ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5 Варі-

Електроприлади та їхня потужність у Вт

ант
Тема. Оцінювання небезпек під час експлуатації електрообладнання. DVD- Домашній
Фен, Міксер, Комп’ютер, Холодиль- Електро-
Мета. Освоїти методику оцінювання можливих ризиків і обґрунтування заходів 9 програвач, кінотеатр,
550 250 400 ник, 220 плита, 4000
40 300
безпеки під час використання електрообладнання. Фен, Порохотяг, Кухонний Хлібопічка, Телевізор, Холодиль- Праска,
Завдання. Оцініть можливі небезпеки, які можуть виникнути під час експлуатації гілки 10
550 1600 комбайн,950 750 200 ник, 240 1800
електричної мережі, у якій відсутній належний захист від перевантаження та Домашній
Музичний
Пральна
Хлібопічка, Комп’ютер, Праска, Світильник,
використовують мідні провідники з площею поперечного перерізу S мм2 (табл. II.5.1) у разі 11 кінотеатр, машина,
центр, 75 650 400 1500 150
300 2300
одночасного під’єднання всіх електроприладів, наведених у Посудо- Домашній Електро- Кухонний
Блендер, Музичний Бойлер,
табл. II.5.2. Якщо під’єднати усі електроприлади є небезпечно, то 12 мийна ма- кінотеатр, чайник,
350
комбайн,
центр, 75 1700
визначте допустиму сумарну потужність електроприладів, під’єднання шина, 2000 300 1500 750
Посудо- Мікрохви-
яких буде безпечним, і запропонуйте запобіжник із необхідним 13 мийна ма-
Музичний Світильник, М’ясорубка,
льова піч,
Холодиль- Гриль,
центр, 75 150 870 ник, 220 1400
номінальним струмом захисту: 10, 16, 25 чи 40 А. шина, 2000 850
Для виконання практичної роботи рекомендовано завантажити Посудо- Домашній Кухонний
Холодиль- Музичний М’ясорубка, Гриль,
14 мийна ма- кінотеатр, комбайн,
методичні матеріали, які можна знайти за посиланням або QR-кодом: ник, 220 центр, 75
шина, 2000 300 950
870 1800
http://www.lnu.edu.ua/life-safety/wp-content/uploads/2020/03/BGDOP_PR-5_2020_rozdat.pdf Електро-
М’ясорубка, Блендер, Духовка, Комп’ютер, Світильник, Міксер,
15 чайник,
870 350 1650 400 150 250
Таблиця II.5.1 1200
DVD- Електро- Пральна
Площі поперечного перерізу мідних електричних провідників Фен, Телевізор, Фритюр-
16 програвач, чайник, машина, Люстра, 200
Варіант 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 550 200 ниця, 1350
40 1500 2500
Площа S, мм2 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 Електро-
Варіант 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Блендер, Холодиль- Порохотяг, М’ясорубка, Люстра, Електро-
17 чайник,
Площа S, мм2 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 350 ник, 220 1600 870 200 бритва, 100
1200
Варіант 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Домашній Пральна Мікрохви-
Площа S, мм2 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 Бойлер, Холодиль- Телевізор, Комп’ютер,
18 кінотеатр, машина, льова піч,
1500 ник, 220 200 400
Варіант 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 300 2500 850
Площа S, мм2 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 2,5 1,5 Домашній
Люстра, Музичний Тостер, Кавоварка, М’ясорубка, Хлібопічка,
19 кінотеатр,
200 центр, 75 720 900 1200 650
