Практичні Завдання ТіМНІ, Пенкальська Юлія, СОІ-42

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ З КУРСУ ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА
НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ
Виконала студентка групи СОІ-42, Пенкальська Юлія
Змістовий модуль 1.
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ.
ДИДАКТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ АКТИВІЗАЦІЇ ТА
ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Тема 2. Технологія підготовки та проведення уроків різних типів
Форма організації навчання ˗ практична робота
Завдання на випередження:
1. Заповніть таблицю: “Типологія та структура сучасного уроку історії”:
Тип уроку Структура уроку
1.Комбінований 1. Організаційний момент;
2. Перевірка попередньо засвоєних знань і способів
навчальної діяльності;
3. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної
діяльності.
4. Засвоєння нових знань і способів дій.
5. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
6.Підведення підсумків уроку.
7.Постановка домашнього завдання та інструктаж щодо
його виконання.
2. Вивчення 1. Організаційно-мотиваційний етап.
нового 2. Актуалізація опорних знань
матеріалу 3. Вивчення нового матеріалу
4. Закріплення знань
5. Підсумок уроку
3. Закріплення 1. Організаційно-мотиваційний етап

знань, 2. Актуалізація опорних знань
умінь та 3. Повторення та систематизація знань
навичок 4. Виконання вправ, завдань, практичних робіт
5. Підсумок уроку
4. Повторення 1. Організаційно-мотиваційний етап
та 2. Актуалізація опорних знань
систематиза 3. Повторення та систематизація знань
ція знань 4. Підсумок уроку
5. Контроль 1. Організаційно-мотиваційний етап

та 2. Актуалізація опорних знань
оцінювання 3. Виконання тестових завдань, контрольних робіт,
знань, практичних робіт
умінь та
навичок 4. Підсумок уроку
6. Заповніть таблицю: “Структурні елементи уроку”:

№ Етапи Дидактичне завдання Показники реального
з/п результату розв`язання
Завдання
1 Організаці Підготовка учнів до Абсолютна готовність
я початку навчальної діяльності: класу і устаткування,
заняття підготовка робочого швидке включення учнів у
місця, вітання, перевірка робочий ритм уроку
відсутніх, створення
сприятливої
психологічної атмосфери
уроку
2 Актуалізація Перевірка рівня знань і Учні можуть відповісти на
опорних умінь учнів, необхідних для запитання за вивченим
знань вивчення нового матеріалу матеріалом, правильно
виконати завдання
3 Вивчення Ознайомлення учнів з новим Учні розуміють новий
нового матеріалом, формування матеріал, можуть відповісти
матеріалу нових знань, умінь та на запитання за ним,
навичок виконати завдання
4 Закріплення Засвоєння вивченого Учні можуть відтворити,
знань, умінь матеріалу, формування застосувати, аналізувати,
та навичок вмінь та навичок синтезувати, порівнювати,
творчо застосовувати вивчені
знання
5 Підсумок Підведення підсумків уроку, Учні можуть повторити
уроку повторення основних основні моменти вивченого
моментів вивченого матеріалу, виконати завдання
матеріалу, домашнє
завдання
3.На які елементи програми та підручника потрібно звернути особливу увагу
готуючись до уроку? Чому?
При підготовці до уроку історії вчитель повинен звернути увагу на такі елементи
програми та підручника:
 Мета та завдання уроку. Ці елементи визначають зміст і структуру уроку, а
також вибір методів, прийомів і засобів навчання.
 Зміст навчального матеріалу. Вчитель повинен уважно вивчити зміст
навчального матеріалу, щоб зрозуміти його складність, ступінь новизни для
учнів, зв'язок з раніше вивченим матеріалом.
 Структура уроку. Вчитель повинен визначити структуру уроку, виходячи з
його мети та завдань, а також особливостей навчального матеріалу.
 Методи, прийоми і засоби навчання. Вчитель повинен вибрати такі методи,
прийоми і засоби навчання, які будуть найбільш ефективними для досягнення
поставлених цілей та завдань уроку.
Особливу увагу слід звернути на такі елементи програми та підручника:
 Основні поняття, терміни, явища та процеси. Вчитель повинен уважно
вивчити ці елементи, щоб забезпечити їх правильне розуміння та
застосування учнями.
 Фахові терміни. Вчитель повинен пояснити учням значення фахових термінів,
щоб вони могли зрозуміти зміст навчального матеріалу.
 Історичні джерела. Вчитель повинен ознайомитися з історичними джерелами,
які використовуються в підручнику, щоб забезпечити їх об'єктивне та
критичне осмислення учнями.
 Методичні рекомендації. Вчитель повинен ознайомитися з методичними
рекомендаціями, які надаються в підручнику, щоб забезпечити ефективне
проведення уроку.
Важливо, щоб вчитель не просто формально виконав вимоги програми та
підручника, а створив умови для того, щоб учні могли ефективно засвоїти
навчальний матеріал, розвинути свої пізнавальні здібності та інтерес до історії.
4. Які вимоги ви б сформулювали до ефективного уроку історії?
Обґрунтуйте свою думку.
Ефективний урок історії – це урок, на якому учні досягають поставлених цілей і
завдань. Для цього урок повинен відповідати таким вимогам:
 Мета і завдання уроку повинні бути чітко визначені та зрозумілі учням. Це
допоможе учням сконцентруватися на вивченні матеріалу та досягти успіху.
 Зміст уроку повинен бути актуальним, цікавим і доступним для розуміння
учнів. Це допоможе учням зацікавитися предметом та краще засвоїти
матеріал.
 Структура уроку повинна бути логічною та послідовною. Це допоможе учням
легко зрозуміти матеріал та запам'ятати його.
 Методи та прийоми навчання повинні бути ефективними та сприяти
досягненню поставлених цілей і завдань. Це допоможе учням активно
засвоїти матеріал та розвинути свої пізнавальні здібності.
 Обладнання та матеріали, які використовуються на уроці, повинні бути
доступними та сприяти ефективному засвоєнню матеріалу. Це допоможе
учням краще зрозуміти матеріал та запам'ятати його.
Обґрунтування
Чітко визначені мета і завдання уроку допомагають учням зрозуміти, чого від них
очікує вчитель, і сконцентруватися на вивченні матеріалу. Актуальний і цікавий
зміст уроку сприяє інтересу учнів до предмета та допомагає їм краще засвоїти
матеріал. Логічна та послідовна структура уроку допомагає учням легко зрозуміти
матеріал та запам'ятати його. Ефективні методи та прийоми навчання сприяють
активному засвоєнню матеріалу та розвитку пізнавальних здібностей учнів.
Доступне обладнання та матеріали допомагають учням краще зрозуміти матеріал та
запам'ятати його.
Крім цих вимог, ефективний урок історії повинен також бути:
 Диференційованим, тобто вчитель повинен враховувати індивідуальні
особливості учнів і створювати умови для успішного навчання всіх учнів.
 Інноваційним, тобто вчитель повинен використовувати сучасні методи та
прийоми навчання, які сприяють розвитку пізнавальних здібностей учнів і
формуванню їхньої життєвої компетентності.
 Ефективним, тобто вчитель повинен використовувати такі методи та
прийоми, які дозволяють учням досягти поставлених цілей і завдань.
Вчитель повинен постійно працювати над підвищенням ефективності своїх уроків,
щоб учні могли отримувати якісні знання та розвиватися всебічно.
Хід роботи:
1. Фронтальна бесіда за планом:
а) педагогічний задум уроку. Структурно-функціональний аналіз уроку.
б) методика визначення теми, мети, типу та структури уроку. Визначення
форми уроку.
2. Планування пізнавальної діяльності учнів під час уроку.
3. Структурно-компонентний план-конспект уроку.
Завдання для самостійного виконання:
Варіант І:
1) Сформулюйте тему, мету та план уроку засвоєння нових знань умінь та
навиків;
2) Розробіть блок диференційованих завдань для самостійного засвоєння
ЗУН за одним із пунктів плану уроку;
3) Розробіть блок диференційованих домашніх завдань для закріплення,
узагальнення і систематизації знань та способів дій.
1)Тема уроку: Перша світова війна
Мета уроку:
 Засвоєння учнями нових знань про Першу світову війну.

 Розвиток пізнавальних умінь учнів: уміння аналізувати, синтезувати, робити
висновки, творчо мислити.
 Формування вмінь самостійно працювати з історичними джерелами.
План уроку:
1. Міжнародні відносини напередодні І світової війни.
2. Причини, характер та початок війни.
З. Хід бойових дій в 1914-16 рр.
4. Назрівання революційної кризи та бойові дії в 1917-18рр.
5. Закінчення та наслідки І світової війни.
2)Завдання для всіх учнів:
1. Перечитайте текст підручника про міжнародні відносини напередодні І

світової війни.
2. Відповісти на запитання за текстом підручника.
3. Скласти хронологічну таблицю основних подій міжнародних відносин
напередодні І світової війни.
Завдання для сильних учнів:

1. Використовуючи історичні джерела, складіть порівняльний аналіз
міжнародних відносин у Європі та Азії напередодні І світової війни.
2. Проаналізуйте причини і наслідки гонки озброєнь у Європі напередодні І
3. Створіть історичний проект про вплив міжнародних відносин напередодні І
світової війни на розвиток світової цивілізації.
Завдання для слабких учнів:
1. Намалюйте малюнок або створіть колаж на тему "Міжнародні відносини

напередодні І світової війни".
2. Напишіть вірш або оповідання про міжнародні відносини напередодні І
3. Складіть загадки або ребуси про міжнародні відносини напередодні І світової
війни.
3) Блок диференційованих домашніх завдань для закріплення, узагальнення і
систематизації знань та способів дій за темою "Перша світова війна"
Завдання для всіх учнів:
 Повторити основні поняття та терміни теми.

 Скласти хронологічну таблицю основних подій Першої світової війни.
 Виконати тест на знання теми.
Завдання для сильних учнів:
 Проаналізуйте причини і наслідки Першої світової війни для Європи та світу.

 Створіть історичний проект про вплив Першої світової війни на розвиток
світової цивілізації.
Завдання для слабких учнів:
 Намалюйте малюнок або створіть колаж на тему "Перша світова війна".

 Напишіть вірш або оповідання про Першу світову війну.
Тема 4.Технології розвиваючого навчання (2 години)
Форма організації навчання ˗ семінар
Завдання
1. Розробіть блок завдань для розвитку пізнавальної активності учнів за
однією з тем курсу історії у 7 класі.
2. Розробіть 5 завдань для роботи з понятійним апаратом на уроках історії
для учнів 7 класу.
1)Тема: Київська Русь
Мета: Розвиток пізнавальної активності учнів за допомогою диференційованих

завдань.
Завдання:
Для всіх учнів:
 Скласти хронологічну таблицю основних подій Київської Русі.

 Виконати тест на знання теми.
Для сильних учнів:
 Проаналізуйте причини і наслідки прийняття християнства на Русі.

 Створіть історичний портрет Ярослава Мудрого.
Для слабких учнів:
 Намалюйте малюнок або створіть колаж на тему "Київська Русь".

