ІСТОРІЯ

завдання 2.

Шістдесятництво в Україні відзначалося активними зусиллями молоді, спрямованими на

розкриття та висвітлення злочинів сталінського періоду. Діяльність КТМ "Сучасник" в цей період
відображала важливі аспекти цього руху. Перш за все, згадані події та акції, що описуються в
наведених свідченнях, вказують на великий соціальний вплив групи.

Перший елемент свідчень Леся Танюка надає вагому інформацію щодо розкриття сталінських
розстрілів у Биківні під Києвом. Його комісія розслідувала ці злочини та долучила свідчення
старожилів, які підтвердили відсутність німецьких поховань у даній області. Це відкриття було
важливим кроком у виявленні правди про сталінський режим.

Спогади Надії Світличної про останній вечір Шевченка в Жовтневому палаці істотні через їхню
спрямованість на пам'ять про великого українського поета. Описана атмосфера заходу,
заборони його програми, та намагання властей приборкати збірну емоційну реакцію
громадськості свідчать про великий інтерес та активність суспільства.

Свідчення Галини Севрук також підкреслюють активність української молоді того часу.
Організація вечорів, проведення заходів на честь видатних українців та намагання привернути
увагу до історії України через лекції М. Ю. Брайчевського свідчать про поступовий процес
обмеження діяльності громадських організацій у контексті закінчення "хрущовської відлиги".

Усі ці свідчення підтверджують важливість та активність КТМ "Сучасник" у розкритті правди про
минуле України, у захисті національної мови та культури, свободи художньої творчості. та
висвітленні репресивних дій сталінського періоду.

завдання 3.

Руйнування міфів та розкриття правди про сталінський терор: Клуб творчої молоді в Києві був
активно втягнутий у розслідування злочинів сталінського періоду. Експедиція до місць
можливих злочинів сталінського режиму стала важливою складовою цього руху. Ця спроба
розкрити правду про сталінські репресії показала, що офіційна версія подій часто не відповідає
дійсності.

Заборона та тиск на інтелектуалів: Влада реагувала на активність українських творчих

колективів, забороняючи вечори, лекції та діяльність Клубу творчої молоді. Це свідчить про те,
що офіційна влада не терпіла альтернативні погляди та вираження.

Суспільний протест через культурні заходи: Акції, проведені Клубом творчої молоді та іншими
творчими колективами, як вечір Шевченка в Жовтневому палаці, показували не лише культурні
досягнення, але й викликали соціальний протест проти суворого контролю та репресій.

Розвиток самосвідомості та культурного простору: Художники та поети почали висвітлювати

раніше заборонені теми та експериментувати в своїй творчості. Лекції М. Брайчевського про
історію України, заборонені пізніше, вказують на намагання розширити культурний простір і
виховувати громадянську свідомість.
Відповіді на запитання

1. Алла Горська:

Організаторська активність: Вона стала ініціатором формування та організації Клубу творчої

молоді, який об'єднав художників, поетів, літераторів та інтелектуалів. Горська сприяла
створенню творчого простору для вільного вираження ідей.

Зміна культурного середовища: Її діяльність спрямовувалася на розбудову культурного

простору, де можна було вільно обмінюватися ідеями, відкривати нові творчі шляхи та сприяти
розвитку української культури.

Позиція проти режиму: Її принципова позиція і бунтівна непокора проти режиму призвели до
конфлікту з владою, що завершився її трагічною загибеллю. Вона виступала за свободу
творчості і вільне вираження ідей.

Іван Світличний

Духовний лідер та інтелектуальний форум: Світличний виступав як духовний провідник

шістдесятників, об'єднуючи відомих літераторів, поетів та інтелектуалів. Його помешкання стало
центром неофіційних обговорень, де діяли свобода слова та думки.

Активні виступи за громадянські права: Він став ідеологом українського національного руху,
підтримуючи боротьбу за громадянські права та культурну самобутність. Його арешти та
ув'язнення свідчать про його непохитну віру у принципи, за які він боровся.

Прагнення до гармонії та доброзичливості: Світличний відзначався не лише як визначний

критик, а й як людина, що володіла мистецтвом бути доброзичливою, проте ствердженою, де
йшлося про його переконання та моральні принципи.

2.

Розслідування сталінських злочинів: Члени Клубу стали частиною комісії, яка займалася
розслідуванням злочинів сталінського періоду.

Відстоювання правдивої історії: Спроби змінити офіційну версію історії, особливо щодо подій,
які стали пропагандою під час окупації, були активно досліджені та розкриті у звітах Клубу.
Наприклад, вони довели, що певні місця, які тоді вважалися німецькими концтаборами,
фактично були місцями радянських розстрілів.

Культурні заходи як протест: Вечори політв'язнів, лекції з історії України та вистави,

організовані членами Клубу, були спрямовані на відстоювання ідей свободи та правдивої
історії. Навіть під час обмежень та тиску з боку влади, вони продовжували активну громадську
діяльність, покладаючи акцент на важливість свободи слова та правдивого висвітлення
минулого.

3.

Шістдесятники виступали за захист національної мови та культури, прагнули до свободи

творчості. Вони організовували неформальні літературні читання, художні виставки, вечори
пам'яті репресованих митців, ставили заборонені театральні п'єси і складали петиції на захист
української культури. Ця активна культурна діяльність відновила традиції класичної
дореволюційної інтелігенції, яка відзначалася прагненням до духовної незалежності,
політичною ангажованістю, ідеалами громадянського суспільства та служінням народові. Така
культурна активність, не узгоджена з припустимими рамками, викликала неприязнь влади.
Шістдесятників не вдалося втримати в офіційних ідейно-естетичних межах, і з кінця 1962 р.
почався масований тиск на нонконформістську інтелігенцію.