ШІСТДЕСЯТНИКИ

ШІСТДЕСЯТНИКИ

Шістдесятники — назва нового покоління радянської та української

національної інтелігенції, що ввійшла в культуру та політику в СРСР в
другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-
більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» найповніше себе
творчо виявила на початку та в середині 1960-х років. Шістдесятники
виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої
творчості.
 ХРУЩОВСЬКА ВІДЛИГА

Після смерті Йосипа Сталіна 1953 року і приходу до

влади Микити Хрущова в українській літературі
спостерігалося явище “відлиги” – послаблення
цензури, реабілітація відомих письменників і митців,
скасування низки постанов 1940-х років, що
стосувалися культури.
Але вже1962 року, коли М. Хрущов відвідав і гостро
розкритикував виставку художників-авангардистів у
московському Манежі, розпочалися гоніння на
абстракціоністів, модерністів, а далі — і на
кінорежисерів, поетів, музикантів, представників інших
творчих професій, чиї твори виходили за вузькі рамки
загальнообов'язкового «соціалістичного реалізму».
 ОСНОВНІ
ПРЕДСТАВНИКИ
ШІСТДЕСЯТНИЦТВА
Основу руху шістдесятників склали
письменники : Іван Драч, Микола
Вінграновський, Василь Симоненко, Ліна
Костенко, Є. Гуцало,
художники Алла Горська, Віктор Зарецький,
режисер Лесь Танюк,
кінорежисери Сергій Параджанов, Юрій
Іллєнко,
перекладачі Григорій Кочур, Микола Лукаш.
 Письменники-"шістдесятники":
Микола Вінграновський,
Євген Гуцало,
Володимир Дрозд,
Григір Тютюнник,
Валерій Шевчук і
Борис Олійник
у саду кіностудії ім. О.Довженка.

Фото 1969 року​

ПЕРІОДИ РОЗВИТКУ РУХУ
ШІСТДЕСЯТНИКІВ
 ПОЧАТКОВИЙ ПЕРІОД
(КІНЕЦЬ 1950-Х — ПОЧ.
1960-Х РР.)

Характеризувався пошуками "правди і чесної позиції", "власної

індивідуальності", нових форм творчості, переглядом морально-
етичних цінностей у житті та літературі. Твори численних митців
стали символом творчої розкутості, духовного демократизму,
етичного максималізму, нонконформізму, пориванням до
експерименту на поч. 1960-х рр.
 СЕРЕДИНА 1960-Х — 1970-Х
РР.

У цей період шістдесятники являли собою моральну опозицію до

тоталітарного режиму. Прагнення покоління молодих митців
позбутися тоталітарного диктату в творчому процесі згодом
переросло в нерегламентовані культурно-просвітницькі акції
(неформальні літературні читання, художні виставки, вечори
пам’яті репресованих митців, заходи зі збереження історичної
спадщини, складання петицій на захист укр. мови та ін.)
 ОСНОВИ СВІТОГЛЯДУ
"ШІСТДЕСЯТНИКІВ" :
o культурництво - відстоювання справжньої (а не спрощеної згідно з
радянськими постулатами) культуротворчості;
o лібералізм - свобода у всіх виявах;
o патріотизм - любов до рідної землі;
o гуманізм;
o етичний максималізм та моралізм - мораль як мірило людських вчинків;
o духовний аристократизм;
o духовний демократизм.
 ПРИКЛАДИ ТВОРЧОСТІ
НАЙЯСКРАВІШИХ МИТЦІВ
ШІСТДЕСЯТНИЦТВА
ЛІНА КОСТЕНКО
(ПОЕТЕСА)
Про силу слова
Страшні слова, коли вони мовчать
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
ВАСИЛЬ СТУС
(ПОЕТ)
Біля метро "Хрещатик"
Біля метро "Хрещатик"
Щоранку зупиняється
Дитячий візок.
Двірничка вибирає з чавунних урн
Накиданий мотлох –
Старі газети, ганчір'я,
Коробки з-під сірників, недокурки,
Навантажить ними візок
І сквером каштанів рушає далі.
А сьогодні, напередодні свята,
Вона вбрала найкращу спідницю з сатину,
Новенькі черевики й фуфайку,
Навіть візок прикрасила
Штучними квітами з поролону.
Усмішка й задума на її обличчі
Творить рівновагу щастя.
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
(ПОЕТ)

КОЛИ Б ТОБІ БАЖАВ Я СЛІЗ І МУКИ

Коли б тобі бажав я сліз і муки,

І кари найстрашнішої бажав,
Я б не викручував твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав.
Ні, я б не став тебе вогнем палити,
З тобою б розквитався без жалю:
Я б побажав тобі когось отак любити,
Як я тебе люблю.
ДМИТРО ПАВЛИЧКО
(ПОЕТ)

ОВЛУР ЖИВИЙ!
Овлур живий! Не плачте, мамо.
Веде він Ігорю коня.
В майбутнє він іде так само,
Як вся Джохарова рідня.
Не вбили й не вб’ють ніколи
Ні сина, ні отця Чечні.
Їм тільки руки прокололи,
І груди, і серця сумні.
Та прийде час, і перед ними
Народи схиляться, а кров,
За нас пролита, нас вестиме,
Як сонце, воля і любов.
СЕРГІЙ ПАРАДЖАНОВ
(КІНОРЕЖИСЕР)

Тіні забутих предків (1964)

ЮРІЙ ІЛЛЄНКО
(КІНОРЕЖИСЕР)

Лісова Пісня. Мавка

РЕАКЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ
ВЛАДИ

Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади. Шістдесятників не вдалося втримати в офіційних ідейно-
естетичних межах, і з кінця 1962 р. почався масований тиск на нонконформістську інтелігенцію. Перед шістдесятниками закрилися сторінки журналів, посипалися
звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі». У відповідь шістдесятницькі ідеї стали поширюватися у самвидаві.
Наштовхнувшись на жорсткий опір партійного апарату, частина шістдесятників пішла на компроміс із владою, інші еволюціонували до політичного дисидентства,
правозахисного руху та відкритого протистояння режимові.
ЯК НА ЦЕ ВІДРЕАГУВАЛИ
МИТЦІ

Масований ідеологічний тиск владних структур, політичні репресії 1965—1972 років

змусили частину шістдесятників вдатися до "внутрішньої еміграції" (Л.Костенко,
В.Шевчук) або підпорядкуватися наявним "правилам гри" в радянському соціумі
(В.Коротич, Д.Павличко, І.Драч, Б.Олійник), інші обрали режимові (І.Калинець,
Є.Сверстюк, І.Світличний, В.Стус, В.Чорновіл). шлях відкритого протистояння
тоталітарному
Використані джерела інформації

HTTPS://UK.WIKIPEDIA.ORG/

HTTP://RESOURCE.HISTORY.ORG.UA/

HTTPS://SCHOOL-ZNO.COM.UA/

HTTP://STUDIES.IN.UA/

HTTP://POETYKA.UAZONE.NET/

HTTPS://ONLYART.ORG.UA/

HTTPS://VSEOSVITA.UA/LIBRARY/PREZENTATSIIA-NA-TEMU-SHISTDESIATNYKY
-576618.HTML