 Напишіть вірш або оповідання про Київську Русь.
2) Тема: Київська Русь
Мета: Розвиток пізнавальної активності учнів за допомогою роботи з понятійним

апаратом.
Завдання:
1. Складіть словник історичних понять, пов'язаних з Київською Руссю.
У цьому завданні учні повинні скласти словник історичних понять, пов'язаних з

Київською Руссю, використовуючи текст підручника, додаткові історичні джерела
та власні знання. Це завдання вимагає від учнів уваги, спостережливості, умінь
працювати з історичними джерелами та систематизувати інформацію.
2. Проведіть бліц-опитування з історичних понять, пов'язаних з Київською

Руссю.
У цьому завданні учні повинні відповісти на запитання з історичних понять,

пов'язаних з Київською Руссю. Запитання можуть бути різних рівнів складності, що
дозволить вчителю оцінити рівень знань учнів з цієї теми.
3. Створіть історичний ребус або кросворд із історичних понять, пов'язаних з
Київською Руссю.
У цьому завданні учні повинні створити історичний ребус або кросворд із

історичних понять, пов'язаних з Київською Руссю. Це завдання вимагає від учнів
творчості та вміння узагальнювати інформацію.
4. Напишіть історичний твір, у якому використайте історичні поняття, пов'язані

з Київською Руссю.
У цьому завданні учні повинні написати історичний твір, у якому використати

історичні поняття, пов'язані з Київською Руссю. Це завдання вимагає від учнів
вміння образно мислити та використовувати історичні поняття у власному
мовленні.
5. Створіть історичний проект, у якому висвітлите значення одного з історичних

понять, пов'язаних з Київською Руссю.
У цьому завданні учні повинні створити історичний проект, у якому висвітлити

значення одного з історичних понять, пов'язаних з Київською Руссю. Це завдання
вимагає від учнів глибоких знань з теми та вміння самостійно працювати з
історичними джерелами.
Тема 5. Методичні особливості реалізації прийомів розвиваючого

навчання в практику сучасного уроку історії
Форма організації навчання ˗ практичне заняття
Мета: формування уміння втілювати прийоми і методи технології

розвиваючого навчання в практику уроку історії
1.Заповніть таблицю: “Загально-навчальні вміння і навики”:
Навчально- Інформаційні Навчально- Комунікативні
організаційні інтелектуальні
Уміння визначати мету Уміння знаходити Уміння читати, Уміння спілкуватися,
навчання, планувати інформацію, слухати, міркувати, вести діалог,
свою роботу, обробляти запам'ятовувати, аргументувати,
використовувати різні інформацію, узагальнювати, переконувати, вести
джерела інформації, використовувати систематизувати, полеміку, працювати в
працювати з інформацію застосовувати знання групі
текстовою в нових ситуаціях
інформацією,
узагальнювати та
систематизувати
матеріал, робити
висновки, оцінювати
свої результати
1. Фронтальна бесіда за планом:
а) педагогічний задум уроку за розвиваючою технологією навчання.
Структурно-функціональний аналіз уроку.
б) методика визначення теми, мети, типу та структури уроку. Визначення
форми уроку.
2. Планування пізнавальної діяльності учнів під час розвиваючого уроку.
Види пізнавально-розвиваючих завдань.
А)Тема уроку: Велике переселення народів

Клас: 6 клас
 Загальні:
o Ознайомити учнів з поняттям "Велике переселення народів";
o Вивчити причини, хід і наслідки Великого переселення народів;
 Розвиваючі:
o Розвивати логічне мислення, вміння аналізувати та синтезувати;
o Розвивати вміння самостійно працювати;
 Виховна:
o Виховувати інтерес до історії.
Завдання уроку:
 Учні повинні:
o Знати, що таке Велике переселення народів;
o Знати причини, хід і наслідки Великого переселення народів;
o Вміти аналізувати та синтезувати історичні факти;
o Вміти працювати самостійно.
Структура уроку:
 Організаційно-мотиваційний етап (5 хвилин)
o Привітання учнів;
o Перевірка готовності учнів до уроку;
o Мотивація учнів до навчання.
 Актуалізація опорних знань і вмінь (10 хвилин)
o Повторення знань про Римську імперію;
o Вправи на карті.
 Вивчення нового матеріалу (25 хвилин)
o Причини Великого переселення народів;
o Хід Великого переселення народів;
o Наслідки Великого переселення народів.
 Закріплення вивченого матеріалу (20 хвилин)
o Вправи на розуміння причин, ходу і наслідків Великого переселення
народів;
o Робота з історичними документами.
 Рефлексія (5 хвилин)
o Підсумок уроку;
o Домашнє завдання.
Методи і прийоми навчання:
 Методи:
o Словесні (бесіда, пояснення, інструктаж);
o Наочні (демонстрація, ілюстрації);
o Практичні (вправи, завдання).
 Прийоми:
o Робота в парах;
o Фронтальна робота;
o Самостійна робота.
Засоби навчання:
 Наочні:
o Карта Європи IV-VII століть;
o Ілюстрації до Великого переселення народів.
Очікувані результати уроку:
 Учні повинні:
o Знати, що таке Велике переселення народів;
o Знати причини, хід і наслідки Великого переселення народів;
o Вміти аналізувати та синтезувати історичні факти;
o Вміти працювати самостійно.
Структурно-функціональний аналіз уроку:
 Організаційно-мотиваційний етап:
На цьому етапі створюється сприятливий психологічний клімат на уроці,
формується мотивація до навчання.
 Актуалізація опорних знань і вмінь:
На цьому етапі актуалізуються знання і вміння учнів, необхідні для вивчення
нового матеріалу.
 Вивчення нового матеріалу:
На цьому етапі учні засвоюють новий матеріал. Для цього використовуються
різні методи і прийоми навчання, що сприяє активній пізнавальній діяльності учнів.
Наочність і ілюстрації допомагають зробити урок більш цікавим і зрозумілим для
учнів.
 Закріплення вивченого матеріалу:
На цьому етапі учні закріплюють вивчений матеріал. Для цього
використовуються різні вправи і завдання, які допомагають перевірити і закріпити
розуміння причин, ходу і наслідків Великого переселення народів.
 Рефлексія:
На цьому етапі учні рефлексують над своїми досягненнями на уроці.
Б) Методика визначення теми, мети, типу та структури уроку
Тема уроку визначається виходячи з навчальної програми. При визначенні
теми уроку учитель повинен враховувати:
 Вік учнів
 Зміст матеріалу, який вивчається на уроці
 Індивідуальні особливості учнів
Мета уроку визначається відповідно до теми уроку. При визначенні мети
уроку учитель повинен враховувати:
 Педагогічні цілі
 Розвиваючі цілі
 Виховані цілі
Тип уроку визначається виходячи від мети уроку та змісту матеріалу, який
вивчається на уроці.
Структура уроку визначається виходячи від типу уроку та вікових
особливостей учнів.
Визначення форми уроку
Форма уроку - це зовнішнє оформлення уроку, яке визначається його змістом,
метою, завданнями, а також віковими особливостями учнів.
При визначенні форми уроку учитель повинен враховувати такі фактори:
 Мета та завдання уроку
2. Планування пізнавальної діяльності учнів під час розвиваючого уроку
Під час розвиваючого уроку учні повинні виконувати різноманітні
пізнавально-розвиваючі завдання. Пізнавально-розвиваючі завдання - це завдання,
які спрямовані на розвиток пізнавальних здібностей учнів, зокрема, їхніх:
 Уміння мислити
 Уміння вчитися
 Уміння творчо мислити
 Уміння критично мислити
 Уміння рефлексувати
При плануванні пізнавальної діяльності учнів під час розвиваючого уроку
учитель повинен враховувати такі фактори:
 Індивідуальні особливості учнів
Види пізнавально-розвиваючих завдань
Пізнавально-розвиваючі завдання можна класифікувати за такими ознаками:
 За характером пізнавальної діяльності учнів:
o Завдання на засвоєння нових знань
o Завдання на формування вмінь і навичок
o Завдання на застосування знань, умінь і навичок
o Завдання на узагальнення і систематизацію знань
o Завдання на контроль і корекцію знань, умінь і навичок
 За ступенем самостійності учнів:
o Завдання фронтальні
o Завдання групові
o Завдання індивідуальні
 За використанням технічних засобів навчання:
o Завдання з використанням технічних засобів навчання
o Завдання без використання технічних засобів навчання
 За рівнем складності:
o Завдання репродуктивного рівня
o Завдання продуктивного рівня
o Завдання творчого рівня
Приклади пізнавально-розвиваючих завдань
Завдання на засвоєння нових знань
 Завдання на порівняння
 Завдання на класифікацію
 Завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків
 Завдання на аналіз
 Завдання на синтез
Завдання на формування вмінь і навичок
 Завдання на застосування знань в нових ситуаціях
 Завдання на розв'язання проблемних завдань
 Завдання на проектування
Завдання на застосування знань, умінь і навичок
 Завдання на вирішення задач
 Завдання на написання творів
 Завдання на проведення досліджень
Завдання на узагальнення і систематизацію знань
 Завдання на створення опорних схем
 Завдання на створення таблиць
 Завдання на створення презентацій
Завдання на контроль і корекцію знань, умінь і навичок
 Завдання на відтворення знань
 Завдання на застосування знань в нових ситуаціях
 Завдання на розв'язання проблемних завдань
При виборі пізнавально-розвиваючих завдань для уроку учитель повинен
враховувати всі ці фактори, щоб завдання були ефективними і сприяли досягненню
поставлених цілей уроку.
Варіант І:
1) Сформулюйте тему, мету та план уроку проблемного уроку засвоєння
нових знань умінь та навиків;
2) На прикладі одного з питань теми уроку, проілюструйте технологію
формування блоку диференційованих завдань (3–4) для формування навиків
пошукової діяльності в процесі засвоєння нового навчального матеріалу та
уміння застосовувати набуті знання, уміння та навики в нових умовах.
3) Поміркуйте, які загальнонавчальні уміння та навики формуватимуться при
виконанні розроблених вами завдань. Відповідь оформіть у формі
методичної рекомендації для вчителів (наприклад: “Розроблені мною
завдання можуть бути використані і для формування образної уяви. Для
цього при виконанні завдання слід звернути увагу на ...”).
1.
Тема: Причини Великої французької революції
Клас: 8
Мета:
 Загальні:
o Ознайомити учнів з причинами Великої французької революції;
o Розвивати логічне мислення, вміння аналізувати та синтезувати;
o Розвивати вміння самостійно працювати;
 Виховна:
o Виховувати інтерес до історії.
Організаційно-мотиваційний етап (5 хвилин)
 Привітання учнів;
 Перевірка готовності учнів до уроку;
 Мотивація учнів до навчання.
Актуалізація опорних знань і вмінь (10 хвилин)
 Повторення знань про Французьке королівство XVIII століття;

 Вправи на узагальнення та систематизацію знань про Французьке королівство XVIII
століття.
Вивчення нового матеріалу (25 хвилин)
 Проблемне питання: "Які причини Великої французької революції?"

 Обговорення проблеми в групах.
 Презентація результатів роботи груп.
Закріплення вивченого матеріалу (20 хвилин)
 Вправи на застосування знань про причини Великої французької революції.

 Виконання проектів на тему "Причини Великої французької революції".
Рефлексія (5 хвилин)
 Підсумок уроку;
 Домашнє завдання.
2.Приклад:
Тема: Причини Великої французької революції
Питання: Які причини Великої французької революції?
Блок диференційованих завдань:
Завдання 1 (базовий рівень)
 Знайдіть в історичних джерелах (підручник, статті, документи тощо) інформацію

про причини Великої французької революції.
 Сформулюйте основні причини Великої французької революції.
Завдання 2 (середній рівень)
 Проаналізуйте причини Великої французької революції.

 Визначте, які з причин були основними, а які – другорядними.
Завдання 3 (високий рівень)
 Порівняйте причини Великої французької революції з причинами інших революцій.

 Визначте, які з причин є загальними для революцій, а які – специфічними.
Технологія формування блоку диференційованих завдань:
1. Визначення цілей і завдань уроку.
В даному випадку метою уроку є формування навичок пошукової діяльності в процесі

засвоєння нового навчального матеріалу та уміння застосовувати набуті знання, уміння
та навики в нових умовах.
2. Визначення критеріїв диференціації.
Для диференціації завдань можна використовувати такі критерії, як:
 Рівень складності завдання.

 Спрямованість завдання.
 Види діяльності, які необхідні для виконання завдання.
У даному випадку для диференціації завдань використовується критерій рівня складності

завдання.
3. Розробка завдань.
Завдання повинні бути розроблені таким чином, щоб вони відповідали поставленим цілям
і завданням уроку, а також критеріям диференціації.
Завдання 1 є базовим, оскільки передбачає лише знаходження інформації про причини

Великої французької революції.
Завдання 2 є середнім, оскільки передбачає аналіз причин Великої французької

революції.
Завдання 3 є високим, оскільки передбачає порівняння причин Великої французької

революції з причинами інших революцій.
4. Виконання завдань учнями.
Учні виконують завдання самостійно або в групах.
5. Контроль виконання завдань.

