1.

a.
1-й крок:
Автором документа є Лесь Танюк. Уривок описує події, які відбулися у великій
залі інституту, коли до Клубу творчої молоді зайшов гурт екстравагантних
молодих художників, приведених Аллою Горською. Дії відбулися у період з
березня до квітня 1960 року.

2-й крок:
Автор описує, як гурт художників-нонконформістів приносить свіжий дух
активного бунту та заперечення до старих догматів і форм. Зазначається, що це
призвело до обговорення різних тем, таких як розвиток мистецтва української
театральної афіші, повернення до традицій, пошук власної ідентичності, а також
визначається значення подій для української творчої молоді того часу.

3-й крок:
Цінність джерела полягає в тому, що воно розкриває дух того часу та атмосферу
у Клубі творчої молоді, важливість обговорення та бунту проти старих
стереотипів. Документ важливий для зрозуміння ролі молоді та художників у
формуванні та розвитку культурного простору України в 1960-х роках.

b.
1-й крок:
Автором документа є Михайлина Коцюбинська. Уривок розповідає про
помешкання Івана Світличного в Києві, яке стало центром інтенсивного духовно-
гуманітарного життя, неофіційним Клубом творчої молоді. Описані події
стосуються періоду шістдесятництва в Україні.

2-й крок:
Автор описує Івана Світличного як центральну фігуру цього осередку, що
об'єднує ряд визначних постатей української культури того часу, таких як Василь
Симоненко, Іван Драч, Опанас Заливаха, Алла Горська та інші. Зазначається, що
це був простір нонконформізму, де активно виражалася неприйнятність
загальноприйнятого ладу та традицій. Тут формувалися і виявлялися українські
письменники, митці та інтелектуали.

3-й крок:
Цінність джерела полягає в тому, що воно розкриває атмосферу творчого
середовища української інтелігенції у 60-х роках, важливість осередку, де
зібралися видатні постаті того періоду. Документ допомагає зрозуміти роль і
вплив інтелектуалів на формування культурного обличчя України, а також їхнє
ставлення до національної мови та патріотизму.
c.
1-й крок:
Автором документа є Лесь Танюк. Уривок описує події восени 1962 року, коли А.
Горська, В. Симоненко і Лесь Танюк були призначені представниками київського
Клубу творчої молоді до комісії, яка розслідувала злочини сталінського періоду і
порушення законності.
 2-й крок:
Автор описує важливість цих розслідувань, де свідки та реабілітовані особи
поверталися з таборів і виводили представників комісії до лісу поблизу селища
Биківня, де були знайдені сліди жахливих розстрілів сталінського періоду.
Описані кримінальні дії, де члени комісії стикнулися із спробами заборони
розслідування та неправдивою інформацією з боку влади, вказують на
небезпеку і напруженість того часу.

3-й крок:
Цінність джерела полягає в тому, що воно розкриває спроби комісії
розслідувати злочини сталінського періоду та висвітлює тиск та кримінальні
загрози, з якими стикалися члени комісії після публікації "Меморандуму".
Документ важливий для розуміння репресивного характеру того часу, а також
показує активність та відвагу інтелектуалів, які намагалися розкрити правду про
злочини минулого.
d.
1-й крок:
Автором документа є Надія Світлична. Уривок описує події, які відбулися у Києві
в 1964 році, пов'язані з Клубом творчої молоді та останнім вечором,
присвяченим Тарасові Шевченку.

2-й крок:
Автор зазначає цікаве та напружене життя в Києві в той період і зазначає, що
Клуб творчої молоді був розганяний у той самий час, коли вона приїхала в Київ.
Описано вечір, присвячений Тарасові Шевченку, який відбувався в Жовтневому
палаці, і спосіб, яким Алла Горська здійснювала запрошення для цього вечора.
Програма вечора включала читання творів Шевченка, а не самовираження
інших авторів. Атмосфера зали була наелектризованою, і влада реагувала на це,
викликаючи обшуки та конфіскацію запрошень.

3-й крок:
Цінність джерела полягає в тому, що воно розкриває атмосферу культурного та
політичного життя в Києві в 1960-х роках, зокрема, стосовно Клубу творчої
молоді та останнього вечора, присвяченого Шевченкові. Документ важливий
для розуміння тогочасних суспільно-політичних процесів та реакції влади на
культурні події.
e.
1-й крок:
Автором документа є Галина Севрук. Уривок описує заходи, які проводились у
Києві в 1963-1965 роках, зокрема вечори політв’язнів, організовані колективом
діячів культури.

