Народження опозиційного руху

Шістдесятники
 Літературно-мистецької та суспільно-політичної течії серед української
інтелектуальної еліти на зламі 1950-1960 х рр Шістдесятники виступали на
захист національної мови і культури, свободи художньої творчості. 
 Основу руху шістдесятників склали письменники Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь
Симоненко, Ліна Костенко, Є. Гуцало, художники Алла Горська, Віктор Зарецький,режисер
Лесь Танюк, кінорежисери Сергій Параджанов,
Неформальні об’єднання шістдесятників

Організація Царина інтересів Члени організації

Клуб творчої молоді Л. Танюк (голова), І.
«Сучасник» (1960, Драч, І. Світличний,
Київ) В. Стус, А. Горська,
культура Л. Костенко та ін.

М. Косів (голова),
М. Горинь, Б.
Клуб «Пролісок»
культура, політика Горинь, І. Калинець,
(1962, Львів)
І. Стасів-Калинець
та ін.
Клуб “Сучасник”
 У клубі «Сучасник» проходили творчі вечори, виступали з лекціями Є.
Сверстюк, І. Світличний, М. Брайчевський. Проводилися вечори пам’яті Л.
Курбаса, М. Куліша, В. Маяковського, І. Франка.
Національно-визвольний рух

 Провідне місце серед опозиційних сил в УРСР 1960–80-х рр. мали:

 український національно-визвольний рух (національно орієнтоване
дисидентство),
 рухи національних меншин (кримськотатарські та єврейські національні
рухи за повернення на історичну Батьківщину),
 рух за свободу совісті (релігійне дисидентство),
 рух за соціально-економічні права.
Національно-визвольний рух
 У середині 1950-х рр. в українському русі опору намітилися принципові
зміни.
 Переконавшись у безперспективності збройних методів опору, опозиція
вдалася до інших форм боротьби, спрямованої на здобуття державної
незалежності України мирним правовим шляхом.
Дисидент
 Дисидент — людина, політичні погляди якої істотно розходяться з
офіційно встановленими в країні, де вона живе; політичний інакодумець.
 Першими організаціями інакодумців України стали:
 Українська робітничо-селянська спілка(УРСС) Створена у Львові у 1959 р.,
арештована — 1961 р.
 Об'єднана партія визволення України
 Український національний фронт (УНФ) Створена З.Красівським та М.Дяком у
1964 р.
 Український національний комітет (УНК)
 Демократичний союз соціалістів
 Партія боротьби за реалізацію ленінських ідей
 Реалістичний робітничий гурток демократів — створений на Донбасі у 1956 р.
 Перша дисидентська організація теж виникла в західних областях України. Її засновником
став Левко Лук’яненко. У 1959 р. він створив підпільну організацію – Українську робітничо-
селянську спілку(УРСС)

Левко Лук’яненко
Самвидав

 Самвидав — видавані поза цензурою (зокрема в СРСР) підпільні листівки,

брошури, книжки й періодичні видання — один з виявів Руху опору.
Етапи розвитку самвидаву в УРСР:

 1«Літературний самвидав» – початок 1960-х рр. Хрущовська відлига та

активна діяльність шістдесятників сприяли появі нової художньої
літератури. Молоді письменники відійшли від соцреалізму, піднімали
гострі злободенні питання, вдалися до експериментів із формою та
змістом своїх творів.
 2 «Анонімний самвидав» – середина 1960-х рр. Основний масив праць –
політична публіцистика. У позацензурних творах з’являються думки про
перегляд постулатів комуністичної ідеології. Автори критикують
марксизм, офіційну історію більшовизму, радянську національну політику
тощо.
 «Авторський самвидав» – продовження «анонімного» етапу, пов’язаний з
посиленням переслідування дисидентів. Тепер автори виступають під
своїми іменами та виступають на марсистських позиціях, щоб убезпечити
себе від репресій. Серед творів пишуться, зокрема, звернення до
належних інстанцій із критикою ладу.
 У самвидавній періодиці чільне місце займає «Український вісник»,
започаткований 1970 року В. Чорноволом.

В.Чорновіл
 У цей період у Києві виходить до 250 найменувань неофіційної періодики,
у Львові – більше 100,
 у інших обласних центрах – десятки.
 Навіть у райцентрах і селах існували власні газети самвидаву.
 Загалом у 1960-х – 1991 роках існувало понад 1200 назв позацензурної
періодики.
 Дякую за увагу
Домашенко Анна 11-Б