Учитель контролює виконання завдань учнями, використовуючи різні методи і прийоми,
наприклад, фронтальний опит, індивідуальне опитування, перевірку зошитів тощо.
3. Методична рекомендація
Формування загальнонавчальних умінь і навичок при виконанні диференційованих

завдань
Диференційовані завдання є одним із ефективних методів формування

загальнонавчальних умінь і навичок учнів. При їх розробці важливо враховувати такі
фактори:
 Цілі і завдання уроку. Завдання повинні відповідати поставленим цілям і завданням

уроку.
 Рівень складності завдання. Завдання повинні бути диференційованими за рівнем
складності, щоб вони відповідали рівню підготовки учнів.
 Спрямованість завдання. Завдання повинні бути спрямовані на формування
певних загальнонавчальних умінь і навичок.
При виконанні диференційованих завдань учні набувають такі загальнонавчальні уміння

та навички:
 Уміння працювати самостійно. Учні вчаться самостійно знаходити інформацію,

аналізувати її та робити висновки.
 Уміння працювати в групах. Учні вчаться співпрацювати з іншими учнями,
обмінюватися інформацією та приймати спільні рішення.
 Уміння критично мислити. Учні вчаться аналізувати інформацію, виділяти головне
та робити висновки.
 Уміння застосовувати знання в нових ситуаціях. Учні вчаться використовувати
набуті знання в різних ситуаціях.
Тема 6. Технологія реалізації прийомів проблемного навчання у

практику уроку історії
Мета: формування уміння організації навчального заняття із

використанням прийомів проблемного навчання.
1.Поміркуйте над формулюванням проблемної теми уроку;
2.Охарактеризуйте поняття і заповніть тематичну таблицю:
Поняття Визначення Приклад
Проблемне запитання – Запитання, яке не має  Чи можна вважати, що
однозначної відповіді, вимагає входження України до
самостійного осмислення та складу СРСР було
пошуку відповіді
неминучим?
 Чи можна вважати, що
Україна могла уникнути
входження до складу
СРСР, якщо б не було
Другої світової війни?
 Чи можна вважати, що
входження України до
складу СРСР було
позитивною подією для
українського народу?
Проблемна задача – Завдання, яке вимагає не лише  Якби Україна не

знань, а й творчого підходу, вступила до СРСР,
самостійного пошуку рішення якою була б її
подальша доля?
 Які фактори могли б
допомогти Україні
уникнути входження до
складу СРСР?
 Які наслідки мало б
для українського
народу входження до
складу СРСР, якби
воно не було пов'язане
з Другою світовою
війною?
Проблемна ситуація – Ситуація, яка породжує проблему,  У 1945 році Україна

викликає у людини бажання її стала однією з 15
вирішити союзних республік
СРСР. Як можна
пояснити цей факт?
 На початку 1990-х років
Україна проголосила
незалежність. Якими
були причини цього
рішення?
 Яким чином Україна
може розвиватися як
незалежна держава?
Сократична Бесіда, у якій учитель, за  Учитель: "Чому, на

(евристична) бесіда – допомогою наводніх запитань, вашу думку, Україна
допомагає учням самостійно вступила до складу
прийти до висновку СРСР?"
 Учитель: "Чи є у вас
особисті думки про те,
чи могла Україна
складу СРСР?"
 Учитель: "Чи можете ви
навести приклади з
історії, які показують,
що країни могли
складу інших держав?"
P.S. Приклади для третьої колонки таблиці наводьте із обраної вами
теми уроку.
1) Сформулюйте тему уроку засвоєння нових знань, формування умінь та

навиків (за вибором) у вигляді проблеми. Складіть план уроку.
2) Розробіть приклад (до 10 запитань) Соклатичної бесіди яку би ви
пропонували провести на етапі Актуалізації опорних знань за обраною вами
темою.
3) Змоделюйте і опишіть проблемну ситуацію, яка б стала передумовою для
формулювання проблемної задачі за одним із змістових напрямків теми
вашого уроку.
4) Сформулюйте проблемну задачу та опишіть алгоритм її розв`язання (див.
Лекц.1.3, приклад про “Завершення формування індустріального суспільства
у провідних країнах Європи”).
1. Тема уроку: "Чи може історія повторитися?"
Ціль уроку:
 Засвоєння учнями знань про закономірності історичного розвитку, можливості

повторення історичних подій.
 Формування вмінь аналізувати історичні події, робити висновки, аргументувати
свою позицію.
Очікувані результати:
 Учні зможуть:
o Навести приклади історичних подій, які повторювалися.
o Охарактеризувати закономірності історичного розвитку.
o Аргументувати свою позицію з приводу можливості повторення історичних
подій.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.
Форма проведення: урок-дискусія.
Хід уроку:
І. Організаційний момент (1 хв.)
ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв.)
 Бесіда з учнями з приводу того, що вони знають про закономірності історичного

розвитку.
 Виконання учнями тестових завдань на перевірку знань з цієї теми.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (5 хв.)
 Вступна бесіда з учнями з приводу проблеми уроку.

 Постановка проблемного запитання: "Чи може історія повторитися?"
ІV. Вивчення нового матеріалу (20 хв.)
 Робота з підручником: ознайомлення з поняттями "закономірності історичного

розвитку", "повторення історичних подій".
 Обговорення проблемного запитання.
 Проведення дискусії з учнями на тему "Чи може історія повторитися?"
V. Закріплення знань, умінь та навичок (10 хв.)
 Виконання учнями практичного завдання: скласти сценарій діалогу між двома

людьми, які мають різні точки зору на проблему уроку.
 Презентація учнями своїх робіт.
VI. Підсумок уроку (5 хв.)
 Бесіда з учнями з приводу того, що вони дізналися на уроці.

 Висловлення учнями власних думок та переконань з приводу проблеми уроку.
VII. Домашнє завдання (2 хв.)
 Написати твір на тему "Чи може історія повторитися?"
Обладнання та матеріали:
 Підручник з історії України.

 Тестові завдання.
 Картки з різними точками зору на проблему уроку.
Методи та прийоми:
 Бесіда.
 Дискусія.
 Робота з підручником.
 Виконання практичного завдання.
 Висловлення власних думок та переконань.
Оцінювання навчальних досягнень учнів:
 Оцінка усних відповідей.

 Оцінка виконання практичного завдання.
 Оцінка твору.
Запитання для обговорення на уроці:
 Що таке закономірності історичного розвитку?

 Які історичні події можуть повторитися?
 Чи може історія повторитися повністю?
2. Запитання для Сократичної бесіди:
1. Що таке закономірності історичного розвитку?

2. Які закономірності історичного розвитку ви знаєте?
3. Які історичні події є результатом цих закономірностей?
4. Чи можна сказати, що ці історичні події повторюються?
5. У чому подібність і відмінність цих історичних подій?
6. Чи можна сказати, що історія повторюється повністю?
7. Чи можна сказати, що історія повторюється частково?
8. Наведіть приклади історичних подій, які повторювалися частково.
9. Наведіть приклади історичних подій, які не повторювалися.
10. Які фактори можуть призвести до повторення історичних подій?
3. Проблемна ситуація:
Учитель пропонує учням розглянути історичні події, які відбулися в різних країнах і в різні
часи. Наприклад, це можуть бути революції, війни, революції, реформи.
Учні виявляють, що ці події мають багато спільного. Наприклад, вони часто викликані
соціальними і економічними протиріччями, а також виступають результатом
закономірностей історичного розвитку.
Однак, учні також виявляють, що ці події мають і відмінності. Наприклад, вони можуть
мати різні наслідки, а також відбуватися в різних умовах.
У результаті цього учні стикаються з проблемою: чи може історія повторитися повністю,

або вона завжди буде мати унікальні риси?
Формулювання проблемної задачі:
Чи може історія повторитися повністю?
Ця проблемна задача спрямована на активізацію пізнавальної діяльності учнів, на їхнє

критичне мислення і здатність аналізувати історичні події.
4. озв'язання проблемної задачі:
Для розв'язання цієї задачі учні повинні:
 Розглянути історичні події, які відбувалися в різних країнах і в різні часи.

 Визначити спільні та відмінні риси цих подій.
 Проаналізувати фактори, які впливають на розвиток історії.
На основі цього аналізу учні можуть прийти до висновку, що історія може повторитися
частково, але не повністю. Це пов'язано з тим, що історія розвивається за певними
закономірностями, які можуть повторюватися. Однак, кожна історична подія є унікальною,
оскільки вона відбувається в певних умовах, які можуть змінюватися.
Цей висновок може бути підтверджений конкретними прикладами з історії. Наприклад,

революції є закономірним явищем в історії, і вони повторювалися в різних країнах у різні
часи. Однак, наслідки цих революцій могли бути різними. Наприклад, революція у Франції
в 1789 році привела до створення республіки, а революція в Росії в 1917 році привела до
створення комуністичного режиму.
Таким чином, проблемна ситуація, яка була описана вище, є вдалою передумовою для
формулювання проблемної задачі, яка спрямована на розвиток критичного мислення
учнів і їхньої здатності аналізувати історичні події.
Тема 7. Методика підготовки та проведення лабораторно-практичних

робіт з історії (2 години)
Завдання
1. Розробіть блок диференційованих завдань для лабораторної роботи по
темі: “Перша світова війна: історична необхідність чи помилка історії” (за
матеріалами лекції).
 Випишіть основні причини Першої світової війни.

 Охарактеризуйте основні передумови Першої світової війни.
 Проаналізуйте дві точки зору на причини Першої світової війни:

o точка зору, яка стверджує, що Перша світова війна була історичною
необхідністю;
o точка зору, яка стверджує, що Перша світова війна була помилкою історії.
Завдання 3 (додатковий рівень)
 Підготуйте повідомлення на одну з тем:

o "Причини і наслідки Першої світової війни для України";
o "Значення Першої світової війни для розвитку світової цивілізації".
Інструкція для виконання завдань:
Завдання 1 та 2 можна виконати, використовуючи підручник з історії України, додаткову

літературу та Інтернет-ресурси.
Завдання 3 передбачає більш глибоке опрацювання теми, підготовку повідомлення з

використанням додаткових джерел інформації.
2. Поміркуйте, як змінюватиметься технологія лабораторно-практичної роботи

при проведенні її у фронтальній, індивідуальній, груповій формах навчання.
Проілюструйте ці зміни на прикладі завдання №1.
Фронтальна форма навчання:
 Учитель оголошує тему лабораторно-практичної роботи і завдання.

 Учні слухають пояснення вчителя.
 Учні самостійно виконують завдання.
 Учитель періодично перевіряє виконання завдання, надає допомогу учням, які її
потребують.
Індивідуальна форма навчання:
 Учитель роздає учням завдання №1 і пояснює його.

 Учні самостійно виконують завдання, використовуючи підручник, додаткову
літературу та Інтернет-ресурси.
 Учитель надає допомогу учням, які її потребують.
Групова форма навчання:
 Учитель роздає учням завдання №1 і пояснює його.

 Учні самостійно розподіляють обов'язки в групі.
 Один учень виписує основні причини Першої світової війни, інший - основні
передумови.
 Учні обмінюються інформацією і спільно готують спільний висновок.
Як видно з прикладу, при фронтальній формі навчання учитель виступає в ролі

організатора і координатора навчального процесу. Учні слухають пояснення вчителя, а
потім самостійно виконують завдання. При індивідуальній формі навчання учень
самостійно виконує завдання, використовуючи підручник, додаткову літературу та
Інтернет-ресурси. Учитель надає допомогу учням, які її потребують. При груповій формі
навчання учні працюють у групах по 2-4 особи. Учні самостійно розподіляють обов'язки в
групі і спільно виконують завдання.
Тема 8. Технологія підготовки та проведення лабораторно-практичних

робіт на уроках історії
Мета: формування уміння організації навчального заняття у формі

лабораторно-практичної роботи
1. Поміркуйте над формулюванням проблемної теми уроку;
2. Підготуйте пакет документів для теоретичної підготовки лабораторно-
практичного заняття за обраною вами темою.
Варіант І:
1) Сформулюйте тему, мету та план лабораторно-практичного уроку
засвоєння нових знань умінь та навиків;
2) На прикладі одного з питань теми уроку, розробіть блок
диференційованих завдань поетапного розв’язання проблеми уроку;
3) Поміркуйте, до якого висновку ймовірно прийдуть учні поетапно
виконуючи диференційовані завдання; у який спосіб вони фіксуватимуть
результати виконаних завдань.
Тема: Вивчення археологічних знахідок доби Київської Русі
Мета:
 Ознайомити учнів з основними видами археологічних знахідок доби
Київської Русі.
 Формувати вміння аналізувати історичні джерела.
 Розвивати навички роботи з історичними джерелами.
I. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань.
 Бесіда про археологічні джерела.
 Розв'язання тестових завдань.
III. Вивчення нового матеріалу.
 Розповідь учителя про основні види археологічних знахідок доби
Київської Русі.
 Демонстрація археологічних знахідок доби Київської Русі.
 Самостійна робота учнів з історичними джерелами.
IV. Виконання практичних завдань.
 Аналіз археологічних знахідок доби Київської Русі.
 Складання характеристики історичних джерел.
V. Підсумок уроку.
 Бесіда про результати практичної роботи.
 Підсумок уроку.
Інструкція для виконання практичних завдань:
Завдання 1. Аналіз археологічних знахідок доби Київської Русі.
 Ознайомтеся з археологічними знахідками доби Київської Русі.
 Визначте вид археологічної знахідки.
 Дайте характеристику археологічної знахідки.
Завдання 2. Складання характеристики історичних джерел.
 На основі вивчених археологічних знахідок складіть характеристику
археологічних знахідок доби Київської Русі.
Оцінювання учнів:
 Оцінка за виконання практичних завдань виставляється за наступними
критеріями:
o Правильність визначення виду археологічної знахідки.
o Правильність складання характеристики археологічної знахідки.
o Якість виконання практичних завдань.
 Оцінка за урок виставляється за результатами виконання практичних
завдань, участі в бесіді та загальної активності на уроці.
Приклади археологічних знахідок доби Київської Русі:
 Житлові споруди: землянки, напівземлянки, дерев'яні будинки.
 Побутові речі: посуд, меблі, знаряддя праці, зброя.
 Одяг: одяг з тканини, одяг з шкіри, одяг з хутра.
 Прикраси: намисто, сережки, браслети, персні.
Додаткові завдання:
 Використовуючи археологічні знахідки, складіть розповідь про життя
людей доби Київської Русі.
 Створіть макет житла доби Київської Русі.
Висновок
Учні, поетапно виконуючи диференційовані завдання до теми "Вивчення
археологічних знахідок доби Київської Русі", ймовірно прийдуть до висновку, що
археологічні знахідки є важливим джерелом інформації про культуру, побут,
економіку та інші аспекти життя людей доби Київської Русі.
Археологічні знахідки дають нам можливість побачити, як жили люди в
минулому, як вони одягалися, що їли, чим займалися. Вони також дають нам
уявлення про релігію, культуру, мистецтво та інші аспекти життя людей.
Наприклад, археологічні знахідки свідчать про те, що жителі Київської Русі
жили в дерев'яних будинках, одягалися в одяг з тканини, шкіри та хутра, їли хліб,
м'ясо, рибу та овочі. Вони займалися землеробством, тваринництвом, ремеслами та
торгівлею. Християнство стало державною релігією Київської Русі в X столітті, і це
також знайшло своє відображення в археологічних знахідках.
Фіксація результатів
Результати виконаних завдань учні можуть фіксувати в різних формах,
наприклад:
 В усній формі: учні можуть виступити з доповіддю або презентацією
про результати своєї роботи.
 В письмовій формі: учні можуть написати реферат, статтю, або інший
документ.
 В графічній формі: учні можуть створити схему, таблицю, діаграму, або
інший графічний матеріал.
Форма фіксації результатів залежить від конкретного завдання та від
індивідуальних уподобань учнів.
Змістовий модуль 2.
ДИДАКТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ ЕФЕКТИВНОГО
КЕРУВАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
ПОЗАКЛАСНА ТА ПОЗАШКІЛЬНА РОБОТА З ІСТОРІЇ
Тема 9. Ігрові технології та їх використання на уроках історії (4 години)

