Контрольна робота 27.

02
1. Застій: Це термін, який використовується для опису періоду в історії СРСР,
коли економічний і політичний розвиток стрімко сповільнився, або навіть
зупинився. Застійно до 1960-80-х років, коли економічне зростання було
недостатнім, а інновації та реформи відсутні.
Дефіцит: Ці стан, кількість певного товару або послуги, доступної для
продажу або використання, менша для запиту на неї. Дефіцит може виникати
через різні причини, такі як обмежена виробнича потужність, недостатність
ресурсів або недооцінка попиту.
Розвинений соціалізм: Це концепція, яка описує стадію соціалістичного
суспільства, де вже досягнуті високі рівні індустріалізації, соціального
забезпечення та культурного розвитку. відповідно до марксистської теорії,
розвинений соціалізм є проміжним етапом перед настанням комунізму.
Партійна номенклатура: Це термін, який використовується для опису
верхівки партійної системи в авторитарних або алітарних режимах, де члени
цієї еліти контролюють ключові посади уряду, господарства та суспільства, і
вимагає свого статусу для забезпечення власних інтересів.
Системна криза: Це стан в системі, коли існуючі структури, процеси або
інституції не можуть більше забезпечити функціонування системи, і її
нормальна діяльність стає неможливою без радикальних змін або реформ.
Гельсінська група: Це назва групи з 10 країн Європи, які в 1975 році
підписали Фінальний акт конференції з питань безпеки та співробітництва в
Європі, відомий як Гельсінський акт. Цей акт був основним для сприяння
співробітництва між західними та східними країнами під час Холодної війни.
Самвидав: Це поняття, що вказує на неофіційне видання книг або інших
матеріалів без дозволу влади або цензури.
Правозахисний рух: Це рух, що діє із захисту прав і свобод громадян від
порушень, вчинених урядом, органами влади чи іншими особами.
Командно-адміністративне управління: Ця модель управління економікою,
характерна для планової економіки, де рішення про виробництво та розподіл
ресурсів приймаються централізовано центральним органом управління на
основі директивних команд.
2. Взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в добу
застою: Економічна стагнація та невдачі в управлінні спричинили недовіру
до влади, соціальну напруженість та політичне протистояння.
Причини активізації дисидентського руху у другій половині 1960-х - на
початку 1970-х рр.;репресій щодо учасників УГТ: Зростання незадоволення
комуністичним режимом, обмеження свободи слова та прав людини, а також
домагання демократичних змін. УГТ виступала за утримання прав людини та
підтримувала дисидентський рух, що призвело до масових репресій з боку
влади.
Суперечності розвитку культури, освіти, науки в період «застої»:
Суперечності виникали між ідеологічною цензурою та потребами творчості,
наукових досліджень та освіти, що не завжди відповідали офіційній ідеології.
Хронологічна послідовність і синхронність подій, які відображають кризові
явища доби застою, розгортання діяльності різних течій дисидентського руху
в УРСР: зростання соціальних протестів та активізація дисидентського руху в
1960-і рр., підписання Гельсінської угоди 1975 року, масові репресії проти
дисидентів.
Зміст культурного життя в УРСР та участь української діаспори в процесах
національного відродження: Офіційна культура пропагувала комуністичні
ідеали, але українська діаспора активно сприяла збереженню національної
спадщини та підтримувала процеси національного відродження в Україні.
3. Суть спробувати реформувати командну економіку у другій половині 1960-
х рр. полягала у впровадження елементів ринкових механізмів і
стимулювання підприємництва в умовах планової економіки. Однак ці
спроби не призвели до радикальних змін, хоча контроль за економікою
залишався в руках центральної влади.
Основні течії дисидентського руху включали національний (за права
національних меншин), правозахисний (за права людини та основні свободи)
та релігійний (за свободу віросповідання) рухи. Діяльність висловлювалася
через публікації, виступи, петиції, що сприяли їх підвищенню усвідомлення
громадянами своїх прав та обмеження системи.
Кримськотарський національний та правозахисний рухи виступили за
повернення свого народу на історичну батьківщину в Криму та відновлення
їх прав. Учасники УГТ, зокрема, активно діяли в рамках цих рухів,
виступаючи проти порушення прав та репресій з боку радянської влади.
Петро Шелест та Володимир Щербицький були радянськими політиками, які
займали високі посади в часи радянського режиму. Шелест обіймав посаду у
верхівці КПРС, а Щербицький був Головою Верховної Ради УРСР. дії
спрямовані на зміцнення централізованого керівництва та підтримку
політичного курсу їх Кремля.
4. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в УРСР була обумовлена
декількома причинами, які сприяли настанню наслідків у суспільстві.
-економічні проблеми
- політичні обмеження
-національні проблеми
-ідеологічна неприйнятність
-духовний вакуум
5.У 1950-1960-х роках УРСР відбулася індустріалізація та швидкий розвиток
промисловості. У 1970-х - на початку 1980-х років спостерігалася зупинка
або вільний розвиток економіки, що призвело до загального зниження якості
життя.
6.Здобутки розвитку соціальної сфери включають покращення доступу до
освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, а також підвищення
медичної та освітньої інфраструктури. Проте проблеми у недостатньому
фінансуванні програми, нерівномірному доступі до послуг, низькій якості
наданих послуг та корупції.
7.Учасники УГГ використовували методи незалежної журналістики,
публікації, листування з правозахисними організаціями за кордоном та
публічні виступи для залучення уваги до порушення прав людини в СРСР.
Вони також використовували судові шляхи та голодування як форму
протесту. Здобутками в цій сфері було підвищено увагу міжнародної
спільноти до порушення прав людини в СРСР, включаючи укладення
Гельсінської угоди та звільнення політичних ув'язнених.
8.
Освіта: Зростаюча відстань між технологічним прогресом і навчальними
програмами.
Наука: Змагання між публікаційною активністю та якістю.
Література: Баланс між інноваційністю та збереженням культурної
спадщини.
9. Оцінюю роботу цих діячів як позитивну, адже вони внесли значний внесок
в історію України.
10. Умови формування особистості: Сергій Параджанов формувався в умовах
культурного розмаїття Східного Криму, а також у контексті творчого
оточення кінематографічної індустрії СРСР.
Основні напрями діяльності: Параджанов був видатним кінорежисером, який
прославився своєю унікальною творчістю, поєднавши в ній елементи
фольклору, мистецтва та експерименту.
Ваше ставлення до історичного діяча: Параджанов - це майстер кіно, який
залишив незабутній слід у світовій культурі. Його робота над діалектикою та
естетикою відкриває нові шляхи розвитку кінематографа.