Таблиця II.5.2 300
Пральна Домашній
Перелік електроприладів та їхніх потужностей 20
Блендер, Порохотяг,
машина, кінотеатр,
ТВ-тюнер, Музичний Духовка,
350 1600 25 центр, 75 1650
Варі-
Електроприлади та їхня потужність у Вт 2300 300
ант Кухонний
Холодиль- Міксер, Люстра, Телевізор, Тостер, Порохотяг, Хлібопічка, Телевізор, Люстра, Електро- Вентилятор, Комп’ютер, Фритюр-
21 комбайн,
1
ник, 720 250 200 200 720 1600 650 200 200 плита, 4000 550 400 ниця, 1350
750
Електро- DVD- Мікрохви- Домашній
Блендер, Бойлер, Тостер, Гриль, Фен, Холодиль- Духовка, Бойлер, Електро-
2 чайник, програвач, 22 льова піч, кінотеатр, Ноутбук, 60
350 1700 720 1400 550 ник, 220 1650 1700 бритва, 100
1200 40 900 300
Пральна Кухонний Мікрохви- Посудо- Домашній Мікрохви- Кухонний
Телевізор, Електро- ТВ-тюнер, Кавоварка, Комп’ютер, Фритюр-
3 машина, комбайн, льова піч, 23 мийна ма- кінотеатр, льова піч, комбайн, Міксер, 250
200 бритва, 100 25 900 400 ниця, 1500
2300 750 850 шина, 2000 300 1000 750
Домашній М’ясорубка, Обігрівач, Світильник, Порохотяг, Холодиль- Духовка, Комп’ютер,
Ноутбук, Пральна ма- Світильник, Бойлер, М'ясорубка, Фен, 24
4 кінотеатр, 870 2200 150 1600 ник, 220 1650 400
60 шина, 2300 150 1700 870 550
300 Електро- Посудо-
Кухонний DVD- Комп’ютер, Вентилятор, Обігрівач, Телевізор, Люстра,
Кавоварка, Блендер, Холодиль- Духовка, Міксер, 25 чайник, мийна ма-
комбайн, програвач, 400 550 2200 200 75
5
900 350 ник, 220 1650 250 1200 шина, 2000
750 40 Домашній Кухонний
DVD- Духовка, Світильник, Ноутбук, Бойлер, Кавоварка,
Холодиль- Пральна ма- Світильник, Обігрівач, Вентилятор, 26 кінотеатр, комбайн,
Міксер, 250 програвач, 1650 150 60 1700 900
6
ник, 220 шина, 2500 150 2200 550 300 750
40 Посудо- Мікрохви-
Кухонний Домашній Блендер, Холодиль- Комп'ютер, Бойлер, Вентилятор,
Вентилятор, Комп’ютер, Бойлер, Світильник, Холодиль- 27 мийна ма- льова піч,
комбайн, кінотеатр, 350 ник, 220 400 1700 550
7
550 400 1700 150 ник, 220 шина, 2000 850
750 300 Домашній Пральна Кухонний DVD-
Мікрохви- Електро- ТВ-тюнер, Світильник, М’ясорубка,
Телевізор, Хлібопічка, Світильник, Комп’ютер, Фен, 28 кінотеатр, машина, комбайн, програвач,
льова піч, чайник, 25 150 870
8
200 850 150 400 1600 300 2300 750 40
950 1800
Варі-
Електроприлади та їхня потужність у Вт Місцеві електротравми — це чітко виражені місцеві порушення тканин організму, які
ант
виліковують, і працездатність людини відновлюється цілковито або частково. До них
Електро- Пральна Мікрохви-
Блендер, Фритюр- Фен, Холодиль- належать: опіки, електроплями, металізація шкіри, електроофтальмія та механічні
29 чайник, машина, льова піч,
350 ниця, 1350 1350 ник, 220
1200 2300 850 пошкодження.
Кухонний Загальні травми або електричні удари виникають через збудження тканин організму та
Праска, Холодиль- Блендер, Комп’ютер, Хлібопічка, Вентилятор,
30 комбайн,
1500
750
ник, 220 350 400 650 550 проявляються як судомне скорочення м’язів. Результат такої дії електричного струму може
Електро- Мікрохви- бути різним: від ледь відчутного пощипування шкіри до зупинки роботи серця.
