною
силою опору колоніальному правлінню.
 Повстання 8 травня 1945 року. Повстання було придушене французькими
військами, але призвело до зростання популярності ПФА.
 Створення Фронту національного визволення (ФНВ) у 1954 році. ФНВ
розпочав визвольну війну, яка тривала до 1962 року.
4. Складіть порівняльну таблицю: «Соціально-економічний і політичний розвиток АНДР у 1960–
1980-х рр.».

Показники 1960-ті рр. 1970-ті рр. 1980-ті рр.

Політична Стабілізація після Концентрація влади Розгортання

ситуація визвольної війни в руках президента політичної кризи

Зменшення темпів
Економічна Швидке зростання Економічна
економічного
ситуація економіки стагнація
зростання
 Загострення
Соціальна Зростання рівня Ускладнення
соціальних
ситуація життя населення соціальної ситуації
проблем

Тема: Країни Далекого Сходу у новітню добу

10 семінар
4.Складіть порівняльну таблицю: «Правління Мао Цзедуна і Ден Сяопіна».

Показники Мао Цзедун Ден Сяопін

Політичні
Марксизм-ленінізм, маоїзм Прагматизм
погляди

Комуністична система з
Політична
Тоталітарна система елементами ринкової
система
економіки

Економічна Сталінізм, Великі стрибок,

Реформи і відкритість
політика Культурна революція

Соціальна Розвиток приватного сектора,

Селективна соціалізація
політика соціальний захист

Пропаганда комунізму, Міжнародна інтеграція,

Міжнародна
підтримка національно- прагнення до економічного
політика
визвольних рухів розвитку

5. КНР: соціально-політичні експерименти 1958–1962 рр. та «Велика культурна революція». Дайте

Вашу оцінку подій.

Соціально-політичні експерименти 1958–1962 рр. та «Велика культурна революція»

були двома найбільш значущими подіями в історії Китаю XX століття. Вони мали як
позитивні, так і негативні наслідки для країни.

Великий стрибок вперед (1958-1962) був масштабним експериментом, спрямованим

на швидку індустріалізацію Китаю. Мао Цзедун вважав, що Китай повинен обігнати
США за 15 років. Для цього він запровадив ряд радикальних заходів, таких як
колективізація сільського господарства, створення «народних комун» і будівництво
«великих котлів».

У результаті Великого стрибка вперед Китай зазнав значних економічних втрат.

Посівні площі скоротилися, а врожайність знизилася. У країні почався голод, який
забрав життя мільйонів людей.
 Велика культурна революція (1966-1976) була ще більш руйнівною подією. Мао
Цзедун вважав, що КПК стала бюрократичною і відвернулася від ідеалів революції.
Для того, щоб відновити революційний дух, він закликав молодь до боротьби проти
«старої гвардії».

У результаті Великої культурної революції в Китаї почався період беззаконня і

насильства. Молоді люди, відомі як «червоні гвардійці», тероризували населення,
руйнувалися храми і культурні пам'ятки.

Оцінка подій

Незважаючи на значні негативні наслідки, соціально-політичні експерименти 1958–

1962 рр. і «Велика культурна революція» мали і деякі позитивні моменти. Вони
сприяли зміцненню влади Комуністичної партії Китаю і згуртуванню китайського
народу.

Також ці події призвели до деяких позитивних змін у китайському суспільстві.

Наприклад, вони сприяли підвищенню рівня освіти і культури населення.

Однак, в цілому, соціально-політичні експерименти 1958–1962 рр. і «Велика

культурна революція» були трагедією для Китаю. Вони призвели до значних
людських жертв і економічних втрат, а також до занепаду культури і освіти.

11 семінар

9. Дайте порівняльний аналіз політичних режимів КНДР і РК.

Показники КНДР РК

Політична
Тоталітаризм Демократія
система

Трудова партія
Вища влада Президент
Кореї

Політичні
відсутні широко поширені
свободи

Економічний Планова
Ринкова економіка
режим економіка

Зовнішня Спрямована на зміцнення міжнародного

Суперечлива
політика співробітництва

Політичний режим КНДР

Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) є тоталітарною державою.
Вища влада в країні належить Трудовій партії Кореї (ТПК), а її верховним лідером є
Кім Чен Ин.

