ВСТУП ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

ТЕМА 9

ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС
 План

ітературне життя, його складові та учасники

инхронний та діахронний виміри
тературного процесу.
сновні чинники літературного процесу.
роблеми типологізації літературних явищ.
роблеми періодизації літературного
роцесу.
 Особливість літературного життя полягає в одночасному його втіленні у двох вимірах:

синхронний – • діахронний –

ітература існує і література існує

нкціонує у певному упродовж всієї іс
конкретному нації, культури
торичному періоді регіону, світу
 Літературний процес

взаємозв’язок художнього творення і

сприймання (рецепції), функціонування
різнорідних явищ у своєму часі та
співвідносно з попереднім та наступним
культурно-історичним контекстом
 Стимули літературного процесу
текст, що стимулює
пність зовнішніх явищ і
торів, що впливають на
ра: антропологічні
ерсалії (архетипи,
опоетика), які складаються
адицій (= культурна
'ять, спадщина, великий
ричний час) і внутрішньо-
хальних ознак часу
асність автора)
• безпосередні
стимули потреба
автора втілити свій
духовний досвід,
донести його до
свідомості і поведінк
читача, а це свою
чергою подає творчо
естетичний імпульс
для його діяльності
 "Зовнішні" фактори розвитку літератури:

, зміна, суперечності соціальної дійсності (кризи,

волюції, спалахи чи поразка національного руху);
номічний стан держави;
рми суспільної свідомості (філософія, релігія, політика,
аво, наука, мораль);
ші види мистецтва (музика, театр, живопис, архітектура,
льптура, кіно, телебачення);
фологія, ритуали, обряди, етнографія, менталітет.
 "Внутрішні" фактори розвитку літератури:

Традиції, новаторство, відштовхування,

запозичення, наслідування, пародіювання,
епігонство, цитування, репродукція,
ремінісценція, парафраза, натяк, варіація,
суперництво, концентрація, розпорошення

Самостійна робо
 Константно-атрибутивні ознаки
розвитку літератури:
тетичне освоєння дійсності;
разна природа;
овна основа образотворення;
значальність художнього таланту;
тетична сутність;
нологічна структурованість і розмаїтість;
цієзнавча і людинознавча ознаки літератури визначають
націєтворчу і людинотворчу роль літератури.
 Історично-змінні ознаки розвитку літератури:

дожня картина світу;

єкт, предмет художньої творчості, національна систем
льтури;
стать письменника (світобачення, соціальний статус,
зуміння дійсності, ідеали, техніка праці, система жанр
оби художньої виразності);
ови і характер споживання художніх вартостей;
рактері зв’язків митця із читачем, суспільством, владо
що.