М’ясорубка, Холодиль- Кавоварка, Бойлер, Телевізор,
31 чайник, льова піч, Ступінь ураження організму людини зумовлює як сила електричного струму, що
870 ник, 220 900 1700 200
1200 850
Мікрохви-
пронизує тіло людини, так і час, протягом якого це відбувається. Характер часової дії
Порохотяг, Телевізор, Музичний Світильник, Кухонний Тостер, змінного електричного струму частотою 50 Гц на організм людини наведено на рис. II.5.1
32 льова піч,
1600 200 центр, 75 150 комбайн,750 720
850 (рис. 1 методичних матеріалів для студентів).
Електро-
Фритюр- Фен, Праска, Холодиль- Телевізор, Тостер,
33 чайник,
ниця, 1350 550 1500 ник, 220 200 720
1500
DVD-
Обігрівач, Світильник, Холодиль- Телевізор, Фритюр- Гриль,
34 програвач,
2200 150 ник, 220 200 ниця, 1350 1400
40
Домашній
Тостер, Холодиль- Світильник, Праска, Телевізор, Електро-
35 кінотеатр,
720 ник, 220 150 1500 200 плита, 4000
300
Посудо- Електро- Домашній
Холодиль- Порохотяг, Міксер, Хлібопічка,
36 мийна ма- чайник, кінотеатр,
ник, 220 1600 250 650
шина, 2000 1200 300
Посудо-
Холодиль- Праска, Фритюр- Люстра, Телевізор, Фен,
37 мийна ма-
ник, 220 1500 ниця, 1350 200 200 1000
шина, 2000
Мікрохви-
Музичний Міксер, Порохотяг, Комп’ютер, Праска, Світильник,
38 льова піч,
центр, 75 250 1600 400 1500 250 1 — ділянка невідчутного струму;
850
Кухонний 2 — ділянка відчутного струму, який не
Духовка, Порохотяг, Світильник, Холодиль- Обігрівач, зумовлює фізіологічних порушень;
39 комбайн, Ноутбук, 60
1650 1600 150 ник, 220 2200 3 — ділянка відчутного струму, який
750
Домашній Кухонний зумовлює реакцію м’язів (судомне
Міксер, Бойлер, Вентилятор, Праска, Фритюр-
40 кінотеатр, комбайн, скорочення) та затрудняє дихання без
250 1700 550 1500 ниця, 1350
300 750 небезпеки фібриляції шлуночків серця;
4 — ділянка відчутного струму, який
Теоретичні відомості зумовлює фібриляцію шлуночків серця
із імовірністю до 5 % (4а), до 50 % (4б)
Електричний струм, що проходить через людський організм, спричиняє біологічну,
та понад 50 % (4в).
електрохімічну, теплову і механічну дії.
Біологічна дія електричного струму виявляється у подразненні та збудженні тканин
Рис. II.5.1. Ділянки фізіологічної дії на організм людини змінного струму частотою 50 Гц у
організму та супроводжується судомним скороченням м’язів, зумовлюючи різні порушення в
координатах сила струму (I, мА) — час протікання (t, мс).
організмі аж до цілковитої зупинки дихання та роботи серця.
Електрохімічна дія електричного струму супроводжується електролізом (розкладанням) Оскільки головним чинником, який визначає результат дії електричного струму на
рідин, у тім числі і крові, порушуючи їхній фізико-хімічний склад. тіло людини, є сила струму, то для оцінювання небезпеки ураження електричним струмом
Теплова дія електричного струму спричиняє різного ступеня опіки окремих ділянок тіла, використовують такі поняття:
аж до обвуглення.  пороговий відчутний струм;
Механічна дія виявляється у розшаруванні тканин, а також у відриванні окремих частин  пороговий невідпускальний струм;
тіла.  пороговий фібриляційний струм.
Така різноманітна дія електричного струму на організм людини спричиняє безліч травм,
які об’єднують у три групи: місцеві, загальні та змішані (місцеві та загальні водночас). Пороговий відчутний струм — це найменше значення струму, який, пронизуючи
Статистика засвідчує, що місцеві травми становлять 20 %, загальні — 25 %, а змішані — організм, спричиняє подразнення. Його значення для частоти 50 Гц знаходиться у межах
55 % від усіх електричних травм. 0,6–1,6 мA. Наприклад, струм силою 0,63 мA відчуває одна особа з тисячі, 1,11 мA —
500 осіб із тисячі, а 1,59 мA — 999 осіб з тисячі.