ТПК є єдиною легальною політичною партією в КНДР. Вона контролює всі аспекти
життя в країні, включаючи економіку, освіту, культуру та ЗМІ.

Державний устрій КНДР заснований на ідеології марксизму-ленінізму та чучхе. Чучхе

- це ідеологія, розроблена Кім Ір Сеном, першим лідером КНДР. Чучхе підкреслює
самостійність і самодостатність КНДР.

Політичні свободи в КНДР

Політичні свободи в КНДР відсутні. В країні заборонені будь-які форми політичної

опозиції. Громадяни КНДР не мають права вільно збиратися, висловлювати свої
думки або брати участь у виборах.

Економічний режим КНДР

Економіка КНДР є плановою. Вона контролюється державою через систему

державних підприємств і кооперативів.

Економіка КНДР є однією з найбідніших у світі. ВВП на душу населення в КНДР

становить близько 1500 доларів США на рік.

Зовнішня політика КНДР

Зовнішня політика КНДР є суперечливою. Вона прагне до зміцнення свого

суверенітету і незалежності, але також є авторитарною і агресивною.

КНДР підтримує дружні відносини з Китаєм і Росією. Вона також підтримує

терористичні організації, такі як «Аль-Каїда» і «Хезболла».

Політичний режим РК

Республіка Корея (РК) є демократичною державою. Вища влада в країні належить

президенту, який обирається на п'ятирічний термін.

У РК діє багатопартійна система. Основними політичними партіями в країні є

Демократична партія, Партія вільних демократів і Партія народної сили.

Державний устрій РК заснований на ідеології лібералізму. Лібералізм підкреслює

права людини, демократію і верховенство закону.

Політичні свободи в РК

Політичні свободи в РК є широко поширені. Громадяни РК мають право вільно

збиратися, висловлювати свої думки і брати участь у виборах.
Економічний режим РК

Економіка РК є ринковою. Вона контролюється приватним сектором.

Економіка РК є однією з найрозвиненіших у світі. ВВП на душу населення в РК

становить близько 35 000 доларів США на рік.

Зовнішня політика РК

Зовнішня політика РК спрямована на зміцнення міжнародного співробітництва і

безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

РК підтримує дружні відносини з США, Японією та іншими країнами-членами НАТО.

Вона також є членом ООН і інших міжнародних організацій.

10.Проблема об’єднання Кореї: ваша оцінка перспективи.

Проблема об'єднання Кореї є однією з найскладніших і найважливіших проблем в

Азії. Розкол Кореї на дві держави в 1945 році призвів до значних політичних,
економічних і соціальних відмінностей між ними.

Перешкоди на шляху до об'єднання

Основними перешкодами на шляху до об'єднання Кореї є:

 Різниця політичних режимів: КНДР є тоталітарною державою, а РК є

демократичною державою. Ця різниця у політичних системах створює серйозні
труднощі для переговорів про об'єднання.
 Економічні відмінності: Економіка КНДР є однією з найбідніших у світі, а
економіка РК є однією з найрозвиненіших. Ці економічні відмінності призведуть
до значних труднощів у процесі об'єднання.
 Воєнні загрози: Об'єднання Кореї може призвести до зростання військової
загрози з боку Китаю і Північної Кореї. Ця загроза може ускладнити переговори
про об'єднання.

Перспективи об'єднання

Незважаючи на перешкоди, існує ряд факторів, які можуть сприяти об'єднанню Кореї:

 Зростаючі економічні зв'язки між КНДР і РК: У останні роки спостерігається

зростання економічних зв'язків між КНДР і РК. Це може сприяти зростанню
взаєморозуміння між двома країнами і полегшити переговори про об'єднання.
 Зміна політичного режиму в КНДР: Якщо в КНДР відбудеться зміна політичного
режиму, це може створити більш сприятливі умови для об'єднання.
 Міжнародний тиск: Міжнародне співтовариство може чинити тиск на КНДР і РК,
щоб вони розпочали переговори про об'єднання.
Висновок

Перспективи об'єднання Кореї є непевними. Однак, існує ряд факторів, які можуть
сприяти об'єднанню. Якщо ці фактори будуть діяти, то об'єднання Кореї може стати
реальністю в найближчому майбутньому.

Особисто я вважаю, що об'єднання Кореї є бажаним і необхідним. Об'єднана Корея

буде більш сильною і процвітаючою країною, ніж дві окремі держави.