§13-15

§13 Опозиційний рух.

1. Яка головна відмінність дисидентського руху в Україні в 1970–1980-ті рр.

від попереднього етапу?
Головна відмінність дисидентського руху в Україні в 1970–1980-х роках
полягала в його більшій масовості та організованості порівняно з
попереднім етапом. У цей період з'явилися різноманітні групи та
об'єднання, які активно просували вимоги щодо захисту прав людини та
культурної самобутності українського народу.

2. Що сприяло активізації дисидентського руху в другій половині 1970-х

рр.?
Активізація дисидентського руху в другій половині 1970-х років була
відгуком на зростання репресивних заходів радянської влади щодо
дисидентів та активістів прав людини. Міжнародна підтримка з боку
західних країн та громадських організацій, а також невдоволення серед
населення радянською політикою та системою також стимулювали
українських дисидентів до активної діяльності та боротьби за права та
свободи.

3. Які форми і методи боротьби з дисидентським рухом застосовувала

влада?
Влада використовувала різноманітні форми тиску на дисидентський рух,
включаючи арешти, дискредитацію через державні ЗМІ, засудження за
вигаданими звинуваченнями, психіатричну репресію, обмеження прав та
свобод особистості, а також змусову еміграцію.
4. Чим вирізнялася Українська Гельсінська група?
Українська Гельсінська група була першою офіційно зареєстрованою
правозахисною групою в Українській РСР. Її члени активно виступали за
захист прав людини, звертаючи увагу на порушення владою прав громадян
та національних меншин. Група виголошувала заяви, публікувала
документи та співпрацювала з іншими правозахисними організаціями.
5. Охарактеризувати кампанії з масового арешту дисидентів у середині
1960-х, на початку 1970-х років і наприкінці 1970-х — на початку 1980-х
років. Чим були викликані хвилімасових арештів?
Влада використовувала різноманітні методи боротьби з дисидентським
рухом, зокрема: масові арешти, дискредитацію через державні ЗМІ,
фальсифікацію судових процесів, психіатричні репресії, обмеження прав та
свобод, а також змусову еміграцію. Однак ці заходи не змогли повністю
придушити бажання дисидентів заступати за свої переконання та
боротися за права і свободи.
6. Скористайтеся додатковими джерелами і визначте: який зв’язок між
зовнішньою політикою СРСР й етапами розвитку дисидентського руху?
(При відповіді на запитання слідзвернути увагу на події «Празької весни»,
Гельсінський процес, війну в Афганістані).
Ключовою особливістю Української Гельсінської групи було те, що вона
була першою офіційно зареєстрованою правозахисною організацією в
Українській РСР. Її члени активно виступали проти порушень прав людини,
звертаючи увагу на різноманітні аспекти правозахисного характеру,
включаючи політичні права, економічні свободи та права національних
меншин. Вони здійснювали різні заходи, такі як виголошення заяв,
публікації документів, співпраця з іншими правозахисними організаціями, а
також міжнародні акції протесту та інші форми активності з метою
захисту прав людини в Україні.
7. Чому радянське керівництво намагалося перешкоджати еміграції з
України, особливоз політичних мотивів, але до російських дисидентів
доволі часто застосовували висилку за межі СРСР?
Радянське керівництво намагалося перешкоджати еміграції з України
через страх втрати контролю над інтелектуальним потенціалом
регіону. Висилка російських дисидентів була частково пов'язана з
політичними мотивами, але також мала елементи політичного
вигідності для радянської влади.
8. Чи можна вважати, що дисидентський рух зазнав поразки?
Дисидентський рух можна розглядати як часткову поразку, оскільки хоча
він привернув увагу до порушень прав людини та свободи слова, багато
його представників стикалися з репресіями та обмеженнями, і деякі з
цілей не були досягнуті. Однак водночас його вплив спричинив певне
перетворення в радянському суспільстві та викликав міжнародну увагу до
ситуації з правами людини в СРСР.
9. Проаналізуйте розгортання релігійного дисидентства.Випишіть
найгучніші акції протесту дисидентів у другій половині 1960-х — першій
половині 1970-х років згідно із наведеними методами боротьби.
Релігійні дисиденти в СРСР у другій половині 1960-х — першій половині 1970-
х років використовували самвидав для публікації своїх ідей, писали відкриті
листи до влади, і організовували підземні релігійні зібрання та молитви,
щоб виступати за свободу віросповідання та захист прав віруючих.

§14 Культура і духовне життя.