 Пороговий невідпускальний струм — це найменше значення струму, який, пронизуючи
організм, спричиняє непереборне судомне скорочення м’язів руки, в якій міститься
провідник. Його значення для частоти 50 Гц знаходиться у межах 5–25 мA. Зокрема, струм
силою 5,3 мA є невідпускальним тільки для однієї особи з тисячі, 14,9 мA — для 500 осіб із
тисячі, а 24,6 мA — для 999 осіб із тисячі.
Пороговий фібриляційний струм — це найменше значення струму, який, пронизуючи
організм, зумовлює фібриляцію шлуночків серця (порушення ритму його роботи). Значення
такого струму для частоти 50 Гц знаходиться у межах 50–350 мA. Струм силою 67 мA
спричиняє фібриляцію тільки у однієї особи з тисячі; струм 157 мA — у 500 осіб із тисячі, а
347 мA — у 999 осіб із тисячі.
Сила електричного струму, який протікає через будь-який провідник (зокрема, через
тіло людини), згідно з законом Ома, є прямо пропорційною напрузі електричної мережі та
обернено пропорційною опору електричного кола, яке виникло під час контакту з
електричною мережею. Тому фактичні наслідки від дії електричного струму на людину
залежать від багатьох чинників: напруги електричної мережі; електричного опору тіла
людини; тривалості дії, шляху проходження, роду і частоти струму; індивідуальних
особливостей потерпілого.
Електричний опір тіла людини у разі сухої, чистої та неушкодженої шкіри для напруги
15–20 В перебуває в межах від 3 000 до 100 000 Ом. У разі видалення верхнього шару шкіри
внаслідок травми він понижується до 500–700 Ом, а у випадку цілковитого знищення шкіри
— до 300–500 Ом. Крім того, на тілі людини є дуже чутливі до електричного струму ділянки
площею 2–3 мм2, опір яких завжди менший.
Електричний опір тіла зменшується зі збільшенням напруги електричної мережі через
пробій верхнього шару шкіри. Він також зменшується зі збільшенням сили струму та
тривалості дії струму внаслідок місцевого нагрівання тканин організму теплом, що
виділяється під час протікання електричного струму.
Електричний опір тіла людини залежить від статі та віку: у жінок та молодих осіб він є
меншим, ніж у чоловіків та літніх людей. Фізіологічний стан людини також впливає на опір
її тіла: хвороба, депресія, сп’яніння, втома зменшують його і роблять організм чутливішим
до дії струму.
Враховуючи залежність електричного опору тіла людини від багатьох чинників та його
значну мінливість, у розрахунках під час обґрунтування безпечних умов експлуатації
електрообладнання приймають, що він становить 1 000 Ом.
Наслідки від дії електричного струму також залежать від шляху його протікання.
Найхарактернішими електричними колами, які проходять через тіло людини, є: рука–ноги
(~57 %), рука–рука (~12 %), рука–тулуб (~10 %). Серед них найнебезпечніші ті електричні
кола, за яких під’єднані: дві руки–ноги; ліва рука–ноги; рука–рука; голова–руки (рис. 2 і 3
методичних матеріалів для студентів).
Постійний струм приблизно в 4–5 разів безпечніший за змінний струм частотою 50 Гц,
однак це стосується невисоких напруг — до 250–300 В. В інтервалі напруг 300–600 В
небезпека від обох видів струму є приблизно однакова, а для напруг понад 650 В постійний
струм стає небезпечнішим за змінний з частотою 50 Гц.
Підвищення частоти змінного струму від 0 до 50–60 Гц спричиняє зменшення повного
опору тіла людини, і струм, що пронизує тіло, збільшується. За подальшого підвищення частоти
небезпека ураження змінним струмом зменшується, а за частоти 450–500 кГц зникає цілковито.
Безпеку експлуатації електрообладнання гарантує комплекс заходів безпеки,
використання електрозахисних засобів і правильна організація його експлуатації.
