1. Поняття та ознаки співучасті у кримінальному правопорушенні.
2. Види співучасників. 3. Форми співучасті в кримінальному праві. 4. Підстави та межі кримінальної відповідальності співучасників. 5. Поняття причетності до кримінального правопорушення, її відмінність від співучасті. Співучасть – це умисна спільна участь декількох суб’єктів(осіб) кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення(ст. 26 КК). Значення інституту співучасті : Встановлює об’єктивні і суб’єктивні ознаки, які притаманні всім випадкам вчинення кримінальних правопорушень шляхом поєднання зусиль декількох осіб, що дозволяє відмежувати співучасть від суміжних з нею видів кримінально – протиправної діяльності Встановлює принципи кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення, що вчиняються декількома суб’єктами Визначає особливості призначення покарання кожному із співучасників кримінального правопорушення. Об’єктивні ознаки співучасті: Участь у вчиненні кримінального правопорушення двох або більше суб’єктів кримінального правопорушення Спільність їх діяльності : 1. Об’єднання окремих зусиль кожного співучасника у взаємообумовлену кримінально протиправну діяльність усіх співучасників 2. Спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату кримінального правопорушення 3. Причинний зв’язок між діянням усіх співучасників і загальним кримінально протиправним результатом Суб’єктивні ознаки співучасті – це спільний умисел співучасників, який передбачає: Наявність умислу кожного з учасників стосовно їх власних дій(бездіяльності) Наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т.ч. виконавця і співвиконавця Єдність наміру всіх співучасників