МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Реферат
з предмету: Режим секретності на тему:
«Провадження діяльності пов’язаної із державною таємницею»

Виконала студентка
групи ПБ-20-1
Пенкальська Юлія Надія Тарасівна
Викладач: Берестень Артем Валерійович

Ірпінь - 2024
1
 Зміст
1. Порядок надання, переоформлення, зупинення та поновлення дії або скасування дозволу на
провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.................................................................3
2. Режимні приміщення і вимоги до них....................................................................................................8
3. Пропускний та внутрішньооб'єктовий режим на підприємстві...........................................................15
Список використаної літератури:..............................................................................................................18

2
 1. Порядок надання, переоформлення, зупинення та поновлення
дії або скасування дозволу на провадження діяльності,
пов'язаної з державною таємницею.

Підприємства, установи, організації (далі ПУО) мають право провадити діяльність,

пов'язану з державною таємницею, за умови надання їм спеціального дозволу.
Спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, -
документ, який засвідчує право підприємства на проведення секретних робіт.
Спеціальний дозвіл надається органами СБУ підприємствам органами СБУ за умови,
що вони:
провадять або планують провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею,
відповідно до повноважень, державних завдань, програм, замовлень, договорів (контрактів);
мають режимні приміщення та сховища МНСІ, які відповідають вимогам до
забезпечення режиму секретності, виключають можливість доступу до них сторонніх осіб
(тобто таких осіб, які не мають наданого в установленому порядку доступу до конкретних
МНСІ) та гарантують збереження цих матеріальних носіїв;
дотримуються передбачених законодавством вимог до забезпечення режиму
секретності під час виконання секретних робіт і здійснення заходів, пов'язаних з
використанням секретної інформації, а також порядку допуску та доступу осіб до державної
таємниці, прийому іноземних громадян і делегацій, здійснення технічного та
криптографічного захисту секретної інформації;
мають PCO (передбачено штатом)або режим секретності забезпечується їх керівником
чи працівником, призначеним для цього наказом керівника підприємства.
За результатами спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження
діяльності, пов’язаної з державною таємницею, орган СБУ установлює підприємству
категорію режиму секретності, яка зазначається у спеціальному дозволі.
Для отримання спеціального дозволу підприємство подає органу СБУ(Департамент
охорони державної таємниці та ліцензування) заявку, в якій зазначається:
найменування підприємства, установи, організації;
найменування підприємства, установи, організації, яке координує чи спрямовує або до
сфери управління чи відання якого належить підприємство, установа, організація, якому
надається спеціальний дозвіл;
організаційно-правова форма;
місцезнаходження підприємства, установи, організації, приміщень РСО та інших
режимних приміщень, визначених для постійного зберігання матеріальних носіїв секретної
інформації;

3
 підстави для отримання спеціального дозволу (обґрунтування).
До заявки додається акт перевірки стану режиму секретності на підприємстві.
Для проведення перевірки стану режиму секретності на підприємстві наказом
керівника утворюється комісія.
До складу комісії включаються працівники PCO та представники інших структурних
підрозділів підприємства, яким надано допуск до державної таємниці за відповідною
формою. За наявності на підприємстві органу спеціального зв’язку, до складу комісії
включається особа, яка має допуск до шифрів та шифрувальної роботи.
Комісія перевіряє стан забезпечення режиму секретності на підприємстві, з’ясовує
наявність умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею,
та складає акт перевірки стану режиму секретності.
Акт перевірки стану режиму секретності повинен містити інформацію про:
1) діяльність, пов'язану з державною таємницею, яку провадить чи провадитиме
підприємство, характеристику та обсяг секретних відомостей, які використовуються або
будуть використовуватися у зв'язку з провадженням такої діяльності, стан режиму
секретності, його відповідність вимогам законодавства у сфері охорони державної таємниці;
2) структуру PCO, його підпорядкованість, штатну чисельність працівників та їх
функціональні обов'язки, призначення на посаду начальника PCO або працівника,
відповідального за ведення обліку і зберігання секретних документів та здійснення заходів
щодо забезпечення режиму секретності;
3) наявність та місцезнаходження спеціально обладнаних приміщень для проведення
секретних робіт, необхідної кількості сховищ МНСІ, їх відповідність вимогам щодо
забезпечення режиму секретності;
4) номенклатуру посад працівників підприємства, перебування на яких потребує
оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, кількість передбачених нею
посад і фактичну чисельність працівників, яким вже надано допуск до державної таємниці;
5) організацію і стан пропускного та внутрішньооб'єктового режиму, перелік
інженерно-технічних засобів охорони із зазначенням їх відповідності вимогам до
забезпечення режиму секретності;
6) наявність перспективних і поточних планів забезпечення режиму секретності, в
тому числі під час прийому іноземних делегацій та здійснення міжнародного
співробітництва, стан їх виконання;
7) наявність спеціальних засобів зв'язку та органу спеціального зв’язку,
використання державних шифрів і криптографічних засобів, стан їх обліку;