1. Які нові навчальні предмети були запроваджені у програмі середньої

загальноосвітньої школи у 1970-ті рр.? З якою метою це було зроблено?
Нові навчальні предмети які були введені : Основи Радянської держави та
права
2. Коли було встановлено 11-річний термін набуття загальної середньої
освіти в школі?
Українська РСР встановила 11-річний термін навчання у 1978 році. Це було
зроблено з метою підвищення якості освіти та розширення базових знань
учнів. Подовження терміну навчання дає більше часу для глибшого
вивчення навчального матеріалу, підготовки до вступу до вищих
навчальних закладів, а також для формування учням необхідних навичок і
вмінь для подальшого життя.
3. Наведіть факти, що свідчать про посилення русифікації в Україні в добу
«застою».
У добу "застою" в Україні відбувалося посилення русифікації, про що
свідчило зменшення використання української мови у державних
інституціях та офіційних документах, а також зростання популярності
російськомовних програм у школах та вищих навчальних закладах. Ці
тенденції призводили до зміцнення домінування російської мови в
громадському житті та втрати позицій української мови як важливого
елементу національної ідентичності.
4. Охарактеризуйте здобутки і досягнення тогочасної української науки.
Тогочасна українська наука досягла значних успіхів у різних галузях. У галузі
космічних досліджень українські науковці мали внесок у створення та
запуск космічних апаратів, дослідження планет та космосу. В медичній
науці досягнення включали вдосконалення методів діагностики та
лікування захворювань, розробку нових ліків та вакцин. У галузі
електроніки та інженерії досягнення полягали у створенні нових
технологій, які сприяли розвитку телекомунікацій, комп'ютерної техніки
та електроніки. Такі здобутки української науки сприяли підвищенню
технічного рівня країни та відкриттям нових перспектив у багатьох
галузях.
5. У чому полягали втрати і досягнення української літератури цього часу?
У тогочасний період українська література зазнавала як втрат, так і
досягнень. Серед втрат було загальне зменшення культурної свободи,
цензура та політичний тиск, що обмежували творчу самовираження
письменників. Багато талановитих авторів були примушені або
звільнялися від тем, які вони хотіли висвітлити у своїх творах, або
виїжджали за межі країни у пошуках більшої свободи слова. Однак
українська література мала й свої досягнення: попри тиск режиму,
письменники продовжували творити та публікувати твори, які
відображали духовні та емоційні реалії тогочасного суспільства.
Важливою була підтримка української діаспори, яка допомагала видачі та
поширенню літературних творів за кордоном, що дозволяло зберігати
культурну спадщину та зберігати інтерес до української літератури в
світі.
6. Визначте внесок українських спортсменів у розвиток радянського спорту
у цей період.
Українські спортсмени відзначалися вражаючими успіхами у радянському
спорті, досягаючи чимало перемог та встановлюючи нові рекорди на
міжнародних змаганнях, олімпійських іграх та чемпіонатах світу. Вони
піднімали популярність радянського спорту та відомість країни на
міжнародній арені, демонструючи високий рівень підготовки та
професіоналізм.
7. Проаналізуйте особливості молодіжного неформального руху у
тогочасній УРСР.
Молодіжний неформальний рух у тогочасній УРСР проявлявся у виникненні
різноманітних груп та об'єднань, що виступали проти традиційних
радянських стереотипів та влади. Вони активно обговорювали політичні,
культурні та соціальні питання, створюючи альтернативні культурні
течії, такі як хіпі, панк-рух, андеграундні літературні та мистецькі
гуртки. Ці рухи супротивлялися офіційній ідеології та спробували
створити власну культурну та ідентичну платформу, але багато з них
були пригнічені владою.
8. У чому полягав внесок української діаспори у розвиток тогочасної
культури України?
Молодіжний неформальний рух у тогочасній УРСР проявлявся у виникненні
різноманітних груп та об'єднань, що виступали проти традиційних
радянських стереотипів та влади. Вони активно обговорювали політичні,
культурні та соціальні питання, створюючи альтернативні культурні
течії, такі як хіпі, панк-рух, андеграундні літературні та мистецькі
гуртки. Ці рухи супротивлялися офіційній ідеології та спробували
створити власну культурну та ідентичну платформу, але багато з них
були пригнічені владою.
9. Заповніть таблицю за темою: «Розвиток української літератури і
мистецтва в період «застою».

§15 Початок «перебудови» в СРСР.