Завдання
1. Розробіть комплекс ігрових завдань вікторинного типу для перевірки
попередньо набутих знань (тема довільна) та шкалу їх оцінювання.
Тема: Вплив християнства на розвиток Київської Русі
Комплекс ігрових завдань вікторинного типу
Завдання 1. "Відгадай слово"
Учитель загадує слово, пов'язане з темою уроку. Учні повинні відгадати
слово, відповідаючи на запитання вчителя. Наприклад, учитель загадує слово
"християнство". Учні можуть дати відповідь, відповівши на такі запитання:
 Яка релігія стала державною релігією Київської Русі в X столітті?
 Який князь прийняв християнство в 988 році?
 Які свята є християнськими?
Завдання 2. "Правда чи неправда"
Учитель висловлює твердження, пов'язане з темою уроку. Учні повинні
визначити, чи є твердження правдою чи не правдою. Наприклад, учитель каже:
"Християнство вплинуло лише на культуру Київської Русі". Учні повинні
визначити, що це твердження неправда, тому що християнство також вплинуло на
економіку, політику, освіту та інші сфери життя Київської Русі.
Завдання 3. "Конкурс малюнків"
Учні повинні намалювати малюнок, який ілюструє вплив християнства на
розвиток Київської Русі. Наприклад, учні можуть намалювати картину, яка
зображує будівництво Софійського собору в Києві.
Шкала оцінювання
 Завдання 1: 1 бал за кожну правильну відповідь
 Завдання 2: 2 бали за правильну відповідь
 Завдання 3: 3 бали за малюнок, який відповідає темі уроку та якісно
виконаний
Максимальна кількість балів: 6
Оцінка:
 9-6 балів: відмінно
 5-8 балів: добре
 3-4 бали: задовільно
 0-2 бали: незадовільно
Ці завдання можна використовувати як частину уроку або як додаткове
завдання для закріплення знань.
2. Сформулюйте тему для дебатів і розробіть блок двосторонніх питань для

обговорення.
Тема дебатів: Чи був вплив християнства на розвиток Київської Русі
позитивним чи негативним?
Блок двосторонніх питань для обговорення:
 Аргументи "за" позитивний вплив християнства:
o Християнство сприяло зміцненню державності та єдності Київської
Русі.
o Християнство сприяло розвитку культури та освіти.
o Християнство сприяло розвитку торгівлі та економіки.
 Аргументи "проти" позитивного впливу християнства:
o Християнство призвело до посилення феодального ладу та кріпацтва.
o Християнство призвело до занепаду язичництва та традиційної
культури.
o Християнство призвело до засилля іноземного впливу.
Додаткові питання:
 Які були позитивні та негативні наслідки впливу християнства на
розвиток Київської Русі в різних сферах життя суспільства?
 Чи можна було уникнути негативних наслідків впливу християнства на
розвиток Київської Русі?
 Які уроки можна винести з впливу християнства на розвиток Київської
Русі?
Ці питання спрямовані на розвиток критичного мислення та аналітичних
здібностей учнів. Вони також сприяють формуванню усвідомленої громадянської
позиції.
Дебати можна провести в класі або в форматі онлайн-конференції. Учасники
дебатів повинні підготуватися до виступу, зібравши інформацію та аргументи на
підтримку своєї позиції. Ведучий дебатів повинен стежити за тим, щоб учасники
дотримувалися правил дебатів і не допускали особистих образ.
Після дебатів можна провести обговорення, щоб підвести підсумки та
проаналізувати аргументи учасників.
Ось кілька конкретних прикладів аргументів, які можна використовувати в
дебатах:
Аргументи "за" позитивний вплив християнства:
 Християнство сприяло зміцненню державності та єдності Київської
Русі. Цей аргумент можна підтримати посиланнями на те, що християнство стало
державною релігією Київської Русі, що призвело до об'єднання земель навколо
єдиної релігії.
 Християнство сприяло розвитку культури та освіти. Цей аргумент
можна підтримати посиланнями на будівництво християнських храмів, шкіл та
інших культурних закладів.
 Християнство сприяло розвитку торгівлі та економіки. Цей аргумент
можна підтримати посиланнями на те, що християнство сприяло розвитку торгівлі з
іншими країнами Європи та Азії.
Аргументи "проти" позитивного впливу християнства:
 Християнство призвело до посилення феодального ладу та кріпацтва.
Цей аргумент можна підтримати посиланнями на те, що християнство закріплювало
панування феодалів над селянами.
 Християнство призвело до занепаду язичництва та традиційної
культури. Цей аргумент можна підтримати посиланнями на те, що християнство
забороняло язичницькі обряди та звичаї.
 Християнство призвело до засилля іноземного впливу. Цей аргумент
можна підтримати посиланнями на те, що християнство прийшло до Київської Русі
з Візантії, що призвело до посилення впливу візантійської культури та політики.
Ці аргументи можна використовувати як основу для обговорення, але вони не
є вичерпними. Учні можуть запропонувати свої власні аргументи, спираючись на
власні знання та розуміння історії Київської Русі.
3. Об’єднайтеся у групи і підготуйте короткий сценарій (тема довільна)

імітації історичної події та продемонструйте епізод.
Тема: Прийняття християнства в Київській Русі
Сценарій:
Дія відбувається в 988 році в Києві.
На сцені стоять князь Володимир, його дружина Анна, візантійські
священики та бояри.
Володимир: Я, князь Володимир, прийняв рішення прийняти християнство як
державну релігію Київської Русі.
Бояри: (здивовано) Але ми ж язики!
Володимир: Я знаю, але я вважаю, що християнство принесе нашому народу
багато добра. Воно допоможе нам об'єднатися, розвинути культуру та освіту.
Анна: Я підтримую рішення свого чоловіка. Християнство - це прекрасна
релігія, яка принесе нам щастя та благоденство.
Священики: Ми щасливі, що князь Володимир прийняв християнство. Ми
готові допомогти йому поширити цю релігію серед нашого народу.
(Бояри мовчать, але видно, що вони не впевнені в тому, що християнство - це
правильне рішення.)
Володимир: Я оголошую, що завтра, на свято Хрещення Господнього, ми
будемо хрещені.
(Усі кланяються князеві.)
(Сцена закінчується.)
Епізод:
Наступного дня на березі Дніпра зібралися всі жителі Києва.
Володимир, Анна та бояри стояли в черзі, щоб прийняти хрещення.
Священики хрестили людей, читаючи молитви і поливаючи їх водою з
Дніпра.
Володимир був першим, хто прийняв хрещення.
За ним пішла Анна та бояри.
Весь народ радісно вітав нове віру.
(Епізод закінчується.)
Цей сценарій імітує історичну подію - прийняття християнства в Київській
Русі. Він показує, як князь Володимир прийняв рішення про прийняття
християнства, як його підтримала дружина Анна, і як відбулося хрещення самого
князя та його людей.
Епізод, який ми продемонстрували, показує, як проходило хрещення людей
на березі Дніпра.
Ми сподіваємося, що наш виступ був цікавим та пізнавальним.
Тема 10. Технологія підготовки та проведення імітаційних ігор на уроках

історії
Мета: формування уміння організації навчального заняття у формі
імітаційної гри.
1. Об’єднайтеся у дві малих групи та спільно поміркуйте над:
- формулюванням проблемної теми уроку;
- ігровими персонажами;
- очікуваними результатами уроку.
Група 1
Формулювання проблемної теми уроку:
 Чи можна вважати, що прийняття християнства в Київській Русі було
історичним зламом?
Ця проблема є проблемною, оскільки має кілька варіантів відповіді. З одного
боку, прийняття християнства стало важливою подією в історії Київської Русі, яка
мала значний вплив на її розвиток. З іншого боку, можна стверджувати, що
прийняття християнства було лише одним із багатьох факторів, які призвели до
змін у Київській Русі в X столітті.
Ігрові персонажі:
 Князь Володимир Великий
 Анна Порфірогенета, дружина князя Володимира
 Візантійські священики
 Язичницькі жерці
 Бояри
 Простий народ
Ці персонажі є ключовими учасниками подій, пов'язаних з прийняттям
християнства в Київській Русі. Князь Володимир був тим, хто прийняв рішення про
прийняття християнства, а його дружина Анна сприяла цьому рішенню.
Візантійські священики були відповідальними за поширення християнства в
Київській Русі. Язичницькі жерці були представниками старої віри, які намагалися
протистояти поширенню християнства. Бояри були представниками знаті, яка мала
вплив на рішення князя Володимира. Простий народ був тим, хто безпосередньо
відчув на собі вплив прийняття християнства.
 Учні зможуть визначити ключові події та учасників прийняття
християнства в Київській Русі.
 Учні зможуть проаналізувати причини та наслідки прийняття
 Учні зможуть сформувати власну думку про те, чи можна вважати, що
прийняття християнства в Київській Русі було історичним зламом.
Група 2
Формулювання проблемної теми уроку:
 Чи було прийняття християнства в Київській Русі прогресивним
явищем?
Ця проблема є проблемною, оскільки має два протилежні варіанти відповіді. З
одного боку, прийняття християнства призвело до розвитку культури, освіти та
торгівлі в Київській Русі. З іншого боку, прийняття християнства призвело до
посилення феодального ладу та кріпацтва.
Ігрові персонажі:
 Бояри
Ці персонажі є ключовими учасниками подій, пов'язаних з прийняттям
християнства в Київській Русі. Князь Володимир був тим, хто прийняв рішення про
прийняття християнства, а його дружина Анна сприяла цьому рішенню.
Візантійські священики були відповідальними за поширення християнства в
Київській Русі. Язичницькі жерці були представниками старої віри, які намагалися
протистояти поширенню християнства. Бояри були представниками знаті, яка мала
вплив на рішення князя Володимира. Простий народ був тим, хто безпосередньо
відчув на собі вплив прийняття християнства.
 Учні зможуть визначити позитивні та негативні наслідки прийняття
 Учні зможуть сформувати власну думку про те, чи було прийняття
християнства в Київській Русі прогресивним явищем.
Обговорення
Обидві групи представили цікаві та актуальні проблемні теми уроку.
Проблема, яку визначила перша група, дозволяє розглянути прийняття
християнства в Київській Русі з точки зору його історичного значення. Проблема,
яку визначила друга група, дозволяє розглянути прийняття християнства в
Київській Русі з точки зору його впливу на розвиток суспільства.
Обидві групи також представили список ігрових персонажів, які є ключовими
учасниками подій, пов'язаних з прийняттям християнства в Київській Русі. Ці
персонажі дозволять учням краще зрозуміти цю історичну подію.
Очікувані результати уроку, які визначили обидві групи, є реалістичними і
дозволять учням досягти поставленої мети.
2. Підготуйте пакет документів для теоретичної підготовки імітаційної гри за