4
 8) організацію і стан секретного діловодства, забезпечення технічного захисту
секретної інформації;
9) результати здійснення контролю за забезпеченням охорони державної таємниці
(коли і ким проводилася остання перевірка, яких заходів вжито для усунення виявлених
недоліків, виконання пропозицій і рекомендацій, із зазначенням номера та дати відповідного
рішення щодо усунення недоліків тощо);
10) пропозиції щодо надання підприємству, установі, організації спеціального
дозволу.
Акт перевірки стану режиму секретності підписується членами комісії та
затверджується керівником підприємства.
У разі коли спеціальний дозвіл надається підприємству вперше, заявка і акт
перевірки стану режиму секретності оформляються та подаються органу СБУ
підприємством, установою, організацією вищого рівня або замовником секретних робіт.
Після отримання зазначених документів орган СБУ призначає спеціальну експертизу.
Питання про надання підприємству спеціального дозволу та встановлення категорії
режиму секретності розглядається Департаментом охорони державної таємниці та
ліцензуванняпротягом місяця з дня отримання відповідної заявки.
Порядок розгляду заявок підприємств на надання, переоформлення спеціального
дозволу, проведення у зв'язку з цим спеціальної експертизи, а також порядок надання,
переоформлення, скасування, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів
визначається СБУ.
За наявності на підприємстві органу спеціального зв'язку чи і шифрувального органу
та/або використання ними державних шифрів і криптографічних засобів захисту секретної
інформації до складу спеціальних експертних комісій входять представники і
Держспецзв'язку.
Результати спеціальної експертизи оформляються актом спеціальної експертизи, який
подається на розгляд керівнику органу СБУ для прийняття рішення.
Спеціальний дозвіл не надається:
1. за відсутності умов, необхідних для провадження діяльності пов’язаної із
державною таємницею;
2. якщо керівник підприємства не є громадянином України або не має допуску до
державної таємниці.
Залежно від важливості інформації, обсягу відомостей, що становлять державну
таємницю, підприємству встановлюються такі категорії режиму секретності:

5
 перша - підприємствам, які виготовляють, обробляють чи зберігають матеріальні носії
секретної інформації, що мають і гриф секретності “Особливої важливості", «Цілком
таємно», «Таємно»;
друга - підприємствам, які виготовляють, обробляють чи зберігають матеріальні носії
секретної інформації, що мають гриф секретності „Цілком таємно", „Таємно";
третя - підприємствам, які виготовляють, обробляють або зберігають матеріальні носії
секретної інформації, що мають гриф секретності „Таємно".
Спеціальний дозвіл оформляється на бланку органу СБУ та реєструється у журналі,
форма якого визначається СБУ.
Строк дії спеціального дозволу встановлюється Департаментом охорони державної
таємниці та ліцензування залежно від обсягу секретних робіт, що проводяться відповідним
підприємством, ступеня секретності та обсягу пов'язаних з цими роботами відомостей, що
становлять державну таємницю, категорії режиму секретності, але не може перевищувати 5
років.
Для підприємств, яким надано першу категорію режиму секретності, як правило,
спеціальний дозвіл надається терміном до 3 років, другу - до 4 років.
Якщо спеціальний дозвіл надається підприємству вперше, категорія режиму
секретності встановлюється згідно із ступенем секретності робіт, які передбачено проводити
відповідно до їх повноважень, державних завдань, програм, замовлень, договорів
(контрактів), а строк дії такого спеціального дозволу не повинен перевищувати один рік.
Відмова в наданні спеціального дозволу приймається Департаментом охорони
державної таємниці та ліцензування за відсутності умов, необхідних для провадження
діяльності, пов‘язаної з державною таємницею, про що зазначається у акті спеціальної
експертизи з посиланням на нормативно-правові акти у сфері охорони державної таємниці.
Повідомлення стосовно прийнятого рішення про відмову в наданні спеціального
дозволу органи СБУ надсилають у письмовій формі підприємствам, що подали заявку, а
також підприємствам вищого рівня чи замовникам секретних робіт. У повідомленні
викладаються вимоги та рекомендації щодо подальших дій підприємства для недопущення
витоку секретної інформації.
Наявність спеціального дозволу є підставою для обов'язкового укладення
підприємством договорів з підрозділами Державної фельд'єгерської служби та Державного
підприємства спеціального зв'язку про доставку секретної кореспонденції.
Переоформлення спеціального дозволу здійснюється в разі:
закінчення строку дії раніше наданого спеціального дозволу;

