МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

КАФЕДРА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПЛАН-КОНСПЕКТ
лекції з курсу «Вступ до літературознавства»
на тему «ОСНОВНІ ЕТАПИ І ШКОЛИ В ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА» (2 год.)

Склала:
д.ф.н., професор Мацевко-Бекерська Л.В.

1. Мета:
 визначити ключові кроки в історії формування літературознавчого дискурсу – від Античності до
нашого часу;
 дати поняття про основні погляди теоретиків літературознавства різних історичних епох та
шкіл;
 визначити місце українського літературознавства у системі наукових поглядів про літературу.
2. Методи, прийоми, засоби:
Методи, прийоми передачі та обміну словесною інформацією: розповідь;
Методи, прийоми переконування: апеляція до висловлювань відомих людей; проведення
доказів; висловлювання аргументів «за» і «проти»; апеляція до позитивних і негативних емоцій
студентів; діагностичне питання.
Методи, прийоми розвитку мислительних дій: аналіз; синтез; порівняння; розрізнення;
аналогія; узагальнення; екстраполяція; міркування (просте, складне, вільне, доказове); дедукція;
індукція.
3. Наочність: таблиці, схеми.
4. Основні питання лекції (план):
1. Витоки і становлення літературознавства. Проблеми естетики і теорії літератури у філософських
концепціях античної Греції та Риму, а також у країнах Сходу.
2. Герменевтичний вимір літературознавчої думки в добу середньовіччя. Перші українські
літературознавчі ідеї.
3. Літературознавчий поступ нового часу. Проблеми смислу та його розуміння у теоретичних працях.
4. Естетика та літературознавство епохи Відродження (XV–XVI ст.). Засадничі ідеї універсального
гуманізму та антропоцентризму. Вплив постулатів Відродження на українську літературу та розвиток
теоретичної думки. Латиномовні поетики XVII–XVIII ст.
5. Основні положення теорії бароко (кінець XVI–XVIII ст.), її елементи в українській науці про
літературу.
6. Раціоналізм та нормативність естетики класицизму. Ієрархічний канон літератури, поняття про
елітарність мистецтва, галерея поетичних кодексів (вплив Н.Буало). Рефлексії в українському
літературознавстві.
7. Доба Просвітництва в історії становлення літературознавства. Діяльність Г.Сковороди. Проблеми
теорії літератури в німецькій класичній філософії.
8. Основні літературознавчі школи ХІХ–ХХ ст. Міфологічна школа, її філософська основа, розвиток у
працях українських вчених. Романтичні тенденції українського літературознавства ХІХ ст. Погляд на
літературу Т.Шевченка. Біографічна школа, культурно-історична школа, порівняльно-історична школа
(літературознавча компаративістика), психологічний напрям. Літературознавчі ідеї І.Франка та Лесі
Українки. Функціонально-естетичний метод, духовно-історична школа, філологічний метод і його
новочасні розгалуження. Інтуїтивізм у літературознавстві. Формальний метод як продовження ідей
філологічної школи. Естетика і теоретичні принципи соцреалізму.
9. Розвиток українського літературознавства у ХХ ст.
10. Основні напрями сучасного літературознавства (феноменологія, філософська герменевтика,
психологізм, неоміфологізм, архетипна критика, структуралізм, семіотика, екзистенціалізм, "нова критика",
рецептивна естетика, постмодернізм та його основні течії, деконструктивізм, феміністична критика,
інтертекстуальні методики, постколоніалізм, національно-екзистенційні ідеї та деякі інші напрями).

1
5. Рекомендована література:
1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури.– К., 2001. – С.18-83;
2. Наєнко М. Історія українського літітературознавства. – С.5-358.
3. Слово. Знак. Дискурс. Антологія літературно-критичної думки ХХ ст. – Передмови до кожного розділу.

Хід лекції:
1. Витоки і становлення літературознавства.
► Проблеми естетики і теорії літератури у філософських концепціях античної Греції та Риму, а
також у країнах Сходу.
► Стародавня Греція (піфагорійці, Геракліт, Емпедокл, Демокріт, Платон, Аристотель, Квінт
Горацій Флакк
► Стародавній і середньовічний Китай

2. Герменевтичний вимір літературознавчої думки в добу середньовіччя. Перші українські

літературознавчі ідеї.
► Ориген
► Аврелій Августин (Августин Блаженний)
► Фома Аквінський (фомізм)
► Давид Граматик (VІ-VІІ ст.)
► Шота Руставелі
► Київська Русь

3. Літературознавчий поступ нового часу.