2-й крок:
Автор розповідає про проведення різних культурних заходів, таких як вечори
політв’язнів та створення "Вертепу" на Різдво. Згадується особливий вечір Івана
Франка, організований в одній з університетських аудиторій, який завершився
виходом на вулиці зі світлою колоною під смолоскипами, що вразило
 оточуючих. Зазначається, що сталінізм ще довго впливав на суспільство, і вони
вже тоді стикалися з тиском вищих інстанцій, які обмежували їхню діяльність.

3-й крок:
Цінність джерела полягає в тому, що воно розкриває активну культурну
діяльність в опозиції до тоталітарного режиму, в той період, коли починалося
обмеження свободи висловлювання. Документ свідчить про ініціативи та
творчий дух групи, яка протистоїть режиму, а також про тиск, якому вони
піддалися з боку влади та вищих інстанцій.
f.
1-й крок:
Автором документа є Євген Сверстюк. Уривок описує формування покоління, до
якого він сам належав, та вплив різних середовищ на творчість та мислення
представників цього покоління.

2-й крок:
Автор розповідає, як його покоління впливали різні середовища, зокрема
художники, які почали малювати нові теми і предмети, що раніше були
неприпустимими. Також відзначає свіжість і свободу в творчості поетів. Важливу
роль в цьому процесі відігравала критика, яка, хоч і не завжди глибока, але була
дуже гострою та важливою. Автор вказує на те, що важливим завданням
критики було відкриття заборонених і спрофанованих цінностей.

3-й крок:
Цінність джерела полягає в тому, що воно розкриває важливі аспекти творчого
процесу та культурно-творчого середовища під час формування покоління, яке
активно діяло в умовах тоталітарного режиму. Євген Сверстюк вказує на те, що
важливим завданням того часу було відкриття нових ідей та цінностей, які були
піддавались цензурі. Моє ставлення до цього може бути позитивним, оскільки
відзначається бажання розширювати межі творчості та відстоювати право на
свободу виразу в умовах обмежень.
2. Алла Горська:
Прикметники: енергійна, життєрадісна, творча.
Дієслова: організовувати, впливати, приводити.
Роль в культурному житті: організатор та мотиватор, що об'єднавала та
стимулювала творчі сили молоді.
Іменник: центральна фігура.
Іван Світличний:
Прикметники: відданий, наполегливий, високоморальний.
Дієслова: захищати, розслідувати, підтримувати.
Роль в культурному житті: критик та активіст, що виступав проти сталінських
репресій та відстоював права творчої молоді.
Іменник: захисник.

В свідченнях очевидців мене вразила самовідданість обох постатей, їхні зусилля

для розвитку та підтримки української культури в умовах тоталітарного режиму.
Алла Горська своєю енергією й організаційним талантом вирізнялася серед
творчої молоді, а Іван Світличний володів моральною силою й відданістю
 принципам правди та свободи. Їхні ролі в культурному житті визначали їх як
центральні фігури та захисників у русі шістдесятників.
3.
Після офіційного подання "Меморандуму" ініціатори акції відчули на собі тиск через те,
що їхні вимоги і розслідування злочинів сталінського періоду викликали негативну
реакцію влади. Зокрема, їх зусилля стали спрямовані на розкриття політичних репресій,
а це не відповідало офіційній ідеології та вимогам тоталітарного режиму.
Тиск на ініціаторів "Меморандуму" характеризує тогочасне суспільно-політичне життя
як період, коли влада докладала всі можливі зусилля для збереження свого контролю
над історією та приховання злочинів минулого. Особливо важливо було утримувати
контроль над інформацією та приглушувати будь-які прояви незгоди чи обурення в
суспільстві.
Щодо появи дисидентського руху, можна сказати, що вона була неминучою в умовах
загального пригнічення свобод та прав людини. Люди, які виступали проти системи та
стали ініціаторами подібних акцій, виявилися непокірними духом та готовими боротися
за правду і справедливість, навіть за великого ризику для власного життя. Такий
дисидентський рух став реакцією на політичне безправ'я та порушення прав людини в
тоталітарному суспільстві.
4.
Діяльність Клубу творчої молоді "Сучасник", як відображено в наведених свідченнях,
була одним із найяскравіших виявів українського шістдесятництва. Деякі аспекти цього
вияву можна визначити на основі наведених даних:

Ініціативність та активність: Клуб творчої молоді виступав ініціатором ряду

культурних і суспільних заходів, таких як вечори політв'язнів, організація виставок та
лекцій. Його члени взяли на себе роль не лише митців, але й діячів, що активно сприяли
культурному і розумовому відродженню.