6
 реорганізації, зміни найменування, місцезнаходження або організаційно-правової
форми власності підприємства;
необхідності зміни місцезнаходження режимних приміщень (зон, територій), введення
нових режимних приміщень, в яких зберігаються МНСІ в неробочий час;
необхідності зміни категорії режиму секретності.
Переоформлення спеціального дозволу здійснюється в порядку, передбаченому для
його надання.
У разі закінчення строку дії спеціального дозволу матеріали для його переоформлення
подаються органу СБУ не пізніше ніж за місяць до закінчення строку його дії.
Департаментом охорони державної таємниці та ліцензування може прийняти рішення
про скасування або зупинення дії спеціального дозволу на підставі:
акту перевірки органом СБУ стану охорони державної таємниці в якому зроблено
висновок недодержання підприємством вимог, визначених Порядком;
письмового повідомлення підприємства про припинення діяльності, пов'язаної з
державною таємницею.
У разі скасування або зупинення дії спеціального дозволу він підлягає вилученню
органом СБУ.
Орган СБУ надсилає до ПУО лист з викладенням підстав для скасування або
зупинення дії спеціального дозволу з вимогою зупинити діяльність, пов’язаною з державною
таємницею та невідкладно надіслати спеціальний дозвіл органу СБУ, що його видав.
Після скасування спеціального дозволу новий спеціальний дозвіл може бути наданий
тільки за наявності умов, викладених у Порядку.
Зупинення дії спеціального дозволу застосовується органом СБУ як захід запобігання
витоку секретної інформації у зв’язку з невиконанням підприємством вимог законодавства у
сфері охорони державної таємниці.
У таких випадках в акті перевірки органом СБУ стану охорони державної таємниці на
підприємстві або акті спеціальної експертизи, які є підставою для зупинення дії спеціального
дозволу, зазначається:
строк для усунення виявлених порушень;
інформація про необхідність письмового повідомлення про усунення виявлених
порушень.
Дія спеціального дозволу зупиняється на термін, який не перевищує трьох місяців.
Про скасування або зупинення дії спеціального дозволу орган СБУ терміново у
письмовій формі повідомляють підрозділам Державної фельд’єгерської служби та
Державного підприємства спеціального зв'язку для припинення доставки секретної

7
кореспонденції підприємствам, яким скасовано або зупинено спеціальний дозвіл, а також
підприємствам вищого рівня та/або замовникам секретних робіт.
Орган СБУ проводить контрольну перевірку не менш як за п’ять робочих днів до
закінчення строку зупинення дії спеціального дозволу.
За результатами проведення контрольної перевірки приймається рішення про:
- скасування спеціального дозволу - у разі невідповідності стану охорони державної
таємниці на підприємстві вимогам законодавства у сфері охорони державної таємниці;
- поновлення дії спеціального дозволу - у разі усунення порушень та недоліків.
За відсутності письмового повідомлення підприємства про усунення виявлених та
зазначених в акті перевірки органу СБУ чи акті спеціальної експертизи порушень
спеціальний дозвіл може бути скасований без проведення контрольної перевірки.
У разі поновлення дії спеціального дозволу на зворотному боці спеціального дозволу
виконується запис: “Дію спеціального дозволу поновлено", що засвідчується підписом
керівника органу СБУ, скріпленим печаткою, із зазначенням дати.
Про поновлення дії спеціального дозволу орган СБУ інформує підрозділи Державної
фельд'єгерської служби та Державного підприємства спеціального зв'язку, а також
підприємства, установи, організації вищого рівня та/або замовників секретних робіт.

2. Режимні приміщення і вимоги до них.

На підприємствах для проведення секретних робіт визначаються спеціальні місця, що
поділяються на режимні приміщення (зони, території), які можуть бути окремими
приміщеннями, спорудами, ділянками, територіями, а також їх комплекси у різному
поєднанні.
Обладнання режимних приміщень (зон, територій), порядок доступу до них фізичних
осіб, обсяг необхідних робіт з технічного захисту інформації, а також використання
технічних засобів охорони визначаються залежно від характеру та ступеня секретності робіт,
вимог щодо забезпечення збереження державної таємниці, а також інших факторів, що
створюють загрозу її витоку.
Норми проектування режимних приміщень для цілодобового зберігання матеріальних
носіїв секретної інформації визначаються Мінрегіоном та СБУ.
Режимні приміщення, в яких у неробочий час зберігаються МНСІ, повинні за своїми
конструктивними властивостями та технічним обладнанням унеможливлювати
несанкціонований доступ до них сторонніх осіб. Такі приміщення, за винятком приміщень
спеціалізованих органів охорони або чергового підприємства де здійснюється цілодобове
чергування рухомих об'єктів (літаки, судна, кораблі тощо), повинні бути обладнані охороною

