Тема.

«Шістдесятництво» як явище соціальне й

культурологічне.

Поети – шістдесятники.

Образ України у творчості митців

Мета: розширити уявлення про розвиток української літератури в ІІ половині

ХХ століття, зокрема «шістдесятництво як явище соціальне й
культурологічне, дати загальну характеристику життя і творчості поетів-
шістдесятників, розкрити жанрове й тематичне розмаїття творчості митців
цього періоду; розвивати усне мовлення, техніку виразного читання поезій
напам`ять; вміння захищати власні міні-проекти; виховувати національну
гідність і свідомість, любов до рідної мови й Батьківщини.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: мультимедійна презентація, аудіозаписи пісень, відеокліпи,
роздатковий матеріал (картки).
Очікувані результати
Учні повинні знати:
 особливості розвитку української літератури в ІІ половині ХХ століття;
 мати уявлення про «шістдесятництво» як явище соціальне й
культурологічне.
Учні повинні вміти:
 називати поетів-шістдесятників, уміти давати загальну
характеристику їхньої творчості;
 користуватися додатковою літературою;
 захищати власні міні-проекти, використовуючи мультимедійні
презентації;
 висловлювати власні думки;
 оволодіти навичками виразного читання віршів.
Під час уроку розвиваються й удосконалюються такі ключові
компетентності учнів: спілкування державною мовою, інформаційно -
цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, соціальні та
громадянські компетентності, загальнокультурна грамотність.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів
Учитель.
Літературний процес в Україні в ХХ столітті відбувався у складних
умовах соціально-політичних подій, утвердження естетичних поглядів,
напрямів та заборони на вільний самовияв творчості митців слова.
Українська література завжди була тісно пов`язана з національним
буттям народу та історичними подіями, які відбувалися в той чи інший
період.
Лютнева революція 1917 року, громадянська війна, прихід до влади
партії більшовиків спричинило до того, що митці, які не сприйняли ідеї
більшовизму (або з інших причин), виїхали за кордон.
Усім відоме літературне угрупування «Празька школа» , яке об`єднало
самобутніх і близьких за світоглядом поетів.
Назвіть представників «Празької школи».
( Юрій Дараган, Євген Маланюк, Леонід Мосендз, Олег Ольжич, Олена Теліга
та інші. )
Учитель.
Їхні твори відбивали болісні роздуми над причинами поразки у
визвольній війні, сум за рідною Україною, віру в національне відродження.
У часи сталінізму близько 500 українських письменників було знищено
в таборах. Тому літературно-мистецький рух 1920-1930 рр. ХХ століття, для
якого характерне духовне піднесення, називають «Розстріляним
відродженням».
Назвіть митців, які стали жертвами сталінського терору.
( Микола Хвильовий, Микола Куліш, Лесь Курбас, Григорій Косинка, Микола
Зеров, Михайль Семенко та інші. )
Волелюбність, мужність, почуття відповідальності перед поневоленою
Україною, щирий патріотизм – основний пафос їхньої творчості.