Захист прав людини та історична пам'ять: Члени Клубу активно виступали за

вивчення та розкриття злочинів сталінського періоду, викриваючи правопорушення та
виявляючи розстріли політичних репресій. Це свідчить про їхню готовність боротьби за
правду та важливість історичної правди для суспільства.

Широкий спектр діяльності: КТМ "Сучасник" об'єднав представників різних творчих

напрямків, включаючи художників, поетів, письменників, кінорежисерів, критиків та
інших. Це дозволило створити унікальне культурне середовище, що сприяло
виникненню нових ідей та обміну думками.

Підтримка духовно-культурного відродження: Члени Клубу не лише критикували

тоталітарний режим, але й активно працювали над реальним відродженням
української культури, вивченням і збереженням національної спадщини, поверненням
до традицій та самоідентифікації.

Отже, Клуб творчої молоді "Сучасник" відіграв важливу роль у формуванні образу
українського шістдесятництва, виявляючи високий рівень громадянської активності та
культурної самосвідомості.
5. Нонконформізм та незгода із загальноприйнятим ладом: Шістдесятники виступали
проти тоталітарного режиму, активно висловлюючи неприйняття сталінських політик і
репресій. Свідчення Михайлини Коцюбинської вказують на те, що Клуб творчої молоді
був центром, де формувалося активне неприйняття загальноприйнятого ладу, норм і
цінностей.
Інтелектуальна та культурна активність: Українські шістдесятники виступали за
відкритий обмін ідеями та культурними цінностями. Свідчення Михайлини
Коцюбинської вказують на те, що в Клубі творчої молоді збиралися видатні
представники культури, де вони обмінювалися ідеями, відкривали для себе нових
авторів і сприяли розвитку українського мистецтва.
Боротьба за права людини та правдиве відображення історії: Шістдесятники активно
долучались до розкриття злочинів сталінського періоду та боротьби за права людини.
Свідчення Лесі Танюк та Михайлини Коцюбинської вказують на їхню участь у
розслідуванні злочинів і захисті прав політв'язнів.
Поетичне та літературне відродження: Шістдесятники, як Василь Симоненко, активно
працювали над літературним відродженням та розкриттям нових літературних форм.
Свідчення Надії Світличної вказують на їхню участь у творенні та публікації "захалявних"
творів, що були спрямовані на протидію тоталітарному режиму.

Ці тези підкріплені конкретними свідченнями і вказують на важливі аспекти феномену

шістдесятництва: неприйняття системи, інтелектуальну та культурну активність,
боротьбу за права людини та поетичне відродження.
6.
З джерел випливає, що обрання альтернативного шляху для представників
шістдесятництва, зокрема Алли Горської і Івана Світличного, може бути пояснене
кількома ключовими чинниками:
Свідомість і соціальна відповідальність: Учасники шістдесятницького руху
відчували соціальну відповідальність перед суспільством. Вони були свідомі негативних
аспектів тоталітарного режиму та ставили за мету боротьбу за права та свободи.
Супротив стандартам ідеології: Активісти шістдесятництва виступали проти
стандартів ідеології, яку насаджував радянський режим. Вони вибирали шлях
самовираження та відстоювання особистих переконань, що не завжди збігалися із
загальноприйнятими нормами.
Культурна і творча діяльність: Представники шістдесятництва вели активну
культурну та творчу діяльність. Це включало в себе літературні читання, художні
виставки, дискусії. Вони віддавали перевагу розвитку мистецтва та культури над
служінням стандартній ідеології.
Прагнення до змін у суспільстві: Люди, які обрали нестандартний шлях,
прагнули до змін у суспільстві. Вони віріли у необхідність реформ, виходячи з власного
бажання побачити поліпшення в українському суспільстві.
Відмова від загальноприйнятих стандартів кар'єри: Інтелектуали
шістдесятництва часто відмовлялися від традиційних стандартів кар'єрного зростання
на користь самовираження та творчості.

Обрання альтернативного шляху можна розглядати як вияв сильної внутрішньої

духовної свободи та бажання впливати на суспільство через культурні та соціальні
ініціативи.