8
та автоматичною, пожежною сигналізацією, виготовленою відповідно до національних
стандартів, а також пристроями для опечатування вхідних дверей.
У багатоповерхових будівлях режимні приміщення, призначені для зберігання
матеріальних носіїв секретної інформації в неробочий час, розміщуються, як правило, не
нижче другого і не вище передостаннього (не враховуючи технічного) поверху.
У разі розміщення таких режимних приміщень на першому чи останньому поверсі, а
також за наявності конструктивних особливостей, які можуть бути використані для
несанкціонованого проникнення до таких приміщень, їх вікна та інші отвори обладнуються
металевими ґранатами або спеціальними суцільними металевими ролетами, що замикаються
та опечатуються з внутрішньої сторони приміщення.
Обладнання вікон таких режимних приміщень повинен унеможливлювати огляд
приміщень ззовні та зникнення секретних документів через відкриті вікна, інші отвори тощо.
Для унеможливлення доступу в режимні приміщення (зони, території) осіб, які не
мають безпосереднього стосунку до роботи з секретною інформацією, входи до них
обладнуються кількома (не менш як два) такими засобами керування доступом: внутрішніми
засовами, автоматичними замками, кодовими замками (механічні чи електронні),
автоматичними контрольно-пропускними пунктами і турнікетами, кабінами ручного обслу-
говування, механічними та напівавтоматичними кабінами і проходами тощо.
У режимних приміщеннях (зонах, територіях), виділених для проходження секретної
мовної інформації або для оброблення секретної інформації технічними засобами, повинні
бути впроваджені комплекси заходів технічного захисту інформації згідно з вимогами
нормативних документів системи технічного захисту інформації.
Придатність режимного приміщення (зони, території) для проведення секретних робіт
визначається комісією, яка призначається наказом керівника підприємства до початку
експлуатації.
До складу комісії включаються працівники РСО, спеціалісти технічного захисту
інформації, фахівці підрозділів-виконавців секретної робота та інші необхідні спеціалісти.
За результатами обстеження комісія складає у довільній форм акт про придатність
приміщення (зони, території) для проведення секретних робіт, який затверджується
керівником підприємства.
В акті зазначаються:
відомості про місце розташування приміщення (зони, території) розміщення
обладнання та технічних засобів;
ступінь секретності, вид, тривалість і періодичність секретних робіт, що там
проводитимуться;

9
 організаційні заходи та технічні засоби, які необхідно використовувати для
гарантування збереження секретної інформації, її матеріальних носіїв, унеможливлення
несанкціонованого чи безконтрольного доступу до них, а також посилання на документи, що
засвідчують відповідність комплексу заходів технічного захисту секретної інформації від її
витоку технічними каналами або комплексної системи захисту інформації в автоматизованих
системах вимогам нормативних документів у сфері технічного захисту інформації.
В акті робиться висновок про придатність або непридатність режимного приміщення
(зони, території) для проведення відповідної секретної роботи.
Затверджений акт про придатність приміщення (зони, території) для проведення
відповідної секретної роботи подається до РСО для включення приміщення (зон, територій),
до переліку режимних приміщень (зон, територій), затверджується керівником підприємства
та обліковується в установленому порядку.
Зазначені акти зберігаються в РСО разом із спеціальним дозволом та переліком
режимних приміщень (зон, територій).
У разі реконструкції режимних приміщень (зон, територій) або змін у розміщенні в
них обладнання та технічних засобів здійснюється обстеження їх придатності для
проведення секретних робіт відповідно до Порядку.
Доступ у режимні приміщення (зони, території) надається за посадами керівнику
підприємства, його заступнику з питань режиму, начальнику РСО і його заступнику, а також
особам, які мають безпосередній стосунок до проведення у приміщеннях (зонах, територіях)
секретних робіт.
Доступ у режимні приміщення (зони, території) особам, які не мають безпосереднього
стосунку до секретних робіт, що проводяться в них, можуть дозволити в разі службової
потреби керівник підприємства, його заступник з питань режиму, начальник РСО чи його
заступник.
Планування і розташування робочих місць у режимних приміщеннях (зонах,
територіях) повинно відповідати вимогам режиму секретності під час роботи з
матеріальними носіями секретної інформації та забезпечувати збереження матеріальних
носіїв секретної інформації та схоронність секретної інформації.
Розміри та обладнання приміщень для РСО обумовлюються їх призначенням та
обсягами робіт, що в них проводяться. Приміщення РСО, в яких зберігаються у неробочий
час секретні документи та інші матеріальні носії секретної інформації, обладнуються для їх
видачі спеціальними вікнами або бар’єрами. Для роботи виконавців із секретними
документами у приміщенні РСО виділяється ізольована кімната (кабіна), внутрішнє
обладнання якої повинно забезпечувати вільний її огляд працівниками РСО.