ІІІ. Повідомлення вчителем теми уроку

Запишіть тему сьогоднішнього уроку в зошити.
Слайд 1 (див. Додаток 1.)
Тема. «Шістдесятництво» як явище соціальне й
культурологічне.
Поети – шістдесятники.
Образ України у творчості митців
Слайд 2 (див. Додаток 1.)
Мета уроку
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу
Слайд 3-4 (див. Додаток 1.)
Сьогодні мова піде про літературний процес 60-х років ХХ століття.
У 1953 році помер «вождь усіх часів та народів» Йосип Сталін.
А в 1956 на ХХ з`їзді партії Микита Хрущов виступив із доповіддю
«Про культ особи і його наслідки», засудивши злодіяння Сталіна та його
прислужників, і цим розпочав період так званої відлиги.
З`явилася надія. Надія на громадянську свободу, захищеність від беззаконня,
від свавілля влади, на торжество справжньої демократії і права. Люди
починали сміливіше й вільніше думати і говорити.
Першими відчули й усвідомили цю свободу інтелігенти – поети,
письменники, митці.
Слайд 5 (див. Додаток 1.)
«Шістдесятництво» - таку назву отримав соціокультурний
(літературно - мистецький, громадсько-політичний, світоглядно-
філософський) рух опору, започаткований у 60-ті роки ХХ століття.
Друге українське відродження ХХ століття, регенерація національної
еліти, винищеної сталінською репресивною машиною у 30-ті роки, духовна
революція проти тоталітаризму.
Слайд 6(див. Додаток 1.)
Шістдесятники - так називало себе покоління творчої молоді початку
60-х років ХХ століття.
Хто ж вони – «шістдесятники»? Які теми висвітлювали? Основні
світоглядні засади «шістдесятників»? ( Повідомлення учнів ( пара або група ),
які готували індивідуальне повідомлення та презентацію. )
Слайд 7 (див. Додаток 1.)
Слайд 8-11 (див. Додаток 1 на стор.10-11.)
Слайд 12-15(див. Додаток 1.)
Учитель.
Рух шістдесятників виразно протримався ледве одне десятиліття. Уже
17 грудня 1962 року на спеціально скликаній нараді – зустрічі творчої
інтелігенції з керівництвом держави їх гостро розкритикували.
Після відставки М. Хрущова (1964 р.) тиск державної цензури на
інтелігенцію різко посилився. Після постанови ЦК КПРС «Про цензуру»
(весна 1965 р.) КПРС взяла курс на реставрацію тоталітаризму . З «відлигою»
у культурі та політикою лібералізації було покінчено. Рух «шістдесятників»
було розгромлено або загнано у внутрішнє «духовне підпілля» арештами
1965-1972 рр. Почалися репресії, фабрикувалися політичні справи на
письменників, учених, художників.
Пам`ятати минуле заради майбутнього – наш священний обов`язок. То
ж вирушаймо в путь болю і страждань. У 60-ті роки.
Я хочу буть несамовитим,
Я хочу в полум`ї згоріть,
Щоб не жаліти за прожитим,
 Димком на світі не чадіть, - писав Василь Симоненко.
Він був першим паростком хрущовської відлиги й першою жертвою
системи, яка боялась мислячих людей. Послухаємо повідомлення про Василя
Андрійовича Симоненка.
Слайд 16-24 (див. Додаток 1.)
( Повідомлення учнів. )
Слайд 25 (див. Додаток 1.)
Звучить пісня «Ой на горі вогонь горить, а в долині козак лежить…»
Учитель.
Ви чуєте улюблену пісню Василя Семеновича Стуса, чия поезія – то
сама правда, живий нерв України, її безталанна доля.
( Повідомлення про Василя Стуса. Презентація учнів. )
Слайд 26-34 (див. Додаток 1.)
Слайд 35 (див. Додаток 1.)
Учитель.
Минають роки, а громадянський і творчий подвиг Василя Стуса завжди
є прикладом того, як треба любити Вітчизну.
«Голови гнути я не збирався,- писав поет,- бодай що б там не було. За
мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь якого я мушу
обставати до загину». Йдучи до карцеру, Стус сказав своєму товаришу по
ув’язненню Леоніду Бородіну: «Я оголошую голодовку до кінця». Поет
дотримав свого слова.
Берегинею духовного олімпу України називають Ліну Костенко.
Взірцем високої національної свідомості, безкомпромісності, людської
гідності.
Я трохи звір, я не люблю неволі,
Я вирвуся, хоч лапу відгризу,- проголошує Ліна Костенко .
( Повідомлення про Ліну Костенко. )
Слайд 36-40 (див. Додаток 1.)
Слайд 41 (див. Додаток 1.)
 «Поезія – свобода серця…»- саме так розпочинається один із сонетів
Івана Світличного. Навряд чи можна собі уявити відродження України 1960
року без неординарної та геніальної постаті Івана Олексійовича Світличного