Умовно заходи безпеки експлуатації електрообладнання поділяють на дві групи:
1) заходи, що гарантують безпеку експлуатації за нормального режиму роботи
електрообладнання;
2) заходи, що гарантують безпеку в аварійному режимі (у разі появи напруги на
частинах електрообладнання, на яких її не має бути, — корпусах, кожухах тощо).
У нормальному режимі роботи електрообладнання безпеку його експлуатації
забезпечують основні заходи, які ґрунтуються на недоступності струмопровідних частин
обладнання. До них зачислено заходи захисту від прямого дотику:
 ізолювання струмопровідних частин обладнання;
 використання огорож та оболонок;
 встановлення бар’єрів;
 розміщення обладнання поза зоною досяжності.
На випадок аварійного режиму роботи електрообладнання використовують
допоміжні та спеціальні заходи захисту:
 захисне заземлення та занулення;
 захисне вимкнення;
 вирівнювання потенціалів;
 застосування обладнання з подвійною або посиленою ізоляцією (обладнання ІІ класу
захисту);
 захисне розділення мереж;
 використання малих напруг.
Оскільки передбачити наперед умови, за яких виникне аварійний режим роботи,
неможливо, то, зазвичай, одночасно використовують як основні, так і допоміжні заходи
захисту.
Призначення ізоляції — запобігти потраплянню напруги зі струмопровідних частин
обладнання на неструмопровідні. Електричну ізоляцію поділяють на:
 основну — ізоляція струмопровідних частин, призначена для основного захисту від
ураження електричним струмом;
 додаткову — незалежна ізоляція, передбачена додатково до основної для захисту від
ураження електричним струмом у разі пошкодження основної ізоляції (наприклад,
пластмасовий корпус побутових приладів);
 подвійну — ізоляція, яка складається з основної та додаткової (наприклад, в
електричному ручному інструменті);
 посилену — ізоляція, яка поєднує в собі високі ізоляційні та механічні властивості і
гарантує безпеку на рівні подвійної ізоляції.
Для електричної ізоляції використовують полімерні матеріали, які під впливом
різноманітних чинників з часом втрачають свої властивості й зумовлюють пониження
безпеки експлуатації електроприладів. Серед причин, які спричиняють деградацію
властивостей ізоляції, найпоширенішою є нагрівання електропровідників робочими та
пусковими струмами, струмами закорочення, теплом від сторонніх джерел.
Захисне заземлення — це свідоме електричне з’єднання із землею або її еквівалентом
металевих неструмопровідних частин обладнання, які можуть потрапити під напругу (рис. 4
методичних матеріалів для студентів). Захисна дія заземлення ґрунтується на зниженні
напруги дотику під час переходу напруги на неструмопровідні частини. Її досягають
зменшенням потенціалу корпусу стосовно землі як завдяки малому опору заземлення (не
більше як 4 Ом для електрообладнання, яке використовують у мережах до 1 кВ), так і
завдяки підвищенню потенціалу поверхні землі, на якій розміщене обладнання.
 Згідно з правилами встановлення електрообладнання, заземленню підлягає:
 електрообладнання, яке працює за напруги 380 В і вище від змінного струму та 440 В
і вище від постійного струму;
 електрообладнання, яке працює за напруги понад 42 В змінного струму та 110 В
постійного струму і розташоване в приміщеннях з підвищеною небезпекою, передусім у
небезпечних приміщеннях і зовні приміщень;
 електрообладнання, яке працює за будь-якої напруги і розміщене у вибухо-
небезпечних приміщеннях.
У разі занулення корпус електрообладнання, який за нормальних умов експлуатації не
знаходиться під напругою, з’єднують з нульовим (нейтральним) провідником. У випадку
контакту фазного провідника з зануленими частинами корпусу струм у ньому різко зростає і
відбувається захисне вимкнення електрообладнання від джерела живлення за максимально
допустимим струмом.