10
 У приміщеннях РСО забороняється друкування, розмноження і зберігання
несекретних документів та інших матеріальних носіїв інформації, що не стосуються
функціонального призначення цього підрозділу, за винятком випадків, коли несекретні
документи стосуються забезпечення державної таємниці або є додатком до секретних
документів.
Для постійного або тимчасового (протягом робочого часу) зберігання МНСІ режимні
приміщення (зони, території) забезпечуються необхідною кількістю сховищ (сейфи, металеві
шафи).
За наявності великої кількості секретних документів або інших МНСІ дозволяється
зберігати їх на відкритих стелажах в окремих спеціально обладнаних приміщеннях
(спецсховищах). При цьому персональна відповідальність за збереження таких документів у
спецсховищі покладається на одного з працівників РСО.
Сховища матеріальних носіїв секретної інформації, де постійно або тимчасово
зберігаються МНСІ, а також ключі від них, обліковуються в РСО у журналі обліку сховищ
(сейфів, металевих шаф, спецсховищ) матеріальних носіїв секретної інформації та ключів від
них. Сейфи та металеві шафи повинні бути промислового виробництва. Виконавцям за
підписом в журналі видається особиста номерна металева печатка та особовий рахунок .
До кожного сховища МНСІ прикріплюється табличка із зазначенням облікового
номера сховища, прізвища, ініціалів та номера особистої номерної металевої печатки
відповідальної особи, черговості вивезення до місць евакуації або передачі на архівне
зберігання в особливий період.
Сховища, а також вхідні двері режимних приміщень (зон, територій), у яких вони
розташовуються, обладнуються врізаними замками з не менш як двома комплектами ключів
кожний.
Вхідні двері режимних приміщень (зон, територій), в яких у неробочий час
зберігаються МНСІ, обладнуються двома замками.
Запасні ключі від усіх сховищ матеріальних носіїв секретної інформації і вхідних
дверей режимних приміщень (зон, територій) зберігаються у сейфі (металевій шафі)
начальника РСО чи його заступникав пеналах (пакетах), опечатаних особистими номерними
металевими печатками відповідальних осіб. Один комплект ключів від такого сейфа
(металевої шафи) та вхідних дверей режимного приміщення, в якому він розташовується,
начальник РСО передає в опечатаному пеналі (пакеті) на зберігання керівникові
підприємства за його підписом в журналі.
Мастика, сургуч або інший матеріал для опечатування накладаються на пристрої для
опечатування вхідних дверей режимних приміщень (зон, територій), пеналів (пакетів) таким

11
чином, щоб унеможливити зняття печатки без пошкодження її відбитка. При цьому сейфи чи
металеві шафи та вхідні двері режимних приміщень, де вони розташовуються, опечатуються
особистою номерною металевою печаткою відповідальної особи.
Робочі комплекти ключів від розташованих у приміщеннях РСО сховищ матеріальних
носіїв секретної інформації в неробочий час зберігаються в пеналах (пакетах), опечатаних
особистою номерною металевою печаткою відповідальної за сховище особи, в приміщенні
РСО у спеціально виділеному сейфі (металевій шафі). Ключ від такого сейфа (металевої
шафи) і робочий ключ від вхідних дверей приміщення, в яких він розташовується, в різних
пеналах (пакетах), опечатаних відповідальним працівником РСО, передаються охороні або
черговому підприємства за підписом у журналі здавання (приймання) під охорону, зняття
(приймання) з охорони режимних приміщень (зон, територій), сховищ МНСІ та ключів від
них.
Робочий ключ від сейфа (металевої шафи) РСО, в якому зберігаються робочі
екземпляри ключів від розташованих у приміщенні РСО сховищ матеріальних носіїв
секретної інформації, в неробочий час може зберігатися у призначеного (чергового)
працівника РСО або начальника РСО.
Після закінчення робочого дня сховища МНСІ, режимні приміщення (зони, території)
замикаються і опечатуються.
Режимні приміщення (зони, території) з опечатаними вхідними дверима (воротами) і
робочі екземпляри ключів від них у пеналах (пакетах), опечатаних особистою номерною
металевою печаткою відповідальної особи, здаються під охорону черговому підприємства чи
охороні за підписом у журналі.
Режимні приміщення (зони, території) здають під охорону та знімають з охорони
відповідальні особи згідно із списком, що надається черговому підприємства чи охороні.
Список відповідальних осіб із зразками їх підписів складається РСО та підписується його
начальником.
Опечатані сховища матеріальних носіїв секретної інформації можуть бути відчинені
тільки особами, відповідальними за збереження матеріальних носіїв секретної інформації,
що зберігаються в них. Списки таких осіб із зразками їх підписів затверджуються
заступником керівника підприємства з питань режиму або начальником РСО і перебувають у
чергового підприємства чи охорони.
За відсутності відповідальних осіб режимні приміщення (зони, території), сховища
матеріальних носіїв секретної інформації можуть бути відкриті комісією (не менш як три
особи), утвореною за розпорядженням підприємства або відповідного структурного
підрозділу. До складу комісії обов'язково включається працівник РСО. Члени комісії, які