– літературознавця, літературного критика, поета, перекладача й нашого
земляка.
Зараз про нього повідомлення.
( Виступ учнів. )
Слайд 42-47 (див. Додаток 1.)
Слайд 48 (див. Додаток 1.)
Учитель.
Найвищою нагородою для будь-якого поета може бути те, що його
вірш іде в народ і повертається піснею. Так сталося з поезією Дмитра
Павличка «Два кольори», музику до вірша написав композитор Олександр
Білаш. (Олександр Білаш написав музику до 40 поезій Дмитра Павличка).
Слайд 49 (див. Додаток 1.)
Звучить пісня «Два кольори»
Слайд 50 (див. Додаток 1.)
Учитель.
Цікава історія створення пісні «Лелеченьки».
Дмитро Павличко у співавторстві з Володимиром Денисенком написав
сценарій до фільму «Сон», який був присвячений Тарасові Шевченку. У
сцену, де кріпаки, вивезені далеко за межі України, страждають, згадуючи
Батьківщину, органічно напрошувалася пісня. Але Дмитро Васильович
категорично відмовлявся писати текст, бо сценарій фільму був уже
затверджений. Денисенко гаряче переконував поета, а композитор Білаш уже
наспівував мелодію. Пристрасна натура Павличка не могла не відгукнутися, і
перша строфа була написана буквально за 10-15 хв.
Це не пісня, а саме туга за Батьківщиною, за рідною землею.
Слайд 51 (див. Додаток 1.)
Демонструється уривок фільму «Сон», звучить пісня «Лелеченьки»
Слайд 52 (див. Додаток 1.)
Учитель.
Коли Василь Симоненко працював у газеті «Молодь Черкащини»,
написав поезію «Лебеді материнства». А згодом композитор Анатолій
Пашкевич, якого полонили у цьому вірші мелодійна основа та мотиви
материнської любові, поклав її на музику.
Головний мотив твору – вічна материнська тривога за долю сина.
Ненька мріє про щастя для своєї дитини. Поки син маленький, вона може
захистити його. Та «приспані тривоги», «чуже поле» чекають його десь на
життєвому шляху…
Провідна думка твору – найдорожчим для кожної людини є
Батьківщина, котру не обирають, як і рідну матір, а люблять такою, якою
вона є:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Перегляньте відеокліп цієї пісні.
Демонструється відеокліп на пісню «Лебеді материнства»
Учитель.
Однією з провідних тем у творчості поетів-шістдесятників є тема
збереження національної свідомості, любов і глибока повага до рідної мови.
Поезія Дмитра Павличка «Ти зрікся мови рідної» звучить як пересторога,
духовний заповіт – любити й знати рідну мову.
Послухайте цей вірш.
( Учень виразно читає напам’ять поезію «Ти зрікся мови рідної». )
Слайд 53 (див. Додаток 1.)
Учитель.
Багатостраждальна історія в українського народу. У 60-ті роки за
духовне відродження України поряд з поетами, письменниками,
літературними критиками на двобій із тоталітарною системою постали й інші
представники мистецтва – художники, кінорежисери, композитори.
 Мов метелики на світло, летіли самозречені юнаки і дівчата за теплим
вітром відлиги, летіли й падали під студеним віянням зими, що так і не
поступилася місцем омріяній весні.
Перегляньте та послухайте повідомлення про українських митців-
шістдесятників.
( Виступ учнів. )
Слайд 54
Слайд 55-65 (див. Додаток 1 на стор.12-17.)
Слайд 66-67 (див. Додаток 1.)
Учитель.
Сьогодні ми створили портретну галерею 60-х років. Кожен з митців-
неординарна особистість. Людина високого обдарування, яка шукала не
слави і грошей, а можливості послужити нації.
Ми прочитали долю України -
За знаками пророчими небес,
Ми вшанували замучених безвинно і забутих,
Щоб в давній славі наш народ воскрес.

V. Підбиття підсумків уроку

Слайд 68 (див. Додаток 1.)

Учитель.

На картках відповісти: (див. Додаток 2.)

Записати три слова або словосполучення, з якими у вас асоціюється
поняття «шістдесятники»:_______________________________________
_______________________________________________________________
Продовжити речення :
На уроці я :
-дізнався…________________________________________________________
-зрозумів…________________________________________________________
-навчився…________________________________________________________
VІ. Оголошення вчителем результатів навчальної діяльності школярів

VІІ. Домашнє завдання

Слайд 69 (див. Додаток 1.)

Підручник с.248-256

Вірш «Два кольори» Дмитра Павличка вивчити напам`ять.