обраною вами темою;
Пакет документів для теоретичної підготовки імітаційної гри за темою
"Прийняття християнства в Київській Русі"
Завдання:
 Ознайомитися з основними джерелами з історії Київської Русі, які
стосуються прийняття християнства.
 Проаналізувати причини та наслідки прийняття християнства в
Київській Русі.
 Визначити ролі та завдання ігрових персонажів.
Документ 1. Хронологія подій, пов'язаних з прийняттям християнства в
Київській Русі
986 рік
 Князь Володимир Великий відправляє посольства до різних країн, щоб
дізнатися про їхні вірування.
987 рік
 Візантійська імперія відмовляє Володимиру в участі в її політичних
іграх.
988 рік
 Князь Володимир приймає християнство як державну релігію Київської
Русі.
989 рік
 Хрещення киян на березі Дніпра.
Документ 2. Причини прийняття християнства в Київській Русі
 Релігійна ситуація в Київській Русі напередодні прийняття
християнства. В Київській Русі в X столітті існувало багато різних релігій, у тому
числі язичництво, іудаїзм і християнство. Язичництво було основною релігією, але
воно не було єдиною.
 Політичні причини. Прийняття християнства зближувало Київську Русь
з Візантійською імперією, яка була однією з найсильніших держав того часу.
 Культурні причини. Християнство сприяло розвитку культури та освіти
в Київській Русі.
Документ 3. Наслідки прийняття християнства в Київській Русі
 Політичні наслідки. Прийняття християнства сприяло зміцненню
державності та єдності Київської Русі.
 Культурні наслідки. Християнство сприяло розвитку культури та освіти
в Київській Русі.
 Соціальні наслідки. Християнство сприяло посиленню феодального
ладу та кріпацтва.
Документ 4. Ролі та завдання ігрових персонажів
Князь Володимир Великий
 Головна роль у цій історичній події.
 Приймає рішення про прийняття християнства.
 Відповідає за поширення християнства в Київській Русі.
Анна Порфірогенета, дружина князя Володимира
 Допомагає князю Володимиру прийняти християнство.
 Сприяє поширенню християнства в Київській Русі.
Візантійські священики
 Відповідають за поширення християнства в Київській Русі.
 Проповідують християнство киянинам.
Язичницькі жерці
 Протистоять поширенню християнства.
 Намагаються зберегти язичництво в Київській Русі.
Бояри
 Мають вплив на рішення князя Володимира.
 Можуть підтримати або протистояти поширенню християнства.
Простий народ
 Безпосередньо відчуває на собі вплив прийняття християнства.
 Може прийняти християнство або залишитися язичником.
Завдання для учнів
 Ознайомитися з документами 1-4.
 Проаналізувати причини та наслідки прийняття християнства в
Київській Русі.
 Визначити ролі та завдання ігрових персонажів.
Рекомендації для вчителя
 Перед проведенням імітаційної гри необхідно провести теоретичну
підготовку учнів.
 Для цього можна використовувати документи 1-4, які містять основну
інформацію про прийняття християнства в Київській Русі.
 Учні повинні проаналізувати причини та наслідки цієї події, а також
визначити ролі та завдання ігрових персонажів.
 Це допоможе їм краще підготуватися до імітаційної гри та зрозуміти її
історичне значення.
3. Розробіть план-сценарій імітаційної гри за обраною вами темою.
План-сценарій імітаційної гри за темою "Прийняття християнства в Київській Русі"

Мета:
 Розглянути прийняття християнства в Київській Русі як історичну
подію.
 Проаналізувати причини та наслідки цієї події.
 Розкрити роль різних учасників прийняття християнства.
Учасники:
 Бояри
Обладнання:
 Місце для проведення гри (клас, актовий зал тощо)
 Таблички з іменами учасників гри
 Реквізит, який може бути використаний для імітації історичних подій
(наприклад, мечі, щити, хрест, Біблія тощо)
Хід гри:
1. Організаційний момент
Вчитель розподіляє ролі між учнями. Учні знайомляться з документами, які
містять основну інформацію про прийняття християнства в Київській Русі.
2. Розіграш історичних подій
Учні розігрують історичні події, пов'язані з прийняттям християнства в
Київській Русі. Наприклад, вони можуть відтворити такі сцени:
 Зустріч князя Володимира з Візантійськими священиками
 Хрещення князя Володимира
 Хрещення киян на березі Дніпра
3. Обговорення
Після розіграшу історичних подій учні обговорюють їх з учителем. Вони
аналізують причини та наслідки прийняття християнства в Київській Русі,
розкривають роль різних учасників цієї події.
4. Підсумок
Учитель підводить підсумок імітаційної гри. Він узагальнює основні
моменти, які були обговорені в ході гри.
Рекомендації для вчителя:
 Під час розіграшу історичних подій учитель повинен стежити за тим,
щоб учні дотримувалися історичної правди.
 Учні можуть використовувати власну фантазію та творчість, щоб
зробити гру більш цікавою та захоплюючою.
 Після імітаційної гри можна провести додаткове обговорення, щоб учні
краще зрозуміли історичне значення прийняття християнства в Київській Русі.
Варіант І:
навиків у формі імітаційної гри;
Мета:
 Розглянути прийняття християнства в Київській Русі як історичну
подію.
 Проаналізувати причини та наслідки цієї події.
1. Організаційний момент (5 хв.)
 Привітання.
 Перевірка присутності учнів.
 Мотивація навчальної діяльності.
2. Актуалізація опорних знань (10 хв.)
 Бесіда з учнями про язичництво в Київській Русі.
 Опитування учнів про причини прийняття християнства в Київській
Русі.
3. Вивчення нового матеріалу (30 хв.)
 Розповідь учителя про прийняття християнства в Київській Русі.
 Робота з документами.
 Опрацювання теоретичного матеріалу.
4. Практична робота (25 хв.)
 Імітаційна гра "Прийняття християнства в Київській Русі".
5. Підсумок уроку (10 хв.)
 Обговорення імітаційної гри.
 Підведення підсумків уроку.
6. Домашнє завдання (5 хв.)
 Підготувати повідомлення про одного з учасників прийняття
Імітаційна гра "Прийняття християнства в Київській Русі"
Мета:
 Навчити учнів працювати в команді.
 Розвивати творчі здібності учнів.
Обладнання:
 Таблички з іменами учасників гри.
 Реквізит, який може бути використаний для імітації історичних подій
(наприклад, мечі, щити, хрест, Біблія тощо)
Хід гри:
1. Організаційний момент
Вчитель розподіляє ролі між учнями. Учні знайомляться з документами, які
містять основну інформацію про прийняття християнства в Київській Русі.
2. Розіграш історичних подій
Учні розігрують історичні події, пов'язані з прийняттям християнства в
Київській Русі. Наприклад, вони можуть відтворити такі сцени:
 Зустріч князя Володимира з Візантійськими священиками
 Хрещення князя Володимира
 Хрещення киян на березі Дніпра
3. Обговорення
Після розіграшу історичних подій учні обговорюють їх з учителем. Вони
аналізують роль різних учасників прийняття християнства, роблять висновки про
значення цієї події для Київської Русі.
Рекомендації для вчителя:
 Під час розіграшу історичних подій учитель повинен стежити за тим,
щоб учні дотримувалися історичної правди.
 Учні можуть використовувати власну фантазію та творчість, щоб
зробити гру більш цікавою та захоплюючою.
 Учні зможуть відтворити історичні події, пов'язані з прийняттям
 Учні зможуть проаналізувати роль різних учасників прийняття
християнства.
 Учні зможуть працювати в команді та творчо підходити до виконання
завдання.
2) На прикладі одного з питань теми уроку, розробіть сценарій поетапного

розв’язання проблеми уроку;
Тема уроку: Прийняття християнства в Київській Русі
Питання: Чи можна вважати, що прийняття християнства в Київській Русі
було прогресивним явищем?
Сценарій поетапного розв’язання проблеми уроку:
1. Формулювання проблеми
Учитель ставить перед учнями проблему: чи можна вважати, що прийняття
християнства в Київській Русі було прогресивним явищем.
2. Збір інформації
Учні працюють з різними джерелами інформації, щоб зібрати аргументи на
підтримку та протиріччя до твердження про прогресивність прийняття
3. Аналіз інформації
Учні аналізують зібрану інформацію, щоб визначити, які аргументи є більш
вагомими.
4. Висновок
Учні роблять висновок про те, чи можна вважати, що прийняття християнства
в Київській Русі було прогресивним явищем.
Деякі аргументи на підтримку твердження про прогресивність прийняття
християнства в Київській Русі:
Русі.
 Християнство сприяло розвитку культури та освіти в Київській Русі.
 Християнство сприяло розвитку торгівлі та економіки в Київській Русі.
Деякі аргументи проти твердження про прогресивність прийняття
християнства в Київській Русі:
культури.
Учитель може використовувати різні методи та прийоми для проведення
цього етапу уроку, наприклад:
 Робота в групах. Учні можуть об'єднатися в групи за інтересами та
обговорити цю проблему всередині групи.
 Дискусія. Учні можуть обговорити цю проблему в класі.
 Письмове завдання. Учні можуть написати есе на цю тему.
Наприклад, учитель може організувати роботу в групах так:
Учитель розподіляє учнів на три групи. Кожній групі дається завдання зібрати
аргументи на підтримку або протиріччя до твердження про прогресивність
прийняття християнства в Київській Русі. Після того, як групи зібрали інформацію,
вони представляють свої аргументи в класі.
Після того, як учні зібрали інформацію та проаналізували її, вони можуть
зробити висновок про те, чи можна вважати, що прийняття християнства в
Київській Русі було прогресивним явищем.
Учитель може допомогти учням зробити цей висновок, задавши їм такі
запитання:
 Які аргументи є більш вагомими?
 Чи переважна кількість аргументів на підтримку або протиріччя до
твердження про прогресивність прийняття християнства в Київській Русі?
 Чи можна зробити однозначний висновок про те, чи було це
прогресивним явищем?
Учні можуть зробити висновок, що прийняття християнства в Київській Русі
мало як позитивні, так і негативні наслідки.
Цей висновок може бути таким:
Прийняття християнства в Київській Русі мало як позитивні, так і негативні
наслідки. З одного боку, воно сприяло зміцненню державності та єдності Київської
Русі, розвитку культури та освіти, торгівлі та економіки. З іншого боку, воно
призвело до занепаду язичництва та традиційної культури, посилення феодального
Цей висновок є складним і неоднозначним, але він відображає реальність
історичного процесу.
3) Утвореною групою продемонструйте імітацію розробленого завдання.

Імітація розробленого завдання
Питання: Чи можна вважати, що прийняття християнства в Київській Русі
було прогресивним явищем?
Учасники:
 Група 1: Аргументи на підтримку твердження про прогресивність
прийняття християнства в Київській Русі.
 Група 2: Аргументи проти твердження про прогресивність прийняття
 Група 3: Висновок про те, чи можна вважати, що прийняття
Хід імітації:
1. Формулювання проблеми
Учитель ставить перед учнями проблему: чи можна вважати, що прийняття
2. Збір інформації
Учні працюють з різними джерелами інформації, щоб зібрати аргументи на
підтримку та протиріччя до твердження про прогресивність прийняття
Група 1:
Русі.
Група 2:
культури.
3. Аналіз інформації
Учні аналізують зібрану інформацію, щоб визначити, які аргументи є більш
вагомими.
Група 1:
Аргументи на підтримку твердження про прогресивність прийняття
християнства в Київській Русі є більш вагомими, оскільки вони сприяли розвитку
держави, культури та економіки.
Група 2:
Аргументи проти твердження про прогресивність прийняття християнства в
Київській Русі також є вагомими, оскільки вони призвели до занепаду традиційної
культури та посилення феодального ладу.
4. Висновок
Учні роблять висновок про те, що прийняття християнства в Київській Русі
мало як позитивні, так і негативні наслідки.
Група 3:
Прийняття християнства в Київській Русі було складним і неоднозначним
явищем. З одного боку, воно сприяло зміцненню державності та єдності Київської
Русі, розвитку культури та освіти, торгівлі та економіки. З іншого боку, воно
призвело до занепаду язичництва та традиційної культури, посилення феодального
Підсумок
Учитель підводить підсумки імітації. Він узагальнює основні моменти, які
були обговорені в ході гри.
Оцінювання
Учитель оцінює роботу учнів за такими критеріями:
 Активність у роботі в групі.
 Вміння аргументувати свою точку зору.
 Критичне мислення.
Обговорення
Учні обговорюють імітацію з учителем. Вони можуть задавати питання,
висловлювати свої думки та враження.
Тема 11. Методика організації кооперативного навчання на уроках

історії в школі (2 години)
Завдання для самостійного виконання
1. Підготуйте три взаємодоповнюючих завдання для розвитку навиків