Заземлення і занулення не завжди гарантують безпеку людей від ураження електричним
струмом. Очевидно, що ефективним заходом захисту у аварійному режимі роботи
електричної мережі може бути лише розривання кола струму через людину, тобто вимкнення
відповідної ділянки мережі. Захисне вимкнення здійснюється багатьма способами. Серед
них:
 захист за максимальним струмом (може здійснюватися за допомогою плавких
вставок чи автоматичних від’єднувальних пристроїв, розрахованих на певну силу струму;
номінальний струм спрацювання захисного пристрою не повинен перевищувати 80 % сили
струму закорочення);
 захист за різницею між величинами вхідного та вихідного струмів (не повинна
перевищувати для побутового споживача 30 мА);
 релейний захист (здійснює безперервний контроль за станом усіх елементів
електроенергетичної системи і реагує на виникнення пошкоджень і ненормальних режимів).
Вирівнювання потенціалів — це зниження напруг дотику та кроку між точками
електричної ланки, до яких можливий одночасний дотик або на котрих може одночасно
стояти людина. Вирівнювання потенціалів досягається шляхом штучного підвищення
потенціалу опорної поверхні ніг до рівня потенціалу струмопровідної частини, а також
контурним заземленням.
Останнім часом частішими стали випадки ураження людей, переважно молоді,
електричним струмом внаслідок підняття на дах електропоїздів. Згідно з Правилами безпеки
громадян на залізничному транспорті України підніматися на електровагони або пролазити
попід них суворо заборонено через небезпеку ураження електричним струмом високої
напруги — 27 000 В. Сила струму, яка у такому випадку може пройти через тіло людини,
буде надзвичайно велика. Згідно з попередніми розрахунками струм, який пройде через тіло
людини у разі дотику до електромереж з напругою 220 В, перевищував фібриляційний
струм. А у випадку електромережі з напругою 27 000 В, він зросте більше, ніж у сто разів. До
того ж необхідно враховувати погодні умови, зокрема відносну вологість повітря. Адже із
зростанням вологості повітря небезпека ураження струмом зростає, оскільки зменшується
напруга пробою повітря і відповідно зменшується безпечна відстань.
З метою захисту населення на електрифікованих залізничних лініях заборонено
підніматися на опори, а також торкатись до металевих проводів заземлення, які йдуть від
опори до рейки; наближатися до електропроводу, що лежить на землі, ближче, ніж на 10 м.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим у разі ураження
електричним струмом та блискавкою (затверджено наказом МОЗ України № 398 від
16.06.2014):
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості
припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою
сухої дерев’яної палиці чи іншого струмонепровідного засобу;
3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання;
4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої
реанімації;
6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому
стабільного положення;
7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;
8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної
(швидкої) медичної допомоги;
9) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої)
медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
Електрообладнання є також джерелом пожежної небезпеки внаслідок закорочень,
перегрівання опорних поверхонь, струмових перевантажень та з інших причин. Кількість
пожеж, спричинених неправильним експлуатуванням електричних мереж та обладнання,
останнім часом різко зросла. Струмові перевантаження, які найчастіше є їхньою причиною,
виникають тому, що електричні мережі не розраховані на сучасну кількість електро-
споживачів. Збільшення потужності електроспоживачів спричиняє надмірне виділення тепла,
перегрів електропровідників та, відповідно, деградацію властивостей ізоляції.
Хід виконання
Проходження електричного струму зумовлює виділення тепла і підвищення
температури провідника. Однак, у реальних умовах частина тепла розсіюється (віддається у
навколишнє середовище), тому температура, до якої може нагрітися провідник в умовах
реального теплообміну з навколишнім середовищем, є значно нижчою.
Максимальне підвищення температури можна оцінити приблизно за формулою:
K  P2
T  2
, (II.5.1)
U S S
де S — площа поперечного перерізу провідника, мм2; P — потужність електроспоживача, Вт;
U — напруга електричної мережі, В; К — константа, яка залежить від матеріалу провідника
та враховує умови теплопередачі (для мідних провідників К = 0,28, а для алюмінієвих — К =
0,46).
