Хрущовська "відлига"

та рух шістдесятників

Прокопенко Аліни 11 УІФ

 Шістдесятники України

Шістдесятники
виступали на захист
національної мови і
культури, свободи
художньої
творчості.
Культурницька діяльність, яка не Шістдесятники розвинули
вписувалась у рамки дозволеного, активну культурницьку
діяльність, яка виходила за межі
викликала незадоволення влади. офіціозу: влаштовували
Шістдесятників не вдалося втримати неформальні літературні читання
в офіційних ідейно-естетичних та художні виставки, вечори
пам'яті репресованих митців,
межах, і з кінця 1962 р. почався ставили замовчувані театральні
масований тиск на п'єси, складали петиції на захист
української культури.
нонконформістську інтелігенцію. Організовані у 1959-60 рр. Клуб
Перед шістдесятниками закрилися творчої молоді «Сучасник» в
сторінки журналів, посипалися
Києві та в 1962 р. Шістдесятники
відновили традиції класичної
звинувачення у «формалізмі», дореволюційної інтелігенції, якій
«безідейності», «буржуазному були притаманні прагнення до
духовної незалежності, політична
націоналізмі». У відповідь відчуженість, ідеали
шістдесятницькі ідеї стали громадянського суспільства та
служіння народові.
поширюватися у самвидаві.
Наштовхнувшись на
жорсткий опір партійного
апарату, частина
шістдесятників пішла на
компроміс із владою, інші
еволюціонували до
політичного дисидентства,
правозахисного руху та
відкритого протистояння
режимові.
 Кінець «відлиги»

Рух шістдесятників Рух «шістдесятників» було

розгромлено або загнано у
виразно протримався внутрішнє «духовне підпілля»
ледве одне десятиліття. арештами 1965—1972 pp. У цьому
Вже 17-го грудня 1962 на процесі частина шістдесятників без
спеціально скликаній особливого опору перейшла на
офіційні позиції (В.Коротич, І.Драч,
нараді-зустрічі творчої В.Дрозд, Є.Гуцало та ін.), декого на
інтелігенції з керівництвом довгий час (Л.Костенко), а інших
держави їх гостро взагалі перестали друкувати
розкритикували. (Б.Мамайсур, В.Голобородько,
Я.Ступак).
Ще інших, що не припиняли
опору національній
дискримінації й русифікації,
заарештовано й покарано
довголітнім ув'язненням
(І.Світличний, Є.Сверстюк,
В.Стус, Ірина Калинець, Ігор
Калинець, В.Марченко,
Микола Плахотнюк та ін.), в
якому вони або загинули (В.
Стус, В. Марченко)
Окрім того, рух
Шістдесятників відіграв
значну роль у поширенні
самвидавної літератури і
головне — в посиленні в
Україні руху опору проти
російського
великодержавного
шовінізму й русифікації
(книга І.Дзюби
«Інтернаціоналізм чи
русифікація?», і т.ін)