12
відкривали сховище матеріальних носіїв секретної інформації, роблять відмітку про це у
журналі записів про розкриття сховищ і робочих папок за відсутності відповідальної за них
особи.
Перед відкриттям режимних приміщень (зон, територій), сховищ матеріальних носіїв
секретної інформації перевіряється цілісність відбитків печаток, справність замків. У разі
коли виявлено порушення цілісності відбитка печатки, пошкодження замків, інші ознаки
несанкціонованого проникнення до режимного приміщення (зони, території) чи відкриття
сховища матеріальних носіїв секретної інформації, їх не відкривають, а складають акт та
інформують про це керівника та начальника РСО підприємства.
Начальник РСО вживає необхідних заходів для охорони місця події і повідомляє про
зазначені обставини органам СБУ і МВС. До прибуття представників правоохоронних
органів будь-які інші особи до цих режимних приміщень (зон, територій) чи спецсховищ не
допускаються.
Про втрату ключа від сховища МНСІ або вхідних дверей (воріт) режимного
приміщення (зони, території) відповідальна особа зобов'язана негайно поінформувати
начальника РСО, який невідкладно організовує заміну відповідного замка чи його секрету.
Про заміну замка (секрету) складається акт і робиться відмітка в журналі.
Зберігання матеріальних носіїв секретної інформації у сховищі, ключі від якого
втрачено, до заміни замка або його секрету забороняється.
Відкриття сховища матеріальних носіїв секретної інформації, у тому числі
спецсховища, ключ від якого втрачено, здійснюється тільки у присутності відповідальної
особи, а за відсутності цієї особи відкриття здійснюється комісією.
За відсутності відповідальних осіб режимні приміщення (зони, території), сховища
МНСІ можуть бути відкриті комісією (не менш як три особи), утвореною за розпорядженням
керівника підприємства або відповідного структурного підрозділу. До складу комісії
обов'язково включається працівник РСО. Члени комісії, які відкривали сховище
матеріальних носіїв секретної інформації, роблять відмітку про це у журналі записів про
розкриття сховищ і робочих папок за відсутності відповідальної за них особи
Прибирання та інші господарські роботи в режимних приміщеннях (зонах,
територіях), спецсховищах проводяться тільки у присутності відповідальної особи. Під час
прибирання і проведення інших господарських робіт секретні документи та інші МНСІ
повинні перебувати в закритих сховищах, а секретні вироби під укриттям в неробочому
стані, що виключатиме можливість їх огляду та визначення секретних характеристик.

13
 Охорона режимних приміщень (зон, територій), сховищ МНСІ здійснюється особовим
складом підрозділів охорони, інженерно-технічними засобами охорони чи комбіновано
(особовим складом із застосуванням інженерно-технічних засобів охорони).
За відсутності посту охорони режимні приміщення (зони, території) сховища, в яких у
неробочий час зберігаються МНСІ, обов'язково обладнуються технічними засобами охорони
(охоронною сигналізацією), підключеними до централізованого спостереження (охоронної
сигналізації) спеціалізованих органів охорони або чергового підприємства.
Режимні приміщення (зони, території), сховища МНСІ обладнуються технічними
засобами охорони. Технічні завдання на проектування технічних засобів охорони
погоджується з РСО.
Порядок приймання (здавання) під охорону чи зняття з режимних приміщень (зон,
територій), сховищ матеріальних носіїв секретної інформації, оснащених технічними
засобами охорони, визначаються за участю РСО.
На підприємствах на випадок виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії,
стихійного лиха, спрацювання сигналізації тощо) розробляється інструкція, яка визначає
порядок:
виклику посадових осіб;
відкриття режимних приміщень (зон, територій);
доступу та перебування у режимних приміщеннях (зонах, територіях) представників
аварійних та рятувальних служб;
рятування та подальшого зберігання і охорони матеріальних носіїв секретної
інформації.
Для рятування у разі евакуації матеріальних носіїв секретної інформації кожне
режимне приміщення (зона, територія), спецсховище, де вони постійно зберігаються,
забезпечується необхідною кількістю спеціальної тари (мішки, чохли, контейнери тощо), яка
повинна зберігатися у доступних місцях.
Зазначені інструкції розробляються РСО разом з керівниками структурних підрозділів
підприємств та затверджуються керівниками підприємств.
У разі виникнення пожежі, аварії чи інших надзвичайних ситуацій у режимному
приміщенні, спецсховищі черговий підприємства, а також працівники охорони негайно
викликають пожежну охорону чи відповідну аварійну службу, повідомляють про це
керівнику підприємства, начальнику РСО, органу СБУ, вживають вичерпних заходів для
ліквідації пожежі, аварії тощо та їх наслідків.