позитивної співпраці учнів 5 (6) класу.
Завдання 1. "Мозковий штурм"
Мета:
 Розвиток навичок критичного мислення та вміння аргументувати свою
точку зору.
 Формування вміння працювати в команді та генерувати спільні ідеї.
Хід завдання:
 Учитель ставить перед учнями проблемне питання або завдання.
 Учні об'єднуються в невеликі групи (4-5 осіб).
 У кожній групі учні обговорюють проблему та генерують ідеї щодо її
вирішення.
 Представники кожної групи презентують свої ідеї класу.
 Клас обговорює ідеї та доходить спільного висновку.
Приклад завдання:
Запитання: Які наслідки мав поділ Київської Русі на дві частини?
Ідеї учнів:
 Зниження обороноздатності держави.
 Послаблення влади князя.
 Зростання феодальної роздробленості.
 Поява нових економічних та культурних центрів.
Завдання 2. "Проект"
Мета:
 Розвиток вміння працювати в команді та розподіляти обов'язки.
 Формування вміння збирати та аналізувати інформацію.
 Розвиток творчих здібностей учнів.
 Учитель пропонує учням розробити проект на історичну тему.
 Учні об'єднуються в групи (4-5 осіб).
 У кожній групі учні розподіляють обов'язки та збирають інформацію
для проекту.
 Учні розробляють макет або презентацію проекту.
 Учні презентують проект класу.
Тема проекту: "Життя людей в Київській Русі"
Обов'язки учнів:
 Збір інформації про побут, одяг, їжу, житло людей в Київській Русі.
 Створення макета житла або одягу людей в Київській Русі.
 Розробка презентації проекту.
Завдання 3. "Дебати"
Мета:
 Розвиток вміння аргументувати свою точку зору та дискутувати.
 Формування вміння критично мислити та аналізувати інформацію.
 Учитель пропонує учням обговорити дискусійне питання на історичну
тему.
 Учні об'єднуються в дві команди, які представляють протилежні точки
зору.
 Учні готуються до дебатів, збираючи інформацію та аргументи на
підтримку своєї точки зору.
 Дебати проводяться в класі.
 Учні висловлюють свою точку зору та аргументують її.
 Клас обговорює дебати та доходить спільного висновку.
Питання: Чи було прийняття християнства в Київській Русі прогресивним
явищем?
Аргументи на підтримку твердження про прогресивність прийняття
християнства:
Русі.
Аргументи проти твердження про прогресивність прийняття християнства:
культури.
Ці завдання взаємодоповнюють один одного, оскільки вони розвивають різні
навички позитивної співпраці. "Мозковий штурм" допомагає учням генерувати
спільні ідеї, "Проект" - розподіляти обов'язки та працювати в команді, а "Дебати" -
аргументувати свою точку зору та дискутувати.
При проведенні цих завдань учитель повинен стежити за тим, щоб учні
дотримувалися правил позитивної співпраці. Наприклад, учні повинні бути
толерантними до думок інших, уважно слухати один одного та поважати думки
один одного.
2. З навчальної програми довільно оберіть одну тему. Сформулюйте тему

уроку у вигляді проблеми. Розробіть завдання для ротації із розрахунку: одне
завдання на одну трійку. Будьте готові пояснити та обґрунтувати: логіку
вибору теми і формулювання завдань; результативність та ефективність
запропонованої вами форми роботи.
Тема уроку: "Чому козаки воювали з турками і татарами?"
Проблема: Чи можна вважати війну козаків з турками і татарами
справедливою?
Завдання для ротації:
1 трійка: "Аргументи на підтримку твердження про справедливість війни
козаків з турками і татарами"
Учні повинні зібрати аргументи на підтримку твердження про справедливість
війни козаків з турками і татарами. Аргументи можуть бути такими:
 Турки і татари нападали на українські землі, грабували, вбивали і
забирали в рабство людей.
 Козаки захищали свій народ і свої землі від ворогів.
 Козацькі походи проти турків і татар сприяли зміцненню козацького
війська і держави.
2 трійка: "Аргументи проти твердження про справедливість війни козаків з
турками і татарами"
Учні повинні зібрати аргументи проти твердження про справедливість війни
козаків з турками і татарами. Аргументи можуть бути такими:
 Козаки нападали на турецькі і татарські землі, грабували, вбивали і
забирали в рабство людей.
 Козацькі походи проти турків і татар призводили до нових воєн і
конфліктів.
 Козацькі походи проти турків і татар не вирішували проблему
татарських набігів на українські землі.
3 трійка: "Висновок про справедливість війни козаків з турками і татарами"
Учні повинні зробити висновок про те, чи можна вважати війну козаків з
турками і татарами справедливою. Висновок повинен бути обґрунтованим і
спиратися на зібрані аргументи.
Логіка вибору теми і формулювання завдань:
Тема "Чому козаки воювали з турками і татарами?" є актуальною і цікавою
для учнів 7 класу. Вона дозволяє зануритися в історичний контекст і зрозуміти
причини, які призвели до козацькій боротьбі з турками і татарами.
Завдання для ротації розроблені таким чином, щоб вони були різнорівневими
і сприяли розвитку різних навичок учнів. Перше завдання передбачає роботу з
інформацією і генерування ідей, друге завдання - аналіз і критичне мислення, третє
завдання - узагальнення та аргументування.
Результативність та ефективність запропонованої форми роботи:
Робота в групах дає можливість учням співпрацювати один з одним,
розподіляти обов'язки і досягати спільних цілей. Робота в ротації дозволяє кожному
учневі взяти участь у всіх завданнях і проявити свої здібності.
Ось деякі з можливих результатів роботи в групах:
 Учні зможуть краще зрозуміти історичні події і процеси.
 Учні зможуть розвинути навички критичного мислення, аналізу та
аргументації.
 Учні зможуть навчитися працювати в команді та співпрацювати один з
одним.
Ось деякі з можливих ефективностей запропонованої форми роботи:
 Робота в групах сприяє підвищенню інтересу учнів до предмета.
 Робота в групах сприяє розвитку комунікативних навичок учнів.
 Робота в групах сприяє розвитку творчих здібностей учнів.
Під час проведення уроку учитель повинен стежити за тим, щоб учні
дотримувалися правил позитивної співпраці. Наприклад, учні повинні бути
толерантними до думок інших, уважно слухати один одного та поважати думки
один одного.
3. Розробіть приклади практичної реалізації трьох прийомів (на вибір)
кооперативного навчання для роботи в малих групах. (Для виконання
завдання використайте тему уроку обрану вами для завдання 2.)
Прийом "Робота в групах"

Цей прийом передбачає, що учні об'єднуються в невеликі групи (4-5 осіб) для
виконання спільного завдання. Робота в групах дозволяє учням співпрацювати один
з одним, розподіляти обов'язки і досягати спільних цілей.
Приклад реалізації прийому:
Завдання:
Учні об'єднуються в групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує завдання зібрати
аргументи на підтримку або протиріччя до твердження про справедливість війни
козаків з турками і татарами.
 Учні обговорюють завдання в групах.
 Учні шукають інформацію в підручниках, інтернеті, історичних
джерелах.
 Учні обговорюють зібрану інформацію та формулюють аргументи.
 Учні представляють свої аргументи класу.
Прийом "Мозковий штурм"
Цей прийом передбачає, що учні висловлюють свої ідеї та думки щодо певної
проблеми. Учні можуть висловлювати ідеї незалежно від того, наскільки вони
оригінальні чи незвичайні.
Завдання:
Учні висловлюють ідеї про те, які наслідки мав поділ Київської Русі на дві
частини.
 Учитель ставить перед учнями проблему: які наслідки мав поділ
Київської Русі на дві частини?
 Учні висловлюють свої ідеї в групах.
 Учитель записує ідеї учнів на дошці.
 Учні обговорюють ідеї та узагальнюють їх.
Прийом "Робота в парах"
Цей прийом передбачає, що учні працюють в парах. Пари можуть бути
постійними або тимчасовими. Робота в парах дозволяє учням співпрацювати один з
одним, навчатися один від одного та розвивати комунікативні навички.
Тема уроку: "Життя людей в Київській Русі"
Завдання:
Учні в парах створюють макет житла людей в Київській Русі.
 Учні обговорюють завдання в парах.
 Учні збирають інформацію про житло людей в Київській Русі.
 Учні вибирають матеріали для макета.
 Учні створюють макет.
 Учні презентують макет класу.
Тема 12. Реалізація прийомів кооперативно навчання в практику уроку

історії
Мета: формування уміння організації навчального із використанням

прийомів кооперативної технології навчання
1. Поміркуйте над формулюванням теми уроку у формі кооперативного
навчання;
2. Підготуйте пакет документів для теоретичної підготовки заняття за
обраною вами темою.

Варіант І:
навиків із використанням прийомів роботи у ротаційних трійках;
Тема: "Реформація в Європі: причини, наслідки, значення"
Мета:
 Навчальні:
o сформувати усвідомлення учнями причин, наслідків та значення
Реформації в Європі;
o ознайомити учнів з основними етапами Реформації;
o розвивати навички критичного мислення, аналізу та аргументації.
o розвивати творчі здібності учнів;
o формувати навички роботи в малих групах.
 Виховні:
o виховувати інтерес до історії;
o формувати ціннісне ставлення до історичного минулого.
 Організаційний момент.
 Актуалізація опорних знань.
 Постановка проблемного питання.
 Робота в ротаційних трійках.
 Обговорення та узагальнення.
 Рефлексія.
 Учні зможуть сформулювати основні причини, наслідки та значення
Реформації в Європі.
 Учні зможуть продемонструвати навички критичного мислення, аналізу
та аргументації.
 Учні зможуть продемонструвати творчі здібності.
 Учні зможуть працювати в малих групах.
Хід уроку:
Організаційний момент.
 Привітання учнів.
 Перевірка готовності учнів до уроку.
Актуалізація опорних знань.
 Бесіда з учнями про католицьку церкву в Європі в XVI столітті.
 Запитання до учнів:
o Якою була роль католицької церкви в Європі в XVI столітті?
o Які були недоліки католицької церкви?
Постановка проблемного питання.
 Запитання до учнів:
o Чому в XVI столітті в Європі відбулася Реформація?
Робота в ротаційних трійках.
 Учні об'єднуються в групи по 3 особи.
 Кожна група отримує завдання про одну з причин Реформації.
 Завдання для груп:
o Група 1: Релігійні причини Реформації.
o Група 2: Соціальні причини Реформації.
o Група 3: Економічні причини Реформації.
 Учні обговорюють завдання в групах.
 Учні презентують результати роботи своєї групи.
Презентація результатів роботи груп.
 Кожна група презентує результати своєї роботи.
 Учні інших груп задають питання та обговорюють презентації.
Обговорення та узагальнення.
 Учитель узагальнює результати роботи груп.
 Учні відповідають на запитання учителя про урок.
Рефлексія.
 Учні оцінюють свою роботу на уроці.
Прийоми роботи у ротаційних трійках:
 Поділ учнів на групи по 3 особи.
 Розподіл завдань між групами.
 Обговорення завдань у групах.
Цей урок засвоєння нових знань умінь та навичок із використанням прийомів
роботи у ротаційних трійках дозволяє учням:
 Закріпити знання про католицьку церкву в Європі в XVI столітті.
 Зрозуміти причини Реформації в Європі.
 Розвивати навички критичного мислення, аналізу та аргументації.
 Розвивати творчі здібності.
 Навчитися працювати в малих групах.
2) На прикладі одного з питань теми уроку, розробіть блок

диференційованих завдань поетапного розв`язання проблеми уроку;
Питання: Які були наслідки Реформації в Європі?
 Форма завдання: письмове
 Інструкція:
o Випишіть основні наслідки Реформації в Європі.
o Дайте їм коротку характеристику.
 Форма завдання: письмове
o Проаналізуйте наслідки Реформації в Європі з точки зору різних
суспільних груп.
o Визначте, які наслідки були позитивними, а які - негативними.
Завдання 3 (високий рівень)
 Форма завдання: творча робота
o Створіть презентацію або відеоролик про наслідки Реформації в Європі.
o Акцентуйте увагу на тих наслідках, які мають актуальне значення для
сучасності.
Цей блок завдань дозволяє диференціювати завдання для учнів з урахуванням
їхніх навчальних можливостей.
Завдання 1 є базовим і спрямоване на закріплення знань учнів про наслідки
Реформації.
Завдання 2 є середнім і передбачає аналіз наслідків Реформації з точки зору
різних суспільних груп. Це завдання дозволяє учням розвинути критичне мислення
та аналітичні навички.
Завдання 3 є високим і передбачає творче виконання завдання. Це завдання
дозволяє учням проявити свої творчі здібності та уяву.
3) Поміркуйте, до якого висновку ймовірно прийдуть учні поетапно

виконуючи диференційовані завдання; у який спосіб вони фіксуватимуть
результати виконаних завдань.
Учні, поетапно виконуючи диференційовані завдання, ймовірно прийдуть до
висновку, що наслідки Реформації були різноманітними і мали як позитивний, так і
негативний вплив на розвиток Європи.
Учні, які виконуватимуть базове завдання, зможуть сформулювати перелік
основних наслідків Реформації, таких як:
 Релігійні реформи: створення протестантських церков, реформування
католицької церкви.
 Соціальні реформи: розвиток освіти, утвердження свободи думки,
поширення демократичних ідей.
 Політичні реформи: посилення ролі національних держав, розвиток
парламентаризму.
Учні, які виконуватимуть середнє завдання, зможуть проаналізувати наслідки
Реформації з точки зору різних суспільних груп. Вони зможуть визначити, що
наслідки Реформації були неоднозначними і мали як позитивні, так і негативні
наслідки для різних груп населення. Наприклад, для католицької церкви
Реформація мала негативний вплив, оскільки призвела до відокремлення
протестантських церков. Для селян Реформація мала позитивний вплив, оскільки
сприяла поширенню ідей свободи та рівності.
Учні, які виконуватимуть творче завдання, зможуть самостійно визначити, які
наслідки Реформації мають актуальне значення для сучасності. Вони зможуть
створити презентацію або відеоролик, в якому продемонструють своє розуміння
наслідків Реформації.
Результати виконаних завдань учні можуть фіксувати в різних формах:
 Усно: відповідаючи на запитання учителя, обговорюючи результати
роботи з однокласниками або батьками.
 Письмово: складаючи конспект, тези, реферат, статтю.
 Графічно: створюючи схеми, таблиці, діаграми, графіки.
 Творчо: створюючи презентацію, відеоролик, художній твір.
Учитель може запропонувати учням самостійно вибрати спосіб фіксації
результатів виконаних завдань. Це дозволить учням проявити свої творчі здібності
та уяву.
Тема 13. Методика застосування технології проектного навчання на

