В безсмерті холодно.

І
холодно в житті. О Боже
мій! Де дітися поету?
Творчість шістдесятників як закономірна реакція
на виклик часу
Грудень
2022
 Мета та план проєкту
Мета проєкту: Опрацювати джерельну базу та визначити внесок у розвиток культури
«шістдесятників». Розробити історичний напис найвідоміших осіб того періоду.

1 2 3 4 5 6
Визначити Опрацювати Визначити та Розповісти про Зробити Зробити
тему джерельну закріпити осіб того історичний висновок
базу загальні періоду, про нарис відомих
відомості з творчість та осіб, як їх
теми притаманні їм пам’ятали
ознаки

2
«Шістдесятництво» в українській культурі

3
 Шістдесятництво
Частина української інтелігенції 1960-х років
ХХ століття, які проявили національну свідомість
і моральну опозицію тоталітарному державному
режиму.
• Шістдесятництво стало можливим через політичні
процеси, які відбувалися у Радянському Союзі. Період
"відлиги" після смерті Сталіна та розвінчання його
культу створили передумови для появи нового
покоління талановитих літераторів та митців. Вони
виступали за оновлення тодішнього суспільства,
протестували своєю творчістю проти панівної
задушливої атмосфери, боролися за справжні культурні
цінності, національну свободу, людську гідність. 
• Серед провідних постатей нової плеяди були
поети Василь Симоненко, Іван Драч, Микола
Вінграновський, Ліна Костенко, літературні критики
Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Іван Світличний, історик
Валентин Мороз, художники Опанас Заливаха, Алла
Горська, кінематографісти Юрій Ільєнко, Леонід Осика,
журналіст В'ячеслав Чорновіл та інші.

4
 • Своєрідним організаційним осередком руху
шістдесятників став київський клуб творчої
молоді "Сучасник", що виник у 1959 році під
егідою міського комсомолу. Його очолив Лесь
Танюк, а найактивнішими учасниками були
Алла Горська, Михайлина Коцюбинська,
Микола Вінграновський, Іван Драч та інші.
Серед основних форм їхньої багатогранної
діяльності були: відродження різдвяних
вертепів; організація різноманітних мистецьких
гуртків; пошук місць масових поховань
сталінських жертв; вечори пам'яті відомих
діячів: Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, М.Ку
ліша, Л.Курбаса; виступи у пресі тощо.

5
«Шістдесятники» виступили за:
• поглиблення реформ;
• скасування ідеологічних обмежень у галузі культури;
• подальшу демократизацію суспільства;
• проти фальшу в зображенні дійсності;
• національно-культурне відродження України;
• відродження української мови;
• піднесення національної самосвідомості й національної гідності.
Їм були притаманні:
• самоаналіз, неординарність мислення;
• щирість почуттів, намагання зламати літературні шаблони;
• новизна, гуманізм, звернення до внутрішнього світу людини;
• пошук нових форм у літературі й мистецтві;
• культ свободи самовираження;
• віра в оновлення суспільства;
• намагання відобразити головні проблеми сучасності.
Для них характерне:
• звернення до внутрішнього світу людини;
• обстоювання верховенства інтересів суспільства над державою;
• домагання рівності всіх громадян перед законом;
• таврування пропаганди класової ненависті;
• піднесення загальнолюдських ідеалів;
• звернення до традицій власного народу.
6
Історичний нарис

7
Василь Симоненко

Друзі-шістдесятники про Симоненка
Євген Сверстюк:
«Василь був худющий і кострубатий… Він
уперто, насуплено дивився в корінь. Сам він, наче
корінь, вийшов з землі, з органічною любов’ю
до неї і свого селянського роду»
«З ним не можна було сперечатися – він не
висловлював квапливих напівдумок, він про все
подумав і там, де інші багато й неясно балакають,
– мовчав. Уся наша втіха, що цей його стиль
відбився в тому, що він залишив нам»
«Шевченко розмовляв з Богом, присутність якого
відчував постійно. Симоненко навчився
говорити, як перед Богом»
Борис Олійник:
«… худорлявий, середнього зросту, з помірною
засмагою та по-сільському зачесаною чуприною.
Коли щось і виділяло його з-поміж інших, то хіба
характерне полтавське “ель” та ще іронічність
(найперше стосовно себе). І прихована за цією
іронічністю схильність до самоаналізу» 8
Василь Симоненко

Олексій Дмитренко:
«Мовчазний і водночас іронічно-колючий. Худорлявий, у
благенькому й вицвілому, немов розчиненому в коромислах диму,
сіро-білому плащику чорночуб Василь, мав він по-чоловічому
чоласте обличчя з гострими, випуклими крізь землисто-зжовклу
шкіру жовнами»
Ірина Жиленко:
«…Василь Симоненко писав просто і чесно, він тільки
виписувався, тільки починався. Йому, відірваному від столиці і її
новацій, було найтяжче. Симоненкові судився найдовший шлях у
поезію і – на пекучий сум – найкоротше життя»
Анатоль Перепадя згадує, як перед тим кілька тижнів поспіль
щоп’ятниці збирав своїх друзів Іван Світличний, і всі вони їхали
нічним потягом до Черкас, аби провідати Василя в лікарні, де
доводилося себе «брати в руки», аби не видавали емоції. «…Усю
розмову вів сам Василь, не втративши в своїй хворобі ні властивої
йому дотепности, ні невситимої цікавости до всього, що
відбувається за стінами лікарні. От тільки подих у нього був
частий. Світличний привіз, пам’ятаю, якісь останні ліки проти
раку, попросив сестру, щоб вона робила уколи. Але
найважливіше, чого тоді потребував хворий, – це присутність
друзів (ми це добре розуміли). Це була козацька смерть (13 грудня
1963 р.), і мені, авторові цих рядків, і Світличному, як він потім
згадував про це не раз, відпечаталася в пам’яті Симоненкова
приказка на переказувані йому в палаті літературні й політичні
події: це фашизм, фашизм…». Із Симоненковими рукописами,
поскладуваними до портфеля Анатоля Перепаді, поверталися
вони з Іваном Світличним холодного грудневого дня 1963 року з
Черкас до Києва, поховавши черкаського друга, «осиротілі
невтішно і назавше». 9
 Висновок
Шістдесятники розвинули активну культурницьку
діяльність, яка виходила за межі офіціозу:
влаштовували неформальні літературні читання та
художні виставки, вечори пам'яті репресованих
митців, ставили замовчувані театральні п'єси,
складали петиції на захист української культури.
 Джерела
• http://politics.ellib.org.ua/pages-9371.html
• https://revolution.allbest.ru/history/00937919_0.html
• https://sites.google.com/site/dryzhuk911/home/81-sistdesatniki-ta-iehnij-vnesok-u-rozvitok-kulturi
• https://uahistory.co/compendium/11klas/96.html
• https://uahistory.co/pidruchniki/hlibovska-ukraine-history-11-class-2019-standard-level/17.php
• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9
2%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0
%B8%D1%87
• https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%BD
%D0%B8%D0%BA%D0%B8#:~:text=%D0%A8%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F
%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%BB
%D0%B8%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C
%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB
%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D0%BF
%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD
%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD
%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8

11
Дякую за увагу!