14
 У разі виникнення загрози знищення МНСІ черговий підприємства разом з
працівниками охорони зобов'язаний відкрити режимні приміщення і самостійно вжити
заходів для рятування зазначених носіїв інформації в установленому порядку.
Про факти виникнення пожеж, аварій, інших надзвичайних ситуацій та повторного
закриття режимних приміщень чи сховищ МНСІ у разі спрацювання сигналізації
складаються акти, які затверджуються керівником підприємства.
Якщо під час проведення рятувальних робіт відчинялися сховища МНСІ, після
закінчення таких робіт спеціально утвореною комісією проводиться перевірка наявності
зазначених носіїв із складенням акту, який затверджується керівником підприємства.
Умови зберігання матеріальних носіїв секретної інформації в архівних підрозділах
підприємств повинні відповідати встановленим вимогам.

3. Пропускний та внутрішньооб'єктовий режим на підприємстві.

На підприємствах, які провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею,
запроваджується пропускний та внутрішньоб'єктовий режим.
Внутрішньооб’єктовий режим - сукупність організаційних, інженерних та технічних
заходів і правил, спрямованих на забезпечення режиму секретності, встановленого на
підприємстві.
Пропускний режим - сукупність правил, що визначають порядок входу (виходу)
осіб, в'їзду (виїзду) транспортних засобів, внесення (винесення), ввезення (вивезення)
секретних виробів, документів або інших МНСІ у режимні приміщення (зони, території), а
також комплекс заходів щодо виконання зазначених правил.
Правила пропускного режиму розробляються підрозділом, що охороняє підприємство,
погоджуються з РСО і затверджуються керівником підприємства.
Запровадження пропускного режиму на підприємстві, в режимних приміщеннях
здійснюється з метою запобігання:
проникненню на підприємство та режимні приміщення сторонніх осіб;
відвіданню без службової потреби режимних приміщень працівниками підприємства
та відрядженими особами;
викраденню матеріальних носіїв секретної інформації;
несанкціонованому винесенню (вивезенню) за межі підприємства або режимних
приміщень, а також внесенню (ввезенню) до них матеріальних носіїв секретної інформації;
внесенню (ввезенню) на територію підприємства аудіо-, відео-, радіо-, фотоапаратури,
інших технічних засобів відповідного дозволу.

15
 Пропускний режим передбачає:
1) організацію контрольно-пропускних пунктів, постів з пропускними функціями на
входах (виходах) на підприємство або режимні приміщення, а також бюро перепусток;
2) введення системи постійних, тимчасових і одноразових перепусток, а також
перепусток на внесення (винесення), ввезення (вивезення ) матеріальних цінностей;
3) застосування спеціальних шифрів, ідентифікаторів, кодів та електронних карток і
вкладок до перепусток, що дають право входити до режимних приміщень;
4) спеціальний порядок пропуску іноземних делегацій, іноземців та осіб без
громадянства;
5) визначення посадових осіб, які мають право надавати дозволи на видачу
відповідного виду перепусток;
6) охорону підприємств, установ, організацій, режимних приміщень, сховищ МНСІ;
7) визначення переліку предметів, заборонених для внесення (ввезення) на
підприємство;
8) обладнання у разі потреби на контрольно-пропускних пунктах та постах з
пропускними функціями камер схову особистих речей працівників підприємств та
відвідувачів, а також кабін зтелефонними апаратами внутрішнього зв'язку;
9) визначення переліку осіб, які мають доступ до режимного приміщення (зони,
території).
Перепустки із зазначенням прізвища, імені, по батькові, а також посади особи
обліковуються в окремому журналі, форма якого визначається керівником підприємства.
Постійна перепустка повинна містити номер, прізвище, ім'я, по батькові особи, її
фотографію, підпис посадової особи, скріплений печаткою, та у разі потреби шифр або код.
З метою захисту від підробки перепустки можуть оснащуватися спеціальними
засобами.
Зазначення у перепустці дійсних найменувань підприємств у разі їх легендування не
допускається.
Для виконання господарських робіт у режимних приміщеннях та спецсховищах
працівникам адміністративно-господарських підрозділів підприємства видаються постійні,
тимчасові чи одноразові перепустки залежно від обсягу та характеру робіт.
Пропуск на підприємство відряджених осіб здійснюється за тимчасовими
перепустками, які видаються на підставі письмової резолюції керівника підприємства або
заступника керівника з питань режиму у приписі на виконання завдання.
Пропуск таких осіб до режимних приміщень здійснюється з дотриманням вимог
Порядку.

