Презентація

з української літератури
на тему: "МУР"
роботу виконали студенти II курсу
ЕПК ЗНУ
групи к242-16
Степанов Д., Чабан Я., Чічова Д., Лук'янова С., Борщова О.
     ПЛАН
1. «МУР», дата створення. 
2.Дiяльнiсть організації.
3.Особоливостi творчостi.
4.Представники.
5.Роботи,якi опублiкованi.
6.Критика руху.
7.Остання дата існування "МУР".
                   

• «Мисте́цький Украї́нський Рух» (МУР)  (1945–1948) — організація

українських письменників, які проживали в таборах для перемiщених
осiб у німецькій еміграції в 40-вi роки XX  ст. МУР був утворений у
вересні 1945  р. у місті Фюрт недалеко від Нюрнберга.
Організація об'єднувала письменників із різними поглядами на
долю української літератури. Велика частина діяльності МУРу
полягала в дискусіях про модернізацію української культури і
наближення її до світової.Перу письменників МУРу належали деякі з
найоригінальніших творів української літератури 20 століття.
МУР опублікував ряд збірок творів своїх членів, один альманах та
декілька видань в серії Мала бібліотека МУРу в видавництві Прометей,
що знаходилося в Новому Ульмі.
Представники МУРу були поєднані спільною ідеологією, що
не було характерним для письменників-емігрантів перед
війною. Останні надавали перевагу великій кількості дрібних
угруповань замість створення одного об'єднання.
Метою та гаслом МУРу була «велика література». Діячі руху
вважали за головне зберегти українську духовність у
письменстві, своєю досконалою творчістю слугувати
українському народові, українському читачеві й таким чином
прокладати шлях у світову літературу. Прагнули зберегти
своє, але й вчитися на європейському досвіді.
Головною була тема української людини в умовах історичних,
умовах буття, умовах війни та еміграції. Вважалося
необхідним показати взаємозв'язок особистості з масою та
добою та вплив радянської системи на життя людини. Також
поширеним було змалювання України такою, якою вона була
або могла бути без існування радянської ідеології.
Серед членів організації, загальна кількість яких сягала шістдесят
одного, були Віктор Петров, Ігор Костецький, Улас Самчук, Юрій
Шевельов, Володимир Державин, Олег Зуєвський, Михайло
Орес, Іван Багряний, Юрій Косач, Микола Шлемкевич, Василь
Барка, Докія Гуменна, Тодось Осьмачка, Олександр
Смотрич та Євген Маланюк.
                                     
                       Представники 
               Iван Багряний              Вiктор Петров
                         
                         Представники

        Юрiй Косач          Iгорь Костецький

                           Представники

          Iван Майстренко

               Юрiй Шерех
Незалежність МУРу від партій позбавила його потужної видавничої
бази. Тому для початку обмежилися малим обсягом — при інших
газетах ( «Час» і «Наше життя») почали випускати «Малу Бібліотеку
МУРу». Першими було надруковано роботи Юрія Клена (вступ до
«Попелу імперій»), Уласа Самчука (розділи з «Юности Василя
Шеремети»), Ігоря Костецького («Оповідання про переможців») та Ю.
Косача («Ноктюрн б-моль»).
Згодом з'явилися місцеві журнали «Рідне слово» (Мюнхен), «Заграва»
(Авґсбург), «Похід» (Гайденава). Також у Австрії видавалися «Звено»
під редакцією Володимира Кримського та «Літаври» під редакцією
Юрія Клена.
У 1946 році почали видаватися «Збірники літературно-мистецької
проблематики МУР». Матеріал заснований на літературно-мистецьких
дискусіях, що проводилися на з'їздах та конференціях членів МУРу.
Представники руху намагалися створити альманахи, кожен з яких мав
свою тему й напрям. Перший був присвячений романтизму та
експресіонізму, другий — реалізму (проте останній не був виданий).
У другій половині 1947 року з'явився місячник  «Арка» за редакцією В.
Домонтовича, а від січня 1948  р. — Юрія Шереха. В червні журнал
припинив своє існування.
Гідний рівень книжки гарантувала спеціальна марка «Золота Брама», що
позначала схвалення цього видання МУРом.
МУР отримував багато критики з боку членів групи
«Світання», до якої входили Володимир Державин,
Михайло Орест, Володимир Шаян, Юрій Чорний.
Свої роботи вони видавали в збірниках «Світання» та
«Науково-літературному збірнику». Група
характеризувалася європейським спрямуванням та
відкиданням національних цінностей. А рух вони
звинувачували в плужанстві, некультурності,
наявності ознак марксизму. У відповідь Юрій Шерех
написав статтю «В обороні великих», що ввійшла до
третього збірника «МУР» та доповідь, яку виголосив
на ІІ з'їзді.
Відсутність фінансової підтримки, реформи в Німеччині, процес
міграції, постійні напади з боку партій сприяли бажанню
письменників працювати окремо. Поступово організація почала
розпадатися. Кінець прийшов улітку 1948  р.
    
               Дякуємо за перегляд.