Отже, підвищення температури провідників суттєво залежить від природи матеріалу,
площі перерізу провідника та потужності під’єднаних до електромережі приладів. Для мідних
провідників підвищення температури є приблизно вдвічі меншим, ніж для алюмінієвих.
Фактичну температуру провідника TФ (С) розраховують за формулою:
TФ  TK  T , (II.5.2)
де TK — кімнатна температура, С.
Провідники будь-якого призначення мають задовольняти вимогам щодо
граничнодопустимого нагрівання з урахуванням не тільки нормальних, а й післяаварійних
режимів, а також і можливих нерівномірностей розподілу струмів між гілками електричної
мережі. Температура нагрівання струмопровідних частин кабелів, проводів і шин не повинна 3. Розраховуємо за формулою (II.5.2) фактичну температуру провідника, враховуючи
перевищувати значень, наведених у Правилах улаштування електроустановок та у тепловіддачу у навколишнє середовище за умови, що кімнатна температура становить 20 С:
характеристиках виробників кабельної продукції. TФ  TK  T  20  56,1  76,1 C.
Допустиме значення температури нагрівання провідників з пластмасовою або гумовою
4. Оскільки фактична температура (76,1 С), до якої нагрівся провідник, перевищує
ізоляцією у разі тривалого експлуатування дорівнює 70 С, а у разі короткочасного
допустиму (70 С), то визначаємо за формулою (II.5.3) допустиму потужність електроприладів:
перевантаження — 90 С.
50 50
Наголосимо, що матеріали електроізоляції провідників починають розм’якшуватися і PД  PФ   4 220   3 984 Вт.
втрачати свої властивості за температури в межах від 90 °С до 110 °С. Багатократне T 56,1
розм’якшування і затвердіння матеріалу електроізоляції спричиняє деградацію її 4. Визначаємо за формулою (II.5.4) величину струму, за якої не виникне перегрівання
властивостей, що може згодом спровокувати закорочення і пожежу. провідника:
Якщо фактична температура TФ, до якої нагрівся провідник, перевищує допустиму
I Д  Д  3 984
P
 18,1 A.
(70 С), то визначають допустиму сумарну потужність електроприладів PД (Вт), за якої U 220
перегрівання не виникає: Висновок: з низки запропонованих запобіжників вибираємо той, який за номінальним
струмом захисту є найближчим до розрахованої величини струму (18,1 А) і водночас не
50
PД  PФ  , (II.5.3) перевищує її. Ним буде запобіжник із номінальним струмом захисту IН = 16 А, який дозволяє
TФ одночасно під’єднати до електромережі електроприлади із сумарною потужністю до 3 520 Вт
де ΔTФ — фактичне підвищення температури, знайдене за формулою (II.5.1) у разі (II.5.5):
під’єднання електроприладів із фактичною потужністю PФ ; приймають. що TK = 20 С. PН  I Н  U  16  220  3 520 Вт.
Величину струму, за якої не виникне перегрівання провідника у цьому випадку,
визначають за формулою:
P
IД  Д . (II.5.4)
U
Для вибору запобіжника необхідно, щоб номінальний струм захисту запобіжника не
перевищував знайдену величину струму за формулою (II.5.4). У разі використання цього
запобіжника сумарна допустима потужність електроприладів, які безпечно можна
під’єднати, дорівнює:
PН  I Н  U . (II.5.5)
Приклад розрахунку.
Вихідні дані: S = 1,5 мм2; потужності усіх одночасного під’єднаних електроприладів
подані у табл. II.5.3.
Таблиця II.5.3
Перелік електроприладів та їхніх потужностей
Прилад Потужність, Вт
Міксер 250
Холодильник 720
Люстра 100
Телевізор 200
Тостер 700
Порохотяг 1 600
Хлібопічка 650

1. Розраховуємо сумарну потужність усіх наявних електроприладів:

PФ  250  720  100  200  700  1 600  650  4 220 Вт .
2. Розраховуємо за формулою (II.5.1) можливе максимальне підвищення температури
провідника:
K  PФ 2 0, 28  4 2202
T  2   56,1 С.
U  S  S 2202 1,5  1,5