► Проблеми смислу та його розуміння у теоретичних працях. Естетика та літературознавство
епохи Відродження (XV–XVI ст.). Засадничі ідеї універсального гуманізму та антропоцентризму.
Вплив постулатів Відродження на українську літературу та розвиток теоретичної думки.
► Латиномовні поетики XVII–XVIII ст.
► Марсіліо Фічіно
► Джордано Бруно
►Данте Аліг’єрі
► Джованні Боккаччо
►Лоренцо Валла
► Конрад Гесснер
► Термін „історія літератури”
► Леонардо да Вінчі

5. Основні положення теорії бароко (кінець XVI–XVIII ст.), її елементи в українській науці
про літературу.
► Термін „бароко” запроваджено у період Просвітництва для позначення певного типу
європейського живопису і скульптури.
► Домінуючий принцип – ілюзорність, поза принесення освіти, слід створювати в читача певну
ілюзію, приголомшувати, змушувати дивуватися і для цього потрібні дивні картини, незвичайні
сцени, складні образи та красномовні фігури.
► Т.Коррео.
► Джованні П.Капріо
► Основна відмінність барокового мислення – відхід від мімезису, увага до мистецької свободи.
Бароко не має чіткої теоретичної бази.

6. Раціоналізм та нормативність естетики класицизму. Ієрархічний канон літератури,

поняття про елітарність мистецтва, галерея поетичних кодексів (вплив Н.Буало). Рефлексії в
українському літературознавстві.
► Філософська основа.
► Суспільно-історична основа.
► Засади поетики.

2
7. Доба Просвітництва в історії становлення літературознавства. Діяльність Г.Сковороди.
Проблеми теорії літератури в німецькій класичній філософії.
► Філософська основа.
► Суспільно-історична основа.
► Засади поетики.
► Дені Дідро
► Лессінг „Лаокоон, або Про межі малярства і поезії”
► Йоганн Готфрід Гердер
► Йоганн Вінкельман „Історія стародавнього мистецтва”
► Становлення літературної теорії відбувається на початку ХІХ-го ст.
► Діяльність Ф.Шіллера, І.Канта, Ф.Шлегеля і Г.Гегеля.
►Три історичні форми мистецтва.

8. Основні літературознавчі школи ХІХ–ХХ ст.

► Міфологічна школа, її філософська основа, розвиток у працях українських вчених.
► Засновники – німецькі фольклористи Якоб та Вільгельм Грімм. Монографія Я.Грімма
„Німецька міфологія”. Послідовники: Кун, Шварц (Німеччина), Мюллер (Англія), Афанасьєв і
Буслаєв (Росія), Костомаров „Об историческом значении русской народной поезии”(1843),
„Слов’янська міфологія”(1847); О.Потебня „Про міфологічне значення деяких звичаїв і
повір’їв”(1865); М.Сумцов „Хліб у звичаях та піснях” (1885).
► У 20-му ст. міфологічна школа розвинулася у вченні швейцарського вченого Карла Густава
Юнга.
► У 30-ті роки розвинулася ритуально-міфологічна школа.
► Біографічна школа.
► Теоретиком був французький вчений Шарль-Огюстен Сент-Бев „Літературно-критичні
портрети”.
► Культурно-історична школа
► «тріада» І.Тена: 1)раса – ментальні ознаки; 2)середовище – національно-географічні
особливості; 3)момент – конкретний історичний період.
► Порівняльно-історична школа (літературознавча компаративістика)
► Психологічний напрям
► Духовно-історична школа
► Філологічний метод і його новочасні розгалуження
► Інтуїтивізм у літературознавстві.
► Естетика і теоретичні принципи соцреалізму.

9. Основні напрями сучасного літературознавства

1) феноменологія
2) філософська герменевтика
3) структуралізм
4) семіотика
5) екзистенціалізм
6) рецептивна естетика
7) постмодернізм
8) деконструктивізм
9) феміністична критика
10) інтертекстуальні методики
11) постколоніалізм
12) стилістика
13) наратологія