уроках історії в школі (2 години)
Завдання
1. Спираючись на навчальну програму,сформулюйте тему творчого
середньотривалого проекту з історії.
Тема: "Життя та діяльність видатних діячів доби Відродження"
Мета:
 Навчальні:
o ознайомити учнів з життям та діяльністю видатних діячів доби
Відродження;
o формувати в учнів уявлення про особливості доби Відродження;
o розвивати навички критичного мислення, аналізу та аргументації.
o розвивати творчі здібності учнів;
o формувати навички роботи з історичними джерелами.
 Виховні:
o виховувати інтерес до історії;
o формувати ціннісне ставлення до історичного минулого.
Обґрунтування:
Доба Відродження - це період в історії Європи, який характеризується
бурхливим розвитком науки, культури та мистецтва. Саме в цей період виникли
нові ідеї та цінності, які змінили світ.
Життя та діяльність видатних діячів доби Відродження - це яскраве
відображення цього періоду. Ці люди були не тільки геніальними вченими,
художниками, письменниками, але й справжніми борцями за свободу та
справедливість.
Тема творчого середньотривалого проекту з історії "Життя та діяльність
видатних діячів доби Відродження" дозволяє учням:
 Ознайомитися з життям та діяльністю видатних діячів доби
Відродження.
 Формувати уявлення про особливості доби Відродження.
 Формувати навички роботи з історичними джерелами.
Вимоги до проекту:
 Проект повинен бути індивідуальним.
 Проект повинен бути виконаний у вигляді презентації, відеоролика, арт-
об'єкта або іншого творчого продукту.
 Проект повинен містити такі елементи:
o Вступ, у якому визначається тема проекту, його мета та завдання.
o Основна частина, у якій викладається інформація про життя та
діяльність обраного діяча.
o Висновки, у яких узагальнюється інформація, представлена в проекті.
 Учні зможуть сформувати уявлення про життя та діяльність видатних
діячів доби Відродження.
Приклади тем проектів:
 Життя та діяльність Леонардо да Вінчі
 Життя та діяльність Мікеланджело
 Життя та діяльність Ренесансного гуманіста (на вибір)
Учні можуть самостійно вибрати тему проекту, яка їх найбільше цікавить.
2. Підготуйте поетапний план реалізації вашого проекту.
План реалізації творчого середньотривалого проекту з історії

Тема проекту: "Життя та діяльність Леонардо да Вінчі"
Мета проекту:
 Ознайомитися з життям та діяльністю Леонардо да Вінчі.
 Формувати уявлення про особливості доби Відродження.
 Формувати навички роботи з історичними джерелами.
Вимоги до проекту:
 Проект повинен бути індивідуальним.
 Проект повинен бути виконаний у вигляді презентації.
 Проект повинен містити такі елементи:
o Вступ, у якому визначається тема проекту, його мета та завдання.
o Основна частина, у якій викладається інформація про життя та
діяльність Леонардо да Вінчі.
o Висновки, у яких узагальнюється інформація, представлена в проекті.
 Учні зможуть сформувати уявлення про життя та діяльність Леонардо
да Вінчі.
Етапи реалізації проекту:
1. Підготовчий етап (1 тиждень)
 Ознайомлення з темою проекту та його вимогами.
 Вибір джерел інформації.
 Складання плану роботи над проектом.
2. Основний етап (6 тижнів)
 Збір інформації про життя та діяльність Леонардо да Вінчі.
 Аналіз та обробка інформації.
 Створення презентації.
3. Заключний етап (1 тиждень)
 Перевірка та редагування презентації.
 Презентація проекту класу.
Конкретні завдання на кожному етапі:
Етап 1
 Ознайомитися з темою проекту та його вимогами.
 Вибрати джерела інформації.
 Складіть план роботи над проектом.
Етап 2
 Зібрати інформацію про життя та діяльність Леонардо да Вінчі з таких
джерел:
o Історичні підручники.
o Історичні статті та книги.
o Інтернет-ресурси.
 Проаналізувати та обробити інформацію.
 Створити презентацію.
Етап 3
 Перевірити та відредагувати презентацію.
 Презентувати проект класу.
Оцінювання проекту:
 Проект оцінюється за такими критеріями:
o Відповідність проекту темі та вимогам.
o Якість зібраної інформації.
o Аналіз та обробка інформації.
o Креативність та інноваційність презентації.
Види презентації:
 Класична презентація: слайди з текстом та ілюстраціями.
 Інтерактивна презентація: слайди з текстами, ілюстраціями та
інтерактивними елементами, такими як відео, аудіо, гіперпосилання.
 Відеопрезентація: презентація, створена у вигляді відеоролика.
Учень може вибрати вид презентації, який йому найбільше подобається.
Тема 14. Методика підготовки інтерактивного уроку історії
Мета: формування уміння організації навчального заняття із

використанням інтерактивних прийомів навчання.
1. Дайте визначення поняттям «інтерактивне навчання», «інтерактивний
урок».
Інтерактивне навчання - це процес взаємодії між учителем, учнями та навчальним

контентом, у якому всі учасники активно беруть участь у навчанні. Інтерактивне
навчання передбачає активну участь учнів у процесі навчання, їхню взаємодію з
учителем, однокласниками та навчальним контентом.
Інтерактивний урок - це урок, на якому реалізуються принципи
інтерактивного навчання. Інтерактивний урок передбачає активну участь учнів у
процесі навчання, їхню взаємодію з учителем, однокласниками та навчальним
контентом.
2. Заповніть таблицю «Інтерактивні прийоми навчання»:

Прийом навчання Його стисла характеристика
Робота в групах Учні об'єднуються в групи для
спільного виконання завдання. Це
дозволяє їм обмінятися думками,
обговорити матеріал та виробити
спільне рішення
Проблемне навчання Учні стикаються з проблемою, яку
вони повинні вирішити. Це вимагає від
них самостійного мислення та пошуку
інформації.
Ситуативні завдання Учні стикаються з ситуацією, яка
вимагає від них застосування знань та
навичок у реальному житті. Це
дозволяє їм краще зрозуміти матеріал
та розвинути навички практичного
застосування знань.
Інтерактивні технології Навчання за допомогою комп'ютерів,
інтерактивних дощок, відео, тощо. Це
дозволяє зробити навчання більш
цікавим та ефективним.
Дидактичні ігри Навчання за допомогою ігор. Це
дозволяє зробити навчання більш
цікавим та мотивуючим.
P.S.У таблиці опишіть до 5 прийомів інтерактивного навчання.
3. Поміркуйте над темою уроку при вивченні якої доречним буде застосувати
описані вами інтерактивні прийоми навчання.

За обраною вами темою розробіть конспект уроку із використанням
описаних вами інтерактивних прийомів навчання.
Тема уроку: "Козацька держава"
 Ознайомити учнів з історією козацької держави.
 Сприяти розвитку творчих здібностей учнів.
Інтерактивні прийоми навчання, які можна застосувати на цьому уроці:
 Робота в групах
Учні об'єднуються в групи для спільного виконання завдання. Наприклад,
можна запропонувати учням підготувати презентацію про одного з козацьких
гетьманів.
 Проблемне навчання
Учні стикаються з проблемою, яку вони повинні вирішити. Наприклад, можна
запропонувати учням обговорити питання про те, чи могла козацька держава
існувати довше.
 Ситуативні завдання
Учні стикаються з ситуацією, яка вимагає від них застосування знань та
навичок у реальному житті. Наприклад, можна запропонувати учням створити
проект, який допоможе популяризувати історію козацької держави.
 Інтерактивні технології
Навчання за допомогою комп'ютерів, інтерактивних дощок, відео, тощо.
Наприклад, можна використовувати інтерактивну дошку для демонстрації
історичних карт або відеороликів про козацьку державу.
 Дидактичні ігри
Навчання за допомогою ігор. Наприклад, можна запропонувати учням
відгадати загадки про козацьку державу.
Конкретний приклад застосування інтерактивних прийомів навчання на
уроці:
Завдання 1:
Учні об'єднуються в групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує завдання
підготувати презентацію про одного з козацьких гетьманів. Презентація повинна
містити такі елементи:
 Вступ, у якому визначається тема презентації та її мета.
 Основна частина, у якій викладається інформація про життя та
діяльність гетьмана.
 Висновки, у яких узагальнюється інформація, представлена в
презентації.
Завдання 2:
Учні обговорюють питання про те, чи могла козацька держава існувати
довше. Учні повинні сформулювати свої аргументи на користь або проти цього
твердження.
Завдання 3:
Учні створюють проект, який допоможе популяризувати історію козацької
держави. Наприклад, можна запропонувати учням створити сайт або відеоролик про
козацьку державу.
Завдання 4:
Учитель демонструє учням інтерактивну дошку, на якій представлені
історичні карти або відеоролики про козацьку державу. Учні повинні відповісти на
запитання про те, що вони дізналися з презентації.
Завдання 5:
Учні відгадують загадки про козацьку державу. Наприклад, учитель може
загадати учням загадку про козацьку шаблю.
Тема 15. Позакласна та позашкільна робота з історії (2 години)
Завдання
1. Розробіть квартальний план позакласної роботи з історії для 8 класу.
Мета:
 Розширити і поглибити знання учнів з історії України та світу;
 Розвивати творчі здібності, критичне мислення та навички
дослідницької роботи;
 Виховувати інтерес до історії, патріотизм та громадянську
відповідальність.
Тематика:
I квартал
 Тема 1. "Козацька держава"
o Заняття 1. "Козацтво: історія та культура"
o **Форма проведення: **екскурсія до музею, присвяченого козацтву,
або перегляд документального фільму про козацтво.
o **Мета: **ознайомити учнів з історією та культурою українського
козацтва.
o **Завдання: **
 Ознайомитися з історією та культурою українського козацтва.
 Розвивати навички критичного мислення та аналізу.
 Виховувати інтерес до історії України.
o **Тематика заняття: **
 Походження козацтва.
 Побут і культура козаків.
 Козацька держава.
o **Види діяльності: **
 Ознайомлення з експонатами музею або перегляд
документального фільму.
 Обговорення побаченого.
 Виконання творчих завдань (наприклад, написання рецензії на
відвіданий музей або фільм).
 Заняття 2. "Козацькі ватажки"
o **Форма проведення: **історична вікторина.
o **Мета: **ознайомити учнів з життям і діяльністю найвідоміших
козацьких ватажків.
 Ознайомитися з життям і діяльністю найвідоміших козацьких
ватажків.
 Розвивати навички логічного мислення та пам'яті.
 Богдан Хмельницький.
 Іван Виговський.
 Павло Тетеря.
 Іван Мазепа.
 Відгадування запитань вікторини.
 Обговорення відповідей.
 Виконання творчих завдань (наприклад, написання історичного
портрету одного з козацьких ватажків).
 Заняття 3. "Козацькі порядки"
o **Форма проведення: **проектна робота.
o **Мета: **ознайомити учнів з особливостями козацьких порядків.
 Ознайомитися з особливостями козацьких порядків.
 Розвивати навички дослідницької роботи.
 Козацька старшина.
 Козацька рада.
 Козацьке військо.
 Підбір інформації про козацькі порядки.
 Оформлення проекту.
 Презентація проекту.
II квартал
 Тема 2. "Українська революція 1917-1921 років"
o Заняття 1. "Причини і передумови української революції"
o **Форма проведення: **історична гра.
o **Мета: **ознайомити учнів з причинами і передумовами української
революції.
 Ознайомитися з причинами і передумовами української
революції.
 Розвивати навички логічного мислення та пам'яті.
 Причини української революції.
 Передумови української революції.
 Відгадування запитань гри.
 Обговорення відповідей.
 Виконання творчих завдань (наприклад, написання історичного
есе про причини або передумови української революції).
2. Розробіть сценарій позакласного заходу на краєзнавчу тематику.

