Найважливіші події на західноукраїнських землях у

другій половині XIX ст.:

1. Революція 1848-1849 рр.:

 Скасування панщини: Цей революційний акт звільнив селян від кріпацтва, що

стало поворотним моментом у їхньому житті та дало поштовх до соціально-
економічних змін.
 Формування української політичної думки: Революція стимулювала розвиток
українського національного руху та появу нових політичних ідей, таких як
народовство.
 Створення Головної Руської Ради: Цей орган влади став першим українським
представницьким органом, що свідчить про зростання політичної активності
українців.

2. Заснування культурно-освітніх товариств:

 "Просвіта" (1868): Це товариство відіграло ключову роль у поширенні освіти та

української мови серед населення.
 "Наукове товариство імені Шевченка" (1873): Товариство сприяло розвитку
української науки та культури, організовуючи дослідницьку діяльність та
публікуючи наукові праці.
 "Товариство галицьких москвофілів" (1861): Ця організація, хоча й мала
проросійську орієнтацію, також сприяла розвитку української мови та культури.

3. Економічний розвиток:

 Будівництво залізниць: Залізничне сполучення стимулювало торгівлю та

промислове зростання, сприяючи модернізації економіки.
 Розвиток нафтової та цукрової промисловості: Ці галузі стали важливими
складовими економіки західноукраїнських земель.
 Зародження кооперативного руху: Кооперативи допомогли селянам покращити
своє економічне становище.

4. Політична боротьба:

 Вибори до парламенту Австро-Угорщини: Українці брали активну участь у

парламентських виборах, прагнучи до представництва своїх інтересів на
загальноімперському рівні.
 Діяльність політичних партій: На західноукраїнських землях діяли різні політичні
партії, що відображали спектр політичних ідей та прагнень.
 Московсько-фільський рух: Цей рух, який орієнтувався на Росію, мав значний
вплив на політичне життя західноукраїнських земель.

5. Українська еміграція:

 Масова еміграція до Америки: Економічні труднощі та політичний гніт змусили

багатьох українців емігрувати до Північної Америки.
 Вплив еміграції на українське суспільство: Еміграція сприяла поширенню
українських ідей та культури за межами України, а також надсилала грошові
перекази, які стимулювали економічний розвиток.
 Обґрунтування вибору:

Ці події є найважливішими, тому що вони:

 Суттєво вплинули на життя українців: Революція 1848-1849 рр. звільнила селян

від панщини, а культурно-освітні товариства сприяли розвитку української мови та
культури.
 Свідчать про зростання української національної свідомості: Українці брали
активну участь у політичному житті, боролися за свої права та прагнули до
самовизначення.
Пояснення понять і термінів:
1. Трудова еміграція: Масовий виїзд людей з країни з метою пошуку роботи за
кордоном. У другій половині XIX ст. українці масово емігрували до Північної
Америки через економічні труднощі та політичний гніт.

2. «Рутенська акція»: Політична акція польської шляхти в Галичині, спрямована

на полонізацію українців. Акція розпочалася в 1860-х роках і включала в себе
заходи з дискримінації української мови та культури.

3. Кооперативний рух: Суспільний рух, який зародився в XIX столітті і ставив за

мету створення кооперативів - об'єднань людей, які спільно володіли та управляли
підприємствами. Кооперативи допомогли селянам покращити своє економічне
становище.

4. Старорусинство: Ідеологічна течія, яка вважала, що українці, росіяни та

білоруси є одним народом - "руським". Старорусини не визнавали української
національної самобутності.

5. Народовці: Український політичний рух, який виник у другій половині XIX

століття. Народовці ставили за мету національне відродження українців, розвиток
української мови та культури, а також здобуття автономії для України.

6. Москвофільство: Ідеологічна течія, яка орієнтувалася на Росію і прагнула до

об'єднання України з Росією. Москвофіли виступали проти української
національної самобутності та української мови.

7. Радикали: Українська політична течія, яка виникла в кінці XIX століття.

Радикали виступали за більш рішучі методи боротьби за українські права,
включаючи революційні методи.

8. «Просвіта»: Українське культурно-освітнє товариство, засноване в 1868 році.

«Просвіта» відіграла ключову роль у поширенні освіти та української мови серед
населення.

9. «Нова ера»: Політичний курс, проголошений австрійським урядом у 1870-х

роках. Цей курс передбачав надання більших прав слов'янським народам Австро-
Угорщини.

10. Галицький сейм: Парламент автономної Галичини, який існував з 1861 по

1918 роки. Українці брали активну участь у роботі Галицького сейму, борючись за
свої права.

11. «Український П’ємонт»: Ідея, яка виникла в XIX столітті, про те, що Галичина
може стати центром об'єднання українських земель. Ця ідея ґрунтувалася на тому,
що Галичина була найбільш розвиненою українською територією в складі Австро-
Угорщини.
 Вплив модернізації на західноукраїнське
суспільство:
Позитивні наслідки:

 Економічний розвиток: Залізничне будівництво, розвиток промисловості та

торгівлі стимулювали економічне зростання, що призвело до покращення
добробуту людей.
 Підвищення освітнього рівня: Заснування шкіл та культурно-освітніх товариств
сприяло поширенню освіти та грамотності серед населення.
 Розвиток української мови та культури: Модернізація стимулювала появу нових
форм української культури, таких як театр, література та музика.
 Зростання національної свідомості: Модернізаційні процеси сприяли
поширенню української національної ідеї та прагнення до самовизначення.

Негативні наслідки:

 Соціальна нерівність: Розвиток промисловості призвів до зростання соціальної

нерівності між багатими та бідними.
 Еміграція: Економічні труднощі та політичний гніт змусили багатьох українців
емігрувати до країн Північної Америки.
 Полонізація та москвофільство: Модернізація використовувалась польською та
російською владою для полонізації та москвофільства українців.

Однозначна характеристика:

Процеси модернізації мали як позитивні, так і негативні наслідки для

західноукраїнського суспільства. З одного боку, вони стимулювали економічне
зростання, освіту та культуру, а також сприяли зростанню національної свідомості.