16
 Пропуск до режимного приміщенняпрацівників аварійно-рятувальних загонів,
аварійних, медичних служб, пожежної охорони тощо у разі виникнення надзвичайної
ситуації здійснюється безперешкодно за наявності у них спеціальних перепусток, а якщо такі
перепустки відсутні, - за наявності документа, що посвідчує особу, у супроводі працівників
охорони або спеціально виділених працівників підприємства.
Пропуск транспортних засобів на режимну територію (зону) здійснюється відповідно
до встановленого на підприємстві пропускного і внутрішньооб'єктового режиму.
Правила внутрішньооб'єктового режиму розробляються РСО і затверджуються
керівником підприємства.
Внутрішньооб'єктовий режим передбачає:
1. забезпечення встановленого порядку користування МНСІ;
2. обмеження кола осіб, яким надається доступ до секретних робіт, виробів,
документів та інших МНСІ;
3. установлення порядку пересування територією підприємства;
4. у разі потреби легендування підприємства та секретних робіт, маскування
секретних виробів;
5. здійснення контролю за доступом до режимних приміщень (зон, територій);
6. обладнання ізольованих кімнат поза режимними приміщеннями (зонами,
територіями) для прийому сторонніх осіб;
7. вжиття заходів для недопущення витоку секретної інформації під час нарад,
конференцій, виставок тощо, а також під час відвідування підприємства сторонніми
особами, іноземцями та особами без громадянства;
8. забезпечення режиму секретності під час використання засобів зв'язку;
9. здійснення контролю за використанням технічних засобів обробки та передавання
секретної інформації;
10. унеможливлення безконтрольного використання засобів спеціального зв'язку
сторонніми особами;
11. забезпечення встановленого порядку оформлення осіб для роботи (служби) на
підприємстві;
12. розміщення структурних підрозділів, які не мають безпосереднього стосунку до
секретних робіт, за межами режимних приміщень (зон, територій).
Керівникам підприємствзабороняється затверджувати проекти будівництва чи
реконструкції підприємства, які провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею,
якщо ними не передбачено заходів з охорони державної таємниці, належне розміщення

17
режимних приміщень (зон, територій), обладнання інженерно-технічними засобами охорони
тощо.
Під час будівництва чи реконструкції підприємства у разі потреби забезпечується в
установленому порядку здійснення заходів протидії технічним розвідкам.
Порядок легендування підприємств, які проводять роботи, пов'язані з державною
таємницею, а також науково-дослідних, дослідно-конструкторських та інших робіт
визначається законодавством.
Список використаної літератури:
1. Про державну таємницю: Закон України від 21 вересня 1999 р. №1079-ХІV//
www.liga.kiev.ua.
2. Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах
місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях. Затверджено
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 939.
3. Граничні тарифи на послуги конфіденційного зв'язку, які надаються споживачам у
Національній системі конфіденційного зв'язку: Затверджено Наказом Адміністрації
Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 07.08.2013 № 420.
4. Божков І. Державна таємниця та система її охорони / І. Божков// Провове, нормативне та
метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. –2002. –№ 4.–С. 7-10.–
(Науково-технічний збірник НТУУ “КПІ”).
5. Оцінювання ефективності системи охорони державної таємниці : Монографія / О.Є.
Архипов, І.Т. Бородавко, В.П. Ворожко. – К.: Вид-во НА СБ України, 2007. – 62 с.
6. Організація охорони державної таємниці в Україні : навчальний посібник / А.М.
Супруненко, І.І. Башта, А.М. Лисеюк, К.С. Свіріна ; Університет державної фіскальної
служби України. – Ірпінь : УДФСУ , 2020. - 370с.

18