Чорнобильська катастрофа

1. Що таке «перебудова»? Коли вона розпочалася?

"Перебудова" - це політичний, економічний і соціальний процес реформ,
який відбувся в СРСР під керівництвом Михайла Горбачова в 1985-1991
роках. Цей процес спрямовувався на впровадження економічних та
політичних реформ, реорганізацію державних структур та розслаблення
цензури, щоб зробити радянську систему більш гнучкою та відкритою.
Перебудова розпочалася з приходом Горбачова до влади у 1985 році.
2. Охарактеризуйте перші заходи «перебудови» в республіці.
Перші заходи "перебудови" полягали у впровадженні нових економічних та
політичних політик для стимулювання розвитку та реформування
радянського суспільства. Було запроваджено концепції "гласності" та
"перестройки", спрямовані на відкрите обговорення проблем та пошук
нових шляхів розвитку. В Україні експериментували з децентралізованою
системою управління, дозволом на підприємницьку діяльність та
розширенням прав громадян. Однак реформи стикалися з опором та
суперечностями.
3. Коли сталася Чорнобильська катастрофа? Як вона вплинула на ситуацію в
Україні?
Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року. Вона мала
серйозний вплив на Україну, заборонивши проживання на значній частині
території, спричинивши збільшення онкологічних захворювань та
поширення страху та недовіри до влади. Катастрофа також прискорила
деградацію радянської системи та спричинила більше обмежень для
українського суспільства, що збільшило рівень невдоволення населення та
прискорило процеси демократизації та розпаду Радянського Союзу.
4. У чому полягало поглиблення «перебудови»? Чим були зумовлені зміни
в концепції «перебудови»?
Поглиблення "перебудови" включало розширення реформ у різних сферах
суспільства, таких як економіка, політика та суспільне життя. Зміни в
концепції "перебудови" були обумовлені зростанням внутрішніх проблем у
СРСР, кризою в економіці та соціальній сфері, а також змінами у
міжнародному контексті, наприклад, закінченням Холодної війни.
5. Коли відбувся шахтарський страйк? Як вплинуло на суспільно-політичну
ситуаціюв республіці розгортання страйкового руху?
Шахтарський страйк відбувся у листопаді 1989 року. Цей страйк мав
великий вплив на суспільно-політичну ситуацію в Україні та в СРСР
загалом. Він був одним із перших масових протестів проти радянської
влади після Чорнобильської катастрофи та став сигналом початку
великих перемін. Шахтарі вимагали покращення умов праці, підвищення
зарплати та більшої автономії для своїх підприємств. Цей страйк вказав
на наростання невдоволення в суспільстві і став каталізатором для
подальших подій, що призвели до розпаду Радянського Союзу.
6. Що таке «гласність»?
"Гласність" - це політична концепція, яка була введена в радянському Союзі
в епоху перебудови. Вона передбачала відкритість і прозорість в
урядовому рішенні та діяльності, а також публічне обговорення
соціальних і політичних проблем. Головною метою гласності було
забезпечити доступ громадян до інформації та знизити рівень цензури. Ця
концепція дозволяла громадськості висловлювати свої думки,
критикувати уряд та впливати на прийняття рішень. Гласність була
однією з ключових складових "перебудови" під керівництвом Михайла
Горбачова.
7. Обговоріть у групах. Існує думка, що Чорнобильська катастрофа відіграла
роль каталізатора суспільно-політичних процесів, які призвели до здобуття
незалежності України. Якими, на вашу думку, є підстави для такого
твердження?
Чорнобильська катастрофа відіграла значну роль у формуванні суспільно-
політичного контексту, що призвів до здобуття незалежності України.
Перш за все, катастрофа привернула світову увагу до проблем екології та
безпеки ядерних електростанцій, посиливши обізнаність громадськості
про недоліки радянської системи. Реакція влади на події Чорнобиля,
зокрема спроби приховування інформації про катастрофу та
недостатньо ефективні заходи для ліквідації наслідків, посилили обурення
та недовіру до радянської влади. Це спричинило розширення обговорення
про реформи та потребу політичних змін. Чорнобиль також став
символом негативних аспектів радянської системи, що підтримало
національну ідентичність і бажання самостійного керівництва. Крім того,
катастрофа сприяла виникненню громадських організацій, які активно
виступали за незалежність та реформи. У цілому, Чорнобильська
катастрофа відіграла важливу роль у стимулюванні суспільно-політичних
процесів, які в кінцевому підсумку сприяли здобуттю незалежності
України.