Тема: "Місто моєї мрії"
Мета:
 Розширити знання учнів про історію та культуру рідного краю;
 Розвивати творчі здібності, критичне мислення та навички
дослідницької роботи;
 Виховувати інтерес до рідного краю, патріотизм та громадянську
відповідальність.
Завдання:
 Ознайомитися з історією та культурою рідного міста;
 Розробити проект "Місто моєї мрії";
 Презентувати проект.
Учасники:
 Учні 8 класу
Матеріали та обладнання:
 Презентація про рідне місто;
 Фотографії, відео, документи, інші матеріали про рідне місто;
 Інструменти та матеріали для виготовлення макета міста.
Хід заходу:
І. Організаційний момент
 Привітання учасників.
 Оголошення теми та мети заходу.
ІІ. Вступне слово вчителя
Вчитель розповідає про історію та культуру рідного міста, про його визначні
пам'ятки.
ІІІ. Робота в групах
Учні об'єднуються в групи по 5-6 осіб. Кожна група отримує завдання
розробити проект "Місто моєї мрії".
Завдання для груп:
 Розробити концепцію міста майбутнього.
 Створити макет міста.
 Підготувати презентацію проекту.
Час для роботи в групах: 45 хвилин
IV. Презентація проектів
Учасники представляють свої проекти.
V. Підсумок заходу
Вчитель підбиває підсумок заходу, оголошує переможців.
Додаток
Концепція міста майбутнього
Учні повинні розробити концепцію міста майбутнього, в якій передбачаються
такі аспекти:
 Соціальний аспект:
o Які умови для життя будуть створені в місті майбутнього?
o Які соціальні проблеми будуть вирішені?
o Які соціальні інновації будуть впроваджені?
 Економічний аспект:
o Які галузі економіки будуть пріоритетними в місті майбутнього?
o Які інноваційні технології будуть використовуватися в місті
майбутнього?
o Які економічні проблеми будуть вирішені?
 Екологічний аспект:
o Які екологічні проблеми будуть вирішені в місті майбутнього?
o Які екологічні технології будуть використовуватися в місті
майбутнього?
Макет міста
Макет міста повинен бути реалістичним і відображати концепцію міста
майбутнього. Учні можуть використовувати різні матеріали та техніки для
виготовлення макета.
Презентація проекту
Презентація проекту повинна бути яскравою та інформативною. Учні повинні
розповісти про основні положення своєї концепції, про те, як вони реалізували її в
макеті.
Оцінювання проектів
Проекти оцінюються за такими критеріями:
 Відповідність проекту концепції міста майбутнього.
 Якість виконання макету.
 Якість презентації проекту.
Тема 16. Методика підготовки виховного заходу на історичну тематику
Мета: формування уміння організації виховної роботи з історії.
1. Заповніть таблицю «Форми позакласної роботи з історії».
Форма роботи Її стисла характеристика
Історичний клуб Клуб, який об'єднує учнів,
зацікавлених в історії. Клуб може
займатися різними видами діяльності,
наприклад, проведенням історичних
екскурсій, організацією історичних
виставок, проведенням історичних
диспутів та дискусій, тощо.
Історичний гурток Гурток, який займається вивченням
певної історичної теми. Гурток може
займатися дослідженням історичних
документів, проведенням історичних
досліджень, тощо.
Історична вікторина Вікторина, яка проводиться з метою
перевірки знань учнів з історії.
Вікторина може бути проведена як у
класі, так і поза межами школи.
Історична гра Гра, яка проводиться з метою
зацікавлення учнів історією. Гра може
бути історичною рольовою грою,
історичною квест-грою, історичною
стратегічною грою, тощо.
Історична екскурсія Екскурсія до історичних місць.
Екскурсія може бути проведена в
межах школи, міста, області, країни,
тощо.
Історична виставка Виставка, яка присвячена певній
історичній темі. Виставка може бути
проведена в школі, музеї, бібліотеці,
тощо.
Історична диспут Диспут, який проводиться з метою
обговорення певної історичної теми.
Диспут може бути проведений в класі,
поза межами школи, тощо.
2. Поміркуйте над темою і формою виховного заходу який можна було би
провести застосовуючи технологію кооперативного навчання.
Тема виховного заходу: "Ми - українці"
Форма виховного заходу: Гурткова зустріч
Мета виховного заходу:
 Формувати усвідомлення у дітей своєї національної приналежності.
 Розвивати почуття патріотизму та громадянської відповідальності.
 Виховувати толерантне ставлення до інших народів.
Завдання виховного заходу:
 Ознайомити дітей з основними поняттями, пов'язаними з
національністю.
 Розповісти про історію та культуру українського народу.
 Обговорити з дітьми важливість збереження української мови та
традицій.
Хід виховного заходу:
Вчитель розповідає дітям про те, що означає бути українцем. Обговорює з
ними такі поняття, як національність, патріотизм, громадянська відповідальність,
толерантність.
Учні об'єднуються в групи по 5-6 осіб. Кожна група отримує завдання:
 Група 1: Підготувати презентацію про історію українського народу.
 Група 2: Підготувати презентацію про культуру українського народу.
 Група 3: Підготувати презентацію про важливість збереження
української мови та традицій.
IV. Презентація групових робіт
Учасники представляють свої презентації.
V. Обговорення
Учні обговорюють презентації, задають питання, висловлюють свої думки.
VI. Підсумок заходу
Вчитель підбиває підсумок заходу, робить висновки.
Додаток
Презентація групи 1:
 Історія українського народу
 Давня історія України
 Середньовічна історія України
 Нова історія України
 Культура українського народу
 Мова
 Традиції
 Звичаї
 Важливість збереження української мови та традицій
 Українська мова як мова державності
 Українські традиції та звичаї як частина культурної спадщини
Цей виховний захід можна провести, використовуючи технологію
кооперативного навчання. Учні об'єднуються в групи, щоб спільно виконати
завдання. Це сприяє розвитку в них навичок співпраці, взаємодопомоги, критичного
мислення та відповідальності за спільний результат.

1) Сформулюйте тему для виховного заходу на історичну тематику який буде
проводитися із використанням прийомів кооперативної технології навчання.
2) Складіть поетапний план проведення виховного заходу.
Тема виховного заходу: "Історія України в подіях та особистостях"
Форма виховного заходу: Гурткова зустріч
Мета виховного заходу:
 Формувати усвідомлення у дітей важливості вивчення історії України.
 Розвивати навички критичного мислення та аналізу історичних подій.
 Виховувати патріотизм та громадянську відповідальність.
Завдання виховного заходу:
 Ознайомити дітей з основними історичними подіями в житті України.
 Познайомити дітей з видатними особистостями в історії України.
 Обговорити з дітьми важливість вивчення історії України для
формування патріотичного світогляду.
Хід виховного заходу:
Вчитель розповідає дітям про важливість вивчення історії України.
Обговорює з ними такі поняття, як патріотизм, громадянська відповідальність,
історичні події, видатні особистості.
Учні об'єднуються в групи по 5-6 осіб. Кожна група отримує завдання:
 Група 1: Підготувати презентацію про одну з історичних подій в житті
України.
 Група 2: Підготувати презентацію про одного з видатних особистостей
в історії України.
IV. Презентація групових робіт
Учасники представляють свої презентації.
V. Обговорення
Учні обговорюють презентації, задають питання, висловлюють свої думки.
VI. Підсумок заходу
Вчитель підбиває підсумок заходу, робить висновки.
Додаток
 Назва історичної події
 Коротка характеристика події
 Значення події для України
 Прізвище та ім'я видатної особистості
 Коротка біографія особистості
 Значення особистості для України
Цей виховний захід можна провести, використовуючи технологію
кооперативного навчання. Учні об'єднуються в групи, щоб спільно виконати
завдання. Це сприяє розвитку в них навичок співпраці, взаємодопомоги, критичного
мислення та відповідальності за спільний результат.
3) Розпишіть методику проведення одного з етапів виховного заходу із
використанням прийомів технології кооперативного навчання.
Етап виховного заходу: Робота в групах
Мета етапу:
 Ознайомити дітей з історичними подіями та особистостями в Україні.
 Розвивати навички критичного мислення та аналізу історичних подій.
 Сприяти формуванню патріотичного світогляду дітей.
Завдання етапу:
 Учні об'єднуються в групи по 5-6 осіб.
 Кожна група отримує завдання підготувати презентацію про одну з
історичних подій або видатних особистостей в Україні.
 Групи працюють над завданням протягом 30 хвилин.
Методика проведення:
1. Вчитель оголошує тему та мету етапу.
2. Учні об'єднуються в групи.
3. Вчитель роздає групам завдання.
4. Групи починають працювати над завданням.
5. Вчитель періодично робить обходи по групах, щоб надати допомогу та
підтримку.
6. Після закінчення 30 хвилин групи презентують свої роботи.
Прийоми кооперативного навчання, які можна використовувати на цьому
етапі:
 "Рольова гра"
Учні можуть обіграти історичну подію або роль видатної особистості. Це
допоможе їм краще зрозуміти і зафіксувати в пам'яті отриману інформацію.
 "Спільний проект"
Групи можуть спільно створити проект, наприклад, макет історичної події або
портрет видатної особистості. Це допоможе їм краще зрозуміти взаємозв'язок між
членами групи та важливість спільної роботи.
 "Кооперативний тест"
Групи можуть разом відповідати на запитання тесту. Це допоможе їм краще
зрозуміти і запам'ятати інформацію, а також навчитися працювати разом, щоб
досягти спільної мети.
Вибір конкретного прийому залежить від теми виховного заходу, завдань, які
необхідно вирішити, та можливостей дітей.

Практичні Завдання ТіМНІ, Пенкальська Юлія, СОІ-42

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Практичні Завдання ТіМНІ, Пенкальська Юлія, СОІ-42

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ З КУРСУ ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА

Тема 2. Технологія підготовки та проведення уроків різних типів

Форма організації навчання ˗ практична робота

3. Закріплення 1. Організаційно-мотиваційний етап

5. Контроль 1. Організаційно-мотиваційний етап

6. Заповніть таблицю: “Структурні елементи уроку”:

Завдання для самостійного виконання:

1)Тема уроку: Перша світова війна

 Засвоєння учнями нових знань про Першу світову війну.

2)Завдання для всіх учнів:

1. Перечитайте текст підручника про міжнародні відносини напередодні І

Завдання для сильних учнів:

Завдання для слабких учнів:

1. Намалюйте малюнок або створіть колаж на тему "Міжнародні відносини

Завдання для всіх учнів:

 Повторити основні поняття та терміни теми.

Завдання для сильних учнів:

 Проаналізуйте причини і наслідки Першої світової війни для Європи та світу.

Завдання для слабких учнів:

 Намалюйте малюнок або створіть колаж на тему "Перша світова війна".

Тема 4.Технології розвиваючого навчання (2 години)

Форма організації навчання ˗ семінар

Мета: Розвиток пізнавальної активності учнів за допомогою диференційованих

Для всіх учнів:

 Скласти хронологічну таблицю основних подій Київської Русі.

Для сильних учнів:

 Проаналізуйте причини і наслідки прийняття християнства на Русі.

Для слабких учнів:

 Намалюйте малюнок або створіть колаж на тему "Київська Русь".

Мета: Розвиток пізнавальної активності учнів за допомогою роботи з понятійним

1. Складіть словник історичних понять, пов'язаних з Київською Руссю.

У цьому завданні учні повинні скласти словник історичних понять, пов'язаних з

2. Проведіть бліц-опитування з історичних понять, пов'язаних з Київською

У цьому завданні учні повинні відповісти на запитання з історичних понять,

У цьому завданні учні повинні створити історичний ребус або кросворд із

4. Напишіть історичний твір, у якому використайте історичні поняття, пов'язані

У цьому завданні учні повинні написати історичний твір, у якому використати

5. Створіть історичний проект, у якому висвітлите значення одного з історичних

У цьому завданні учні повинні створити історичний проект, у якому висвітлити

Тема 5. Методичні особливості реалізації прийомів розвиваючого

Форма організації навчання ˗ практичне заняття

Мета: формування уміння втілювати прийоми і методи технології

А)Тема уроку: Велике переселення народів

Завдання для самостійного виконання:

Організаційно-мотиваційний етап (5 хвилин)

Актуалізація опорних знань і вмінь (10 хвилин)

 Повторення знань про Французьке королівство XVIII століття;

Вивчення нового матеріалу (25 хвилин)

 Проблемне питання: "Які причини Великої французької революції?"

Закріплення вивченого матеріалу (20 хвилин)

 Вправи на застосування знань про причини Великої французької революції.

Тема: Причини Великої французької революції

Питання: Які причини Великої французької революції?

Блок диференційованих завдань:

Завдання 1 (базовий рівень)

 Знайдіть в історичних джерелах (підручник, статті, документи тощо) інформацію

 Проаналізуйте причини Великої французької революції.

Завдання 3 (високий рівень)

 Порівняйте причини Великої французької революції з причинами інших революцій.

Технологія формування блоку диференційованих завдань:

1. Визначення цілей і завдань уроку.

В даному випадку метою уроку є формування навичок пошукової діяльності в процесі

2. Визначення критеріїв диференціації.

Для диференціації завдань можна використовувати такі критерії, як: